08 вересня 2025 р. Справа № 440/2352/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Бегунца А.О. , Калиновського В.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2025, (головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко) по справі № 440/2352/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії ГУПФ України в Полтавській області щодо не застосування при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме - за 2020-2022 роки;
- зобов'язати ГУПФ України в Полтавській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 17.11.2023 відповідно до частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме - за 2020-2022 роки, та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позову зазначила, що дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV при переведенні з одного виду пенсії на інший є протиправними та такими, що порушують її право на належний соціальних захист.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмові ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 17.11.2023.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 17.11.2023.
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області не погодившись із рішенням суду в частині задоволення позову, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову .
Апеляційна скарга мотивована тим, що у позивача відсутні підстави для перерахунку пенсії.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-VI середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують зверненню застосовуються лише при первинному призначенні пенсії, а враховуючи те, що позивач вже отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у спірних правовідносинах має місце саме переведення на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-VI, а не нове її призначення, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування вищезазначених положень ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-VI.
Позивач правом надання відзиву не скористався.
Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст. 311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що ОСОБА_1 з 15.06.2009 перебувала на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач) і отримувала пенсію за вислугу років, як працівник освіти, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
17.11.2023 відповідачем за заявою ОСОБА_1 переведено з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
30.01.2025 ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, не погодившись із розрахунком пенсії при її призначенні.
Листом від 03.02.2025 за вих. № 2087-2039/Б-02/8-1600/25 відповідач повідомив позивача про відмову у перерахунку пенсії мотивуючи тим, що при переведенні пенсії з вислуги років на пенсію за віком застосовано показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за три попередні роки (2014-2016 роки). Перерахувати пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки не має підстав відповідно до статті 45 абзацу 3 частини третьої згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Не погодившись з діями Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позов в частині, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачу призначено новий вид пенсії, пенсійний орган протиправно при розрахунку пенсії не застосував середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2020, 2021, 2022), що передують року призначення пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 22 Конституції України, права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (в подальшому - Закон № 1058-IV) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно із ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
У постанові від 23.10.2020 (справа № 528/196/17) Верховний Суд зазначив, що частиною 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, а відтак показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Так, позивачу у справі № 528/196/17 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше. Після призначення пенсії за вислугу років він продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постанові Верховного Суду від 17.06.2021 по справі №336/7438/16-а(2-а/336/53/3017).
Судовим розглядом встановлено, що 15.06.2009 позивачці призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України № 1788, що не заперечується відповідачем, а 17.11.2023 позивачку переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів зауважує, що призначення та виплата пенсії позивачу за нормами Закону України № 1788 не входило до правового регулювання Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а мало статус спеціальної пенсії для конкретно визначеного кола осіб.
Таким чином, отримуючи пенсію за Законом № 1788позивач не користувалася жодним із видів передбачених пенсій, встановлених Законом № 1058-IV. Відтак, призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 17.11.2023 відбулось вперше.
За таких обставин, фактично йдеться про призначення позивачу іншого виду пенсії, а саме пенсії за віком, обрахованої відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" замість раніше призначеної пенсії за вислугу років відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Колегія суддів наголошує, що показник середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії визначається на день призначення пенсії вперше або у випадку переведення з одного виду пенсії на інший, що фактично є призначенням такого виду пенсії вперше, що і мало місце у спірних правовідносинах.
Отже, при призначенні позивачу 17.11.2023 пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки (три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії), згідно з частиною 2 статті 40 цього Закону.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неправомірність дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки (2020-2022 роки), що передують року звернення, у зв'язку з призначенням позивачу пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV.
Враховуючи встановлені обставини у справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в цій частині.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 по справі № 440/2352/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді А.О. Бегунц В.А. Калиновський