Справа № 178/444/25
02 вересня 2025 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді: Лісняк В.В.,
за участі секретаря: Коваль Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел.Кринички цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Криничанського нотаріального округу Дніпропетровської області Овчаренко Л.Л. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Криничанського нотаріального округу Дніпропетровської області Овчаренко Л.Л. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. В позові вказує, що 24 лютого 2022 року відбулося військове вторгнення російської федерації в Україні. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год.30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який продовжено. У березні 2022 року ОСОБА_4 був призваний на військову службу за мобілізацією і вибув у розпорядження військової частини НОМЕР_1 , 22 липня 2022 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати її чоловіка ОСОБА_5 , після смерті свекрухи відкрилась спадщина.
Спадкоємцями першої черги є рідні брат та сестра її чоловіка, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які звернулися до приватного нотаріуса Криничанського нотаріального округу Дніпропетровської області Овчаренко Л.Л. із заявами про прийняття спадщини після померлої матері.
Однак, її чоловік ОСОБА_4 з аналогічною заявою не зміг звернутися до приватного нотаріуса Овчаренко Л.Л., оскільки він приймав участь у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони.
Їй надійшло сповіщення № 2/КР/948 від другого відділу у смт.Кринички ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26 лютого 2024 року про зникнення безвісті ОСОБА_4
04 лютого 2025 року Південним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було видано свідоцтво про смерть ОСОБА_4 .
Після смерті чоловіка ОСОБА_4 , вона, як його дружина, відповідно до ст.1276 Цивільного кодексу України має право на спадщину після ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , 19 лютого 2025 року вона звернулась до приватного нотаріуса Овчаренко Л.Л. з заявою про прийняття спадщини, але нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки було пропущено строк для прийняття спадщини. Вважає, що строк для прийняття спадщини, який встановлено ст.1270 ЦК України, нею було порушено з поважних причин. Тому, позивачка просить надати додатковий строк терміном три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_5 .
Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що звернулась до суду у зв'язку з тим, що у 2024 році пропав без вісті її чоловік ОСОБА_4 , у лютому 2025 року було видано свідоцтво про його смерть та проведено поховання у селищі Кринички. Після смерті своєї матері ОСОБА_4 заяву про прийняття спадщини не подавав. Вона бажає, щоб частина будинку покійної матері її чоловіка залишилась для нього, вважає, що оскільки він помер, то частина будинку повинна перейти їй, доказів поважності пропуску надати не може.
Представник позивача адвокат Приходько О.М. у судовому засіданні пояснив, що позивачка ОСОБА_1 , як вдова, має право звернутись на підставі ст.1276 ЦК України з заявою про прийняття спадщини. Тому, на підставі спадкової трансмісії просить визначити ОСОБА_1 , як дружині загиблого ОСОБА_4 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини 3 місяці, оскільки зараз в країні військовий стан, померлий ОСОБА_4 спочатку був безвісті відсутнім, а потім померлим, що перешкоджало позивачці звернутися з заявою про прийняття спадщини.
Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_3 в судовому засіданні просять відмовити позивачу ОСОБА_1 у визначенні додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини у повному обсязі, оскільки жодних доказів поважності пропуску строку нею не надано. Крім того, зазначили, що їх брат ОСОБА_4 був мобілізований до Збройних Сил у березні 2022 року, після мобілізації у липні 2022 року уклав шлюб з позивачкою, у 2023 році придбав квартиру у с.Кринички, в якій зараз зареєстрована та проживає позивачка. До часу зникнення безвісті - 22.02.2024 року, їх брат двічі приїздив після смерті матері у відпустку, писати заяву про прийняття спадщини не хотів, доручивши займатися цим питанням брату ОСОБА_2 в усній формі.
Представник третьої особи - приватний нотаріус Кам'янського нотаріального округу Дніпропетровської області Овчаренко Л.Л., згідно листа, просить справу розглянути без присутності нотаріуса.
Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , виданого Криничанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис № 357.
