08 вересня 2025 року справа №200/4034/22
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року (головуючий суддя І інстанції - Чучко В.М.), складену в повному обсязі 15 липня 2025 року, у справі № 200/4034/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з 01.12.2019 року провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» від 14.12.2021 року №33/25-3886, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 року по день проведення перерахунку.
26 червня 2025 року від позивача до суду надійшло клопотання про зміну способу виконання рішення суду, в якому він просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року по справі № 200/4034/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій з зобов'язання здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 року по день проведення перерахунку, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат за період з 01 грудня 2019 року по 31 жовтня 2023 року у сумі 333 966,79 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду задоволено.
Змінено спосіб і порядок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.11.2022 року в адміністративній справі № 200/4034/22 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат за період з грудня 2019 по жовтень 2023 у сумі 333966,79 гривень (триста тридцять три тисячі дев'ятсот шістдесят шість гривень 79 копійок).
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало апеляційну скаргу в якій просило її скасувати та відмовити у задоволенні клопотання позивача про заміну способу виконання судового рішення.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що зміна способу виконання рішення суду із зобов'язання здійснити виплату заборгованості пенсійних виплат на стягнення конкретної суми цієї заборгованості з визначенням певного періоду, є зміною рішення по суті.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак листом суд першої інстанції повідомив, що справа в паперовому вигляді не формувалась. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп'ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду».
Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частиною другою статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Нормами частини третьої зазначеної статті передбачено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У відповідності до частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Частиною 3 статті 382-3 КАС України визначено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу (частина 9 статті 382-3 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частиною 3 статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Суд зазначає, що рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/4034/22 стосується пенсійних виплат, набрало законної сили. Вказане рішення залишається невиконаним.
Судами встановлено, що у зв'язку з невиконання рішення суду від 15 листопада 2022 року у справі № 200/4034/22 в частині виплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії, більше двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є підстави для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з відповідача нарахованої суми в розмірі 333966,79 грн.
Як зазначає Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в апеляційній скарзі, єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/4034/22, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті пенсії.
Отже, відсутність відповідного фінансування Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з боку розпорядника бюджетних коштів вищого рівня є обставиною, що істотно ускладнює виконання рішення у справі № 200/4034/22.
Зважаючи на тривале невиконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/4034/22 щодо виплати позивачу заборгованості по пенсії, а також наявність обставин, що істотно ускладнюють його виконання, суд доходить висновку про наявність підстав для зміни способу виконання цього рішення в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області сплатити заборгованість у розмірі 333966,79 грн.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року у справі № 200/4034/22 - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року у справі № 200/4034/22 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку, встановленому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 08 вересня 2025 року.
Судді А.В. Гайдар
І.В. Геращенко
Е.Г. Казначеєв