08 вересня 2025 р.Справа № 636/2573/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,
за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 18.06.2025, головуючий суддя І інстанції: Оболєнська С.А., повний текст складено 18.06.25 по справі № 636/2573/24
за позовом ОСОБА_1
до Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, старшого сержанта поліції ГРПП Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області Бойнова Сергія Володимировича
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття справи
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 18.06.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, старшого сержанта поліції ГРПП Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області Бойнова Сергія Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття справи залишено без розгляду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 18.06.2025 та направити справу до Чугуївського міського суду Харківської області для розгляду її по суті. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що посилання суду першої інстанції на наявність підписів ОСОБА_1 в постанові, що міститься в долучених до справи матеріалах про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП, які витребувані судом за клопотанням позивача, не є належним обґрунтуванням, оскільки позивач вже неодноразово заявляв, що в постанові не розписувався та її не отримував. Вказує, що суд першої інстанції також не надає оцінку тому факту, що позивач при отриманні відомостей щодо існування оскаржуваної постанови звернувся особисто та письмово до відповідача з проханням надати йому копію цієї постанови (докази звернення містяться в матеріалах справи), відповідач ніякої відповіді не надав до теперішнього часу. Стверджує, що судом першої інстанції не прийнято до уваги висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22, згідно з яким протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Наголошує, що судом першої інстанції не надано оцінку тому факту, що позивач є військовослужбовцем, і проханню врахувати його фізичний, психічно-емоційний стан, у зв'язку з активними бойовими діями на території Харківщини з травня 2024 року. Звертає увагу, що позивач дійсно не був ознайомлений з постановою про адміністративне правопорушення 10.07.2023. Вперше дізнався при розгляді іншої адміністративної справи, про що вказував у позові та в клопотанні про поновлення терміну оскарження, а саме: матеріали справи №636/573/24 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КупАП. У даній справі міститься доказ ознайомлення ним зі справою, який необхідний для обґрунтування клопотання про поновлення терміну оскарження постанови серії ЕАС №7309971. Зауважує, що обґрунтовуючи оскаржувану ухвалу матеріалами даної справи, яка була витребувана на виконання клопотання позивача, суд першої інстанції не дає оцінку тому факту, що відповідачем не виконано вимоги ухвали Чугуївського міського суду Харківської області від 13.12.2024 щодо витребування з Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області: належним чином завіреної копії постанови серії ЕАС №7309971, винесеної старшим сержантом поліції РУП ГУНП Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області Бойновим С.В. від 10.07.2023 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, та докази її вручення; належним чином завіреної копії адміністративного матеріалу про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, згідно постанови серії ЕАС №7309971, винесеної 10.07.2023 старшим сержантом поліції ГРПП Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області Бойновим С.В. Зазначає, що саме ці докази є край необхідними для вирішення питання поважності причини пропуску терміну звернення до суду з позовом. Аналогічна заява подана позивачем і при повторному поданні клопотання про поновлення терміну оскарження. Вказує, що записи з нагрудних камер поліцейських могли б допомогти встановити істину при вирішенні питання поновлення терміну оскарження.
Відповідачі по справі не скористались правом на подання відзивів на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст.304 КАС України.
Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст.229 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 10.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області з позовом до Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, старшого сержанта поліції ГРПП Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області Бойнова Сергія Володимировича, в якому просить суд про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС №7309971 від 10.07.2023, та закриття провадження по справі.
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 22.04.2024 позов ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки він поданий з порушенням вимог ст.160 КАС України, а саме: відсутній оригінал оскаржуваної постанови; не зазначено повні дані сторін у справі у відповідності до вимог п.2 ч.5 ст.162 КАС України; надана копія постанови від 28.06.2023 не містить даних про набрання нею законної сили; клопотання про поновлення строку на звернення з позовом до суду не підтверджено належними та допустимими доказами. Повідомлено позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.
20.05.2024 на адресу суду надійшов конверт із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 23.05.2024 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.
