05 вересня 2025 року Справа № 480/13191/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/13191/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоімпорт Укр" до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоімпорт Укр" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської митниці, в якій просить:
- визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA805000/2023/00078/3 від 14.11.2023 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805020/2023/000441 від 15.09.2023.
Ухвалою суду від 18.12.2023 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 26.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.
На переконання позивача, рішення відповідача про коригування митної вартості і картки відмови є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки при поданні митних декларацій було виконано усі вимоги частини 2 статті 53 МК України щодо надання повного обсягу необхідних для визначення розміру митної вартості документів, які не містили ані розбіжностей, ані неповноти заявлених даних, що свідчило про відсутність підстав для додаткового витребування інших документів.
Не погоджуючись з позовними вимогами, у відзиві Сумська митниця зазначила, що 08.09.2023 Позивачем до Сумської митниці подано електронну митну декларацію 23UA805020010377U0 (далі - ЕМД), згідно якої до митного оформлення пред'явлено товар:
легковий автомобіль, що був у використанні - 1 шт. Марка RENAULT; модель CLIO. Календарний рік виготовлення 2010, модельний рік виготовлення 2010. Номер кузова (VIN): НОМЕР_1 . Тип двигуна бензиновий. Робочий об'єм циліндрів двигуна 1149 см 3. Колір червоний. Тип кузова хетчбек. Призначений для перевезення людей. Місць для сидіння, включаючи місце водія 5. Колісна формула: 4х2. Авто відповідає нормам токсичності викидів Євро 4.
Також, разом із вищевказаною ЕМД до Сумської митниці подано відповідні товаросупровідні документи.
Відповідач звертає увагу суду на те, що при перевірці системою АСАУР поданої позивачем вищезазначеної декларації встановлено, що рівень митної вартості оцінюваного транспортного засобу є значно нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) транспортних засобів, митне оформлення яких вже здійснено (враховуючи інформацію щодо середньої вартості подібного КТЗ з мережі Інтернет; авто сайти країни продажу/відправлення (Нідерланди/Німеччина)).
У зв'язку з чим, 15.09.2023 посадовою особою Сумської митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №иА805000/2023/000067/2 від 15.09.2023, згідно якого митну вартість імпортованого Позивачем транспортного засобу скориговано за резервним методом.
Відповідач просить суд врахувати, що контроль правильності визначення митної вартості товару « автомобіль легковий автомобіль, що був у використанні - 1 шт. Марка RENAULT; модель CLIO. Календарний рік виготовлення 2010, модельний рік виготовлення 2010. Номер кузова (VIN): НОМЕР_1 . Тип двигуна бензиновий. Робочий об'єм циліндрів двигуна 1149 см 3. Колір червоний. Тип кузова хетчбек. Призначений для перевезення людей. Місць для сидіння, включаючи місце водія 5. Колісна формула: 4х2. Авто відповідає нормам токсичності викидів Євро 4, що надійшов на адресу відповідача, здійснювався посадовою особою за ЕМД від 08.09.2023 №UA805020/2023/010377 відповідно до вимог ст. ст.54, 337 та 363 Кодексу із застосуванням системи управління ризиками.
Під час контролю правильності визначення митної вартості товару відповідачем встановлено не подання декларантом (позивачем) транспортних документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару, про що проінформовано позивача шляхом направлення 08.09.2023 електронного повідомлення. У зв'язку з цим позивачем направлено згідно ст. 53 Кодексу письмову вимогу про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості.
З урахуванням додатково наданих документів відповідачем відмовлено у митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю та прийнято Рішення відповідно до положень ст. 55 Кодексу. Причини та підстави коригування митної вартості товару зазначено відповідачем у графі 33 Рішення.
З урахуванням додатково наданих документів відповідачем відмовлено у митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю та прийнято Рішення відповідно до положень ст. 55 Кодексу. Причини та підстави коригування митної вартості товару зазначено відповідачем у графі 33 Рішення.
Позивач у зв'язку з незгодою з Рішенням скористався правом на випуск товару у вільний обіг за ЕМД від 15.09.2023 №UA805020/2023/010772 зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною позивачем, та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару. Визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х Кодексу.
Разом з тим, Держмитслужбою за результатами опрацювання документів, поданих як до митного оформлення, так і до скарги, встановлено, що поставка товару здійснювалась на підставі рамкового договору від 28.03.2023 №6120400 (далі - Рамковий договір), укладеного між AUTO1 European Cars B.V (продавець) та ТОВ «Автоімпорт Укр» (покупець).
Згідно з пунктом 2 пункту А додатку від 28.03.2023 №2 до Рамкового договору придбати транспортні засоби, що пропонуються за посередництвом платформи www.auto1/com, можуть тільки сторони, зареєстровані на цій платформі в якості дилерів.
Відповідач звертає увагу суду на те, що одними із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, та транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (пункти 4, 6 частини 2 статті 53 Кодексу).
Згідно з нормами Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII « Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 (далі - Постанова №216).
З урахуванням викладеного надана копія платіжної інструкції від 18.07.2023 №61JBKLN7, на переконання відповідача, не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки:
- не містить обов'язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою №216;
- не підтверджує переказ коштів на рахунок продавця відповідно до визначених Рамковим договором банківських реквізитів.
Крім цього, відповідач зазначає, що поставка товару здійснювалась на підставі договору міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.08.2023 №01/08/2023 (далі - Договір), укладеного між Watra Wladyslaw Doroshenko (перевізник) та ТОВ «Автоімпорт Укр» (замовник). При цьому, відповідач просить суд врахувати, що для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару позивачем до митного оформлення надано Договір, довідку про транспортні витрати від 07.09.2023 №38, фактуру від 08.09.2023 №082-23/32, CMR. Відповідач відмічає, що замовлення на перевезення, яке відповідно до пункту 2.1.1 Договору є його невід'ємною частиною, на розгляд не було надано.
Довідка про транспортні витрати від 07.09.2023 №38, на переконання відповідача, не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує вартість транспортних витрат, оскільки видана позивачем.
Також із поданих до митного оформлення документів встановлено невідповідність даних щодо місця завантаження товару, а саме згідно з:
проформою - інвойсом від 17.07.2023 - Zorbig (Німеччина);
CMR - Przemys1 (Польща);
фактурою від 08.09.2023 № 082-23/32 та скріншотом з аукціону - Ketzin (Німеччина).
Крім того, відповідно до граф 1, 4, 16, 22, 23 CMR відправлення товару здійснювалось польською компанією MNG-CARS Sp z o. o. Із завантаженням у Pzemys1 (Польща) на автовоз перевізника Watra Wladyslaw Doroshenko.
Міжнародного транспортного документа на перевезення товару з місця його фактичного завантаження з урахуванням умов поставки до митного оформлення не надано.
Таким чином, згідно позиції відповідача, відомості щодо відправника товару AUTOl European Cars B.V. (Нідерланди), заявлені позивачем у графі 2 ЕМД від 08.09.2023 № UA805020/2023/010377, документально не підтверджені.
Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд врахувати, що позивачем в порушення вимог п.2 ч.2 ст.52 Кодексу не надано до митного оформлення належних та документально підтверджених відомостей, що піддаються обчисленню, про розмір витрат на транспортування оцінюваного товару від місця його фактичного завантаження до місця ввезення на митну територію України.
При цьому, на переконання відповідача, відсутність документальних підтверджень набуття позивачем статусу дилера, зареєстрованого на платформі (www.autol.com), та отримання у зв'язку з цим знижок на придбання товару, не дає можливості упевнитись, що заявлена позивачем митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, а тому не може бути визнана митним органом.
Окремо відповідач зазначає, що наданий до митного оформлення скріншот з аукціону не можливо ідентифікувати з оцінюваним товаром, оскільки не містить інформації щодо номеру кузова (VIN), року випуску, а також веб-платформи, на якій такий скріншот зроблено. Крім того, зазначений в ньому номер замовлення (DEPR0124609) відрізняється від такого номеру в проформі-інвойсі від 17.07.2023 (DEPR01423469). Також вказаний скріншот містить інформацію щодо рахунку-фактури №90042301116357, який на розгляд не надано.
Отже, відповідач зазначає, що з урахуванням вищевикладеного Держмитслужбою України скасовано рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів №UA805000/2023/000067/2 від 15.09.2023, як таке, що прийнято з порушенням вимог законодавства та зобов'язано прийняти нове рішення.
На виконання вимог Держмитслужби України посадовими особами Сумської митниці 14.11.2023 з урахуванням вимог ст. 26-5 Кодексу прийнято нове рішення про коригування митної вартості товарів №UA805000/2023/000078/3 щодо митного оформлення легкового автомобіля RENAULT модель CLIO.
Враховуючи вказані вимоги законодавства Сумською митницею визначено ціну імпортованого автомобіля RENAULT модель CLIO (рішення від 15.09.2023) з урахуванням максимально наближеного часу за аналогічними операціями (рішення від 02.08.2023).
При цьому, на переконання відповідача, хоча Відповідачем на виконання вимог Держмитслужби України і винесено нове рішення про коригування митної вартості товарів №UA805000/2023/000078/3 від 14.11.2023, про те для Позивача воно ніяких негативних наслідків не несе та його права, свободи або законні інтереси (ст. 5 КАСУ) не порушено. У зв'язку з чим, поданий ним позов задоволенню не підлягає, вважає позовну заяву безпідставною та необґрунтованою, а винесену Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА 805020/2023/000078/3 від 14.11.2023, як таку, що прийнята з дотриманням норм чинного законодавства та Правил визначення країни походження товарів, затверджених Рішенням Ради Глав Урядів Співдружності Незалежних Держав від 24 вересня 1993 року.
Представником позивача було подано відповідь на відзив, в якому позивач звертає увагу суду на те, що у відзиві відповідач фактично підтверджує той факт, що першопочатково 15.09.2023 коригування заявленого Позивачем розміру митної вартості відбулося з суто формальних міркувань, а саме у зв'язку з виявленням значно вищого рівня митної вартості на аналогічний ТЗ та у зв'язку з наявною інформацією про ціну подібних ТЗ в інтернет-джерелах.
При цьому, позивач звертає увагу суду на те, що перше коригування митної вартості відбулося зі збільшенням її на 708 євро (1894,24 - 1186,00 євро), тож ні про який значно вищий рівень митної вартості на аналогічні ТЗ насправді не йдеться (а лише про принциповість приведення всіх митних оформлень у відповідність із цією ціновою базою). Що ж стосується тверджень Відповідача відносно середньої вартості подібного КТЗ з мережі Інтернет; авто сайти країни продажу/відправлення (Нідерланди/Німеччина), то жодної конкретної інформації (підтвердження) не було продемонстровано а ні в процесі митного оформлення, а ні суду із даним відзивом на позовну заяву.
Представник позивача зазначає, що відповідач жодним чином не обґрунтовує, чому адресоване йому Держмитслужбою України зобов'язання «прийняти нове рішення відповідно до вимог законодавства» ним розцінено як зобов'язання саме «прийняти нове рішення про коригування митної вартості товарів», а не, як передбачено статтями 54, 263 та 345 МК України - винести наказ про проведення документальної перевірки, в ході якої у Позивача була б можливість скористатися своїми правами, передбаченими статтею 350 МК України та довести правильність визначеної ним митної вартості і усунути виявлені в товаросупровідних документах розбіжності, а у Відповідача - відповідно зазначити вичерпний перелік документів, подання яких могло би призвести до визнання заявленої митної вартості.
Натомість, процедуру затребування додаткових документів та пояснень з приводу виявлених Держмитслужбою розбіжностей - Відповідачем було безперечно порушено, що ним і не заперечується у поданому ним відзиві на позовну заяву.
Крім цього, представник позивача просить суд врахувати, що а ні Держмитслужбою, а ні Відповідачем у його відзиві на позов не конкретизовано які ж саме обов'язкові реквізити наданої Позивачем платіжної інструкції в іноземній валюті не відповідають вимогам Постанови № 216 і чому це свідчить про відсутність факту переказу коштів на рахунок продавця ТЗ (в той час як кошти фактично перераховані шляхом списання їх з рахунку Позивача).
З урахуванням обставин викладених у запереченні на відзив, на переконання представника позивача, відповідачем у своєму відзиві жодним чином не спростовано того факту, що ним було прийнято протиправні акти індивідуальної дії шляхом недобросовісного, суб'єктивного та протиправного використання своїх дискреційних повноважень з метою саме підвищення заявленої митної вартості за будь-яких умов та за наявності будь-яких документів, маючи за ціновий орієнтир лише цінову базу ЄАІС Держмитслужби та обираючи при цьому навіть не найменший рівень такої вартості всупереч вимог статті 60 МК України.
В подальшому , представником позивача було подано додаткові пояснення у справі.
Крім цього, представник позивача звернувся до суду з заявою стосовно здійснення розподілу судових витрат при прийнятті рішення у даній справі та просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці на користь ТОВ «АВТОІМПОРТ УКР» 5 000,00 грн. в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та 5368,00 грн. витрат на сплату судового збору.
Відповідачем було подано клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги в якій просив суд врахувати, що з предмету спірних правовідносин та мотивів, що приведені у адміністративній справі №480/13191/23 є подібні рішення, що спростило роботу адвоката при підготовці до участі у справі.
На переконання відповідача, адміністративна справа №480/13191/23 є незначної складності. Крім цього, як вважає відповідач, наявний значний обсяг судової практики з цього питання та здійснення представництва адвокатом у аналогічних спорах, надає адвокату можливість використання у своїй діяльності раніше напрацьованих матеріалів та шаблонних документів, які застосовуються при розгляді судових справ даної категорії. Зважаючи на не надання документів, які підтверджують здійснення відповідних витрат, Сумська митниця вважає, що витрати, які підлягають відшкодуванню за представництво інтересів Клієнта у суді та підготовку і подання процесуальних документів при розгляді справи адміністративної юрисдикції, слід зменшити, та вважає, що співмірною сумою відшкодування, у разі задоволених позовних вимог, є сума понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.
Дослідивши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:
Як свідчить з матеріалів справи, 08.09.2023 уповноваженою на декларування особою «ФОП ОСОБА_1 » від імені Позивача до структурного підрозділу Відповідача було подано електронну митну декларацію № 23UA805020010377U0, згідно з якою Відповідачеві пред'являвся до митного оформлення імпортований легковий автомобіль, що був у користуванні, марка RENAULT, модель CLIO, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 , календарний ріг виготовлення 2010, модельний рік виготовлення 2010, тип двигуна бензиновий, робочий об'єм циліндрів двигуна 1149 см3, тип кузова хетчбек (далі - ТЗ), опис та характеристики якого зазначалися у графі 31 цієї МД.
Діючи на виконання вимог частини 1 статті 377, частини 3 статті 334 та частини 2 статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) декларантом разом із МД було подано такі скан-копії документів:
1 - (код 4100) копія Зовнішньоекономічного договору - Рамкового договору від 28.03.2023 року № 6120400, в якому вказується, що компанія «AUTOl European Cars B.V.» (Нідерланди) (Продавець) та ТОВ «АВТОІМПОРТ УКР» (Україна) (Покупець) підписали цей договір, згідно з яким Продавець зобов'язується доставити покупцеві транспортні засоби (товари), а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати товари, які він придбав на умовах цього договору. Ціни на товар, що поставляються відповідно до цього договору, наведені у рахунках-фактурах в євро на умовах EXW (Інкотермс-2020);
2 - (код 4103) Додатків № 1 та № 2 від 28.03.2023 року до Рамкового договору від 28.03.2023 року № 6120400, в яких описано процедуру купівлі-продажу ТЗ;
3 - (код 0380) Рахунку-проформи № DEPR01423469 від 17.07.2023 року, в якому вартість ТЗ визначена в розмірі 1086,00 євро;
4 - Декларацію митної вартості із проставленими відмітками у відповідних графах;
5 - (код 2800) Свідоцтва про реєстрацію ТЗ (технічного паспорту) від 24.03.2010 року № D Г911664, в якому зазначено технічні характеристики ТЗ;
6- (код 3002) Платіжний документ, що підтверджує вартість товару - платіжної інструкції № 61JBKLN7 від 18.07.2023 року на суму 2401,00 євро про здійснення оплати за 2 (два) придбані ТЗ, сума вартостей яких в розмірі 1086 євро та 1315 євро складала 2401,00 євро;
7 - (код 3007) Документа, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідки від 07.09.2023року №38 про вартість перевезення ТЗ з місця завантаження в Німеччині до митного кордону України у розмірі 100 євро;
8 - (код 3015) Висновку спеціаліста № 07094919 від 07.09.2023 року про відсутність слідів механічного знищення або зміни змісту первинного маркування агрегатів, про дату виготовлення ТЗ та країну його походження, а також про рівень токсичності ЄВРО-4;
9 - (код 9610) - Копію митної декларації країни відправлення №23PL402010E1341367 від 30.08.2023 року, в якій вартість імпортованого ТЗ вказана в розмірі 483... польських злотих, що в перерахунку за курсом валют становило 1086 євро і співпадало із вказаною в рахунку-проформі вартістю імпортованого ТЗ.
Як свідчить з матеріалів справи, заявлений розмір митної вартості ТЗ було обчислено на підставі статті 58 МК України за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору щодо імпортованого товару (вартістю операції) у розмірі 1186,00 євро, до складу якої увійшли вартість ТЗ у фактично оплаченому розмірі (1086 євро) та вартість його транспортування до місця ввезення на митну територію України (100 євро).
Після прийняття МД до БД АСМО «Інспектор» 08.09.2023 року об 11 год. 41 хв. посадовою особою підрозділу митного оформлення Відповідача було направлено електронне повідомлення про необхідність надання транспортних документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару.
У відповідь на вказане електронне повідомлення 08.09.2023 року о 16 год. 44 хв. уповноваженою на декларування особою Позивача було надіслано скан-копїї таких документів:
- товаротранспортної накладної (CMR) № б/н від 05.09.2023 року на перевезення 8-ми ТЗ, серед яких був також і RENAULT СІЛО, з VIN: НОМЕР_1 ;
- договору міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом № 01/08/2023 від 01.08.2023 року;
- рахунку-фактури № 082-23/32 від 08.09.2023 року, в якому загальна вартість транспортно-експедиційних послуг вказана в розмірі 1100 євро з відстрочкою платежу до 31.10.2023 року.
11.09.2023 посадовою особою спеціалізованого підрозділу Відповідача також було направлено електронне повідомлення, суть змісту якого зводилася до того, що «... встановлено, що рівень митної вартості оцінюваного транспортного засобу є значно нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) транспортних засобів, митне оформлення яких вже здійснено (враховуючи інформацію щодо середньої вартості подібного КТЗ з мережі Інтернет: автосайти країни продажу/відправлення (Нідерланди/Німеччина)).
Декларанта було зобов'язано протягом 10 календарних днів надати наявності такі додаткові документи: висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, з метою визначення вартості транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України».
У відповідь на вказане електронне повідомлення уповноваженою на декларування особою Позивача було задоволено запит митного органу та 13.10.2023 року надіслано скан-копію висновку експерта № 1558 від 12.09.2023 року, відповідно до якого СЕРЕДНЯ ринкова вартість імпортованого Позивачем автомобіля складає 1166,42 євро, що за офіційним курсом обміну валют НБУ станом на 12.09.2023 року складало 45721,41 грн.
Натомість, відповідач не прийняв рішення про визнання заявленої митної вартості, а вдався до оцінки отриманого експертного висновку з метою підняти заявлений рівень митної вартості до середньої ринкової та додати до неї ще й витрати на транспортування то витрати з аукціонного придбання, зазначивши у своєму черговому електронному повідомленні від 13.09.2023 о 15 год.14 хв. про те, що:
- «...Під час проведення перевірки документів, які зазначені у частинах другій-третій статті 53 МКУ та надані декларантом для підтвердження митної вартості товарів, було виявлено наступне: відповідно до висновку експерта від 12.09.2023 № 1558 за результатами автотоварознавчого дослідження, судовим експертом, зазначено, що згідно з періодичним довідником «PKW-Spezial» - DAT Marktspiegel (Німеччина) середня ринкова вартість продажу ідентичного досліджуваному автомобілю RENAULT CLIO, робочим об'ємом циліндрів двигуна 1149 см (бензин), в країні експортера з першою реєстрацією 2012 року складає 1 300 євро. Для приведення вартості автомобіля з першою реєстрацією 2012 року до автомобіля з першою реєстрацією у 2010 році (враховуючи коефіцієнт), середня ринкова вартість ідентичному досліджуваному автомобілю складає 1202,50 євро. Разом з тим, за інформацією з мережі Інтернет враховуючи дані з автосайтів країни продажу/відправлення (Нідерланди/Німеччина): www.mobile. www.autoscout24, тощо, рівень вартості ідентичного неушкодженого транспортного засобу значно вищий, а саме: 2300 - 2500 євро за одиницю. В р а х о в у ю ч и вище в и к л а д е н е, основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), н е м о ж л и в о застосувати, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ ч.2. ст.58 МКУ».
Крім того, посадовою особою спеціалізованого підрозділу Відповідача у цьому ж електронному повідомленні від 13.09.2023 року було зазначено, про перехід до проведення консультації з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості і про можливість застосування лише статті 64 МКУ з метою визначення заявленої митної вартості на підставі раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях у зв'язку з наявністю в електронних інформаційних ресурсів митних органів митної вартості товару (транспортного засобу), оформленого в максимально наближений час до часу експорту на митну територію України за основним методом визначення митної вартості товарів в розмірі 2 000 євро за одиницю (митна декларація від 02.08.2023 № UA204020/2023/31321).
У відповідь на вказане електронне повідомлення митниці Позивачем було направлено Відповідачеві лист від 14.09.2023 року № 21062028. в якому зазначалося про попереднє подання всіх необхідних документів відповідно до статті 53 МК України, про виготовлення та подання на вимогу митниці експертного висновку, а також експортної декларації №23PL402010E1341332 від 30.08.2023, платіжного документа про перерахування коштів та скріншоту з торговельного майданчика, на якому було придбано автомобіль і в якому зазначена ціна продажу ТЗ. Також Позивачем наприкінці цього листа було резюмовано, що брати за основу декларацію UA204020/2023/31321 від 02.08.2023 зі схожим ТЗ не є доречним та правильним при оцінці митної вартості імпортованого ним ТЗ - Renault Clio vin: VFICBIKEF42908691 2010р.в., так як Сумській митниці надані всі можливі та необхідні документальні підтвердження ціни. Вважав, що вартість товару повинна визначатись на підставі поданих документів, а якщо якісь з цих документів викликають у митного органу сумніви щодо їх достовірності - просив ці сумніви вказати.
У відповідь на цей лист Позивача, 14.09.2023 року посадовою особою Відповідача в черговий раз було надіслано електронне повідомлення, суть змісту якого знову зводилася до того, що «... за результатами перевірки встановлено, що фактурна вартість за одиницю оцінюваного товару є нижчою, ніж фактурна вартість за одиницю ідентичного товару, митне оформлення якого вже здійснено, що викликало сумніви щодо достовірності заявленого рівня митної вартості товару. Ціна самого транспортного засобу відповідно до рахунку-проформи від 17.07.2023 №DEPR01423469 становить 458 євро без врахування інших витрат (зборів), які складають 628 євро. Тобто, якщо взяти до уваги інші витрати на транспортний засіб (628 євро), ринкову вартість транспортного засобу згідно з висновком експерта від 12.09.2023 №1558 за результатами автотоварознавчого дослідження (1166.24 євро) та витрати на перевезення вантажу відповідно до рахунку про надання транспортно- експедиційних послуг від 08.09.2023 № 082-23/32 (100 євро)/, загальна вартість автомобіля становить 1 894,24 євро».
В подальшому, 15.09.2023 року о 09 год. 50 хв. уповноваженій на декларування особі Позивача посадовою особою Відповідача (Божком Леонідом Вікторовичем) було надіслано Рішення про коригування митної вартості товарів №UА805000/2023/000067/2 від 15.09.2023 року, згідно якого митну вартість імпортованого Позивачем ТЗ було скориговано за резервним методом визначення митної вартості на рівні 1894,24 євро (тобто, фактично методом обчисленої вартості згідно з попереднім електронним повідомленням митниці).
Також, 15.09.2023 року Відповідачем на вищевказану МД винесено й Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА805020/2023/000441 (далі - Картка відмови), згідно з якою зобов'язано декларанта заповнити нову митну декларацію з урахуванням вищевказаного Рішення.
Також 15.09.2023 року о 14 год. 56 хв. уповноваженій на декларування особі Позивача посадовою особою Відповідача (Конєвим Олександром Віталійовичем) знову було надіслано Рішення про коригування митної вартості товарів №UА805000/2023/000067/2 від 15.09.2023 року із ціною коригування в розмірі 1894,24 євро.
Слід зазначити, що 15.09.2023 року з метою розмитнення ТЗ після винесення вказаних Рішення та Картки відмови уповноваженою на декларування особою Позивача було подано МД № 23UА805020010772114, на підставі якої імпортований Позивачем ТЗ було випущено у вільний обіг із застосуванням статті 55 МК України щодо надання забезпечення сплати митних платежів, розрахованих з урахуванням Рішення про коригування митної вартості товарів №UА805000/2023/000067/2 від 15.09.2023 року. У зв'язку з викладеним, доплата митних платежів склала 8 892,79 гривень.
Не погодившись із Рішенням про коригування митної вартості товарів №UА805000/2023/000067/2 від 15.09.2023 року, 09.10.2023 року Позивачем було направлено скаргу до Держмитслужби України, як до органу вищого рівня, в якій було зазначено прохання скасувати оскаржуване Рішення з підстав його незаконності.
За результатами розгляду скарги Позивача, 10.11.2023 року Держмитслужбою України було направлено скаржнику Рішення від 07.11.2023 року №15/15-02-02/7/5189 про результати розгляду його скарги, відповідно до якого його скаргу було задоволено повністю, а саме скасовано оскаржуване Рішення про коригування митної вартості товарів №UA805000/2023/000067/2 від 15.09.2023 року та зобов'язано Сумську митницю прийняти нове рішення відповідно до законодавства.
У зв'язку з викладеним, Сумська митниця своїм листом № 7.24-2/7.24-15- 02/13/5323 від 14.11.2023 року проінформувала Позивача про те, що нею отримано рішення Державної митної служби України про результати розгляду скарги ТОВ «Автоімпорт Укр» від 07.11.2023 № 15/15-02-02/7/5189, яким скасовано оскаржуване рішення Сумської митниці №UA805000/2023/000067/2 від 15.09.2023 року, у зв'язку з чим відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 «Про затвердження Форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», 14.11.2023 декларанту надіслано засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення, у складі якого попередньо прийняте н о в е р і ш е н н я про к о р и г у в а н н я митної вартості товарів від 14.11.2023 № UA805000/2023/00078/3.
Як свідчить з матеріалів справи, Рішення про коригування митної вартості товарів №UA805000/2023/000078/3 від 14.11.2023 року (а.с.86-87), яке надійшло позивачу о 10 год. 13 хвил., містить наступні зміни:
- згідно графи 33 Відповідачем було повністю змінено підстави та мотиви прийнятого раніше рішення про коригування митної вартості імпортованого ТЗ (в порівнянні з попереднім), а саме - зазначалося про відсутність обов'язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті, визначених Постановою № 216, не підтвердження переказу коштів на рахунок продавця відповідно до визначених Рамковим договором від 28.03.2023 № 6120400 банківських реквізитів, неналежність довідки про транспортні витрати від 07.09.2023 № 38, а також про невідповідність даних щодо місця завантаження товару.
Разом з тим, скоригований раніше розмір митної вартості залишився незмінним - в розмірі 1984,24 євро. (а.с.86).
Однак, 14.11.2023 року вже о 10 год. 14 хв. уповноваженій на декларування особі Позивача знову надійшло щ е о д н е Р і ш е н н я про коригування митної вартості товарів № UA805000/2023/000078/3 від 14.11.2023 року (складається зі сторінки 1 та сторінки 2) (а.с.87, 88-89).
При цьому, 33-тя графа (фактично в д р у г е оновленого рішення) мала вже візуально вдвічі більший вигляд і мотивами та підставами його прийняття вже зазначалися інші - про непідтвердження відомостей щодо відправника товару AUTOl European Cars B.V. (Нідерланди), про здійснення порівняння заявленої митної вартості транспортного засобу з рівнем митної вартості аналогічних транспортних засобів, митне оформлення яких вже здійснено та про встановлення, що рівень митної вартості оцінюваного транспортного засобу є значно нижчим, про необхідність обчислення розміру митної вартості ТЗ Позивача на підставі ринкової вартості транспортного засобу згідно з Висновком експерта (1 166.24 євро) шляхом додання до неї інших витрат на ТЗ відповідно до рахунку-проформи від 17.07.2023 №DEPR01423469 (628 євро'' та витрат на перевезення вантажу відповідно до рахунку про надання транспортно-експедиційних послуг від 08.09.2023 № 082-23/32 (100 євро).
