Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
08 вересня 2025 р. № 520/16162/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук'яненко, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:
1. визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 44229/01-16 від 24 березня 2025 року № 963290188668 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію по віку згідно до Закону України від 10 грудня 2015року №889-VІІІ "Про Державну службу";
2. зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити призначення пенсії державного службовця за віком ОСОБА_1 з 17.03.2025 року відповідно до пунктів 10,12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ "Про Державну службу", статті 37 Закону №3723-ХІІ та здійснити нарахування пенсії з 17.03.2025 року в розмірі 60 відсотків заробітної плати, згідно довідок про складові заробітної плати для державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 24.02.2025 р. №05-01-27/62 та про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців від 24.02.2025 р. №05-01-27/63, виданих Департаментом фінансів Харківської обласної воєнної державної адміністрації;
3. зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області забезпечити виплату нарахованого розміру пенсії відповідно до Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ "Про Державну службу" з 17.03.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправно відмовлено у переведенні з пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно з Законом України "Про державну службу", оскільки за наявності у особи права на пенсію за різними законами, законодавець не забороняє пенсіонеру після призначення пенсії звернутися із заявою про перехід та призначення пенсії за іншим законом з урахуванням вимог законодавства та нових обставин.
Ухвалою суду від 23.06.2025 відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачам надати відзиви на позов.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачу відмовлено в переході з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу", у зв'язку з недоцільністю, оскільки при переведенні на пенсію державного службовця розмір пенсії позивача зменшиться. З огляду на викладене вище, відповідач вважає, що рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії є законним та обґрунтованим, складеним у відповідності до норм чинного законодавства.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, відзив на позов у встановлений судом строк до суду не надав, причин поважності його неподання відповідачем не повідомлено. Адміністративний позов направлено на адресу відповідача у відповідності до норм діючого законодавства та доставлено до електронного кабінету останнього 19.06.2025, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа. Також, ухвалу суду від 23.06.2025 направлено та доставлено до електронного кабінету останнього 23.06.2025, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно із положеннями п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області з 19.05.2013.
З 19.05.2013 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV.
В подальшому, після звільнення з Департаменту Фінансів Харківської обласної державної адміністрації позивачу призначено пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про Державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993р.
З 01.05.2020 позивача переведено на пенсію за віком відповідно норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV.
17.03.2025 позивач звернулась до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України м. Харків із заявою про переведення її на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу від 10.12.2015 року №889-VІІІ.
До вказаної заяви позивачем, зокрема, надано копії довідки про складові заробітної плати для державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), виданої Департаментом фінансів Харківської обласної воєнної (державної) адміністрації від 24.02.2025 №05-01- 27/62 за грудень 2023 року відповідно до займаної посади заступника начальника управління - начальника відділу, при виході на пенсію та довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, та яка на дату звернення на пенсію не займала посаду в державних органах від 24.02.2025 №05-01-27/63.
Звернення опрацьовано за принципом екстериторіальності спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 № 339/35961.
За результатами опрацювання вказаної заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області винесено рішення про відмову у перерахунку пенсії №963290188668 від 24 березня 2025 року (вих.№44229/01-16), яким позивачу відмовлено в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно з Законом України "Про державну службу", у зв'язку з недоцільністю.
При цьому, у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №963290188668 від 24 березня 2025 року (вих.№44229/01-16) зазначено, що згідно матеріалів пенсійної справи, виконано розрахунок пенсії щодо переведення на пенсію за віком Закону України “Про державну службу», розмір пенсії склав 4975,36 грн. (з розрахунку середньомісячного заробітку для обчислення пенсії згідно Закону України “Про державну службу» за листопад 2013 року 5792,26 грн. х 60% = 3475,36 грн. х 1.197 * 1.0796 * 1.115 = 5007.62 грн., обмеження індексації спецпенсій з 01.03.2025 року 5007,62 грн. - 32,26 грн. = 4975,36 грн.), розмір пенсії за віком згідно Закону №1058 становить 8806,57 грн. Враховуючи вищезазначене, переведення за матеріалами електронної пенсійної справи на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" недоцільне.
Не погоджуючись з вказаним рішенням пенсійного органу щодо відмови у переведенні з пенсії за віком згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно з Законом України "Про державну службу", позивач звернулась з цим позовом до суду.
Перевіряючи оскаржуване рішення пенсійного органу на відповідність приписам ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, який набрав чинності з 01.05.2016 (далі - Закон № 889-VІІІ), визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Відповідно до ст. 90 Закону № 889-VІІІ, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок).
Пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (п. 1 Порядку).
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами, Закон України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993, далі Закон № 3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закон № 3723-ХІІ, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Проаналізувавши вищенаведені норми, суд дійшов висновку, що за такого правового регулювання обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії державного службовця за віком після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Аналогічні правові висновки щодо застосування зазначених норм права було викладено у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 500/5183/17, від 11.04 2023 у справі № 1.380.2019.003855.
Разом з тим, судом встановлено, що з 19.05.2013 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV.
В подальшому, після звільнення з Департаменту Фінансів Харківської обласної державної адміністрації позивачу призначено пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про Державну службу", що сторонами не заперечується.
