справа № 208/7970/25
№ провадження 1-кс/208/3510/25
Іменем України
01 вересня 2025 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Кам'янського ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,? ?
розглянувши клопотання дізнавача СД Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке узгоджене з прокурором Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні №12025046160000174 від 10.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України, -
До Заводського районного суду міста Кам'янського звернувся дізнавач СД Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_4 . Просить накласти арешт на майно шляхом заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (особам, які перебувають у трудових відносинах з суб'єктами державної реєстрації, нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наддніпрянський 9» (ідентифікаційний код ЄРДПОУ 45664683), включаючи, але не обмежуючись, змінами щодо: керівника та фізичних осіб, які мають право вчиняти дії від імені ОСББ без довіреності (підписантів); установчих документів ОСББ; змін, пов'язаних із зміною складу співвласників (членів) правління, зміною місце знаходження, найменування, видів діяльності, тощо.
Дізнавач ОСОБА_3 та прокурор ОСОБА_4 в судове засідання не прибули, про дату та час судового засідання повідомлені належним.
Відповідно до ч.2 ст.172 КПК України розгляд клопотання про арешт майна проводився за відсутності власника майна.
Перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши докази по цих матеріалах, приходжу до наступних висновків.
В провадження підрозділу дізнання Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12025046160000174, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 червня 2025 року, що підтверджується відповідним витягом.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості, що 10 червня 2025 року до Кам'янського РУП надійшла заява від співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: пр. Наддніпрянський, буд. 9, м. Кам'янське, Дніпропетровська обл., про те, що посадові особи ТОВ “Керуюча компанія “Лідер-Комфорт-Сервіс»» 02 червня 2025 року самовільно, всупереч установленому законом порядку, не маючи підстав здійснили доступ до машинних відділень ліфтів. Надана правова кваліфікація за ст.356 КК України.
В рамках зазначеного кримінального провадження ухвалою слідчого судді від 25 червня 2025 року було відмовлено в застосуванні заходів кримінального провадження у вигляді арешту багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
20 серпня 2025 року сторона обвинувачення звернулась з клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна. Вказане клопотання ухвалою слідчого судді від 21 серпня 2025 року повернуто прокурору для усунення недоліків, з посиланням на відсутність в клопотанні відомостей як про мету застосування арешту майна, так і власне про майно, що підлягає арешту.
28 серпня 2025 року вказане клопотання надійшло до суду повторно і знову ініційовано питання застосування арешту шляхом заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (особам, які перебувають у трудових відносинах з суб'єктами державної реєстрації, нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наддніпрянський 9». Наведено формулювання ч.1 ст.98 КПК України, яка визнає поняття речових доказів, посилаючись, що арешт застосовується з метою забезпечення речових доказів. При цьому, згадуване клопотання не містить будь-яких відомостей щодо матеріальних об'єктів, що відповідають критеріям речових доказів.
При розгляді попереднього клопотання в червні 2025 року, зокрема, зверталась увага на наступне.
Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України, що визначає загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Отже, звертаючись з клопотанням про арешт майна, що є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, сторона кримінального провадження - ініціатор такого звернення, повинен керуватися загальними правилами.
Всупереч зазначеному ні клопотання, ні додані до нього документи, не містять доказів щодо існування обґрунтованої підозри за ст.356 КК України, в тому об'ємі, що виправдовувала б необхідність втручання у права і свободи особи в частині розгляду зазначеного клопотання.
Диспозиція ст.356 КК України передбачає відповідальність за самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких спорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.
Зазначений злочин у відповідності до ст.12 КК України класифікується як кримінальний проступок. Склад злочину є матеріальним, тобто для зазначеного злочину є обов'язковим настання суспільно небезпечних наслідків, як обов'язкового елементу об'єктивної сторони злочину. Однак, відповідно до витягу з ЄРДР за №12025046160000174 від 10.06.2025, взагалі не зазначено про заподіяння шкоди. Окрім цього на момент розгляду клопотання взагалі відсутні докази, що внаслідок здійснення доступу до машинних відділень ліфтів спричинена значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника будинку. Відомості, що стороною обвинувачення приймаються заходи для визначення розміру шкоди, не надані.
При зверненні з нинішнім клопотання, в його обгрунтування долучені ті самі документи, будь-які інші докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення, не долучені.
Відповідно до частини 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до п.1 ч.2 та ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Ні в клопотанні, ні в доданих до нього матеріалах, не зазначено відносно якого речового доказу ініційовано питання арешту майна, що не дозволяє оцінити його на відповідність критерям ст.98 КПК України.
При зверненні з попереднім клопотанням, стороною обвинувачення надавалася постанова про визнання речовим доказом в цьому кримінальному провадженні - багатоквартирний будинок № 9 по проспекту Наддніпрянський в м.Кам'янське. Слідчим суддею зверталась увага сторони обвинувачення на недоведеність обставини, що увесь багатоквартирний будинок відповідає критерієм, визначеним ст.98 КПК України. Наявність слідів пошкоджень на трьох дверях машинних відділень ліфтів, і враховуючи відомості, що зазначені у витягу з ЄРДР, як обставини кримінального правопорушення, а саме самовільний доступ до машинних відділень ліфтів, не дає підстави визначити увесь багатоквартирний будинок речовим доказом.
Нині ж в клопотанні дізнавач з чим погодився і прокурор, незважаючи на повернення клопотання для усунення виявлених недоліків, взагалі не зазначають майно.
Одночасно як спосіб арешту майна зазначається - заборона державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (особам, які перебувають у трудових відносинах з суб'єктами державної реєстрації, нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наддніпрянський 9» (ідентифікаційний код ЄРДПОУ 45664683), включаючи, але не обмежуючись, змінами щодо: керівника та фізичних осіб, які мають право вчиняти дії від імені ОСББ без довіреності (підписантів); установчих документів ОСББ; змін, пов'язаних із зміною складу співвласників (членів) правління, зміною місце знаходження, найменування, видів діяльності, тощо.
В клопотанні дізнавач зазначив, що не застосування арешту майна спричинить можливість його відчуження, а також втрату речових доказів, які мають суттєве значення для кримінального провадження.
При цьому, не зазначаючи яке саме майно сторона обвинувачення має намір використовувати речовим доказом.
Отже, дізнавачем не доведено при зверненні з цим клопотанням, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні дізнавача.
При цьому, слідчий суддя при застосування заходів забезпечення кримінального провадження повинен оцінювати потреби досудового розслідування у конкретному кримінальному провадженні, яке в даному випадку стосується самовільного доступу до машинних відділень ліфтів, а не інших, певних гіпотетичних версій втручання в діяльність ОСББ.
Слідчий суддя звертає увагу, що за наявності спорів між членами ОСББ або щодо спорів ОСББ з сторонами певних договірних відносин, такі спори вирішуються за домовленістю сторін або в судовому порядку, шляхом звернення з позовами в порядку цивільного або господарського судочинства, в рамках якого і можуть застосовуватися певні заходи забезпечення позову.
Всі ці обставини також знайшли відображення в попередній ухвалі слідчого судді.
Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України визначено обов'язок слідчого судді відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Підсумовуючи, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість клопотання і відсутність відповідно підстав для його задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст.170-173, 175, 309 КПК України, -
В задоволенні клопотання дізнавача СД Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке узгоджене з прокурором Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в кримінальному провадженні №12025046160000174 від 10.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст.. 356 КК України- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1