Справа № 711/7625/25
Номер провадження 3/711/2182/25
08 вересня 2025 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Остапенко Ю. А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Головного управління ДПС у Черкаській області, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП,
До Придніпровського районного суду м. Черкаси 19.08.2025 надійшов протокол про адміністративне правопорушення № 499/23-00-24-05-01 від 12.08.2025 щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.163-4 КУпАП.
Згідно з протоколом, ОСОБА_1 порушив п.51.1 ст.51 та п.176.2 «б» ст.176 Податкового кодексу України, а саме неподання, подання з порушеннями встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, а також суми отриманої суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку.
Дослідивши адміністративну справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, протокол № 499/23-00-24-05-01 від 12.08.2025 про адміністративне правопорушення та додатки до нього, суд дійшов до висновку про необхідність повернення вказаних матеріалів до Головного управління ДПС у Черкаській області для дооформлення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Як вказано у ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, а також іншими документами.
З цього випливає, що протоколи про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актами обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Частиною 1 статті 163-4 КУпАП передбачена відповідальність за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.
Однак, як свідчить зміст протоколу, суть адміністративного правопорушення у ньому не викладена, опис конкретних дій чи бездіяльності винної особи відсутній, в чому полягає порушення посадовими особами підприємства порядку сплати податку на доходи фізичних осіб у протоколі не зазначено; натомість у розділі «Суть порушення» наведено лише перелік пунктів нормативних актів, порушення яких виявлені посадовою особою ГУ ДПС у Черкаській області, що не відповідає юридичному формулюванню та ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.
Норма частини 1 статті 163-4 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.
Однак, при зазначенні у протоколі про адміністративне правопорушення відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнюють диспозицію частину 1 статті 163-4 КУпАП конкретним змістом, в першу чергу необхідним є розкриття суті адміністративного правопорушення, тобто вказівка на конкретний факт порушення порядку сплати податку на доходи фізичних осіб та його наслідки, а також на те, чи є відповідне порушення наслідком невиконання особою своїх службових обов'язків, встановивши, коли і ким такі службові обов'язки для нього були визначені.
Окрім витягу з акту від 26.05.2025 № 7117/23-00-24-05-01/3048722711 та витягу з Інформаційної системи «Податковий блок» будь-яких інших доказів вчинення адміністративного правопорушення матеріали справи не містять.
Як зазначає ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Суд наголошує, що не має повноважень на самостійне відшукання доказів винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
У випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Із вказаного випливає, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП.
У п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 17.10.2014 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» звертається увага на те, що норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП вмотивованою постановою суду для належного оформлення.
Відповідно до ст. 278 КУпАП під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити, чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Враховуючи порушення, допущені при складанні протоколу та інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне повернути справу для дооформлення, оскільки без усунення вказаних недоліків суддя позбавлений можливості повно, всебічно та об'єктивно розглянути адміністративну справу.
За змістом рішення Конституційного Суду України від 31 березня 2015 року за № 2-рп/2015 положення частини другої статті 294 КУпАП щодо оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення необхідно розуміти так, що в апеляційному порядку може бути оскаржена лише та постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, ухвалення якої передбачене частиною першою статті 284 цього Кодексу, а саме: про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, встановлених у статті 241 цього кодексу, про закриття справи. Таким чином, постанова судді про повернення матеріалу для належного оформлення оскарженню не підлягає.
За наведених обставин, адміністративний матеріал підлягає поверненню для дооформлення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 245, 251, 256, 278 КУпАП,
Адміністративні матеріали №711/7625/25, які надійшли з Головного управління ДПС у Черкаській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП - повернути до Головного управління ДПС у Черкаській області для належного дооформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. А. Остапенко