Не погодившись із ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 23.05.2024, позивач подав апеляційну скаргу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 23.05.2024 по справі №636/2573/24 скасовано. Справу №636/2573/24 направлено до Чугуївського міського суду для продовження розгляду.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач мав десятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви з дня проставлення поштовим відділенням позначки «адресат відсутній за вказаною адресою», який станом на день винесення ухвали від 23.05.2024 року про повернення позовної заяви не сплив.
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 22.10.2024 позов ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки він поданий з порушенням вимог ст.160 КАС України, а саме: відсутній оригінал оскаржуваної постанови; не зазначено повні дані сторін у справі у відповідності до вимог п.2 ч.5 ст.162 КАС України; надана копія постанови від 28.06.2023 не містить даних про набрання нею законної сили; клопотання про поновлення строку на звернення з позовом до суду не підтверджено належними та допустимими доказами. Повідомлено позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 18.11.2024 поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 13.12.2024 клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у справі задоволено. Витребувано з Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області: належним чином завірену постанову серії ЕАС №7309971, винесену старшим сержантом поліції ГРПП Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області Бойновим С.В. від 10.07.2023 про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, та докази її вручення; належним чином завірену копію адміністративного матеріалу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, згідно постанови серії ЕАС №7309971, винесеної 10.07.2023 старшим сержантом поліції ГРПП Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області Бойновим С.В. Витребувано з канцелярії Чугуївського міського суду Харківської області матеріали справи №636/573/24 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП - для огляду.
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 27.02.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025 апеляційну скаргу задоволено частково. Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 27.02.2025 по справі №636/2573/24 скасовано. Справу №636/2573/24 направлено до Чугуївського міського суду Харківської області для продовження розгляду.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції повинен був вжити всіх заходів щодо надання можливості позивачу звернутися із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин пропуску строку та вказати інші причини пропуску строку звернення до суду та надати відповідні докази на підтвердження поважності цих причин.
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 12.05.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки він поданий з порушенням вимог ст.161 КАС України, а саме: клопотання про поновлення строку на звернення з позовом до суду не підтверджено належними та допустимими доказами. Повідомлено позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом п'яти днів з дня вручення копії ухвали.
13.06.2025 ОСОБА_1 подав до Чугуївського міського суду Харківської області заяву про поновлення строку на звернення до суду з адміністративним позовом.
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 18.06.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом та не наведено обґрунтованих підстав для поновлення такого строку.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про залишення без розгляду позовної заяви, з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства (далі по тексту - КАС України), частиною першою статті 5 якого встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною 1 ст.168 КАС України встановлено, що позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Згідно з п.п. 3, 5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Положеннями статей 160 та 161 КАС України визначено форму та зміст позовної заяви, а також визначено документи, що до неї додаються.
Відповідно до ч.ч. 3, 6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частинами 1, 2 ст.169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Частиною 1 ст.118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.
За змістом положень ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Строки на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності також визначені статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП).
Відповідно до ст.289 КупАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Частиною 2 ст.291 КУпАП визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.
Аналіз норм статті 286 КАС України та статей 289, 291 КУпАП свідчить, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, може бути оскаржена протягом десяти днів після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
У спірних правовідносинах позивач оскаржує постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №7309971 від 10.07.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП, за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом.
З матеріалів справи вбачається, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС №7309971 від 10.07.2023, яка є предметом позову, отримана позивачем, права йому роз'яснені, про що в графі 8 «права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП мені роз'яснено», в графі 9 «копію постанови мною отримано. Підпис особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, запис про відмову від підпису або отримання копії постанови» містяться його підписи.
З даним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 10.04.2024, тобто з пропуском десятиденного строку на звернення до суду, що встановлений ч.2 ст.286 КАС України.
