Справа № 192/1827/25
Провадження № 1-кп/192/193/25
Ухвала
Іменем України
08 вересня 2025 року
Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду у селищі Солоному Солонянського району Дніпропетровської області кримінальному провадженні № 12025042160000328 від 17 червня 2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Березнуватівці Солонянського району Дніпропетровської області, є громадянином України, має середню спеціальну освіту, офіційно не працевлаштований, не одружений, малолітніх та неповнолітніх дітей, інших осіб на утриманні не має, не є людиною з інвалідністю, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на теперішній час утримується у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», раніше судимий:
- вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2017 року за ч.ч. 1, 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;
- вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2017 року за ч.ч. 2, 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі;
- вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 12 березня 2020 року за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений по відбуттю строку покарання 24 травня 2024 року,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Києві, є громадянкою України, має середню спеціальну освіту, офіційно не працевлаштована, не заміжня, малолітніх та неповнолітніх дітей, інших осіб на утриманні не має, не є людиною з інвалідністю, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
встановив:
У провадженні суду перебуває кримінальне провадження № 12025042160000328 від 17.06.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
03 вересня 2025 року прокурор звернувся до суду з клопотанням, у якому просить продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
У підготовче судове засідання потерпіла ОСОБА_8 не прибула, причини неявки не повідомила, судова повістка про виклик до суду була направлена їй повідомленням у додаток «Viber» та її доставлення підтверджується відповідною довідкою.
З урахуванням думок учасників провадження, суд дійшов висновку про проведення підготовчого судового засідання за відсутності потерпілої.
У підготовчому судовому засіданні прокурор, обвинувачені, захисник та потерпілий ОСОБА_7 не заперечували проти призначення обвинувального акта до судового розгляду.
Заслухавши учасників кримінального провадження, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду.
Кримінальне провадження підсудне Солонянському районному суду Дніпропетровської області.
При проведенні підготовчих дій підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1 - 4 ч. 3 ст. 314 КПК України, судом не встановлено, перешкоди для призначення провадження до судового розгляду відсутні.
Обвинувальний акт за формою і змістом відповідає вимогам статті 291 КПК України. Судовий розгляд з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження потрібно проводити відкрито, підстав для здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні судом не встановлено.
У підготовчому судовому засіданні прокурор клопотання про продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_9 підтримав, обґрунтовує його тим, що ОСОБА_10 17.06.2025 близько 20:10, будучи в стані алкогольного сп?яніння, діючи групою осіб без попередньої змови між собою із ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу кафе «Хан» («Три покоління»), яке розташоване за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, с-ще Солоне, вул. Героїв України, 4, де між ними та ОСОБА_7 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла сварка. Після чого у ОСОБА_9 та ОСОБА_5 виник злочинний умисел, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, зневагою до існуючих правил та норм поведінки у суспільстві, з метою власного самоутвердження, яке виразилось у прагненні показати свою перевагу ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, грубо порушуючи громадський порядок, виявляючи своє зневажливе ставлення до існуючих у суспільстві загальновизнаних норм поведінки та моралі, діючи відкрито, маючи на меті демонстрацію грубої сили, усвідомлюючи суспільну небезпеку використання зброї у громадському місці, при цьому ОСОБА_10 взяв до рук предмет, візуально схожий на вогнепальну зброю - сигнальний (стартовий) пістолет «RETAY PM», калібру 9 мм P.A. Knall, та тримаючи у правій руці вказаний пістолет, діючи умисно, групою осіб без попередньої змови між собою із ОСОБА_5 , та ставлячись з неповагою до прийнятих у суспільстві норм поведінки, незважаючи на наявність людей, у їх присутності, свідомо, припускаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від своїх пострілів у громадському місці, спрямував вказаний пістолет на ОСОБА_7 , при цьому погрожуючи фізичною розправою, демонструючи реальну готовність до його застосування, яку потерпілий, враховуючи обставини, що склалися, сприйняв як реальну загрозу для свого життя та здоров?