Таким чином, скоригований розмір митної вартості і з в цій редакції Рішення знову залишився незмінним - в розмірі 1894,24 євро.
Але і цього разу, відповідачем було надіслано не остаточне (!!!) Рішення про коригування митної вартості товарів № UA805000/2023/000078/3 від 14.11.2023 року, адже 15.11.2023 о 17 год. 04 хв. уповноваженій на декларування особі Позивача було надіслано чергову його редакцію рішення (а.с.89, 90-91) (рішення складається зі сторінки 1 та сторінки 2), в графі 33 якого було зазначено такі мотиви його прийняття: «... для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару декларантом до митного оформлення надано договір міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.08.2023 № 01/08/2023, довідку про транспортні витрати від 07.09.2023 № 38 та фактуру від 08.09.2023. Довідка про транспортні витрати від 07.09.2023 № 38 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує вартість транспортних витрат, оскільки видана імпортером товару ТОВ «АВТОІМПОРТ УКР», а не перевізником. Також, як вказує відповідач, із поданих до митного оформлення документів встановлено невідповідність даних щодо МІСЦЯ завантаження товару, а саме - згідно з проформою-інвойсом від 17.07 2023 - Zorbig (Німеччина); CMR - Przemysl (Польща); фактурою від 08.09.2023 № 082-23/32 та скріншотом з аукціону - Ketzin (Німеччина). Крім того, відповідно до граф 1, 4, 16, 22, 23 CMR відправлення товару здійснювалося польською компанією MNG-CARS Sp z.o.o. із завантаженням у Przemysl (Польща) на автовоз перевізника Warta Wlachslaw Doroshenko, Міжнародного транспортного документа на перевезення товару з місця його фактичного завантаження з урахуванням умов поставки до митного оформлення не надано. Таким чином, відомості щодо відправника товару AUTOl European Cars B.V. (Нідерланди), заявлені декларантом у графі 2 ЕМД від 08.09.2023 №UA805020/2023/010377, документально не підтверджені. Враховуючи викладене, декларантом в порушення вимог пункту 2 частини другої статті 52 МКУ не надано до митного оформлення належних та документально підтверджених відомостей, що піддаються обчисленню, про розмір витрат на транспортування оцінюваного товару.
При цьому, у графі 30 цієї редакції Рішення вже було зазначено збільшений скоригований розмір митної вартості - замість раніше зазначених 1894,24 євро вказано 2000,00 євро, однак без жодних обґрунтувань джерела походження та/чи обчислення цього збільшеного розміру митної вартості.
При цьому, 15.11.2023 року о 17 год. 05 хв. уповноваженій на декларування особі Позивача вже ВШОСТЕ (!!!) Відповідачем було надіслано «черговий варіант» Рішення про коригування митної вартості (складалося зі сторінки 1 та сторінки 2) імпортованого Позивачем ТЗ, згідно якого скоригований розмір митної вартості залишився на рівні 2000,00 євро, однак графа 33 цього Рішення мала інший зміст: «... враховуючи умови поставки товару EXW Zobig (Інкотермс 2020), декларантом документально не підтверджено включення до ціни товару всіх складових митної вартості, зокрема витрат на навантаження. Крім цього, вартість самого транспортного засобу «RENAULT CLIO, рік виробництва 2010» відповідно до рахунку-проформи від 17.07.2023 № DEPR01423469 складає всього 458 євро без врахування інших витрат: складання документів на транспортний засіб, плата за його обслуговування та аукціонний збір. Також, наданий до митного оформлення скріншот з аукціону не можливо ідентифікувати з оцінюваним товаром, оскільки він не містить інформації щодо номеру кузова (VIN), року випуску, а також веб-платформи, на якій такий скріншот зроблено. Крім того, зазначений в ньому номер замовлення (DEPR01424609) відрізняється від такого номеру в проформі-інвойсі від 17.07.2023 (DEPR01423469). І також, вказаний скріншот містить інформацію щодо рахунка-фактури № 90042301116357,який не надано.
... Митницею здійснено порівняння заявленої митної вартості транспортного засобу з рівнем митної вартості подібних транспортних засобів «RENAULT CLIO», календарний рік виготовлення 2010, митне оформлення яких вже здійснено та встановлено, що рівень митної вартості оцінюваного транспортного засобу є значно нижчим (враховуючи інформацію щодо середньої вартості «RENAULT CLIO», календарний рік виготовлення 2010», з мережі Інтернет; автосайти країни продажу/відправлення (Нідерланди/Німеччина)). Враховуючи викладене, ... декларанту було запропоновано надати такі додаткові документи: висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, з метою визначення вартості транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України.
За результатами здійснення перевірки висновку експерта за результатами автотоварознавчого дослідження, було виявлено наступне: відповідно до висновку експерта від 12.09.2023 № 1558 за результатами автотоварознавчого досілдження (далі Висновок), судовим експертом, зазначено, що середня ринкова вартість ідентичному досліджуваному автомобілю складає 1202,50 евро. Відповідно до Висновку, остаточна ринкова вартість автомобіля з врахуванням коефіцієнту її коригування в залежності від умов експлуатації та зберігання автомобіля, становить 1 166.24євро. Разом з тим, за інформацією з мережі Інтернет враховуючи дані з автосайтів країни продажу/відправлення (Нідерланди/Німеччина): www.mobile,www.autoscout24, тощо, рівень вартості «RENAULT CLIO, рік виробництва 2010» неушкодженого транспортного засобу значно вищий, а саме: 2300 - 2500 євро за одиницю. З огляду на зазначене, за висновками відповідача, основний метод визначення митної вартості товарів неможливо застосувати.
... На підставі електронних інформаційних ресурсів митних органів, митна вартість подібного (аналогічного) товару, митне оформлення якого здійснено в максимально наближений час до часу експорту на митну територію України за основним методом визначення митної вартості товарів складає 2 000 євро за одиницю (джерело: митна декларація від 02.08.2023 № UA204020/2023/31321 (Легковий автомобіль бувший у використанні, марка - "RENAULT", модель - "CLIO", ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_3 , номер двигуна - Б/Н. загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5. призначення: для використання по дорогах загального користування, пасажирський, тип двигун - бензиновий. робочий об'єм циліндрів - 1149 cm3, потужність двигуна - 74 kw, колісна формула 4x2, тип кузова - хетчбек, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2010, модельний рік виготовлення - 2010))».
На переконання позивача, Рішення про коригування митної вартості товарів №ІІА805000/2023/000078/3 від 14.11.2023 року, в будь-якій з його редакцій, та Картка відмови являються протиправними та підлягають скасуванню, адже прийняті з порушенням приписів частини 2 статті 19 Конституції України, а також необґрунтовано та недобросовісно, що свідчить про необхідність визнання їх протиправними та скасування. Така позиція позивача стала підставою для звернення до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, та вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.
На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Слід зазначити, що процедура та підстави винесення Рішень про коригування митної вартості товарів (як окремого документа) поза межами процедури митного оформлення та поза процедурою проведення документальної перевірки (митного аудиту) а ні МК України, а ні іншими законодавчими актами не визначені, тому суд погоджується з позицією позивача відносно того, що вищезазначені дії Сумської митниці з коригування своїх актів індивідуальної дії являються такими, що вчинені не у спосіб, визначений законодавством, і тому являються протиправними.
Так, за результатами системного аналізу норм МК України, хоч частиною 1 статті 55 МК України і визначається, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, однак подальші частини цієї статті регламентують саме порядок дій митного органу та декларанта у випадку прийняття митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів саме під час митного оформлення товарів, що декларуються.
Частиною 3 статті 55 МК України визначається, що форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пункту 1.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, рішення про коригування митної вартості товарів - закріплення результатів здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів як до, так і після їх випуску відповідно до вимог статей 54 і 55 Митного кодексу України.
У свою чергу, частинами 1 та 5 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення питної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску має право проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів.
Тобто, єдиною згадкою у МК України про право митного органу на проведення контролю митної вартості після випуску товарів у вільний обіг - являється саме пункт 4 частини 5 статті 54 МК України.
Окрім того, частиною 2 статті 263 МК України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації або в митному оформленні товарів, у тому числі у зв'язку з прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості товарів нова митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10 робочих днів з дати такої відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі митного органу.
Тобто, із зазначеної норми статті 263 МК України випливає, що обов'язок по зміні задекларованих відомостей про товар виникає не на підставі рішення про коригування митної вартості товарів, а виключно у зв'язку з винесенням Картки відмови, складеної на підставі такого Рішення. Враховуючи той факт, що винесення Картки відмови на вже оформлену МД Позивача не являється можливим, тому відповідно обов'язку з декларування відомостей, змінених новоприйнятим після митного оформлення Рішенням - також не виникає.
З цього випливає, що єдиною правовою можливістю для митного органу привести стан сплати митних платежів за митною декларацією, за якою ТЗ Позивача випущено у вільний обіг ще 15.09.2023 року з митною вартістю в розмірі 1894,24 євро, - являється проведення документальної перевірки (митного аудиту).