У відповідності до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Колегія суддів звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду у питанні поновлення строків (від 28 липня 2022 року у справі №9901/611/19), за якими поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Колегія суддів зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
В обґрунтування підстав пропуску строку звернення до суду з позовом ОСОБА_1 зазначає, що у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану позивач був позбавлений можливості скористатися вчасно правовою допомогою і здійснити своєчасне належне оскарження постанови серії ЕАС №73009971 від 10.07.2023 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП. Вказує на вплив воєнних дій на нього, як на людину, для якої введення в Україні воєнного стану це не просто юридичні наслідки, викликані війною, а виживання серед вибухів, руйнувань, постійна загроза життю, проходження ним військової служби. Звертає увагу, що постанова серії ЕАС №73009971 від 10.07.2023 позивачу не вручалась і не направлялась через поштове відділення зв'язку, не направлялась на примусове виконання, штраф позивачем не оплачувався. Стверджує, що про існування оскаржуваної постанови позивач дізнався під час ознайомлення зі справою №636/573/24 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП.
Щодо посилань на запровадження в Україні воєнного стану як поважної причини пропуску строку звернення до суду із позовом, колегія суддів зазначає таке.
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з відповідними Указами Президента України та триває й досі.
У свою чергу, введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною.
Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
У постанові від 28.11.2022 у справі № 140/11951/21 Верховний Суд вказав, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Суд враховує, що згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 22.06.2024 №8/2573 солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 .
Однак, позивачем не надано жодних належних доказів перебування на військовій службі під час вчинення адміністративного правопорушення 10.07.2023 та наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду у зв'язку з проходженням військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 , не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Колегія суддів звертає увагу, що факт перебування позивачем на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 , згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 від 22.06.2024 №8/2573, не підтверджує наявність обставин, що ускладнювали або унеможливлювали своєчасне звернення до суду з позовом (як-то, факт перебування позивача в зонах проведення бойових дій та безпосереднє залучення його до здійснення функцій із захисту держави під час дії воєнного стану в Україні у відповідний період; перебування позивача на лікуванні тощо).
За відсутності документів, які свідчать про наявність безпосереднього та прямого причинного зв'язку між пропуском позивачем строку звернення до суду і запровадженням в Україні воєнного стану та несенням позивачем військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 , вказана позивачем причина не може бути визнана судом як поважна причина пропуску строку звернення до суду із цим позовом.
Також, посилання позивача на те, що він не був ознайомлений зі спірною постановою 10.07.2023 та вперше дізнався про її існування при розгляді адміністративної справи №636/573/24, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки з копії постанови серії ЕАС №7309971 від 10.07.2023 встановлено, що остання містить підписи позивача у графі 8 «права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП мені роз'яснено» та у графі 9 «копію постанови мною отримано. Підпис особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, запис про відмову від підпису або отримання копії постанови». Вищенаведене свідчить про те, що позивачу було відомо про винесення відносно нього постанови серії ЕАС №7309971 від 10.07.2023 у справі про адміністративне правопорушення в день її винесення.
У зв'язку з наявністю в матеріалах справи належним чином завіреної копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС №7309971 від 10.07.2023, з відповідними підписами позивача у графах 8 та 9, клопотання позивача про витребування у Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області доказів, а саме: постанови серії ЕАС №7309971 від 10.07.2023 та доказів її вручення, а також адміністративний матеріал та відеозаписи з нагрудної камери поліцейського, не підлягає задоволенню.
При цьому, доводи апелянта про те, що він в постанові не розписувався та її не отримував, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження підроблення (фальсифікації) підпису ОСОБА_1 у постанові серії ЕАС №7309971 від 10.07.2023.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні будь-які належні і беззаперечні докази на підтвердження поважності пропуску позивачем встановленого законом строку для звернення до суду із даними позовними вимогами та неможливості вчасного звернення до адміністративного суду внаслідок суттєвих перешкод.
Колегія суддів враховує, що за змістом частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що строк звернення до суду пропущений позивачем без поважних причин, тому наявні правові підстави для залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без розгляду.
Згідно з ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини, також, свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому, числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії).
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
Колегія суддів вважає, що наведені в апеляційній скарзі мотиви та доводи не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав вважати, що судом допущено порушення норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною 1 ст.315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч.1 ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, переглянувши ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 18.06.2025 по справі № 636/2573/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко І.С. Чалий