08 вересня 2025 р.Справа № 520/15463/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Ральченка І.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву Військової частини НОМЕР_1 про роз'яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2025 по справі № 520/15463/24
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 02.01.2019 по 09.03.2024;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 02.01.2019 по 09.03.2024;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати грошового забезпечення за період з 02.01.2019 по 09.03.2024;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 02.01.2019 по 09.03.2024 відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 позовні вимоги залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржила його в апеляційному порядку.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 по справі № 520/15463/24 скасовано.
Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не нарахуванні та не виплаті на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.01.2019 по 08.03.2024, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною сплатою грошового забезпечення у належному розмірі.
Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 77935,16 грн.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, за період з 02.01.2019 по день фактичної виплати грошового забезпечення у належному розмірі 09.03.2024.
ОСОБА_1 звернулась до Другого апеляційного адміністративного суду із заявою про роз'яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2025 по справі № 520/15463/24.
В обґрунтування зазначає, що вказане вище рішення є не зовсім зрозумілим в резолютивній частині стосовно того, яку саме загальну грошову суму компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, за період з 02.01.2019 по день фактичної виплати грошового забезпечення у належному розмірі 09.03.2024 необхідно нарахувати та виплатити позивачу.
На підставі положень ч. 3 ст. 254 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Підстави подання та порядок розгляду заяви про роз'яснення судового рішення врегульовані ст. 254 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Роз'яснення судового рішення стосується недотримання вимоги ясності, визначеності такого, яке означає, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення.
Виходячи із наведеного, роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки має місце ймовірність неправильного його виконання чи невиконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення.
Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Колегія суддів зазначає, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
В свою чергу, підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
За роз'ясненням рішення суду можуть звертатися особи, які брали участь у справі, або державний виконавець у випадку, коли рішення є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. В заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Зі змісту заяви позивача встановлено, що підставою для роз'яснення постанови суду по даній справі є незрозумілість конкретної суми компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, яка має бути нарахована та виплачена позивачу.
При цьому, відповідно до резолютивної частини постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2025 судом зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь позивачки компенсацію за період з 02.01.2019 по день фактичної виплати грошового забезпечення у належному розмірі 09.03.2024.
Тобто, судовим рішенням не вирішувалось питання щодо визначення конкретного розміру належної до виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення.
Отже, фактично відповідно до доводів заявника незрозумілими є спосіб виконання вказаного рішення в частині визначення конкретної суми компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за спірний період.
Також, слід вказати, що відповідно до положень ст. 254 КАС України суд не наділений повноваженнями доповнювати резолютивну частину рішення суду, яке набрало законної сили іншим змістом.
Натомість, судовим розглядом встановлено, що резолютивна частина постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2025 викладена чітко, зрозуміло та не є такою, що потребує додаткового роз'яснення.
Наведені заявником обставини в обґрунтування заяви про роз'яснення рішення суду не свідчать про незрозумілість судового рішення.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для роз'яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2025, оскільки судове рішення є зрозумілим і додаткового роз'яснення не потребує.
Керуючись ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про роз'яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2025 по справі № 520/15463/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Ральченко І.М.
Судді Подобайло З.Г. Катунов В.В.