Головуючий І інстанції: Супрун Ю.О.
08 вересня 2025 р. Справа № 520/2994/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Служби безпеки України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.05.2025, по справі № 520/2994/25
за позовом ОСОБА_1
до Управління Служби безпеки України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України в Харківській області оформлені листом від 17.01.2025 в частині неналежного розгляду відповідно до вимог діючого законодавства заяви ОСОБА_1 від 10.012025 та не надання обґрунтованої відповіді на звернення щодо законних підстав переведення ОСОБА_1 з військового обліку, який здійснювався Управлінням Служби безпеки України в Харківській області на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим грубо порушенні гарантовані права позивача.
- зобов'язати Управління Служби безпеки України в Харківській області здійснити належний розгляд відповідно до вимог діючого законодавства заяви позивача від 10.01.2025, за результатами якого надати позивачу обґрунтовану відповідь щодо законних підстав переведення ОСОБА_1 з військового обліку, який здійснювався Управлінням Служби безпеки України в Харківській області на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 частково задоволено позов.
Визнано протиправними дії Управління Служби безпеки України в Харківській області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 10.01.2025 року.
Зобов'язано Управління Служби безпеки України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.01.2025 та надати обґрунтовану відповідь за результатом розгляду у відповідності до вимог Закону України "Про звернення громадян".
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказував на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зазначав, що вказані у зверненні питання стосуються сфери регулювання, що не входить до компетенції Служби безпеки України, оскільки зміни у військовому обліку, включаючи переведення з одного облікового органу до іншого, здійснюються відповідно до законодавства про військовий обов'язок і військову службу, Порядку ведення військового обліку, затвердженого постановою КМУ № 1487, а також спільних наказів МО України та інших уповноважених органів. Зазначав, що не має повноважень щодо адміністрування чи зміни даних у системі «Оберіг», не є відповідальним за ведення первинного обліку осіб, які не проходили службу в СБУ. Відтак, зауважував, що звернення позивача за своєю природою є зверненням за наданням безоплатної первинної правничої допомоги, зокрема роз'яснення щодо правомірності зміни статусу військового обліку, а не запитом на інформацію чи заявою у розумінні Закону України «Про звернення громадян».
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судовим розглядом, позивач є капітаном запасу, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 , виданим 23.08.2007 Управлінням Служби безпеки України в Харківській області.
Згідно даних системи "Оберіг" №151120241455578400016 позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 зі званням рядовий (ВОС 797241).
10.01.2025 позивач звернувся до Управління Служби безпеки України в Харківській області із заявою про надання інформації та документів щодо підстав його переведення на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Управління Служби безпеки України в Харківській області листом від 17.01.2025 за вих. №70/12-Б-58/378 на звернення позивача повідомило, що вимогами Законів України «Про доступ до публічної інформації», «Про звернення громадян» не передбачено надання правової допомоги на підставі звернень громадян.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо неналежного розгляду його заяви відповідно до вимог чинного законодавства, звернувся до суду з даним позов.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав вмотивовану відповідь по суті на заяву позивача від 10.01.2025, чим порушив права позивача, передбачені Законом України «Про звернення громадян».
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулюються Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96 (далі - Закон №393/96).
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону №393/96 громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтею 3 Закону №393/96 визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до ст. 4 Закону №393/96 до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Згідно зі ст. 5 Закону №393/96 звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Водночас, ч. 3 ст. 7 Закону №393/96-ВР визначено, що якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 15 Закону №393/96 органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема, об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що орган, до якого направлена заява чи скарга громадянина, зобов'язаний об'єктивно, всебічно і вчасно її розглянути, перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити його виконання, а також повідомити громадянина про наслідки розгляду такої заяви.
Так, спірні правовідносини склались з приводу правомірності дій відповідача під час розгляду звернення ОСОБА_1 від 10.01.2025.
Із матеріалів справи встановлено, що Управління Служби безпеки України в Харківській області листом від 17.01.2025 за вих. №70/12-Б-58/378 на звернення позивача повідомило, що заява, яка 16.01.2025 року надійшла до Управління СБ України в Харківській області, стосовно зняття ОСОБА_1 з обліку в Управлінні СБ України в Харківській області та взяття на облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 опрацьована. За результатом повідомлено наступне.
Згідно вимог Закону України «Про Службу безпеки України» правову основу діяльності Служби безпеки України становлять Конституція України, цей Закон та інші акти законодавства України, відповідні міжнародні правові акти, визнані Україною.
Так, вимогами Законів України «Про доступ до публічної інформації», «Про звернення громадян» не передбачено надання правової допомоги на підставі звернень громадян.
Крім того, запит не містить посилання на визначені матеріальні носії, які підлягають копіюванню.
Аналізуючи зміст відповіді Управління Служби безпеки України в Харківській області від 17.01.2025 за вих. №70/12-Б-58/378 на заяву позивача від 10.01.2025, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказана відповідь носить лише формальний характер, не містить конкретних відомостей про підстави переведення позивача з одного військового обліку на інший, а лише загальні посилання на законодавство та твердження про відсутність у відповідача обов'язку надавати правову допомогу.
Отже, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано обґрунтованої відповіді поставлене заявником питання з посиланням на відповідні нормативно - правові акти, та, відповідно, не розглянуто по суті питання, з якими позивач звернувся до відповідача.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено належним чином правомірності своїх дій у спірних відносинах, колегія суддів зазначає про обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги про неможливість застосування Закону України «Про звернення громадян» до правовідносин, що регулюються спеціальним законодавством, а саме Законом України «Про безоплатну правничу допомогу» колегія суддів не приймає, оскільки позивач, звертаючись до відповідача в порядку Закону України «Про звернення громадян», просив надати обґрунтовану відповідь щодо законних підстав переведення ОСОБА_1 з одного військового обліку на інший, втім вказана заява безпідставно розцінена відповідачем, як звернення за наданням безоплатної правової допомоги.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 по справі № 520/2994/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло