Справа № 560/11459/25
іменем України
08 вересня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТАЛОНІНВЕСТБУД" до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, приписів, постанови та зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕТАЛОНІНВЕСТБУД" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 24.06.2025 про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проєктування об'єкта будівництва "Нове будівництво офісної будівлі з вбудованими комерційними приміщеннями та паркінгом по вул. Річковій, 38 в м. Хмельницькому", затверджених наказом Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради 13.11.2023 №443, реєстраційний номер ЄДЕССБ МU01:5172-5208-9413-8017;
- зобов'язати Державну інспекцію архітектури та містобудування України вилучити з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомості про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проєктування об'єкта будівництва "Нове будівництво офісної будівлі з вбудованими комерційними приміщеннями та паркінгом по вул. Річковій, 38 в м. Хмельницькому", затверджених наказом Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради 13.11.2023 №443, реєстраційний номер ЄДЕССБ МU01:5172-5208-9413-8017;
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної інспекції архітектури та містобудування України від 24.06.2025 №142 "Про проведення позапланової перевірки";
- визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції архітектури та містобудування України від 09.07.2025 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
- визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції архітектури та містобудування України від 09.07.2025 про зупинення підготовчих та будівельних робіт;
- визнати протиправною та скасувати постанову Державної інспекції архітектури та містобудування України від 21.07.2025 №33-2025/02-2-03 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Позивач не погоджується із оскаржуваними рішенням, наказом, приписами та постановою, вважає їх такими, що прийняті всупереч нормам законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
Контролюючий орган в свою чергу вважає, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України, у зв'язку з цим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Хмельницький окружний адміністративний суд здійснює розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши докази, суд встановив такі обставини.
ТОВ "ЕТАЛОНІНВЕСТБУД" є власником земельної ділянки площею 0,075 га, кадастровий номер 6810100000:01:005:0199, що знаходиться за адресою Хмельницька область, м. Хмельницький, вулиця Річкова, 38.
Наказом Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради від 13.11.2023 №443 позивачу видані містобудівні умови та обмеження для проєктування об'єкта будівництва "Нове будівництво офісної будівлі з вбудованими комерційними приміщеннями та паркінгом по вул. Річковій, 38 в м. Хмельницькому", реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:5172-5208-9413-8017, реєстраційний номер 3235172520894138014 від 13.11.2023.
На підставі отриманих містобудівних умов та обмежень позивач розробив та затвердив проєкт Нового будівництва офісної будівлі з вбудованими комерційними приміщеннями та паркінгом по вул. Річковій, 38 в м. Хмельницькому (реєстраційний номер документу PD01:3132-3214-3476-5275 від 24.04.2024).
В подальшому позивач подав до Державної інспекції архітектури та містобудування України Повідомлення про початок виконання будівельних робіт (ІУ051240426137 від 29.04.2024) та розпочав фактичне будівництво офісної будівлі з вбудованими комерційними приміщеннями та паркінгом по вул. Річковій, 38 в м. Хмельницькому.
Рішенням про зупинення дії містобудівних умов та обмежень від 24.06.2025 головний державний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури, містобудування та державного архітектурно-будівельного контролю зупинив дію містобудівних умов та обмежень для проєктування об'єкта будівництва "Нове будівництво офісної будівлі з вбудованими комерційними приміщеннями та паркінгом по вул. Річковій, 38 в м. Хмельницькому", затверджених наказом Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради 13.11.2023 №443, реєстраційний номер ЄДЕССБ МU01:5172-5208-9413-8017.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", пункту 71 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303, Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 №1340, абзацу 3 пункту 1 наказу Міністерства розвитку, громад та територій України від 11.06.2025 № 979 "Про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю", на підставі звернення ОСОБА_1 від 12.03.2025 № 25-07, з урахуванням висновку комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності ДІАМ від 01.04.2025 №56/02-4-02/25, наказу Державної інспекції архітектури та містобудування України від 24.06.2025 №142 "Про проведення позапланової перевірки", у період з 26.06.2025 до 09.07.2025 головними інспекторами будівельного нагляду Другого відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю проведена позапланова перевірка на об'єкті нового будівництва офісної будівлі з вбудованими приміщеннями та паркінгом, розташованому по вул. Річковій, 38, м. Хмельницький, на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:01:005:0199, результати якої оформлені актом від 09.07.2025 №30.
За результатами перевірки відповідач склав протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09.07.2025.
На підставі висновків перевірки відповідач виніс припис від 09.07.2025 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, в якому вимагає усунути у встановленому законодавством порядку допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності щодо нового будівництва офісної будівлі з вбудованими комерційними приміщеннями та паркінгом, розташованому по вул. Річковій, 38, м. Хмельницький, на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:01:005:0199, шляхом оформлення документу, який дає право на виконання будівельних робіт, а саме дозволу на виконання будівельних робіт у термін до 09.09.2025.