я та мав реальні підстави побоюватись здійснення цієї погрози. В свою чергу, ОСОБА_5 , діючи умисно, групою осіб без попередньої змови між собою із ОСОБА_11 , та ставлячись з неповагою до прийнятих у суспільстві норм поведінки, незважаючи на наявність людей, у їх присутності, свідомо припускаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у громадському місці, взяла до правої руки предмет, візуально схожий на вогнепальну зброю - газобалонний пневматичний пістолет моделі «ПМ 49», калібру 4,5 мм, та спрямувала його в сторону ОСОБА_7 . Після чого ОСОБА_10 , діючи умисно, групою осіб без попередньої змови між собою із ОСОБА_5 , здійснив не менше 2-х неприцільних пострілів з вищевказаного пістолету в сторону ОСОБА_7 , чим порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства із застосуванням іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, демонструючи зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, усвідомлюючи при цьому, що перебувають біля кафе, тобто в громадському місці. В результаті протиправних дій ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , 17.06.2025 в період з 20:10 до 21:00 була порушена нормальна діяльність кафе «Хан» («Три покоління») ФОП « ОСОБА_12 », розташованого за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, с-ще Солоне, вул. Героїв України, 4. На підставі вищевикладеного, ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, із застосуванням іншого предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.
Прокурор посилається на те, що винуватість ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, вказує, що теперішній час, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов?язків, виникла необхідність у продовженні відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу.
У клопотанні про продовження запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 , прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених п.п. 1 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав клопотання в частині наявності лише ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Який обґрунтовує тим, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, що ОСОБА_10 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так як він не має постійного місця роботи, міцних соціальних зв?язків, джерела доходу, тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі та що обвинувачений раніше судимий за грабіж.
Про неможливість застосування більш м?яких запобіжних заходів, таких як особисте зобов?язання, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 176 КПК України, свідчить тяжкість вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
Неможливість обрання до ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 176 КПК України, обґрунтовується тим, що на час звернення з клопотанням до слідчого судді не надходило відповідних клопотань від поручителів. Крім того, про неможливість обрання ОСОБА_13 запобіжного заходу - домашнього арешту, який передбачений п. 4 ч. 1 ст. 176 КПК України, свідчить те, що останній не має постійного місця роботи, міцних соціальних зв?язків, джерела доходу, а також можливість незаконно впливати на свідків та потерпілих шляхом, вмов або залякування.
Обвинувачений ОСОБА_10 проти клопотання заперечував, за змістом його пояснень він попросив викликати поліцію, чекав поліцію, не переховувався, не має підстав впливати на потерпілого та свідків. Також посилався на те, що є військовослужбовцем, має нагороди, був поранений, проходив реабілітацію, бажає захищати країну, отримує доходи у вигляді заробітної плати та лікарняні, у місяць близько 40 тис грн, має намір укласти шлюб з обвинуваченою ОСОБА_5 . Також надав суду копію свого військового квитка.
Обвинувачена ОСОБА_5 проти клопотання прокурора також заперечувала, згідно з її поясненнями вони з ОСОБА_11 бажають одружитись, вона хоче бачити свого майбутнього чоловіка біля себе, їй без нього погано.
Захисник проти клопотання прокурора заперечував, вважав за можливе застосувати до обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилався на те, що обвинувачений не переховувався, активно брав участь у слідчих діях, що ризики повинні бути доведені, що ризик, на який посилається прокурор змінився, що обвинувачений отримує доходи як військовослужбовець, що служба у ЗСУ є роботою, що обвинувачений може продовжувати службу. Також захисник посилався на те, що обвинувачений має міцні соціальні зв'язки, сім'ю, проживає разом матір'ю та майбутньою дружиною ОСОБА_5 , буде пробувати за викликом до судових органів. Вказував, що обвинувачений отримав контузію, що до нього з невідомо яких підстав було застосовано газовий балончик та він захищався.
Потерпілий ОСОБА_7 не заперечував проти застосування до обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Вирішуючи клопотання прокурора, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Порядок продовження строку тримання під вартою встановлений статтею 199 КПК України. За змістом п. 1 ч. 3 цієї статті, звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор має викласти, зокрема, обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, із застосуванням іншого предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.
19 червня 2025 року слідчим суддею Солонянського районного суду Дніпропетровської області було постановлено ухвалу, згідно з якою до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, починаючи з 21 год 50 хв 17 червня 2025 року до 14 серпня 2025 року включно та визначено заставу у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60560,00 грн, з покладенням на нього в разі сплати застави таких обов'язків:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду із встановленою періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
За змістом вказаної ухвали, слідчий суддя, з урахуванням вагомості наявних доказів обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, яке у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, дійшов висновку про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 , який фізично здоровий, раніше неодноразово судимий за вчинення тяжких злочинів, ніде не працює та не навчається, неодружений, утриманців немає, тобто немає міцних соціальних зв'язків, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що в сукупності свідчить, про те, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання, тому слідчий суддя вважає, що прокурором доведено існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Що стосується ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, то слідчий суддя зазначив, що наявність зазначеного ризику жодним чином не доведено прокурором, а саме, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків та потерпілих шляхом, вмов або залякування, і тому доводи прокурора про його наявність слідчим суддею не приймаються.
14 серпня 2025 року слідчим суддею було продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 до 14 вересня 2025 року.
Суд вважає, що на теперішній час не зменшився та продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування обвинуваченого від суду, враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, достатніх доказів того, що на теперішній час він працевлаштований, проходить військову службу, суду не надано. Дослідивши копію військового квитка, суд не може дійти висновку, що натепер ОСОБА_4 є військовослужбовцем. Окрім того, прокурором суду надано інформацію стосовно ОСОБА_4 із застосунку «Резерв+», сформованої станом на 18.06.2025, згідно з якою ОСОБА_4 не є військовозобов'язаним.
Суд також зазначає, що ОСОБА_4 не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, інших осіб. Посилання на те, що він має намір одружись, на думку суду, не достатньо для висновку про наявність міцних соціальних зв'язків.
Суд також звертає увагу, що ОСОБА_4 раніше був неодноразово судимий.
Стосовно інших доводів сторони захисту, то суд зазначає, що вони також не підтверджені відповідними доказами.
Зважаючи на викладене, судом не встановлено обставин, які давали б підстави для застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в тому числі і домашнього арешту, а також особистої поруки або особистого зобов'язання.
Тому, суд вважає, що продовження тримання під вартою обвинуваченого є виправданим. Такий запобіжний захід відповідає завданням кримінального провадження, встановленим обставинам, особі обвинуваченого, меті застосування запобіжного заходу - запобіганню зазначеному ризику та забезпеченню належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Отже, прокурором доведено, наявність ризику, який виправдовує тримання обвинуваченого під вартою, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Суд також вважає, що потрібно залишити без змін визначений ухвалою слідчого судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2025 року розмір застави та передбачені ст. 194 КПК України обов'язки, які будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, а також наслідки їх невиконання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 199 КПК України, суд
постановив:
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12025042160000328 від 17 червня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, на 10 вересня 2025 року о 15 год 30 хв у Солонянському районному суді Дніпропетровської області (місцезнаходження суду: Дніпропетровська обл., Солонянський р-н, с-ще Солоне, вул. Строменка, 1-А).
Задовольнити клопотання прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_14 про продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 продовжити до 05 листопада 2025 року включно.
Визначений обвинуваченому ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Солонянського районного Дніпропетровської області від 19 червня 2025 року розмір застави залишити без змін.
У разі внесення застави звільнити ОСОБА_4 з під варти та покласти на нього такі обов'язки:
прибувати до прокурора чи суду за кожною вимогою;
не відлучатися з населеного пункту, в якому проживає, без дозволу прокурора або суду;
повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Строк дії ухвали в частині продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою встановити до 05 листопада 2025 року включно.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 підлягає негайному виконанню і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в той же строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1