Справа № 404/8693/25
Номер провадження 1-кс/404/2854/25
18 серпня 2025 року місто Кропивницький
Фортечний районний суд міста Кропивницького у складі:
слідчої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання, внесене у кримінальному провадженні №62025150030000495, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кіровограда, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
1.Суть клопотання.
Старший слідчий Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів.
На обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025150030000495 від 05.05.2025за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 призначено на посаду навідника 1 протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 визнано таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Згідно з п.4 ч.1 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» початком проходження військової служби для громадян, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Таким чином, ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу.
ОСОБА_4 о 08:00 год. 12.03.2025, будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації на посаді навідника 1 протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , умисно діючи в порушення вимог ст.ст.2, 11, 16-17, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, нез'явився вчасно на службу до розташування військової частини НОМЕР_1 , що дислокувалась у АДРЕСА_3 , без поважних причин, в умовах воєнного стану та ухилявся від проходження військової служби до моменту затримання працівниками правоохоронних органів біля будинку за адресою: АДРЕСА_4 , а саме до 17:00 год. 16.08.2025 перебуваючи в різних місцях, використовуючи виниклий у зв'язку з цим вільний час на власний розсуд, що не було пов'язано з виконанням його обов'язків з військової служби.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.5 ст.407 КК України.
16.08.2025 о 17 год. 00 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ст.208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
16.08.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Зі змісту клопотання вбачається, що наявність обґрунтованої підозри сторона обвинувачення підтверджує матеріалами службового розслідування та доданими до нього матеріалами, показами військовослужбовців, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
ІІ. Позиції сторін.
Прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити посилаючись на обставини, викладені в ньому.
Підозрюваний просив не застосовувати щодо нього тримання під вартою. Щодо себе підозрюваний вказав, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , які на праві власності належать батьку, з яким разом проживає. Наразі батьку виповнилось 74 роки. Неодружений, утриманців немає, має базову вищу освіту, хворіє на: гепатит С, хронічний бронхіт, офіційно не працює, раніше притягувався до кримінальної відповідальності. Рухомого та не рухомого майна у власності не має. Заощадження та накопичення відсутні. Вину не визнав. Пояснив, що 10.09.2024 року його мобілізували. Після того, як у нього виявили гепатит С, він 07.02.2025 року виїхав на лікування. Вважав, що він все ще проходить лікування, тому і не повертається до військової частини. Про те, що саме 12.03.2025 мав провернутися на службу, він не знав.
Захисник вказала, що не заперечує проти задоволення клопотання, покладаючись на розсуд суду. Зазначила, що в підзахисного були поважні причини не нез'явлення вчасно на військову службу, через наявну хронічну хворобу. Проте, доказів того надати в судовому засіданні не можуть, оскільки документи збергіються в підозрюваного вдома та доступу вони не мають. Останній має намір продовжити військову службу, а тому просили прокурора врахувати даний факт та вирішити питання щодо звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.
ІІІ. Кримінально-процесуальне законодавство.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За правилами ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді.
Слідчим суддею встановлено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025150030000495 від 05.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
16.08.2025 о 17 год. 00 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ст.208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
16.08.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років, тобто даний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст.5 параграфу 1 (с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Harav. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).
Розумна підозра, згадана в ст.5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).
Дослідивши докази, надані в обґрунтування поданого клопотання, слідчий суддя вважає їх достатніми для висновку, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, у об'ємі як того вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, виходячи з критеріїв "розумної підозри", тобто наявності фактів та іншої інформації, яка могла б переконати неупередженого спостерігача в тому, що ОСОБА_4 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри на ранній стадії досудового розслідування на переконання слідчого судді підтверджується на підставі досліджених копій документів, які долучені до клопотання, зокрема: матеріалами службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини, протоколами допиту свідків, іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності, долученими до матеріалів клопотання.
Слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, не вправі давати оцінку правомірності призову підозрюваного на військову службу, а лише зобов'язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньою для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.
Аналіз представлених доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і неможливо стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення обвинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Доказів того, що підозрюваний ОСОБА_4 проходить стаціонарне лікування, що б давало підстави стверджувати про поважність причин нез'явлення на військову службу 12.03.2025 , слідчому судді не надано.
Крім того, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 11.03.2025 о 17:30 доведено вимоги бойового розпорядження (наказу) командира військової частини НОМЕР_2 від 10.03.2025 № 1/9/ДСК/75/КСП, однак, 12.03.2025 на вимоги бойового розпорядження не з'явився.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.
Відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч.5 ст.407 КК України, є тяжким, санкцією даної частини статті передбачено позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення проти порядку несення військової служби в період дії воєнного стану, офіційно не працевлаштований, неодружений, утриманців немає, має вік 39 років, хворіє на гепатит С, зі слів на хронічний бронхіт, група інвалідності відсутня, проживає в житлі належному батьку, має місце проживання і реєстрації.
Разом з тим, ОСОБА_4 з 12.03.2025 самовільно залишив військову частину, на вимоги бойового розпорядження не з'явився, до військової частини або уповноважених органів з метою повернення на військову службу не звертався.
Отже, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення (п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України). Самовільне залишення військової частини та тривалий час перебування у розшуку, є проявом свідомого ігнорування процесуальних обов'язків підозрюваного.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.23, ст.224, ч.4 ст.95 КПК України.
З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Тобто, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризику, визначеного п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
За наведених обставин в сукупності слідчий суддя вважає, що застосування відносно ОСОБА_4 менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є неможливим, оскільки не зможе забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків та запобігти встановленим ризикам на цій стадії досудового розслідування, а тому слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання і вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Доказів наявності хвороб, які б перешкоджали застосуванню до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчому судді не надано.
Щодо доводів сторони захисту про намір підозрюваного продовжити військову службу, бажання подати заяву про звільнення від кримінального відповідальності, слідчий суддя зазначає, що звільнення від кримінальної вдповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійнюється судом (ч.1 ст. 286 КПК України). В межах даного кримінального провадження клопотання до суду про звільнення від кримінальної відповідальності не подавалося.
Визначаючи вид запобіжного заходу слідчий суддя враховує, вимоги ч.8 ст.176 КПК України, відповідно до якої під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою. Отже, більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не може бути застосовано до ОСОБА_4 .
Крім того, слідчий суддя зазначає, що сама по собі тяжкість вчиненого злочину, не є підставою для задоволення клопотання, проте у сукупності з іншими обставинами є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню з обранням відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Враховуючи обставини провадження, слідчий суддя вважає, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню з обранням відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Відповідно до абз.3 ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 17 год. 00 хв. 16.08.2025.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання про застосування запобіжного заходу - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_4 , визначити з 17 год. 00 хв. 16.08.2025 до 17 год. 00 хв. 14.10.2025 включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького ОСОБА_1