Справа № 544/2152/25
пров. № 1-кс/544/293/2025
обрання запобіжного заходу
08 вересня 2025 року м. Пирятин
Слідчий суддя Пирятинського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
начальника Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 ,
заступника начальника СВ ВП №1 Лубенського районного відділу поліції ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 (діє на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги від 06.09.2025 № 005-160002061),
захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7 (діє на підставі Ордеру серія ВІ № 1332100 від 07.09.2025),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Пирятин по вул. Ярмаркова, 17, в рамках кримінального провадження за № 12025170580000394 від 04.09.2025 клопотання слідчого СВ ВП №1 Лубенського РВП ГУ НП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_8 , погоджене начальником Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Пирятин Полтавської області, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, не працюючого, не одруженого, інваліда 3 групи, утриманців не має, депутатом місцевих рівнів не являється, урядових нагород не має, участі в АТО та ООС не приймав, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
Слідчий СВ відділення поліції № 1 Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_8 звернувся до суду з клопотанням, погодженим начальником Пирятинського відділу Лубенської окружної прокурори Полтавської області ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
У обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що з 01.09.2025, близько 20 год. 00 хв., у будинку АДРЕСА_2 , під час розпивання алкогольних напоїв, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 розпочалася сварка. Під час сварки, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_11 . Реалізовуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, 01.09.2025, близько 20 год. 00 хв., ОСОБА_5 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи в будинку за вищезазначеною адресою, наніс не менше 3 ударів кулаком правої руки по голові та не менш як один удар по тулубу зліва ОСОБА_10 , після чого припинив свої дії. У подальшому, 04.09.2025 ОСОБА_11 був доставлений до КП «Пирятинська лікарня», де під час проведення реанімаційних заходів помер об 12 год. 30 хв. 04.09.2025. Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 042 від 05.09.2025, смерть ОСОБА_10 настала в наслідок нападу з застосуванням фізичної сили з метою нанесення ушкодження, гемопневмоторакс, переломи ребер зліва, крововтрата, інші уточнені травми із залученням декількох ділянок тіла.
З огляду на викладене, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України, а саме в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого.
05.09.2025 о 19:01 год. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
На підставі вищезазначеного, в клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_5 у виді тримання під вартою, оскільки передбачено міру покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Прокурор та слідчий СВ у судовому засіданні клопотання підтримали, посилаючись на наявність, визначених ст. 177 КПК України ризиків, та вказали, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою, унеможливить запобігання вказаним ризикам. Крім того, дана справа набула суспільного інтересу.
Підозрюваний у судовому засіданні просив застосувати щодо нього більш м'який запобіжний захід, який він зобов'язувався виконувати та сприяти слідству. Вину визнає частково, в частині нанесення тілесних ушкоджень. З часу нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_12 і до сьогодні з'являвся за кожною вимогою до слідчого та на свідків не впливав. Має постійне зареєстроване місце проживання. На даний час не працює, має тимчасові заробітки. Громадський порядок за місце проживання не порушує, до адміністративної відповідальності не притягувався. Притягувався до кримінальної відповідальності, проте кримінальне провадження закрито з підстав відмови потерпілого від обвинувачення.
Захисники підозрюваного у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, просили застосувати до нього більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту, зазначивши, що ОСОБА_5 має зареєстроване місце проживання, фактично вступив у право володіння майном у якому проживає. Раніше не притягувався ні до адміністративної, ні до кримінальної відповідальності. Є інвалідом 3 групи з дитинства. Користується повагою у односельців. Крім того, з часу пред'явлення підозри 05.09.2025 і до цього часу не мав наміру та не уникав викликів слідчого, як і не тиснув на свідків. Також, з часу нанесення підзахисним тілесних ушкоджень ОСОБА_12 і до смерті останнього пройшло 2 доби, висновок експерта з причиною смерті відсутній, що потребує детального дослідження. Висновок експерта з приводу наданих свідчень свідком ОСОБА_13 в частині нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_12 підозрюваним, частково відповідають судово-медичним даним, отриманим в ході досліджень отриманих тр. гр.. ОСОБА_12 .
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та надані суду матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, приходжу до висновку про відсутність обґрунтованих підстав з боку слідчого та прокурора для задоволення клопотання про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор чи слідчий доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Згідно з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження вбачається, що 04.09.2025 щодо ОСОБА_5 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України (кримінальне провадження № 12025170580000394).
05.09.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Сукупність тих даних, які є у розпорядженні органу досудового розслідування, з позиції практики Європейського суду з прав людини, свідчать про достатність підстав вважати обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». У даному кримінальному провадженні міститься інформація, яка дає підстави вважати ймовірною причетність підозрюваного до вчинення злочину, що є достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Виходячи з наданих суду матеріалів, на даному етапі слідчий суддя вбачає обґрунтовану підозру стосовно вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється по факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового покарання, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
З огляду на викладене, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України прокурором та слідчим у судовому засіданні не підтверджена жодними доказами.