Частинами 3, 6 та 8 статті 345 МК України передбачено, що митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо, зокрема, щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України. У разі скасування, зміни за результатами документальної перевірки рішень щодо класифікації товарів для митних цілей, прийнятих митними органами відповідно до статті 69 цього Кодексу, або рішень про коригування заявленої митної вартості товарів, прийнятих митними органами відповідно до розділу III цього Кодексу, дії. вчинені підприємством на виконання таких рішень, не тягнуть за собою застосування штрафних (фінансових) санкцій, нарахування пені, накладення адміністративних стягнень.
Тобто, випущені у вільний обіг товари зі сплатою митних платежів на підставі розрахованої самим же митним органом митної вартості вже не змінюються в бік збільшення поза межами проведення митного аудиту і не тягнуть за собою обов'язку доплати митних платежів без винесення Картки відмови або податкових повідомлень-рішень.
Іншими словами, процедура винесення Рішення про коригування митної вартості товарів після випуску товарів у вільний обіг та без проведення митного аудиту а ні Митним кодексом України, а ні іншими законодавчими актами з питань державної митної справи - не визначена, що робить викладені у даному позові дії Відповідача такими, що вчинені не у спосіб, визначений законом, і тому суперечать частині 2 статті 19 Конституції України.
Окрім того, рішення суб'єктів владних повноважень не можуть змінюватися а ні редакційно, а ні за своєю суттю, до того ж й стільки разів як описано вище, що порушує широко застосовуваний у рішеннях ЄСПЛ «принцип правової визначеності».
Крім цього, у відповідності до частин 1 та 2 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Уповноваженою на декларування особою Позивача було подано Відповідачеві документи, уважний та детальний аналіз яких мав надати Відповідачеві відповіді на усі його питання або ж спонукати його надіслати декларанту обґрунтований запит про надання додаткових документів з метою усунення будь-яких наявних у нього сумнівів щодо правильності та повноти визначення митної вартості:
1) Згідно положень пунктів 2.1.- 2.4. Рамкового договору від 28.03.2023 року №6120400, ціни на товар, що поставляються відповідно до цього договору, наведені у рахунках-фактурах у Євро на умовах ЕХW (Інкотермс-2020).
Ціни на кожний окремий товар або партію товару визначаються на окремих аукціонах і вказуються у рахунках-фактурах. Після подачі замовлення, підтвердження відправляється Клієнту для 100% передоплати, що включає вартість Товару, збори аукціону, ПДВ та інші збори, якщо такі застосовуються. Після отримання платежу на банківський рахунок Продавця, оригінали рахунків-фактур для оплати надсилаються Покупцеві.
Також пунктами 3.2. та 3.5. цього договору передбачено, що очікування Продавця, зазначені в підтвердженні про покупку, повинні бути виконані одним платежем на зазначений банківський рахунок. Оплата ціни товару та всі додаткові збори та податки сплачуються протягом 3 робочих днів після того, як підтвердження покупки надіслано Покупцеві. Покупець вважатиметься таким, що має заборгованість з оплати, якщо вся сума оплати не сплачена протягом цього періоду часу.
У свою чергу, у параграфі 4.1 Додатку № 1 до Рамкового договору зазначається доступна до розуміння інформація про порядок роботи веб-сайту Продавця товару, на якому проводиться продаж транспортних засобів, а також правила користування ним та участі в аукціонах та здійснення пропозицій, що є зобов'язуючим до подальшого процесу купівлі.
Додатком 2 до Рамкового договору визначається, що Продавець керую вебсайтом www.autol.com, на якому працює торгова платформа для реалізації автомобілів з пробігом, яка ділиться на категорії «Миттєва покупка», «Аукціон 24 години» та «Аукціон Клієнта». Перелік та опис транспортних засобів не є пропозицією про укладення Договору, а являють собою можливість просто зробити таку пропозицію, вказавши ціну купівлі-продажу для відповідного транспортного засобу. Укладення Договору купівлі-продажу здійснюється за допомогою підтвердження покупки, відправленої електронною поштою покупцеві протягом періоду дії зобов'язань. Зобов'язання виплатити повну вартість покупки транспортного засобу має бути виконано без будь-яких відрахувань, детальна інформація про яку вказується у відповідному підтвердженні покупки. Оплата здійснюється шляхом банківського переказу на рахунок, вказаний у підтвердженні покупки, відразу після його надходження. В той же час. невиконанням свого зобов'язання з оплати товару являється затримка такої оплати протягом 3 робочих днів після отримання підтвердження покупки. Оплата вартості покупки частковими платежами заборонена.
Відповідний продавець залишає за собою право перемістити транспортний засіб (в рамках внутрішньої логістики і доти, доки він не буде прийнятий Дилером) до логістичного центру, найближчого до поточного розташування транспортного засобу, а після реєстрації на вивезення - продавцем надсилається повідомлення про вивезення із зазначенням місцезнаходження, робочих годин та найбільш ранньої дати можливого вивезення, з якої придбаний транспортний засіб має бути вивезений протягом 3 робочих днів.
Отже, з поданих Позивачем до митниці документів та аналізу зовнішньоекономічного договору із його додатками, свідчить, що придбання імпортованого Позивачем ТЗ відбулося 17.07.2023 року, у зв'язку з чим в цей же день йому на електронну пошту надійшло підтвердження про покупку у формі рахунку-проформи № DEPR01423469 від 17.07.2023 року, в якому вартість ТЗ була визначена в розмірі 1086,00 євро (складається з безпосередньої вартості ТЗ в розмірі 458 євро, а також вартостей оформлення документів на автомобіль в розмірі 139.00 євро. керування автомобілем у розмірі 249 00 євро та аукціонного збору в розмірі 240.00 євро).
Керуючись вищенаведеними вимогами Додатку 2 до Рамкового договору, Позивачем було оплачено вартість своєї покупки шляхом здійснення міжнародного банківського переказу на підставі платіжної інструкції № 61JBKLN7 від 18.07.2023 року на суму 2401,00 євро та доданої до неї платіжної інструкція в іноземній валюті від 18.07.2023року № 61, в графі призначення платежу якої вказано про здійснення оплати згідно контракту № 6120400 та за двома інвойсами № DEPR01423469 та № DEPR01422953, суми яких складають 2401,00 євро.
Слід пояснити, що платіж на суму 2401.00 євро було проведено за два придбані Позивачем ТЗ - RENAULT CLIO з VIN: VF1CB1KEF42908691 вартістю 1086 євро та TOYOTA YARIS з VIN: VNKJG96340A124943 вартістю 1315 евро (проформа-інвойс на ТЗ TOYOTA YARIS додається).
Позивачем доведено, що після проведення Позивачем оплати за рахунком-проформою № DEPR01423469 та відповідно отримання її Продавцем, Позивачеві на його електронну пошту (як це передбачено вищевказаними умовами зовнішньоекономічного договору) надійшов оновлений рахунок-проформа на підтверджене платежем замовлення за №DEPR01424609, а також 3 окремі рахунки-фактури щодо ТЗ - RENAULT CLIO з VIN: VF1CB1KEF42908691 № 9004230Ш6357, № 10023010461023 та № 10023010461023 датовані 19.07.2023 року (усі чотири рахунки), суми яких складали незмінно 1086 евро.
Натомість, як доводить позивач, безпосередня оплата за імпортований ТЗ відбулася 18.07.2023 року на підставі рахунку-проформи, що передувало за часом виставленню трьох окремих рахунків-фактур від 19.07.2023 року та оновленого рахунку-проформи №DEPR01424609 (у зв'язку з чим їх і не було подано разом із МД).
Суд вважає обґрунтованими посилання позивача на те, що у випадку виникнення в ході митного оформлення у Відповідача (чи в ході розгляду Держмитслужбою України скарги Позивача) потреби в отриманні цих трьох окремих рахунків-фактур та оновленого рахунку- проформи, на підставі яких оплата ТЗ не проводилася, Позивач би надав їх без жодних зволікань та значних витрат часу. Однак, жодних питань та/чи потреб з цього приводу в митних органів перед винесенням оскаржуваного Рішення не виникало, що підтверджується текстами електронних повідомлень.
Крім цього, суд бере до уваги те, що згідно наданої Відповідачеві копії митної декларації країни відправлення № 23PL402010Е1341367 від 30.08.2023 року вартість імпортованого Позивачем ТЗ вказано в розмірі 4832 польських злотих, що в перерахунку за курсом валют становило 1086 евро і співпадало із вказаною в рахунку- проформі вартістю імпортованого ТЗ.
Відтак, розмір фактурної вартості імпортованого ТЗ цілком об'єктивно підтверджувався документом про проведення її оплати Продавцеві та документом, на підставі якого цю оплату проведено банківською установою, а також копією експортної митної декларації, оформленої компетентним митним органом іноземної країни.
Жодних питань з приводу повноти та документального підтвердження відносно проведення оплати вартості ТЗ - у Відповідача протягом митного оформлення ТЗ не виникало, а наявні у нього сумніви були викликані виключно результатом його дослідження пропозицій продажу аналогічних ТЗ на іноземних сайтах (однак, незрозуміло яких саме пропозицій та в який час. з якими технічними характеристиками, пробігом, слідами експлуатації тощо).
При цьому, навіть реальність виявлення Відповідачем вищих цінових пропозицій не враховує того, що ціну торговельного майданчика після проведення аукціону ніколи не можна порівнювати із звичайною ціною продажу ТЗ в приватному порядку чи ціновою ставкою на ТЗ, який реалізовується без аукціону.
Що стосується наведених в останній редакції оскаржуваного Рішення доводів щодо відсутності обов'язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті, передбачених постановою Правління НБУ № 216, суд вважає слушною позицію позивача відносно того, що компетенція щодо проведення іноземних платежів від резидентів України нерезидентам за кордоном належить не Позивачеві, а відповідній банківській установі, по-друге, у випадку відсутності будь-яких обов'язкових реквізитів у платіжному документі - платіж би не було проведено, а по-третє, Відповідачем не вказано яких саме реквізитів на його думку не вистачає. Натомість, 18.07.2023 року о 16 год. 26 хв. міжнародний платіж від Позивача Продавцеві проведено, про що свідчать відповідні відмітки банку.
