08 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 215/7929/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року (суддя Прасов О.О.)
у справі №215/7929/24
за позовом ОСОБА_1
до Голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінського Володимира Володимировича
про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу з позовом до голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінського Володимира Володимировича, в якому просила:
- встановити наявність компетенції (повноважень) голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінського Володимира Володимировича дотримуватися процедури прийняття ненормативного правового акту по заяві від 19.07.2024 таким чином, щоб виконувалася дія правової позиції ст.59 Конституції України і визнати створені перешкоди протиправною бездіяльністю, а відмову від такої процедури протиправною діяльністю та зобов'язати діяти до правової позиції ст.59 Конституції України при повторному розгляді і забезпечити виконання вимог ст.248 КАС України суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучугурною H.В.
Ухвалою Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 23.12.2024 позовну заяву передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з правилами предметної юрисдикції.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.01.2025 адміністративну справу №215/7929/24 передано на розгляд за підсудністю до Запорізького окружного адміністративного суду.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.02.2025 у відкритті провадження в адміністративній справі відмовлено на підставі п.1 ч.1 ст.170 КАС України, оскільки позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, а позов направити до суду за територіальною підсудністю згідно ч.8 ст.29 КАС України. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивачка посилається на те, що предметом спору є оскарження бездіяльності розпорядника інформації.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно пунктами 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;
Публічно-правовий спір - спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст. 4 КАС України).
Згідно з ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, в тому числі встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень (п.5).
Відповідно до п.3 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Таким чином, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
При цьому, компетенція - це сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.
Водночас під компетенційними спорами розуміються спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб'єкти владних повноважень. Тобто, позивачем у компетенційних спорах є суб'єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб'єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію, або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.
Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що позивач у цій справі не є суб'єктом владних повноважень, а, отже, він не наділений адміністративною процесуальною дієздатністю в частині пред'явлення позову щодо визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) у відповідача.
В той же час, суд першої інстанції, з огляду на зміст позовної заяви, не визначив предмет спору між сторонами, не врахував, що у цій справі позивачка оскаржує бездіяльність відповідача, внаслідок чого суд дійшов передчасного висновку, що переданий на вирішення суду спір є спором про встановлення наявності компетенції (повноважень) у відповідача в розумінні п.3 ч.1 ст.19 КАС України.
Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм процесуального права, що відповідно до ст.320 КАС України є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року в адміністративній справі №215/7929/24 скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко
суддя А.В. Суховаров