Суд не вбачає наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: можливість переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Враховуючи вище викладене та в силу п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України до ОСОБА_5 не може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику чи ризикам.
Слідчий та прокурор у ході судового розгляду не навели переконливих аргументів щодо неможливості запобіганню встановленим ризикам, якщо до підозрюваного буде застосовано більш м'який запобіжний захід, аніж тримання під вартою.
Оскільки при розгляді клопотання доведено обґрунтованість підозри та не доведено недостатність застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам, клопотання слідчого про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає наявними всі підстави для застосування до ОСОБА_5 у відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України, більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Приймаючи таке рішення, суд, керуючись вимогами ст.ст. 177, 178 КПК України враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних порушень, пояснення підозрюваного у судовому засіданні.
Підозрюваний ОСОБА_5 зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 , житло придатне для проживання і наявні всі умови, житло належне покійному батьку, спадкоємцем якого є підозрюваний, проте на даний час ще свідоцтво про право на спадщину не оформив. За час реєстрації останнього за вказаною адресою письмових заяв і скарг від жителів громади не надходило. ОСОБА_5 є інвалідом 3 групи з дитинства. Має тимчасові заробітки, періодично працює по найму у селі. Вину свою у вчиненому злочині підозрюваний визнав частково. Факту перешкоджання проведення досудового розслідування не встановлено. Підозрюваний ОСОБА_5 раніше ні до адміністративної, ні до кримінальної відповідальності не притягувався.
В матеріалах справи наявне лікарське свідоцтво про смерть (остаточне), в якому судово-медичним експертом в результаті розтину були встановлені причини смерті, що потребують подальшого додаткового медичного дослідження. Висновок СМЕ відсутній.
Встановлені свідки допитані. Повідомлень про тиск на останній з боку підозрюваного до органів поліції не надходило.
Слідчий суддя, не може погодитися, що тяжкість покарання, яке може бути призначене особі за ч. 2 ст. 121 КК України, має впливати на вид запобіжного заходу.
Приймаючи рішення про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, слідчий суддя враховує як те чи інше рішення суду може вплинути на подальшу долю особи, в конкретному випадку, з урахуванням психологічного ставлення підозрюваного до злочинних діянь та наслідків.
В процесі розгляду клопотання також досліджено протокол огляду місця вчинення кримінального правопорушення, в описовій частині якого було вказано, що нічого не вилучалося.
Слідчий суддя рахує, що дане кримінальне правопорушення потребує більш ретельного дослідження з перевіркою обставин та фактів вчинення кримінального правопорушення, викладених, як підозрюваним так і свідками у своїх поясненнях.
Також, слідчий суддя зазначає, що обрання підозрюваному ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту не дає можливості спілкування із свідками та потерпілими.
Домашній арешт є одним із тих видів запобіжних заходів, що полягає у встановленні повного контролю за життям підозрюваного під час його перебування за місцем проживання. Домашній арешт застосовується в тих випадках, коли застава є занадто м'яким запобіжним заходом, а тримання під вартою - занадто суворим. До того ж мета застосування домашнього арешту та ж сама, як і у інших запобіжних заходів - забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 6 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи, що домашній арешт підозрюваний має відбувати за місцем проживання у с. Сасанівка, а суд позбавлений відомостей про стабільне покриття інтернет мережі у сільській місцевості то рахує не застосовувати електронний засіб контролю.
Електронні засоби контролю, такі як браслети, використовують спеціальні блоки зв'язку для передачі даних про місцезнаходження людини оператору, тому відсутність інтернету може призвести до втрати цього зв'язку і сигналізувати про спробу ухилитися від контролю.
Таким чином, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
Крім того, суд зобов'язує ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області негайно поставити на облік ОСОБА_5 та роз'яснює останньому те, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники поліції (органу внутрішніх справ) з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань. В разі невиконання вищевказаних зобов'язань, до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
При цьому суд покладає на підозрюваного обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 177, 178, 181, 183, 184, 193-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №1 Лубенського РВП ГУ НП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_8 , погодженого начальником Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Пирятин Полтавської області, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту без застосування електронного засобу контролю, строком на два місяці, тобто до 08 листопада 2025 року, включно, заборонивши підозрюваному залишати місце свого фактичного проживання у АДРЕСА_1 , цілодобово, без дозволу слідчого, прокурора, суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не покидати місце фактичного відбування домашнього арешту ( АДРЕСА_1 ), без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками.
Зобов'язати ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області негайно поставити на облік ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Роз'яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники поліції (органу внутрішніх справ) з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
У разі невиконання вищевказаних зобов'язань, до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ознайомити підозрюваного ОСОБА_5 під підпис з ухвалою про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_8 у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, зобов'язавши передати копію ухвали для виконання органу поліції за місцем проживання підозрюваного.
Роз'яснити, що за умисне невиконання ухвали суду передбачена відповідальність за ст. 382 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з часу проголошення.
Повний текст ухвали проголошено о 16 год. 08.09.2024 року.
Суддя ОСОБА_1