Також контролюючий орган виніс припис від 09.07.2025 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, в якому вимагає зупинити виконання будівельних робіт на об'єкті нового будівництва офісної будівлі з вбудованими комерційними приміщеннями та паркінгом, розташованому по вул. Річковій, 38, м. Хмельницький, на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:01:005:0199, до отримання документу, який дає право на виконання будівельних робіт у термін до 09.09.2025.
На підставі акта перевірки Державна інспекція архітектури та містобудування України прийняла постанову від 21.07.2025 №33-2025/02-2-03 про накладення на ТОВ "ЕТАЛОНІНВЕСТБУД" штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 1120360,00 грн.
Зазначені рішення, наказ, приписи та постанову позивач оскаржив до суду.
Досліджуючи правомірність рішення Державної інспекції архітектури та містобудування України від 24.06.2025 про зупинення дії містобудівних умов та обмежень, суд враховує наступне.
Підставою для прийняття оскаржуваного рішення слугували висновки інспектора будівельного нагляду про те, що Управлінням архітектури та містобудування Хмельницької міської ради надані містобудівні умови та обмеження з порушенням вимог пункту 3 частини четвертої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Разом з тим, згідно із приписами статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проєктування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією; замовник будівництва - фізична чи юридична особа, яка має у власності чи користуванні одну чи декілька земельних ділянок або у власності чи управлінні будівлю/споруду і має намір щодо виконання підготовчих та/або будівельних робіт. У разі виконання підготовчих/ будівельних робіт щодо багатоквартирного будинку замовником будівництва може бути об'єднання співвласників багатоквартирного будинку або управитель багатоквартирного будинку чи житлово-будівельний (житловий) кооператив, який здійснюватиме утримання такого будинку на підставі рішення (договору) співвласників багатоквартирного будинку. Дії, спрямовані на виконання функцій замовника будівництва, може виконувати особа, якій доручено вчинення дій з виконання підготовчих та/або будівельних робіт на підставі та у межах, встановлених договором доручення.
Частиною п'ятою статті 26 Закону передбачено, що проєктування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проєктувальником вихідних даних; 2) розроблення проєктної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проєктної документації; 3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) державна реєстрація спеціального майнового права на об'єкт незавершеного будівництва та майбутній об'єкт нерухомості у випадках, визначених законом; 4-2) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об'єктів (крім об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об'єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об'єкт (його складову).
Частиною першою статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проєктування.
Тобто, містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проєктування і будівництва, дотримання яких є обов'язковим для всіх суб'єктів містобудівної діяльності.
При цьому, отримання замовником містобудівних умов та обмежень передує етапу розроблення, затвердження проєктної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", її експертизи.
Відповідно до частини другої 2 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проєктування об'єкта будівництва.
Згідно з частиною 4 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
З матеріалів справи встановлено, що позивач у визначеному законом порядку подав Управлінню архітектури та містобудування Хмельницької міської ради заяву щодо отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:01:005:0199 на об'єкт "Нове будівництво офісної будівлі з вбудованими комерційними приміщеннями та паркінгом по АДРЕСА_1 ".
Наказом Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради від 13.11.2023 №443 позивачу видані містобудівні умови та обмеження для проєктування об'єкта будівництва "Нове будівництво офісної будівлі з вбудованими комерційними приміщеннями та паркінгом по вул. Річковій, 38 в м. Хмельницькому", реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:5172-5208-9413-8017, реєстраційний номер 3235172520894138014 від 13.11.2023.
Згідно з частинами другою та третьою статті 8 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.
Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.
Містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад (частина друга статті 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
За приписами статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральний план населеного пункту - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.
У силу вимог статті 25 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється містобудівною документацією на місцевому рівні.
Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов'язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 20 Земельного кодексу України при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення.
При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.
Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо: земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу; земельних ділянок приватної власності - їх власниками.
При внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру.
Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру.
Таким чином, режим забудови територій визначається в генеральних планах населених пунктів, зокрема, у планах зонування та детальних планах територій, які є основними видами містобудівної документації на місцевому рівні. На підставі вказаних містобудівних документів визначається цільове призначення земельної ділянки в межах якого може здійснюватися забудова земельної ділянки.
За змістом статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Тобто, кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму. Так, земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення.
Частиною першою статті 193 Земельного кодексу України встановлено, що державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.
Отже, відомості щодо цільового призначення земельної ділянки, відповідно до приписів вищевказаних правових норм, відображуються у Державному земельному кадастрі та є первинними по відношенню до містобудівної документації на місцевому рівні.
Більше того, відповідно до абзацу другого частини першої статті 16, статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру у відомостях про земельну ділянку площею 0,075 га, кадастровий номер 6810100000:01:005:0199 вказано її цільове призначення "03.10 Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку", категорія земель "Землі житлової та громадської забудови".