Стосовно доводів Відповідача відносно не підтвердження переказу коштів на рахунок продавця товару за визначеними зовнішньоекономічним договором реквізитами слід зазначити, що як в платіжній інструкції № 61JBKLN7 від 18.07.2023 року на суму 2401,00 евро, так і в доданій до неї платіжній інструкції в іноземній валюті від 18.07.2023 року № 61, в графі призначення платежу вказано про здійснення оплати для AUT01 European Cars B.V., рахунок НОМЕР_4 за бувші у використанні автомобілі згідно контракту № № 6120400 та за двома інвойсами № № DEPR01423469 та №DEPR01422953.
Також в платіжній інструкції в іноземній валюті від 18.07.2023 року № 61 (т.зв. SWIFT-квитанція) конкретно вказано, що бенефіціаром платежу являється - ALT01 European Cars B.V., рахунок НОМЕР_4 , а деталями (призначенням) платежу - оплата за бувші у використанні автомобілі згідно контракту № № 6120400 та № № DEPR01423469 та № DEPR01422953 (вищезгадані інвойси). У свою чергу, позивача обгрунтовано наголошує на тому, що J.P. Morgan AG являється усього лише банком-кореспондентом. а не особою, на користь якої вчинено платіж.
Окрім того, в останній редакції Рішення вказується, що Відповідачем виявлена невідповідність даних щодо місця завантаження товару після аналізу проформи-інвойсу від 17.07.2023 - Zоrbig (Німеччина); CMR - Przemysl (Польща); фактури транспортної від 08.09.2023 № 082-23/32 та скріншоту з аукціону - Ketzin (Німеччина).
Суд бере до уваги посилання позивача на те, що :
- в проформі-інвойсі № DEPR01423469 від 17.07.2023 року вказано безпосереднє місцезнаходження ТЗ - місто Zоrbig (Німеччина), з якого Позивач повинен був забрати придбаний ним ТЗ.
- в т.зв. транспортній фактурі від 08.09.2023 № 082-23/32 було вказано декілька міст країн ЄС у зв'язку з тим, що завданням перевізника було доставити декілька транспортних засобів, розташованих в різних логістичних центрах, шляхом прибуття до них за своїм послідовним маршрутом. При цьому, перевізником було помилково зазначено, що завантаження ТЗ RENAULT CLIO відбулося в Ketzin (Німеччина) замість Zоrbig (Німеччина), але у зв'язку з тим, що вартість його транспортних послуг визначається із розрахунку 100 євро за кожен забір ТЗ із відповідного логістичного центру і така технічна помилка перевізника жодним чином не впливала на результативну вартість його послуг за перевезення 5 замовлених транспортних засобів (100 євро за кожен), то її відповідно на етапі подання документів Позивачем виявлено не було. За умови поставлення Відповідачем питання з цього приводу в ході проведення консультації з метою контролю митної вартості Позивач мав би можливість звернутися до перевізника для отримання від останнього документально підтверджених пояснень з приводу допущення вказаної технічної помилки в написанні міста забору імпортованого ТЗ;
- стосовно відомостей зі скріншоту з аукціону з позначенням Ketzin (Німеччина), пояснимо, що вираз англійською мовою «Your car was picked up at Logistikzentrum Ketzin» дослівно перекладається як «Ваш автомобіль забрали в Логістичному центрі в Кетцін», тобто - вже виконана (завершена) дія. Зазначене вказано з тією метою, щоб Позивач як покупець ТЗ був проінформований про реалізацію Продавцем свого права, передбаченого Додатком 2 до Рамкового договору, згідно якого він має право переміщувати транспортний засіб (в рамках внутрішньої логістики і доти, доки він не буде прийнятий Дилером) до зручного для нього логістичного центра (це положення було вже наведено вище). Про ці дії Продавця було повідомлено Позивача.
При цьому, у зв'язку з тим, що в тому самому скріншоті вказано про те, що документи на ТЗ будуть доставлені за адресою: Lwowsка 160 37-700 Ргzemysl РЬ, тому в СМК. вказано саме місто Ргzemysl (Польща), з якого розпочалося документально підтверджене експортне переміщення ТЗ за межі ЄС, адже протягом проїзду по території країн ЄС складання таких документів не являється необхідним.
Зазначену позицію позивача відповідачем не спростовано і належних обгрунтувань не наведено.
Відносно доводів відповідача щодо відсутності витрат на навантаження, суд бере до уваги посилання позивача на те, що такі витрати були відсутніми і імпортований Т3 заїжджав на автовоз своїм ходом. Відповідачем не спростовано дані твердження відповідача.
Стосовно вказаної митницею неможливості ідентифікації скріншоту з сайту продажу, позивач надав обґрунтування стосовно того, що виготовлено з вєб-платформи торговельного майданчика (https://www.autol.com/) і на ньому вказано номери рахунку- проформи та рахунків-фактур, що були надіслані Позивачеві 19.07.2023 року після проведення оплати за ТЗ та відповідно підтвердження замовлення (про ці обставини вказувалося вище).
При цьому, є слушними посилання позивача на те, що у випадку виникнення в митного органу цих питань на етапі митного оформлення митної декларації, Позивач офіційно надав би вичерпні пояснення щодо усунення виявлених суперечностей та можливо додаткові документи на їх підтвердження. Однак, жодних питань та/чи потреб з цього приводу у Відповідача перед винесенням оскаржуваного Рішення не виникало, що підтверджується текстами електронних повідомлень.
Крім вищезазначеного, суд зазначає, що в останній редакції 33-ї графи оскаржуваного Рішення вказується, що декларанту було запропоновано надати :
- висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, з метою визначення вартості транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України.
При цьому, як свідчить з матеріалів справи, 13.09.2023 року Позивачем було надано запитуваний додатковий документ - висновок експерта від 12.09.2023 № 1558, до якого Відповідач не мав зауважень та претензій на момент оформлення митної декларації та випуску ТЗ у вільний обіг.
Натомість, після спливу 2-х місяців після митного оформлення ТЗ та скасування попереднього Рішення про коригування митної вартості товарів 11А805000/2023/000067/2 від 15.09.2023 у новоприйнятому Рішенні Відповідачем вже вказується, що відповідно до експертного висновку остаточна ринкова вартість автомобіля з врахуванням коефіцієнту її коригування в залежності від умов експлуатації та зберігання автомобіля становить 1166,24євро. Разом з тим, за інформацією з мережі Інтернет, враховуючи дані з автосайітв країни продажу/відправлення (Нідерланди/Німеччина): www.mobile, www.autoscout24, тощо, рівень вартості аналогічного неушкодженого транспортного засобу значно вищий, а саме: 2300 - 2 500 євро за одиницю. З огляду на зазначене, основний метод визначення митної вартості товарів неможливо застосувати.
З наведеного випливає, що запитуваний та отриманий експертний висновок взагалі був відхилений Відповідачем без належним обґрунтувань і перевагу надано інформації з мережі Інтернет.
При цьому, наявні у відповідача сумніви стосовно виданого компетентною експертною організацією висновку не можуть ґрунтуватися на його власних суб'єктивних переконаннях та поглядах, тим більше, що надання цього додаткового документа - ним же і вимагалося.
Слід зазначити, що нормою частини 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані надати додаткові документи.
Натомість, при прийнятті 14.11.2023 року нового Рішення, відповідачем не було витребувано у Позивача жодного додаткового документа на усунення виявлених ним розбіжностей (про які наголошує відповідач), адже ним було використано свої дискреційні повноваження з коригування заявленого розміру митної вартості виключно на підставі поданих у вересні поточного року документів.
Суд погоджується з позицією позивача стосовно того, що такі дії відповідача свідчать свідчити про безпідставність невизнання відповідачем заявленої митної вартості позивачем за будь-яких умов та за наявності будь-яких документів та пояснень.
Разом з тим, оскаржуване Рішення також не містить і визначеного пунктом З частини 2 статті 55 МК України реквізиту, а саме - вичерпного переліку вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом.
Стосовно твердження Відповідача, що позивачем в порушення вимог п.2 ч.2 ст.52 Кодексу не надано до митного оформлення належних та документально підтверджених відомостей, що піддаються обчисленню, про розмір витрат на транспортування оцінюваного товару від місця його фактичного завантаження до місця ввезення на митну територію України, слід зазначити, що дані посилання відповідача є безпідставними, адже така складова митної вартості була зазначена як у довідці Позивача від 07.09.2023 № 38, так і в рахунку перевізника про надання транспортно- експедиційних послуг від 08.09.2023 № 082-23/32 (100 євро за кожен забір ТЗ із відповідного логістичного центру).
Крім цього, слід зазначити, що ухвалою суду від 26.12.2023р. судом було зобов'язано Сумську митницю надати до суду нормативно- правове обґрунтування того, який саме проміжок часу являється максимально наближеним та з якого часу починається відлік - з дати подання митної декларації чи здійснення запиту до цінової бази даних ЄАІС Держмитслужби цінової інформації щодо митного оформлення подібних транспортних засобів. Відповідачем вимогу суду фактично не виконано та відповідних обґрунтувань не надано.
Наведене Відповідачем у відзиві положення статті 60 МК України не вміщує у собі нормативно-правового обґрунтування який саме проміжок часу являється максимально приближеним та з якої дати необхідно починати його відлік.
