Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
08 вересня 2025 р. Справа № 520/23483/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Дмитро Волошин, розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення індексації пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197; у розмірі 1,0796; у розмірі 1,115;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.05.2025 індексацію пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197; у розмірі 1,0796 та у розмірі 1,115 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.05.2025.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суд уважає за необхідне вказати таке.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Положеннями п. 1, 2, 4 ч. 5 ст. 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За даними програми «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» установлено, що представник позивача Савіцький Роман Євгенійович 19.08.2025 вже подавав до суду позов аналогічного змісту з аналогічними вимогами до того ж самого відповідача, якому присвоєно номер №520/22201/25 відповідно, який ухвалою судді був залишений без руху у зв'язку з несплатою судового збору при поданні позову до суду та у подальшому був повернутий позивачу у зв'язку з не усуненням недоліків позовної заяви.
Позовна заява, якій присвоєно номер №520/23483/25, надійшла до суду в другий раз та за протоколом автоматизованого розподілу від 02.09.2025 була передана до провадження судді.
Так, представником позивача протягом двох тижнів (з 19.08.2025 по 02.09.2025) подано до суду дві аналогічні позовні заяви.
Водночас, у вказаній вище позовній заяві зазначено про порушення прав позивача з тих підстав, що й у даній позовній заяві, а отже підстави та предмет позову за зазначеною позовною заявою є аналогічним.
Представник позивача у позові в даній справі повторно заявив ті ж вимоги, що були заявлені у зазначеній вище справі.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, при поданні декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Відповідно до позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеної у рішенні від 13.03.2019 у справі №814/218/14, під зловживанням процесуальними правами слід розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав всупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду.
Також, при перевірці позовної заяви встановлено, що на підтвердження сплати судового збору за подання цього адміністративного позову представником позивача надано платіжну інструкцію про сплату судового збору №0.0.4505502059.1 від 18.08.2025 на суму 1211,20 грн.
Однак, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що цю ж платіжну інструкцію позивач долучив до позовної заяви в іншій адміністративній справі (№520/22201/25) за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. При цьому, станом на дату подання позовної заяви вказана платіжна інструкція продовжує рахуватись як доказ оплати судового збору в межах адміністративної справи №520/22201/25.
Як установлено судом, ухвалою від 01.09.2025 по справі №520/22201/25 позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії повернута позивачу. Проте питання щодо повернення судового збору судом не вирішувалось.
Так, суд ураховує, що згідно з пунктами 2-4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Тобто, позивач може повторно використати раніше сплачену суму судового збору при зверненні з новим позовом до суду у випадку повернення попередньо сплаченого судового збору в іншій справі за ухвалою суду. Втім, будь-яких ухвал суду щодо повернення сплаченого судового збору у справі №520/22201/25 позивач (представник позивача) до цієї позовної заяви не надав.
Отже, зазначений платіжний документ не може бути доказом сплати судового збору у даній справі, тому судовий збір вважається не сплаченим.
Вказане свідчить про недотримання представником позивача вимог КАС України щодо подання позовної заяви у порядку встановленому законом.
Згідно з ч. 3 ст. 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд звертає увагу, що у пунктах 26, 27 постанови Верховного Суду від 01.12.2022 по справі №640/36713/21 зазначено: «Оскільки судами встановлено подання позивачем позовних заяв (без сплати судового збору) з аналогічними підставами та предметом позову, а також до одного й того самого відповідача, що дає підстави вважати про намагання позивача маніпулювати автоматизованим розподілом справ між суддями, тому колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій вірно розцінили такі дії позивача як зловживання процесуальними правами. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій стосовно наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду з підстав допущення позивачем процесуальних зловживань».
Аналогічно у пунктах 21-26 постанови Верховного Суду від 20.03.2024 по справі 520/11767/23 зазначено: «Доводи ОСОБА_1 про те, що неодноразове відкликання позивачем попередньо поданих до Харківського окружного адміністративного суду позовних заяв обумовлене виключно необхідністю викласти позовні заяви у новій редакції із додатковими доказами та доводами Верховним Судом відхиляється, оскільки процесуальне законодавство надає можливість вчинити такі дії безпосередньо під час розгляду справи у суді та не вимагає звернення до суду із нової позовною заявою. Стосовно посилання скаржника на те, що повертаючи позовну заяву з вищезазначених підстав суд першої інстанції фактично обмежив його право на повторне звернення до суду із адміністративним позовом після повернення позовної заяви згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України, колегія суддів зазначає, що надані процесуальним законодавством особі права кореспондуються із передбаченим обов'язком добросовісно ними користуватися, який у даному випадку позивачем виконано не було. З огляду на наведене, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, повертаючи позовну заяву, правильно застосував норми процесуального права (частину третю статті 45 КАС України).
Аналогічний підхід застосовано Верховним судом у постанові від 01.12.2023 у справі №640/36713/21».
Частиною 8 ст.169 КАС України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Отже, враховуючи викладене вище, суд зазначає, що такі дії представника позивача не свідчать про добросовісне користування процесуальними правами та спрямовані на маніпулювання автоматизованим розподілом справ та необґрунтоване перевантаження суду, що розцінюється суддею як зловживання процесуальними правами.
При можливій перевірці наведених доводів суду постає декілька питань: 1) з якою метою (добросовісною) представником позивача в особі Савіцького Р.Є. неодноразово подається позовна заява одного змісту з одними й тими ж недоліками; 2) чим передбачено повторне подання заяви з тими самими недоліками з огляду на приписи ч.8 ст.169 КАС України; 3) яким чином такі дії свідчать про добросовісне користування процесуальними правами, намагання особи отримати доступ до правосуддя. Оскільки судом таких обставин не встановлено.
Суд наголошує на обставинах того, що відповідно до ч. 4 ст. 45 КАС України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
Відповідно до ч. 1 ст. 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
У цьому випадку штраф може складати від 908,40 грн до 9 084,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків; неодноразового зловживання процесуальними правами. Штраф може складати від 3 028,00 грн до 30 280,00 грн.
Суд також наголошує, що відповідно до ч. 3 ст. 149 КАС України у випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.
Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку про наявність підстав вважати наявним у даному випадку цілеспрямоване та усвідомлене зловживання представником позивача процесуальними правами, невиконання очевидних процесуальних обов'язків, що у свою чергу свідчить про маніпулювання розподілом та необґрунтоване перевантаження роботи суду, а відтак вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню позивачу на підставі ч. 3 ст. 45 КАС України.
Отже, суд повертає позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Керуючись статтями 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати зловживання процесуальними правами представника позивача, у зв'язку із поданням такої позовної заяви.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН