08 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/33268/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року
у справі № 160/33268/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 04.06.2024 №047350002356 про відмову у переведенні на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перевести позивачку на пенсію у зв'язку з втратою годувальника з 04 червня 2024 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після смерті чоловіка, 04 червня 2024 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про переведення її з пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника та надала всі необхідні документи. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийняте рішення про відмову у перерахунку пенсії, оскільки заявницею не надані документи, які засвідчують факт перебування на утриманні померлого ОСОБА_1 , виданих органом місцевого самоврядування. Надані позивачкою документи на підтвердження факту її перебування на утриманні померлого чоловіка безпідставно відповідачем не були взяті до уваги.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 04.06.2024 №047350002356 про відмову у переведенні на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перевести на пенсію у зв'язку з втратою годувальника позивачку з 04 червня 2024 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що наявність реєстрації місця проживання позивачки за іншою адресою не може беззаперечно свідчити про те, що вона не могла проживати сім'єю разом зі своїм чоловіком за однією адресою. Суд з'ясував, що в підтвердження факту проживання разом з годувальником, а отже й перебування на його утриманні, позивачка надала пенсійному органу акт № 271 від 26.07.2024, виданий ПП «Комунальщик-1», який відноситься до визначених п. 2.11 Порядку №22-1 інших документів, що підтверджують факт проживання разом з годувальником за однією адресою.
За встановлених у справі обставин, з огляду на неналежне виконання відповідачем-2 його повноважень щодо розгляду заяви позивачки, суд дійшов висновку, що саме відповідач-2 має вчинити певні дії задля поновлення порушених прав позивачки. Позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишені без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Скаржник вказує, що згідно пп.9 п. 2.3 розділу ІІ Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника додається документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника. Згідно п.2.11 Порядку №22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно з вимогами ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт. Скаржник зазначає, що спірне рішення про відмову у переведенні на пенсію по втраті годувальника є правомірним, адже позивачка та її покійний чоловік були зареєстрованими за різними адресами, а документи передбачені п.2.11 Порядку №22-1 подано не було.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачка - ОСОБА_1 з 13.04.2020 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
04.06.2024 позивачка звернулась із заявою до пенсійного органу щодо переходу з пенсії по інвалідності на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заяву позивачки та долучені до заяви документи розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, за результатами якого прийнято рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 04.06.2024 №047350002356 про відмову у проведені перерахунку пенсії щодо переходу з пенсії по інвалідності на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, оскільки заявницею не надані документи, що засвідчують факт перебування на утриманні померлого ОСОБА_1 , виданих органом місцевого самоврядування.
Вважаючи рішення пенсійного органу від 04.06.2024 №047350002356 протиправним, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно п.3 ч.1 ст.45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
За приписами ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Відповідно до ч.1 ст.36 Закону № 1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування (абз. 2 ч.1 ст.36 Закону № 1058-IV).
Відповідно до ч.2 ст.36 Закону №1058-IV непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
За приписами ч.3 ст. 36 Закону №1058-IV до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:
1) були на повному утриманні померлого годувальника;
2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Виходячи з аналізу наведених норм, юридичне значення для призначення пенсії у разі втрати годувальника має встановлення факту перебування особи на утриманні.
Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 2.3 Порядку №22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.
Також, надаються такі документи, зокрема: пп.3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником; пп.8) відомості про місце проживання; пп.9 документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
За правилами п.2.11 Порядку № 22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Виходячи з наведених правових норм, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, зокрема дружині, яка є особою з інвалідністю та була на утримання годувальника, а перелік документів, що засвідчують факт перебування на утриманні наведено у п.2.11 розділу ІІ Порядку №22-1.
Як з'ясовано судом, згідно свідоцтва про укладення шлюбу від 04.07.1987 №371894 позивачка є дружиною померлого ОСОБА_1 .
В спірному випадку, позивачці відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника з тих підстав, що нею не надано до органу Пенсійного фонду документів, що засвідчують факт перебування на утриманні померлого ОСОБА_1 , виданих органом місцевого самоврядування. Подана позивачкою для підтвердження факту перебування на утриманні померлого чоловіка довідка про місце проживання від 19.07.2023 № 7, видана приватним підприємством «Комунальщик-1», пенсійним органом не визнана в якості належного документу, передбаченого Порядком № 22-1.
Означена довідка від 19.07.2023 № 7, як в неї зазначено, видана ОСОБА_1 , яка мешкає в АДРЕСА_1 . Відповідно до акту № 354 від 19.07.2023 на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , актовий запис № 128 від 17.02.2023, проживав разом та вели спільне господарство з ОСОБА_1 .
Також відповідно до наданого суду акту № 271 від 26.07.2024, складеного комісією ПП «Комунальщик-1», дійсно в квартирі АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , актовий запис № 128 від 17.02.2023, проживала разом та вели спільне господарство за адресою АДРЕСА_1 . Вказаний в акті факт засвідчений сусідами (кв.4, 9, 14, 15).
Виходячи з вказаних документів, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що подана позивачкою разом із заявою довідка ПП «Комунальщик-1» про місце проживання від 19.07.2023 № 7, відноситься до визначених п. 2.11 Порядку №22-1 інших документів, адже приписи п.2.11 розділу ІІ Порядку №22-1 не обмежують можливість видачі документів для засвідчення факту перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї лише органом місцевого самоврядування.
Жодні вимоги щодо форми та/або змісту документів, які засвідчують факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї (відомості про місце проживання разом з годувальником за однією адресою), діюче законодавство не містить, як не встановлює правила, що такі документи мають бути видані виключно органом місцевого самоврядування.
В даному випадку зауваження до змісту довідки ПП «Комунальщик-1» про місце проживання від 19.07.2023 № 7 у пенсійного органу відсутні. Недостовірність відомостей у цій довідці пенсійним органом не встановлена.
Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про наявність обставин, з якими законодавець пов'язує право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Оскільки інші підстави для відмови в переведенні позивачки на пенсію у зв'язку з втратою годувальника пенсійним органом не визначені, із матеріалів справи не вбачаються, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність рішення пенсійного органу від 04.06.2024 №047350002356 і його скасування, а також зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перевести на пенсію у зв'язку з втратою годувальника позивачку з 04 червня 2024 року.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення в його оскаржуваній частині.
Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року у справі № 160/33268/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко
суддя А.В. Суховаров