Після смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку, кадастровий номер - 1222055100:01:001:0153 та житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно спадкової справи № 71/2023, заведеної після померлої ОСОБА_5 вбачається, що з заявою про прийняття спадщини за законом до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 до нотаріальної контори звернулися донька ОСОБА_3 , яка 22.12.2023 подала заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 та син ОСОБА_2 , який 22.12.2023 подавав заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5 .
19.02.2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори з заявою про видачу на її ім'я свідоцтва про право на спадщину за законом як дружині ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що відкрилася після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Постановою приватного нотаріуса Кам'янського нотаріального округу Дніпропетровської області Овчаренко Л.Л. від 19.02.2025 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини.
Зі спадкової справи вбачається, що згідно довідки відділу «Центр надання адміністративних послуг» Криничанської селищної ради Кам'янського району Дніпропетровської області № 305 від 27.05.2024 року ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 була зареєстрована та проживала на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з померлою ОСОБА_5 на день її смерті та протягом шести місяців з дня її смерті та по цей час ніхто не зареєстрований.
Відповідно до спадкової справи ОСОБА_4 з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 або відмову від неї не звертався. 22 лютого 2024 року ОСОБА_4 , призваний за мобілізацією, зник безвісти, що підтверджується сповіщенням сім'ї № 2/КР/948. 04 лютого 2025 року Південним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було видано свідоцтво про смерть 22 лютого 2024 року ОСОБА_4 серії НОМЕР_3 , актовий запис № 139.
За положеннями частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтями 1217, 1218 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно із частинами першою та другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Згідно із статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1216 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
За правилами, визначеними в ч.ч.1,2 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за законом чи за заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи застереженням.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України).
За правилами ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч.1 ст.1272 ЦК України).
Як роз'яснив Пленуму Верховного Суду України у п. 24 своєї постанови № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини 3 ст.1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (ч.2 ст.1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч. 3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця, яке залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Позивачка у справі не надала суду належних і допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску нею строку для прийняття спадщини. А наведені представником позивачки причини пропуску цього строку не свідчать про наявність об'єктивних, непереборних, істотних труднощів для вчинення дій, пов'язаних із прийняттям спадщини.
ОСОБА_1 було достовірно відомо про смерть її свекрухи ОСОБА_5 19 жовтня 2023 року, що її чоловік ОСОБА_4 неодноразово приїздив після смерті матері до сел.Кринички, однак заяву проприйняття спадщини не подав, що не спростовується самою позивачкою. Також позивачці достовірно було відомо про зникнення 22 лютого 2024 року її чоловіка, оскільки вона була сповіщена згідно довідки № 2/КР/948 другого відділу у смт.Кринички ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26 лютого 2024 року про зникнення безвісті ОСОБА_4 . Не зважаючи на введення воєнного стану в Україні, позивачка весь час перебувала в сел.Кринички Кам'янського району Дніпропетровської області, тобто на території, де активні бойові дії не велися і не ведуться та на території селища Кринички постійно здійснюють діяльність два приватних нотаріуси та Криничанська державна нотаріальна контора. Суд критично оцінює доводи позивачки про дію військового стану, як перешкоду для подання заяви про прийняття спадщини та те, що її чоловікові ОСОБА_4 необхідне місце, куди повертатись, оскільки ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
У постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15 зроблено висновок, що: "право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій". При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2020 року в справі № 234/17511/19 (провадження № 61-8215св20) вказано, що: "як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Правила частини третьої 1272 ЦК України про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними".
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року в справі № 756/957/18 (провадження № 61-5590св21) вказано, що: "поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже, строки на подання заяви про прийняття спадщини не визнаються преклюзивними, можуть бути поновлені з дотриманням правил частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини і можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах: від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16".
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.79 ЦПК України).
Позивачка у справі не надала суду належних і допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для її прийняття. А наведені нею причини пропуску цього строку не свідчать про наявність об'єктивних, непереборних, істотних труднощів для вчинення дій, пов'язаних із прийняттям спадщини.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Згідно зі ст.141 ЦПК України судові витрати віднести за рахунок сторони, яка їх понесла.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 19, 81, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Криничанського нотаріального округу Дніпропетровської області Овчаренко Л.Л. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 08 вересня 2025 року
Суддя: В. В. Лісняк