Отже, відомості, зазначені в Державному земельному кадастрі та які є первинними по відношенню до містобудівної документації на місцевому рівні, узгоджуються з намірами забудови, заявленими позивачем, а саме "Нове будівництво офісної будівлі з вбудованими комерційними приміщеннями та паркінгом по АДРЕСА_1 ".
Крім цього, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, й план зонування і детальний план території.
Відповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні, під час ухвалення рішення про надання або відмову у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, уповноважений орган визначає, виходячи із містобудівної документації на місцевому рівні - генерального плану, плану зонування та детального плану території, якщо такий розроблено.
План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту території від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об'єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання території з особливим статусом, у тому числі ландшафтних, об'єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній оцінці (абзац 2 частини першої статті 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
Частина друга статті 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначає, що план зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.
Отже, зонінг фактично становить собою планувальний поділ території міста на певні території з визначенням переліку дозволених (переважних та супутніх) об'єктів забудови, що забезпечує реалізацію довгострокової стратегії комплексного розвитку міста з урахуванням всіх його потреб та стримує хаотичну забудову.
Невідповідність намірів забудови земельної ділянки є підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень. При цьому невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об'єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постанові 19.01.2023 у справі №640/9995/20.
Відповідно до схеми Генерального плану міста Хмельницький та Плану зонування території земельна ділянка площею 0,075 га, кадастровий номер 6810100000:01:005:0199 розташована на території житлової садибної забудови та знаходиться у зоні садибної і блокованої житлової забудови (зона Ж-1).
Відповідно до пункту 5.2 Плану зонування території міста Хмельницького, затвердженого рішенням №25 5 сесії Хмельницької міської ради від 30.03.2011, переважними видами забудови земельних ділянок, що знаходяться у зоні садибної і блокованої житлової забудови (Ж-1), зокрема, є окремо розташовані або вбудовано-прибудовані об'єкти повсякденного обслуговування: магазини, перукарні, аптеки, кафе, об'єкти побутового обслуговування; окремо розташовані адміністративні будівлі місцевого значення та повсякденного обслуговування: відділення зв'язку, міліції, ощадбанку, адміністрації, комунальні служби. Дозволеними видами забудови, які супутні переважним видам, зокрема, є окремо розташовані або вбудовано-прибудовані господарські будівлі.
Таким чином, наміри забудови позивача відповідають не лише цільовому призначенню земельної ділянки, але й Генеральному плану міста Хмельницький та Плану зонування території, як основній містобудівній документації на місцевому рівні.
З огляду на викладене, оскільки земельна ділянка на законних підставах перебуває у власності позивача, а її цільове призначення визначено як "03.10 Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку", категорія земель "Землі житлової та громадської забудови", тому ця земельна ділянка може бути використана для будівництва офісної будівлі з вбудованими комерційними приміщеннями та паркінгом, як визначено в містобудівних умовах та обмеженнях від 13.11.2023.
Тому цільове призначення земельної ділянки "03.10 Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку" відповідало намірам забудови та затвердженій містобудівній документації.
Окрім того, суд враховує, що оскаржуване рішення відповідача про зупинення містобудівних умов не містить мотивів та обґрунтувань невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Відповідач не довів, що отримання позивачем містобудівних умов та обмежень призвело до порушення принципу планувально-просторової організації забудови, режиму чи параметрів забудови земельної ділянки або вказують на недоцільність розташування вказаної забудови в межах земельної ділянки щодо наміру забудови.
В оскаржувану рішенні відповідач не конкретизував у чому саме полягає невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а лише обмежився формальним посиланням на пункт 3 частини четвертої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Відповідно до матеріалів справи на підставі отриманих містобудівних умов та обмежень від 13.11.2023 та розробленого проєкту позивач до Державної інспекції архітектури та містобудування України подав Повідомлення про початок виконання будівельних робіт (ІУ051240426137 від 29.04.2024) та розпочав фактичне будівництво офісної будівлі з вбудованими комерційними приміщеннями та паркінгом по вул. Річковій, 38 в м. Хмельницькому.
Станом на дату реєстрації Повідомлення про початок виконання будівельних робіт органами архітектурно-будівельного контролю та нагляду не було виявлено порушень законодавства у сфері містобудування.
В той же час, перевірка питання правомірності виданих органами державної влади дозволів на вчинення певних дій або їх погодження має відбуватись саме на відповідних етапах, а не у будь-який невизначений час.
До таких висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 07.02.2019 у справі №803/952/17.
За таких обставин будь-які помилки чи порушення, які, на думку відповідача, могли бути допущені органами державної влади на етапі надання містобудівних умов та обмежень, не можуть бути поставлені в провину позивачу та не можуть бути правомірною підставою для зупинення дії наданих документів після початку будівництва. В іншому випадку - це суперечить принципу юридичної визначеності, покладає на особу ризики, зумовлені неналежною поведінкою держави, та порушує право власності у контексті правомірних очікувань.
