П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
08 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 523/3379/25
Перша інстанція: суддя Мурманова І.М.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на ухвалу Пересипського районного суду м.Одеси від 16 червня 2025 року, якою призначено експертизу та зупинено провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксоване в автоматичному режимі,
03 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Пересипського районного суду м.Одеси із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить визнати протиправними та скасувати постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксоване в автоматичному режимі: від 24.12.2024 року № АВ №00003815 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП; від 23.12.2024 року № АВ 00003753 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП; від 29.11.2024 року серія АВ № 00003270 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП; від 28.11.2024 року серія АВ № 00003264 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП; від 25.11.2024 року серія АВ № 00003152 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП; від 20.11.2024 року серія АВ № 00002963 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП; від 04.11.2024 року серія АВ № 00002433 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП; від 04.11.2024 року серія АВ № 00002426 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
30 квітня 2025 року позивачем подано клопотання про призначення судової інженерно-механічної (технічної) експертизи.
В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що суттєве значення для вирішення даної справи є вирішення питання, яким саме типом кузову облаштований вантажний автомобіль MAN TGX 26.440 державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом KOEGEL SNCO24 номерний знак НОМЕР_2 , що дозволить вірно визначити допустиму максимальну вагу, з якою допускається рух транспортних засобів дорогами державного значення, з урахуванням п.22.5 ПДР України.
З урахуванням викладеного позивач просить призначити експертизу на вирішення якої поставити наступні питання:
1.Чи був придатним датчик навантаження на підйомну вісь встановлений на ТЗ марки MAN TGX 26.440 державний номер НОМЕР_1 у період з вересня 2024р. по 25.11.2024. Чи допускається ручне керування підйомною віссю, якщо є можливість автоматичного підняття чи опускання вісі, чи може вона бути скоригована в ручному режимі. При яких граничних значеннях навантаження вісь може підніматися або опускатися в автоматичному режимі?
2.Яким типом кузова був оснащений вантажний ТЗ MAN TGX 26.440 державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом KOEGEL SNCO24 номерний знак НОМЕР_2 у період здійснення перевезень з вересня по листопад 2024 року?
3.Чи був облаштований вантажний ТЗ MAN TGX 26.440 державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом KOEGEL SNCO24 номерний знак НОМЕР_2 типом кузову- контейнер, у період здійснення перевезень з вересня по листопад 2024 року?
4.Чи здійснювалось вантажним ТЗ MAN TGX 26.440 державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом KOEGEL SNCO24 номерний знак НОМЕР_2 перевезення вантажу у контейнері типу 1А або замінного кузову, з вересня по листопад 2024 року?
5.Чи дозволяє технічне оснащення напівпричепу KOEGEL SNCO24 номерний знак НОМЕР_2 здійснювати кріплення та перевезення змінних кузовів?
Відповідачем подано заперечення проти задоволення вказаного клопотання. Представник зазначила, що важливим в межах вирішення даної справи є зафіксована конфігурація ТЗ та вже наявні в матеріалах справи документи, що були надані позивачем, зокрема, свідоцтво про реєстрацію ТЗ та ТТН. Крім іншого, гіпотетична можливість кріплення змінних кузовів не може підтвердити факту перевезення змінного кузову (що само собою суперечить відомостям свідоцтва про реєстрацію на напівпричіп) в момент фіксації порушення.
Ухвалою Пересипського районного суду м.Одеси від 16 червня 2025 року задоволено подану заяву позивача, призначено експертизу та зупинено провадження у даній справі на час проведення експертизи.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати її та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апелянт зазначає, що зупинення розгляду справи порушить принцип розгляду справи судом впродовж розумного строку, оскільки призведе до затягування розгляду справи незначної складності.
Позивач своїм правом на подання відзиву не скористався. Судова кореспонденція направлена на його адресу повернута до суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п.1 ч.1 ст.311, ст.312 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частиною другою вказаної статті Кодексу передбачено, що ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною першою ст.102 КАС України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Частиною першою ст.103 КАС України встановлено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій (яким) доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
При цьому, обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та оцінки наявних доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
З огляду на зазначене, проведення експертизи ставить на меті роз'яснення питань, що виникають при розгляді конкретної справи з огляду на необхідність встановлення в процесі здійснення судочинства таких фактів, дані про які вимагають спеціальних досліджень.
Таким чином, судова колегія констатує, що проведення експертизи є правом суду, яке він реалізує з метою з'ясування всіх обставин справи для повноти судового розгляду та забезпечення ухвалення об'єктивного рішення.
Суд першої інстанції, визначаючи необхідність призначення судової інженерно-механічної (технічної) експертизи, виходив з того, що позивач зазначив, що у оскаржуваних постановах умисно приховано відомості щодо напівпричепа-контейнеровоза, разом з цим дана обставина є ключовою, оскільки саме для контейнеровозів вагова норма ставить 44 тони, а не 40 тон, як для звичайних вантажівок.
Колегія суддів вважає відповідні висновки суду передчасними та звертає увагу на наступне.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України “Про автомобільний транспорт» причіп - транспортний засіб без власного джерела енергії, пристосований для буксирування автомобілем; напівпричіп - причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра мас транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача.
Положеннями п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 визначено, що сідельний тягач - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа.
Таким чином, напівпричіп - це транспортний засіб без джерела енергії та самостійно пересуватись і перевозити вантажі по дорогах не може, отже рушійною силою для нього є саме тягач, який є основним транспортним засобом, котрий здійснює перевезення вантажів.
Відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 14.01.1997 року №363 “Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» (далі наказ №363) дано визначення н/причеп-контейнеровоз - транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій-контейнерів.
Отже, суд для всебічного з'ясування обставин даної справи має встановити, чи здійснювалось перевезення вантажу у контейнері, чи позивачем використовувався н/причеп-контейнеровоз для іншої форми перевезення вантажу.
В аспекті наведеного колегія суддів зауважує, що відповідні обставини можливо встановити з наявних у матеріалах справи товарно-транспортних накладних, фотофіксації адміністративних правопорушень та інших наявних у матеріалах доказів, а тому призначення судової інженерно-механічної (технічної) експертизи є безпідставним.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що, суд першої інстанції не врахував всіх обставин у справі та ухвалив помилкове рішення про призначення експертизи та зупинення провадження, що є наслідком задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали як такої, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направленню справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку, тому ухвала суду першої інстанції про призначення експертизи (п.9 ч.1 ст 294 КАС України), після її перегляду в суді апеляційної інстанції, не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 320, 322, 328, 329 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити.
Ухвалу Пересипського районного суду м.Одеси від 16 червня 2025 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко