08 вересня 2025 р.Справа № 520/19170/25
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Русанова В.Б., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 по справі № 520/19170/25
за позовом ОСОБА_1
до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції
про визнання протиправним та скасування наказу,
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 повернуто позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу.
На ухвалу суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Подана апеляційна скарга не відповідає вимогам п.1 ч.5 ст.296 КАС України, а саме: до апеляційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору або докази звільнення від сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до пп.4 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи, що апеляційну скаргу подано через "Електронний суд", за її подачу, в даному випадку, необхідно сплатити 2 422,40 грн (3 028,00 грн. х 0,8).
Апелянт зазначає, що звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", в підтвердження надає копію посвідчення, що надає право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій серії № 153427.
З цього приводу суд зазначає наступне.
За приписами п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII).
У ст. 22 Закону № 3551-XII передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст. 12 цього Закону.
У постанові від 20 липня 2023 року у справі № 160/20070/21 Верховний Суд висновував, що аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», у сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дає підстави для висновку, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу. Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів, тому для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у разі вирішення питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), суд має зважити на предмет та підстави позову; перевірити чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Аналогічна правова позиція щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 , а також у постановах Верховного Суду від 26 травня 2022 року у справі № 640/14577/20, від 08 березня 2023 року у справі № 701/589/22, від 24 квітня 2025 року у справі № 520/23062/24.
Як вбачається з матеріалів електронної справи, позовні вимоги у цій справі стосуються незгоди позивача із наказом Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції від 16.06.2025 № 90 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани, тобто не стосуються питань його соціального захисту саме як учасника бойових дій, про які йдеться у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Суд зауважує, що на розгляд Великої Палати Верховного Суду була передана справа № 567/79/23, на яку посилається скаржник для відступлення зокрема від наведених висновків щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Однак, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року справа №567/79/23 повернута на розгляд колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду не установила об'єктивних причин відступу від правового висновку, якими, за її усталеною практикою, можуть бути очевидні вади попереднього рішення (неефективність, неясність, неузгодженість) чи зміна суспільного контексту.
Тобто, позиція Великої Палати Верховного Суду щодо питання застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» залишилася незмінною.
Таким чином, позивач, в спірних правовідносинах не є особою, яка звільнена від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI, а тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
З огляду на викладене, заявник апеляційної скарги має надати оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 2 422,40 грн або докази в підтвердження наявності обставин для звільнення від його сплати.
Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору на реквізити: Отримувач УДКСУ в Основ'янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку UA408999980313131206081020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні суди або докази в підтвердження наявності обставин для звільнення від його сплати.
Згідно із ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу або докази в підтвердження наявності обставин для звільнення від його сплати.
Відповідно до ч.2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України у разі не усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги остання буде повернута апелянту.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.4 ст. 169, ч.5 ст. 296, ч.2 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 по справі № 520/19170/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде повернута протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.Б. Русанова