Враховуючи викладене, рішення відповідача від 24.06.2025 про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проєктування об'єкта будівництва "Нове будівництво офісної будівлі з вбудованими комерційними приміщеннями та паркінгом по вул. Річковій, 38 в м. Хмельницькому", затверджених наказом Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради 13.11.2023 №443, реєстраційний номер ЄДЕССБ МU01:5172-5208-9413-8017, є протиправним та підлягає скасуванню.
Як наслідок слід зобов'язати відповідача вилучити з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомості про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проєктування об'єкта будівництва "Нове будівництво офісної будівлі з вбудованими комерційними приміщеннями та паркінгом по вул. Річковій, 38 в м. Хмельницькому", затверджених наказом Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради 13.11.2023 №443, реєстраційний номер ЄДЕССБ МU01:5172-5208-9413-8017.
Досліджуючи правомірність наказу від 24.06.2025 №142 "Про проведення позапланової перевірки", суд враховує таке.
Відповідно до акта перевірки від 09.07.2025 №30 підставою для проведення позапланової перевірки ТОВ "ЕТАЛОНІНВЕСТБУД" стало звернення ОСОБА_1 від 12.03.2025 №25-07.
13.03.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" ( далі - Постанова №303).
Відповідно до пункту 1 Постанови №303 Кабінет Міністрів України постановив припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні".
Водночас пунктом 2 вказаної Постанови визначено випадки, при яких допускається проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю). Зокрема, за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Тобто, проведення позапланової перевірки у сфері державного нагляду в період дії воєнного стану допускається у випадках наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, однак лише на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Таким центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду є Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (Мінінфраструктури), що випливає із Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 №460.
Отже, із вищевикладеного слідує, що на період воєнного стану, для висновку Комісії щодо обґрунтованості і необхідності проведення позапланової перевірки, та в подальшому отримання дозволу Мінінфраструктури, звернення фізичних (юридичних) осіб мають містити інформацію про питання, які підлягають контролю та обґрунтування наявності підстав для проведення позапланового заходу, що передбачені пунктом 2 Постанови №303.
З цього приводу Верховний Суд у постанові від 03.10.2024 у справі №160/4625/23 дійшов висновку про те, що протягом періоду воєнного стану планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) можуть бути проведені лише за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави. Наявність таких обставин підлягає доведенню у встановленому процесуальним законом порядку на підставі належних та допустимих доказів.
В свою чергу відповідач не довів наявність існування обставин, які б вказували на наявність загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
Інших доказів на підтвердження того, що нове будівництво офісної будівлі з вбудованими комерційними приміщеннями та паркінгом, розташованому по вул. Річковій, 38, м. Хмельницький, на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:01:005:0199 становить явну загрозу та має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я позивача чи інших людей, матеріали справи не містять.
За таких обставин, звернення ОСОБА_1 не можна вважати таким, що містить інформацію про питання, які підлягають контролю та обґрунтування наявності підстав для проведення позапланового заходу, передбачених пунктом 2 Постанови №303.
Таким чином, суд дійшов висновку, що наказ Державної інспекції архітектури та містобудування України від 24.06.2025 №142 "Про проведення позапланової перевірки" є протиправним та підлягає скасуванню.
Так, підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних приписів від 09.07.2025 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, від 09.07.2025 про зупинення підготовчих та будівельних робіт та постанови від 21.07.2025 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності слугували висновки про здійснення позивачем будівництва без належно оформленого дозволу на виконання будівельних робіт, а саме:
- об'єкт нового будівництва офісної будівлі з вбудованими комерційними приміщеннями та паркінгом, розташованому по вул. Річковій, 38, м. Хмельницький, на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:01:005:0199 відноситься до класу наслідків не менше СС2;
- ТОВ "ЕТАЛОНІНВЕСТБУД" облаштовує 3 паркомісця для маломобільних груп населення на суміжній земельній ділянці без відповідного права користування та погодження з комунальними службами міста.
Щодо визначення класу наслідків нового будівництва офісної будівлі суд зазначає наступне.
Склад та зміст проєктної документації на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або їх частин, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури встановлюють ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проєктної документації на будівництво", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 №163 (набрали чинності з 01.10.2014; далі - ДБН А.2.2-3-2014).