Разом з тим, Відповідач до свого відзиву додає витяг з ЄАІС Держмитслужби за період з 01.08.2023 року по 08.09.2023 року (незрозуміло чому кінцевою датою запитуваного періоду являється 08.09.2023 року, а не 14.11.2023 року - дата прийняття оскаржуваного Рішення чи 15.09.2023 року - дата попереднього рішення), в якому вказується декілька фактів митного оформлення аналогічного ТЗ - марки RENAULT, модель CLIO, 2010 року виготовлення.
При цьому, як свідчить з цього витягу, у Відповідача були наявними митні оформлення із цінами нижче, аніж ним було взято для коригування митної вартості - 79068,60 грн., 79449,00 грн., 79580,60 грн., 80268,0 грн. (обрано Відповідачем), 84998,75 грн.
Суд бере до уваги те, що коригування заявленого Позивачем розміру митної вартості згідно оскаржуваного Рішення було здійснено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, порядок застосування якого визначається статтею 60 МК України.
У свою чергу, частиною 7 статті 60 МК України передбачено, що у разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.
Отже, наданим разом із відзивом на позовну заяву витягом з ЄАІС Держмитслужби повністю підтверджується факт порушення Відповідачем вимог частини 7 статті 60 МК України в частині застосування НЕ-найменшого з наявних в ціновій бази даних рівня раніше визнаної митної вартості на подібний ТЗ.
Також слід вказати, що у позовній заяві позивачем зазначалося, що з метою перевірки дотримання Відповідачем вимог частини 6 статті 60 МК України являється необхідним надання Відповідачем копії митної декларації від 02.08.2023 № UA204020/2023/31321 та декларації митної вартості до неї.
Судом, ухвалою від 26.12.2023р. було витребувано копію митної декларації від 02.08.2023 № UA204020/2023/31321 та декларації митної вартості до неї.
Натомість, Відповідачем разом із відзивом на позовну заяву надано лише копію митної декларації від 02.08.2023 № UA204020/2023/31321 (декларацію митної вартості не надано), проте навіть її аналіз свідчить про порушення вимог закону при коригуванні заявленого Позивачем розміру митної вартості імпортованого ТЗ на її підставі.
Так, ТЗ Позивача - імпортовано з Німеччини на умовах поставки EXW DE Zobrig, на підставі договору, укладеного між юридичними особами - платниками ПДВ, за фактурною ціною 1086 євро за результатами проведеного аукціону;
ТЗ коригування - імпортовано з Італії фізичною особою без застосування умови поставки, що свідчить про ймовірне транспортування його власними або залученими в третіх осіб засобами за ціною 300 євро згідно даних граф 42 та 45 цієї МД (тобто, дорожче на 200 євро за вартість транспортування ТЗ Позивача).
Таким чином, окрім допущених Відповідачем порушень вимог частини 7 статті 60 МК України, ним допущено порушення ще й вимог частини 6 статті 60 МК України, відповідно до якої у разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.
Натомість, Відповідачем застосовано розмір митної вартості в розмірі 2000 євро без жодних коригувань, зумовлених різницею у відстанях і способах транспортування цих двох ТЗ, хоча цілком зрозумілим являється те, що Італія та Німеччина між собою знаходиться на суттєвій відстані і для транспортування товарів з цих країн необхідно перетнути різну кількість міждержавних кордонів.
Зазначені факти були враховані судом при розгляді даної справи.
Отже, вищевказані обставини свідчать про протиправність Рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів № UA 805000/2023/00078/3 від 14.11.2023 року.
При цьому, з урахуванням вимог чинного законодавства, зокрема відповідно до положень Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598, подання Позивачем митної декларації № 23UA805020010377U0 від 08.09.2023 року було здійснено в електронному вигляді, тому всі дії з проведення митних процедур відносно задекларованого товару проводилися за правилами електронного декларування.
Враховуючи те, що "останньою версією" оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості товарів № UA805000/2023/00078/3 від 14.11.2023 року було Рішення, яке складалося із сторінки 1 та сторінки 2 та було надіслане уповноваженій на декларування особі Позивача 15.11.2023 року о 17год. 05 хв. та містило ціну коригування в розмірі 2000 євро, тому суд погоджується з позицією позивача, яку викладено в заяві про уточнення позовних вимог (а.с.98-99), стосовно того, що саме цей акт індивідуальної дії являється єдиним електронним документом з реквізитами №«UA805000/2023/00078/3» і датою «14.11.2023 року», який на момент подання позову вміщувався в програмно-інформаційному комплексі Сумської митниці - АСМО «Інспектор».
Разом з тим, позивач повідомляє суд (а відповідач не спростовує твердження позивача) стосовно того, що наприкінці робочого дня 14.11.2023 року в паперовому вигляді уповноваженій особі Позивача було нарочно вручене Рішення про коригування митної вартості товарів № UA805000/2023/00078/3 від 14.11.2023 року із ціною коригування в розмірі 1894 євро, яке складалося із однієї сторінки № 1 та ДВОХ сторінок № 2 (тобто, всього три сторінки), яке у такому вигляді не надсилалося декларанту в електронній формі із засвідченням кваліфікованим електронним підписом як це передбачено пунктом 1.4 та абзацом 2 пункту 2.3. Правил.
При цьому, вже 16.11.2023 року - знову в паперовому вигляді разом із листом Сумської митниці від 16.11.2023 року № 7.24-2/7.24-15-02/13/5401 уповноваженій особі Позивача було нарочно вручене оновлену редакцію Рішення про коригування митної вартості товарів № UA805000/2023/00078/3 від 14.11.2023 року із зміненою ціною коригування в розмірі 2000 євро, яке складалося із однієї сторінки № 1 та однієї сторінки № 2, на якій графа 33 була повністю пустою. Позивач стверджує (відповідач не заперечує), що у такому вигляді оскаржуване Рішення не надсилалося декларанту в електронній формі із засвідченням кваліфікованим електронним підписом як це передбачено пунктом 1.4 та абзацом 2 пункту 2.3. Правил.
Суд зазначає, що зміст електронного документа - Рішення про коригування митної вартості товарів № UA805000/2023/00078/3 від 14.11.2023 року не може різнитися із змістом паперового Рішення про коригування митної вартості товарів №UA805000/2023/00078/3 від 14.11.2023 року, адже це суперечить положенням статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», якою передбачено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством. У визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.
Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (стаття 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Відтак, суд погоджується з позицією позивача стосовно того, що саме електронна форма Рішення про коригування митної вартості товарів №UA805000/2023/00078/3 від 14.11.2023 року, яке було надіслано останнім, згідно пунктів 1.4 та абзацу 2 пункту 2.3 Правил являється оригіналом електронного документа, який вміщується в інформаційній системі Сумської митниці - АСМО «Інспектор» та відповідно оскаржується в даній справі.
Слід зазначити, що у своєму відзиві на позовну заяву Відповідачем було висловлено позицію, що оскаржувані рішення ніяких негативних наслідків для Позивача не несуть та його права, свободи або законні інтереси не порушено, у зв'язку з чим поданий Позивачем позов, на думку відповідача, задоволенню не підлягає через відсутність предмета позову.
У своїй відповіді на відзив позивач обґрунтовано та правомірно вказує на те, що відсутність предмета позову не може мати місця у даній справі, адже оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA805000/2023/000078/3 від 14.11.2023р. винесено у відношенні Позивача, фактично існує як акт індивідуальної дії і міститься в базі даних Відповідача - АСМО «Інспектор».
У свою чергу, фактом протиправності Картки відмови являється вказівка в якості причини відмови у митному оформленні товарів - порушення декларантом вимог Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 в частині заповнення граф митної декларації № 43, 44, 45, 46, 47 у зв'язку з винесенням Рішення про коригування митної вартості товарів №UA805000/2023/000067/2 від 15.09.2023року, яке було скасовано Держмитслужбою України на підставі її Рішення від 07.11.2023 року № 15/15-02-02/7/5189.
Однак, враховуючи цей наявний факт, Позивачеві жодних повідомлень від Відповідача про скасування виданої ним Картки відмови на підставі скасованого (нечинного) на даний час Рішення про коригування митної вартості товарів № иА805000/2023/000067/2 від 15.09.2023 року - не надходило.
Також не надходило до позивачем та не надано до суду і скоригованого тексту Картки відмови.
При цьому, Позивач обґрунтовано наголошує на тому, що як свідчить з матеріалів справи, 25.01.2024 року Позивач звернувся до Сумської митниці із заявою про скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805020/2023/000441 від 15.09.2023 року, яку було мотивовано тим, що причинами винесення цієї Картки відмови у її тексті вказано порушення вимог Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 в частині заповнення граф митної декларації №№ 43, 44, 45, 46, 47 у зв'язку із винесенням Рішення про визначення митної вартості товарів №UA805000/2023/000067/2 від 15.09.2023 року, а в розділі «Роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення» цієї Картки відмови вказувалася вимога подати нову митну декларацію, заповнивши її графи №№ 43, 44, 45, 46, 47 також із урахуванням Рішення про визначення митної вартості товарів № иА805000/2023/000067/2 від 15.09.2023 та у відповідності до вимог Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651.
Позивачем зазначалося прохання скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805020/2023/000441 від 15.09.2023 року, як таку, що ґрунтується на скасованому Держмитслужбою Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA805000/2023/000067/2 від 15.09.2023 року, адже причини, через яку було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №23UA805020010377и0 від 08.09.2023 року, як такої, вже не існує. Також на підставі вказаного скасування Картки відмови у заяві зазначалося прохання скласти аркуш коригування до МД № 23UA805020010772U4 від 15.09.2023 року, за якою ТЗ випущено у вільний обіг.
