08 вересня 2025 р.Справа № 520/35818/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,
за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2025, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., повний текст складено 24.06.25 року по справі № 520/35818/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить суд змінити спосіб та порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 по справі № 520/35818/23 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області, пенсійний орган) на користь ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 356 778.77 грн.
В обґрунтування заяви зазначено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 по справі № 520/35818/23 відповідачем здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2019 та нарахована сума на доплату за попередній період (з 01.04.2019 по 31.03.2024) в розмірі 356 778.77грн, що підтверджується розрахунком відповідача на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № ФХ 115148. Рішення суду від 13.02.2024 по справі № 520/35818/23 набрало законної сили 13.03.2025 та до теперішнього часу в частині виплати заборгованості з пенсії позивачу відповідачем не виконано, що є підставою для задоволення заяви про зміну способу або порядку виконання судового рішення.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 залишено без задоволення заяву ОСОБА_2 .
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить суд скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 та ухвалити нове рішення, яким змінити спосіб та порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 по справі № 520/35818/23 шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 356 778.77 грн.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 по справі № 520/35818/23, яке набрало законної сили 15.03.2024, на даний час відповідачем не виконано в частині виплати на користь заявника перерахованої пенсії у розмірі 356 778.77 грн та позивачу не виплачено вказану суму. Враховуючи вимоги ч. 3 статті 378 КАС України (у редакції Закону України № 4094-IX, що діє з 19.12.2024), вважає, що наявні підстави для заміни способу і порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 по справі № 520/35818/23 шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 356 778.77 грн.
Відповідач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст. 304 КАС України.
Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 у справі № 520/35818/23 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 .
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.10.2023 № ФХ115148 про розмір його грошового забезпечення.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 на підставі нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.10.2023 № ФХ115148 про розмір його грошового забезпечення, з 01.04.2019.
В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 у справі № 520/35818/23 набрало законної сили : 15.03.2024.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 у справі № 520/35818/23 відповідачем здійснено перерахунок пенсії з квітня 2019 та нарахована сума на доплату за попередній період (з квітня 2019 по березень 2024) у розмірі 356 778.77 грн, що підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № ФХ 115148.
Вказана сума різниці пенсії обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.
Вважаючи, що наявні правові підстави для зміни способу та порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 у справі № 520/35818/23, позивач подав до суду відповідну заяву.
Приймаючи оскаржувану ухвалу та залишаючи без задоволення заяву позивача про зміну способу виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 у справі № 520/35818/23, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання рішення від 13.02.2024 у справі № 520/35818/23 ГУ ПФУ в Харківській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.10.2023 № ФХ115148 про розмір його грошового забезпечення, про що свідчить протокол перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019. Отже, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 у справі № 520/35818/23 відповідачем виконано.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з вимогами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 29-1 Конституції України, а також ст.ст. 14 та 370 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Вищенаведені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26.01.2021 у справі № 611/26/17, від 07.02.2022 у справі № 200/3958/19-а, від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18 та від 01.05.2023 у справі № 520/926/21.
Частиною 2 ст. 6 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон України № 1404-VIII) встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України № 1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України від 05.06.2012 № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон України № 4901- VI) та порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України № 4901- VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Статтею 7 Закону України № 4901- VI передбачено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Отже, звернення до суду є обов'язком державного виконавця у зазначеній категорії справ та такий обов'язок виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат (ч. 3 ст. 378 КАС України у редакції Закону № 4094-IX, що діє з 19.12.2024).
Отже, з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни «зобов'язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією» на «стягнення коштів із державного органу боржника».
Судовим розглядом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 у справі № 520/35818/23 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 . Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.10.2023 № ФХ115148 про розмір його грошового забезпечення. Зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 на підставі нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.10.2023 № ФХ115148 про розмір його грошового забезпечення, з 01.04.2019. В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 у справі № 520/35818/23 набрало законної сили : 15.03.2024.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 у справі № 520/35818/23 відповідачем здійснено перерахунок пенсії з квітня 2019 та нарахована сума на доплату за попередній період (з квітня 2019 по березень 2024) у розмірі 356 778.77 грн, що підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № ФХ 115148.
Вказана сума різниці пенсії обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.
Отже, рішення суду у справі № 520/35818/23 ГУ ПФУ в Харківській області виконано лише в частині здійснення позивачу перерахунку пенсії на підставі нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.10.2023 № ФХ115148 про розмір його грошового забезпечення, з 01.04.2019.
Тобто, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 у справі № 520/35818/23, що набрало законної сили 15.03.2024, не виконується у повному обсязі вже більше року.
Тож, враховуючи вимоги ч. 3 статті 378 КАС України (у редакції Закону України № 4094-IX, що діє з 19.12.2024), колегією суддів встановлено, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 у справі № 520/35818/23 шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Харківській області недоотриманої заборгованості по пенсії у розмірі 356 778.77 грн.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що зазначені вище приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Отже, судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 у справі № 520/35818/23.
З огляду на наведене правове регулювання та встановлені обставини, колегія суддів доходить висновку, що заява позивача про зміну способу та порядку виконання рішення обґрунтована та підлягає задоволенню.
Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується положеннями статті 322 КАС України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішенням «Серявін та інші проти України», та пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень.
Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04) згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 та ухвалити нову постанову про задоволення заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 по справі № 520/35818/23 скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення - задовольнити.
Змінити спосіб та порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 по справі № 520/35818/23 .
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 у справі № 520/35818/23 грошову суму у розмірі 356 778 (триста п'ятдесят шість тисяч сімсот сімдесят вісім гривень 77 коп .
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко І.С. Чалий