За термінами та визначеннями понять, вжитими у цих ДБН, будівля - різновид споруди, що складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несучоогороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для життєдіяльності людей та виробництва продукції (пункт 3.1); будівництво - нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва (пункт 3.2); будинок - різновид будівлі, яка призначена, як правило, для проживання та обслуговування людей (пункт 3.3); відокремлена частина будинку, будівлі, споруди - автономна конструктивна система, відокремлена деформаційнотемпературним, антисейсмічним (за потреби) швом, протипожежною стіною, має автономне інженерне забезпечення та закінчений цикл виробничого процесу (наприклад, блок-секція, дільниця тощо) (пункт 3.4); комплекс (будова) - сукупність будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, об'єднаних цільовим призначенням, зведення яких здійснюється, як правило, за єдиною проєктною документацією (пункт 3.8); нове будівництво - будівництво будинків, будівель, споруд, їх комплексів, що здійснюється з метою створення об'єктів виробничого і невиробничого призначення, а також лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, в тому числі добудова зупинених об'єктів незавершеного будівництва ДБН А.2.2-3:2014 (пункт 3.11); об'єкт будівництва - будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури (пункт 3.12); пусковий комплекс - визначена проєктною документацією частина комплексу (будови) або його черги чи відокремлена частина будинку, будівлі, споруди, введення в експлуатацію яких частково забезпечує випуск продукції або надання послуг, безпечну експлуатацію та самостійне функціонування (пункт 3.20); споруда - штучно створений об'ємний, площинний або лінійний об'єкт, що має природні або штучні просторові межі, встановлений стаціонарно (нерухомо) відносно землі та призначений для досягнення певних цілей (пункт 3.22).
Класи наслідків (відповідальності) будівель і споруд визначає стаття 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Відповідно до наведеної норми, клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об'єкті або які знаходитимуться зовні такого об'єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов'язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об'єкта.
Клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм і правил, затверджених згідно із законодавством.
Клас наслідків визначається для кожного об'єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови).
До складу комплексу (будови) можуть належати об'єкти, будівництво яких здійснюється за єдиною проєктно-кошторисною документацією.
Усі об'єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3.
До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об'єкти: характеристики можливих наслідків від відмови (стану об'єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують: рівень можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об'єкті, - 50 осіб; рівень можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об'єкті, - 100 осіб; рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов'язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об'єкта, - 2500 мінімальних заробітних плат (до розрахунку збитків не включаються збитки замовників будівництва, які будують об'єкти без залучення коштів державного або місцевого бюджетів, кредитних коштів, наданих під державні гарантії, коштів державних та комунальних підприємств, бюджетних установ); пам'ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини"; нове будівництво яких здійснюється в охоронній зоні пам'яток культурної спадщини національного та місцевого значення (розміри охоронної зони не можуть бути менші за два горизонтальні або два вертикальні розміри пам'ятки); об'єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки"; житлові будинки понад чотири поверхи; об'єкти, які підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" (крім об'єктів, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, за умови позитивного висновку уповноваженого органу з оцінки впливу на довкілля).
До значних наслідків (СС3) відносяться такі об'єкти: пам'ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини"; об'єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки"; житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/ або з рівнем можливої небезпеки для здоров'я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об'єкті.
Віднесення об'єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проєктною організацією за погодженням із замовником будівництва.
Об'єкту присвоюється найвищий клас наслідків (відповідальності) за одним із критеріїв, встановлених частиною п'ятою цієї статті.
Правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проєктів, якщо здійснення такої експертизи є обов'язковим відповідно до закону.
Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об'єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.
Вимоги до визначення класів наслідків (відповідальності) об'єктів - будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови) під час їх проєктування та будівництва установлює національний стандарт України ДСТУ 8855:2019 Будівлі та споруди ВИЗНАЧЕННЯ КЛАСУ НАСЛІДКІВ (ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ), затверджений наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 24.06.2019 №175 (набрав чинності з 01.12.2019).
Згідно із вимогами пункту 4.1 ДСТУ 8855:2019 клас наслідків (відповідальності) кожного об'єкта, зокрема й тих, що входять до складу комплексу (будови), зазначають у завданні на проєктування. Проєктувальник розраховує клас наслідків (відповідальності) кожного об'єкта під час розроблення проєктної документації. Розрахунок наводять у пояснювальній записці проєктної документації на будівництво.
Якщо розраховані під час розроблення проєктної документації класи наслідків (відповідальності) об'єктів не збігаються із зазначеними в завданні на проєктування, до завдання вносять відповідні зміни.
Відповідно до вимог пункту 4.2 ДСТУ 8855:2019 проєктування комплексу (будови), до складу якого входить кілька об'єктів, виконують на підставі вихідних даних, зокрема й містобудівних умов та обмежень, на комплекс (будову) у цілому. При цьому клас наслідків (відповідальності) такого комплексу (будови) не визначають.
Згідно із пунктом 4.3 ДСТУ 8855:2019 клас наслідків (відповідальності) може бути визначено для частини (відокремленої частини) об'єкта.