У відповідь на цю заяву Сумською митницею було направлено Позивачеві лист №7.24-1/7.24-28.7/13/691 від 07.02.2024 року (копія в справі), відповідно до якого Сумська митниця не вбачає можливим скасування Картки відмови № UА805020/2023/000441 від 15.09.2023, оскільки у такому разі митниця має визнати недійсною митну декларацію №23UА805020010772U4, повернути до статусу «у роботі» митну декларацію №23UА805020010377U0 та продовжити її митне оформлення. Але такі дії суперечать пункту 44 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.12 № 450 «Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій» (далі - Положення), так як згідно цього пункту, не допускається визнання недійсною митної декларації, якщо частина або всі товари, транспортні засоби комерційного призначення, що в ній задекларовані, після оформлення такої декларації видані з-під митного контролю.
Вищезазначені обставини свідчать про те, що позивачем було направлено Відповідачеві заяву від 25.01.2024 року про скасування Картки відмови на підставі та з дотриманням закону і вчинено це після направлення заяви про повернення надміру сплачених сум митних платежів від 24.01.2024 року, однак Відповідачем було відмовлено у задоволенні вказаних у ній прохань.
Таким чином, наведеним листуванням Позивача із Відповідачем (його компетентними підрозділами, якими безпосередньо здійснюється митне оформлення МД на товари та забезпечується контроль їх митної вартості), підтверджується наявність предмета спору, адже відсутність скасування оскаржуваних актів індивідуальної дії у судовому порядку порушує права та законні інтереси Позивача в частині неможливості повернення йому надміру сплачених сум митних платежів у розмірі 8892,79 грн. та віднесення Відповідачем суми в загальному розмірі 1327,95 грн. до заниження сум податкового зобов'язання.
При цьому, суд вважає правомірними та обґрунтованими посилання позивача на те, що прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, які вже випущені у вільний обіг після виконання вимог попередньо винесеної Картки відмови, не передбачено чинним законодавством з питань митної справи.
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (постанови від 01.04.2021 року у справі № 260/695/19 та від 09.04.2021 року у справі №809/119/17) сформував такі правові висновки, відповідно до яких: «...Саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості».
Також Верховний Суд у своїх судових рішеннях (від 02.03.2021 року у справі № 809/857/17; від 14.05.2019 у справі № 820/2474/16; від 21.08.2019 року у справі № 520/9022/18 та інші) неодноразово констатував, що «...аналіз наведених положень МК України дає підстави для висновку, що митні органи/органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі. які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими. чому з поданих документів неможливо встановити дані її складових, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника».
Відповідно до пунктів 2 та 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, а також визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною.
На переконання суду, надані позивачем пояснення і документи, належним чином підтверджують вартості товару та відсутність підстав для застосування другорядного методу її визначення.
Суд вважає, що встановлення нижчого рівня заявленої митної вартості порівняно з митною вартістю аналогічних транспортних засобів, митне оформлення яких вже здійснено, не зумовлює виникнення у митного органу права зміни митної вартості, оскільки, по-перше, відповідачем не надано доказів ідентичності автомобілів, митне оформлення яких за вищою ціною завершено, автомобілям, митне оформлення яких здійснював позивач, зокрема, щодо пробігу, зовнішнього та технічного стану, а по-друге, обґрунтовані сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей, можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності у них розбіжностей, ознак підробки, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про невідповідність оскаржуваних рішень критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та про наявність підстав для задоволення позовних вимог
Відповідно ст. 139 КАС України судові витрати в тому числі і судовий збір підлягають відшкодуванню в разі задоволення позову, або пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позовних вимог, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору в розмірі 5368,00 грн. (п'ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 коп.).
Крім цього, представник позивача, через систему "Електронний суд", подав до суду заяву, у якій просить при прийнятті рішення у даній справі здійснити розподіл судових витрат та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОІМПОРТ УКР» 5 000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 коп.) в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідачем подано до суду клопотання про зменшення адвокатських витрат в якому Сумська митниця не оспорює права самостійно визначати гонорар адвоката, однак, у даному випадку не можна вважати, що при встановленні такого розміру гонорару була врахована складність справи та інші істотні обставини. Виходячи з критерію розумності, пропорційності та співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, Сумська митниця вважає, що понесені позивачем витрати у сумі 5000 грн. є неспівмірними зі складністю виконаної роботи, а загальні витрати, понесені позивачем за представництво інтересів Клієнта у суді та підготовку і подання процесуальних документів при розгляді справи адміністративної юрисдикції є необґрунтованими та завищеними. У разі задоволення позовних вимог, відповідач просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу у адміністративній справі №480/13191/23.
Суд, перевіривши доводи поданої заяви та матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Пунктами 4 та 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що договором про надання правової допомоги являється домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. При цьому, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення, належить до видів правової допомоги.
У свою чергу, відповідно до пунктів 3.1. та 3.2. договору про надання професійної правничої допомоги від 28.11.2023 року № б/н (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 11.07.2023 року до Договору) на визначення розміру гонорару впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг професійної правничої допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару.
Розмір гонорару Адвоката за представництво інтересів Клієнта у суді та підготовку і подання процесуальних документів при розгляді справ адміністративної юрисдикції визначається за узгодженням Сторін і вказується в додаткових угодах до цього Договору.
Відповідно до Додаткової угоди № 1 до Договору від 28.11.2023 року пункт 3.2. Договору було доповнено абзацами 2-5, відповідно до яких, зокрема, розмір гонорару Адвоката за представництво інтересів Клієнта у суді та підготовку і подання процесуальних документів при розгляді справ адміністративної юрисдикції щодо оскарження Рішень про коригування митної вартості (за якими сума переплати митних платежів не перевищує 12 000 грн.) визначається за узгодженням Сторін і становить 5 000 грн., з яких: 2500,00 грн. (дві тисячі п'ятсот гривень 00 коп.) Клієнт сплачує Адвокатові протягом 5 робочих днів з дати надіслання (надання) пакету документів для підготовки позовної заяви, а залишок гонорару у розмірі 2 500,00 грн. (дві тисячі п'ятсот гривень 00 коп.) - в день винесення судом першої інстанції позитивного для Клієнта результативного судового рішення у справі.
Тобто, розмір гонорару Адвоката Сторонами договору визначено у фіксованому розмірі, який не змінювався в залежності від витраченого Адвокатом часу, матеріальних ресурсів та/чи інших умов.
Так, 28.11.2023 року Позивачем було сплачено на банківський рахунок Адвоката 2500,00 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції № 419 від 28.11.2023 року.
У свою чергу, після проведення Позивачем вказаної оплати представником Позивача було сформовано правову позицію, підготовлено копії необхідних доказів та складено позовну заяву, яку 13.12.2023 року було подано до Сумського окружного адміністративного суду.
В подальшому, після отримання відзиву на позовну заяву із доданими до нього документами, представником Позивача було проаналізовано викладені Відповідачем доводи та заперечення щодо позовних вимог, ретельно опрацьовано додані до нього документи та подано до суду ґрунтовну відповідь на відзив, в якій було додатково акцентовано увагу суду на допущені Відповідачем порушення вимог Закону і таким чином знівельовано викладені Відповідачем аргументи.
Окрім того, в ході судового розгляду справи Відповідачеві було направлено підготовлені Адвокатом 2 заяви про скасування Картки відмови та про повернення надміру сплачених митних платежів, на які в подальшому було отримано 2 листи- відповіді митниці. Зазначені докази було долучено до матеріалів справи із додатковими поясненнями, в яких містилися аргументи щодо дійсної наявності предмета спору та щодо неможливості відновлення порушених прав Позивача в досудовому порядку.
15.02.2024 року між Позивачем та його представником було підписано Акт наданих послуг № 1 до Договору про надання професійної правничої допомоги від 28.11.2023 року № б/н, в якому сторонами документально підтверджено належне надання послуг правової допомоги та відповідно їх прийняття і оплату (копія додається).
Надання вказаних послуг з підготовки та подання до суду процесуальних заяв підтверджується наявними матеріалами справи.
Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Велика Палата Верховного Суду при розгляді 12.05.2020 року справи № 904/4507/18 підкреслила, що гонорар успіху є складовою частиною гонорару адвоката передбаченого договором про надання правової допомоги, і є дійсним зобов'язанням, яке відповідає статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Розмір загального гонорару адвокату передбаченого договором про надання правової допомоги не виходить за межі розумності.
Також з приводу частини гонорару адвоката, яка ще не сплачена на момент розгляду справи, ЄСПЛ у своєму рішенні при розгляді справи «Бєлоусов проти України» зазначив, що «хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно із договірними зобов'язаннями, а тому витрати за цим гонораром є «фактично понесеними»». Зауважимо, що Верховний Суд протягом останніх років неодноразово підтримував таку правову позицію при розгляді аналогічних питань розподілу судових витрат між сторонами.
Окрім того, 16.11.2022 року Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи №922/1964/21 сформувала правовий висновок, відповідно до якого суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатський витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі самі критерії, як зазначене, застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року. «Фіксований розмір гонорару в цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-УІ, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Підсумовуючи викладене, витрати Позивача на правову допомогу підтверджуються копіями вищевказаних документів, які є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування суми витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі, який являється документально обґрунтованим та відповідає критерію розумної необхідності здійснення таких витрат.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоімпорт Укр" до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними та скасувати Рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів № UA805000/2023/00078/3 від 14.11.2023 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805020/2023/000441 від 15.09.2023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці (вул. Юрія Вєтрова, 24, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ ВП 44017631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоімпорт Укр» (вул. Іллінська, буд.27/1, м. Суми, ЄДРПОУ 43617118) 5 000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 коп.) в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та 5368,00 грн. (п'ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 коп.) витрат на сплату судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Кунець