З 01.05.2020 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З метою переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», позивач 17.03.2025 звернулась до пенсійного орагну із відповідною заявою, додавши до заяви довідку про складові заробітної плати для державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), виданої Департаментом фінансів Харківської обласної воєнної (державної) адміністрації від 24.02.2025 №05-01- 27/62 за грудень 2023 року відповідно до займаної посади заступника начальника управління - начальника відділу, при виході на пенсію та довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, та яка на дату звернення на пенсію не займала посаду в державних органах від 24.02.2025 №05-01-27/63.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за принципом екстериторіальності, розглянувши заяву позивача, прийняло оскаржуване рішення №963290188668 від 24 березня 2025 року (вих.№44229/01-16), яким позивачу відмовлено в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно з Законом України "Про державну службу", у зв'язку з недоцільністю.
Відмова вмотивована тим, що позивач, право на призначення пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу», реалізувала, оскільки раніше отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». При розгляді її заяви з'ясовано, що розмір пенсії позивачки за віком складає 8806,57 грн, а при переведенні на пенсію державного службовця розмір пенсії зменшиться і становитиме 4975,36 грн, що є недоцільним.
Отже, ключовим у цій справі є питання права осіб, які бажають перейти з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію відповідно до статті 37 Закону 3723-XII, яка їм вже призначалась до цього, на перерахунок цієї пенсії на підставі нових довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за посадою, з якої ці особи вийшли на пенсію.
Як вже було зазначено позивач до заяви про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» надала довідки про складові заробітної плати державного службовця для призначення пенсії від 24.02.2025 №05-01- 27/62 та від 24.02.2025 №05-01-27/63, видані Департаментом фінансів Харківської обласної воєнної (державної) адміністрації.
Суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок № 622).
Згідно з пунктом 4 Порядку № 622 пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби; розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 р.
Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому, для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому, для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Згідно з п. 5 Порядку № 622 форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2017 року за № 180/30048 затверджені форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» (далі - Постанова № 1-3).
Такими довідками є:
про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);
про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь- які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);
про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Тобто, нормами чинного законодавства встановлено вимоги щодо необхідності подання довідок для призначення пенсії державного службовця та визначено їх форми.
Суд зазначає, що п. п. 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 889-VIII, застосовуються лише до осіб, які реалізовують своє право на призначення пенсії державного службовця за віком після 01.05.2016 вперше.
Між тим, як Закон № 889-VІІІ, так і Закон № 1058-IV не передбачають підстав (умов) для перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати працюючих службовців. Не передбачає таких підстав і стаття 37 Закону № 3723-ХІІ.
Враховуючи пряму дію закону в часі, до правовідносин щодо перерахунку пенсій застосовується законодавство, чинне на час, коли здійснюється перерахунок, а не те, яке діяло на час призначення пенсії.
Також, суд вважає за необхідне звернути увагу на рішення Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (щодо гарантій соціального захисту державних службовців) від 23.12.2022 № 3-р/2022 у справі № 3-132/2018 (5462/17).
Цим рішенням визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), підпункт 1 пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ зі змінами.
Підпункт 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ, визнаний неконституційним у зазначеному аспекті, втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами.
Конституційний Суд Україні звернув увагу на обов'язок Верховної Ради України внормувати перерахунок розмірів пенсій осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ зі змінами, з урахуванням приписів Конституції України та цього Рішення.
Таким чином, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України 23.12.2022 № 3-р/2022, правове регулювання перерахунку пенсії позивачки у майбутньому зазнає змін. Однак до врегулювання Верховною Радою України питання перерахунку пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ, підстав для такого перерахунку немає.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2023 року у справі № 520/6418/21, від 19 березня 2025 у справі №300/936/23.
Отже, враховуючи, що законодавством не передбачено підстав та умов перерахунку пенсій, призначених відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, тому у відповідача не було правових підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі наданої нею довідок про складові заробітної плати державного службовця для призначення пенсії від 24.02.2025 №05-01-27/62 та від 24.02.2025 №05-01-27/63, видані Департаментом фінансів Харківської обласної воєнної (державної) адміністрації, а відтак не було підстав і для переведення на пенсію відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ через зменшення розміру отримуваної пенсії.
Разом з тим, доводи позивачки щодо необхідності застосування до спірних правовідносин постанови Верховного Суду від 23.10.2018 у справі 317/4184/16-а, від 17.05.2019 у справі №511/777/17, від 11.07.2019 у справі №264/6292/16-а, від 10.10.2019 у справі №520/7533/17, від 13.02.2020 у справі №263/3478/17, від 17.07.2020 у справі №335/13894/16-а, суд вважає безпідставними. Оскільки спір у наведених справах стосувався переходу з пенсії призначеної на підставі Закону №2262-ХІІ на пенсію за Законом №1058, а також перехіду з пенсії призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та з питання призначенні пенсії за віком на підставі частини другої статті 40 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто спірні правовідносини та правовідносини у вищезазначених справах, не є тотожними.
Також, суд враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 44229/01-16 від 24 березня 2025 року № 963290188668 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію по віку згідно до Закону України від 10 грудня 2015року №889-VІІІ "Про Державну службу" прийнято в межах чинного законодавства.
Розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 78, 139, 241-247, 250, 255, 257-262, 287, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Роз'яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 08.09.2025, враховуючи час перебування судді у відпустці, а також з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Марина Лук'яненко