Відповідно до вимог пункту 4.4 ДСТУ 8855:2019 класи наслідків (відповідальності) об'єктів визначають незалежно за кожною характеристикою можливих наслідків відмови об'єктів, наведеною в таблиці 1: - можлива небезпека для здоров'я і життя людей, які постійно перебувають на об'єкті; - можлива небезпека для здоров'я і життя людей, які періодично перебувають на об'єкті; - можлива небезпека для здоров'я і життя людей (життєдіяльності), які перебувають зовні об'єкта; - обсяг матеріальних збитків та/або соціальних втрат; - можливість припинення функціонування лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, об'єктів комунікації, зв'язку, енергетики та інженерних мереж. Класи наслідків (відповідальності) об'єктів установлюють за найвищою характеристикою можливих наслідків, отриманих за результатами розрахунків. За рішенням замовника може бути прийнято вищий клас наслідків (відповідальності) об'єкта, ніж визначений за розрахунком, окрім об'єктів, споруджуваних за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.
Згідно з вимогами пункту 4.5 ДСТУ 8855:2019 характеристики можливих наслідків відмови об'єкта є підставою для класифікації об'єктів за трьома класами наслідків (відповідальності): - незначні наслідки - СС1; - середні наслідки - СС2; - значні наслідки - СС3. Характеристики є загальними та обов'язковими для об'єктів і не залежать від їхнього функціонального призначення. Якщо для об'єктів певного функціонального призначення визначення наслідків відмови потребує використання не тільки характеристик, зазначених у таблиці 1, то може бути застосовано додаткові характеристики, регламентовані відповідними будівельними нормами або нормативними документами, зокрема й галузевими.
В пункті наведено таблицю 1 - класи наслідків (відповідальності) об'єктів, зокрема, за характеристикам можливих наслідків відмови об'єкта:
- СС1 (незначні наслідки): можлива небезпека, кількість осіб для здоров'я і життя людей, які постійно перебувають на об'єкті - до 50 включно; для здоров'я і життя людей, які періодично перебувають на об'єкті - до 100 включно; для здоров'я і життя людей, які перебувають зовні об'єкта - до 100 включно;
- СС2 (середні наслідки): можлива небезпека, кількість осіб для здоров'я і життя людей, які постійно перебувають на об'єкті - понад 50 до 400 включно; для здоров'я і життя людей, які періодично перебувають на об'єкті - понад 100 до 1 000 включно; для здоров'я і життя людей, які перебувають зовні об'єкта - понад 100 до 50 000 включно;
- СС3 (значні наслідки): можлива небезпека, кількість осіб для здоров'я і життя людей, які постійно перебувають на об'єкті - понад 400; для здоров'я і життя людей, які періодично перебувають на об'єкті - понад 50 000; для здоров'я і життя людей, які перебувають зовні об'єкта - понад 50 000.
Відповідно до вимог пунктів 4.8, 4.9, 4.10 ДСТУ 8855:2019 під час підрахунку кількості осіб, здоров'ю та життю яких може загрожувати небезпека, вважають, що на об'єкті постійно перебувають люди, якщо вони перебувають там 8 год. та більше на добу та не менше ніж 150 днів на рік (загалом не менше ніж 1200 год. за рік).
Особами, які періодично перебувають на об'єкті, вважають тих, які перебувають там не більше ніж 8 год. на добу протягом не більше ніж 150 днів на рік (загалом від 450 до 1200 год. за рік).
Якщо проєктною документацією на будівництво певного об'єкта передбачено одночасно постійне та періодичне перебування на ньому осіб, показник можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які періодично перебувають на об'єкті, визначають як суму тих, які перебувають на цьому об'єкті постійно та періодично.
У додатку "Б" ДСТУ 8855:2019 наведені приклади визначення класу наслідків (відповідальності) різних за функціональним призначенням будівель та споруд. Приклади не є еталонними розрахунками для того чи іншого функціонального виду об'єкта, а розкривають можливий алгоритм визначення класів наслідків (відповідальності).
З матеріалів справи вбачається, що розрахунок класу наслідків (відповідальності) для об'єкта нового будівництва офісної будівлі з вбудованими комерційними приміщеннями та паркінгом, розташованому по вул. Річковій, 38, м. Хмельницький, на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:01:005:0199, був здійснений відповідно до ДСТУ 8855:2019 "Настанова з визначення класу наслідків (відповідальності) будівель та споруд".
Вказаний стандарт є єдиним чинним нормативним документом національного рівня, який регламентує порядок визначення класу наслідків відповідно до вимог законодавства у сфері будівництва та стандартизації. Його застосування є обов'язковим для усіх учасників проєктування, оскільки він розроблений на основі правил, встановлених у системі національної стандартизації України, та зареєстрований у національному фонді нормативних документів.
Згідно з пунктом 4.1 ДСТУ 8855:2019 Клас наслідків (відповідальності) кожного об'єкта зазначають у завданні на проєктування. Проєктувальник розраховує клас наслідків під час розроблення проєктної документації. Розрахунок наводиться у пояснювальній записці проєкту. Визначення класу наслідків є невід'ємною частиною проєктного процесу, а саме - компетенцією сертифікованого проєктанта, який діє в межах затвердженого завдання на проєктування, погодженого із замовником.
Крім того, додаток Б до стандарту (п. Б.1) прямо зазначає, що алгоритм визначення класу наслідків не є еталонним для певного функціонального типу об'єкта, а отже не встановлює автоматичного співвідношення між видом об'єкта та певним класом наслідків. Це підтверджує, що відповідне рішення приймається на основі конкретних характеристик об'єкта, даних замовника та професійної оцінки проєктанта, з урахуванням усіх чинників безпеки, функціонального призначення і розрахункової чисельності людей.
Суд враховує, що ДСТУ 8855:2019 не містить обов'язкових норм щодо розрахунку максимально можливої кількості осіб, які можуть постійно перебувати в офісній будівлі, у тому числі в своїх довідкових прикладах. Наразі відсутні й діючі профільні ДБН чи інші нормативні документи, які б прямо встановлювали норму площі на одну особу в офісних приміщеннях у контексті визначення класу наслідків або пожежної безпеки.
У затвердженому завданні на проєктування від 14.11.2023 щодо нового будівництва офісної будівлі з вбудованими комерційними приміщеннями та паркінгом, розташованому по вул. Річковій, 38, м. Хмельницький, на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:01:005:0199 зазначається розрахункова кількість персоналу: 49 осіб (офіси), 1 особа вбудовані гаражі.
Відповідно до розрахунку класу наслідків (відповідальності) нового будівництва визначено, що загальна кількість людей, яка постійно перебуває на об'єкті становить 50 осіб. У висновку розрахунку класу наслідків зазначено, що цей об'єкт будівництва відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС1.
Тобто, ТОВ "ЕТАЛОНІНВЕСТБУД" надало проєктанту затверджене завдання на проєктування від 14.11.2023, в якому зазначено, що об'єкт призначено для власного користування із розрахунковою чисельністю працівників до 49 осіб, які будуть постійно перебувати на території офісної будівлі (1-4 поверхи).
В свою чергу проєктант, маючи чинний сертифікат, прийняв завдання до виконання та здійснив розрахунок класу наслідків згідно з вимогами ДСТУ 8855:2019, відобразивши його у складі проєктної документації.
Тому суд вважає, що на основі наданих замовником вихідних даних, функціонального призначення будівлі та відповідної розрахункової кількості осіб, які постійно перебуватимуть в об'єкті, було обґрунтовано визначено клас наслідків СС1, що відповідає пункту 5.2.1 стандарту.
Таким чином, визначення класу наслідків (СС1) було здійснено в межах чинного нормативно-правового поля, відповідно до національного стандарту ДСТУ 8855:2019, із урахуванням наданого завдання на проєктування та реальної експлуатаційної моделі об'єкта.
Доводи відповідача щодо невідповідності цього класу об'єкта безпосередньо суперечать чинному порядку та є безпідставними у разі відсутності належно оформленого альтернативного проєктного розрахунку.
Наведена в акті перевірки від 09.07.2025 №30, протоколі від 09.07.2025, а також у приписах від 09.07.2025, аргументація посадових осіб ДІАМ щодо розрахунку кількості осіб, які можуть постійно або періодично перебувати в офісній будівлі за адресою місто Хмельницький, вул. Річкова, 38, є такою, що не ґрунтується на чинних нормативно-правових актах, базується на некоректному застосуванні застарілих документів та не може бути прийнята до уваги як належне правове обґрунтування висновків контролюючого органу.
Зокрема, ДІАМ посилається на ДБН В.2.2-28:2010 "Будинки і споруди. Будинки адміністративного та побутового призначення", однак згідно з пунктом 1 "Сфери застосування" цього нормативного акту, дія зазначених будівельних норм поширюється виключно на адміністративні та побутові будинки і споруди умовною висотою до 73,5 м (включно) виробничих підприємств, а також побутові приміщення громадських будинків і споруд (тобто споруди, пов'язані з виробничими процесами). Ці Норми не поширюються на проєктування адміністративних будинків і приміщень громадського призначення (п. 1.2 ДБН В.2.2-28:2010).
Таким чином, вказані ДБН В.2.2-28:2010 не застосовуються до проєктування адміністративних або офісних будівель громадського призначення, зокрема таких, як офісна будівля ТОВ "ЕТАЛОНІНВЕСТБУД", яка не є частиною виробничого комплексу, а призначена для забезпечення офісної діяльності в умовах вільного користування.
Крім того, у якості аргументації ДІАМ використано положення з "Методичного посібника. Деякі особливості визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва", підготовленого групою організацій за підтримки Світового банку у 2015 році.
Однак вказаний документ не має статусу нормативно-правового акту, а ні за законодавством України, а ні за процедурою національної стандартизації. Сам посібник у преамбулі прямо вказує, що всі наведені в ньому підходи є оціночними, авторськими, та не носять нормативного характеру. Його положення розроблялись до набрання чинності державним стандартом ДСТУ 8855:2019 (чинним з 01.12.2019), а тому не можуть переважати або підміняти положення чинного стандарту. Зазначений посібник, навпаки, підтверджує, що практичні питання визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності вирішуються проєктною організацією і замовником у процесі розроблення проєктної документації, що повністю відповідає положенням чинного ДСТУ 8855:2019.
Враховуючи викладене, суд вважає, що висновки відповідача щодо перевищення допустимої кількості осіб або невірного визначення класу наслідків (СС1) не ґрунтуються на чинному законодавстві, мають оціночний характер, є неправомірними та не можуть слугувати підставами для складення оскаржуваних приписів та постанови.
Щодо обґрунтованості передбачення паркомісць для маломобільних груп населення на прилеглій території суд зазначає таке.
Відповідно до положень ДБН В.2.2-40:2018 "Інклюзивність будівель і споруд" існує обов'язок передбачати паркувальні місця для МГН - зокрема, у розділі 5 цього нормативу встановлено вимоги щодо доступності об'єктів та необхідності облаштування автостоянок для осіб з інвалідністю.
Водночас жодна з норм цього ДБН не містить вимоги щодо обов'язкового розміщення таких місць виключно в межах власної земельної ділянки. Також відсутні положення, які б встановлювали обов'язок надавати на стадії проєктування документи, що підтверджують право користування суміжною територією, якщо благоустрій такої території планується здійснити з погодженням відповідних служб у подальшому.
Надання погоджень з комунальними службами щодо благоустрою прилеглої території є процедурою, яка за своєю природою відбувається на етапі реалізації проєкту, а не на стадії ескізного проєкту чи затвердження містобудівної документації. Законодавство не містить заборони передбачати в проєкті можливість реалізації елементів благоустрою (в тому числі місць для МГН) на суміжних ділянках за умови подальшого погодження.
Крім цього, ТОВ "ЕТАЛОНІНВЕСТБУД" передбачено розміщення паркомісць для МГН у підземному паркінгу об'єкта, обладнаному вертикальними засобами доступу (ліфтом), що дозволяє безперешкодний доступ з рівня паркінгу на всі поверхи будівлі.
Такий варіант є допустимим відповідно до вимог згаданого ДБН В.2.2-40:2018, оскільки забезпечується безбар'єрність та повноцінний функціональний доступ для маломобільних груп населення.
Згідно з статтею 9 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проєктна документація на будівництво може бути коригована за ініціативою замовника.
Це означає, що у випадку, якщо на етапі реалізації проєкту отримання погодження на використання суміжної території з об'єктивних причин виявиться неможливим, замовник має право внести відповідні зміни до проєкту і передбачити інший варіант розміщення паркомісць, що також не становить жодного порушення законодавства.
За таких обставин, висновки контролюючого органу щодо перевищення позивачем допустимої кількості осіб або невірного визначення класу наслідків (СС1) та порушення вимог містобудівного законодавства у зв'язку з відсутністю підтвердження права користування суміжною територією не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
Враховуючи викладене, припис від 09.07.2025 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, припис Державної інспекції архітектури та містобудування України від 09.07.2025 про зупинення підготовчих та будівельних робіт та постанова від 21.07.2025 №33-2025/02-2-03 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є протиправним та підлягають скасуванню.
Таким чином, позовні вимоги слід задоволити.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог сплачений позивачем судовий збір відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України необхідно стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задоволити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції архітектури та містобудування України від 24.06.2025 про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проєктування об'єкта будівництва "Нове будівництво офісної будівлі з вбудованими комерційними приміщеннями та паркінгом по вул. Річковій, 38 в м. Хмельницькому", затверджених наказом Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради 13.11.2023 №443, реєстраційний номер ЄДЕССБ МU01:5172-5208-9413-8017;
Зобов'язати Державну інспекцію архітектури та містобудування України вилучити з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомості про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проєктування об'єкта будівництва "Нове будівництво офісної будівлі з вбудованими комерційними приміщеннями та паркінгом по вул. Річковій, 38 в м. Хмельницькому", затверджених наказом Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради 13.11.2023 №443, реєстраційний номер ЄДЕССБ МU01:5172-5208-9413-8017.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної інспекції архітектури та містобудування України від 24.06.2025 №142 "Про проведення позапланової перевірки".
Визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції архітектури та містобудування України від 09.07.2025 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції архітектури та містобудування України від 09.07.2025 про зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Визнати протиправною та скасувати постанову Державної інспекції архітектури та містобудування України від 21.07.2025 №33-2025/02-2-03 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТАЛОНІНВЕСТБУД" 28917,40 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції архітектури та містобудування України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕТАЛОНІНВЕСТБУД" (вул. Трудова, 9/4,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29015 , код ЄДРПОУ - 39064192)
Відповідач:Державна інспекція архітектури та містобудування України (бульв. Лесі Українки, 26,м. Київ,01133 , код ЄДРПОУ - 44245840)
Головуючий суддя О.Л. Польовий