08 вересня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/11528/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) заяву представника позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання із повідомленням сторін у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , в якій просить:
-визнати протиправною дію військової частини НОМЕР_1 , що полягає в укладенні із ОСОБА_1 , який є іноземцем (громадянином Республіки Білорусь) контракту про проходження громадянином України служби у військовому резерві Збройних Сил України від 24.02.2022;
-визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 50 від 16 березня 2022 року, в частині зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 резервіста, солдата ОСОБА_1 на посаду техніка стрілецької роти, ВОС 738945А;
-зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виключити молодшого сержанта ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ;
-зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 виключити молодшого сержанта ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 заяву представника позивача ОСОБА_2 про поновлення строку звернення до суду - задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/11528/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 клопотання представника позивача про витребування доказів - задоволено. Витребувано від Військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчену копію особової справи військовослужбовця (молодшого сержанта) ОСОБА_1 .
02.09.2025 (дата формування в системі "Електронний Суд" 01.09.2025) до суду від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання із повідомленням сторін.
В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що ця справа є складною у зв'язку із специфічним характером спірних правовідносин, що полягає у: фактично незаконному укладенні із громадянином іншої держави контракту про проходження громадянином України служби у військовому резерві ЗСУ; незаконному прийнятті громадянина іншої держави на військову службу за мобілізацією; відмові у звільненні громадянина іншої держави з лав ЗСУ; неможливості звільнення громадянина іншої держави із лав ЗСУ. Відповідачі у справі мають довести правомірність ряду своїх дій починаючи від укладення із громадянином іншої країни контракту про проходження громадянином України служби у військовому резерві (тобто довести, на якій підставі вони уклали цей контракт), а також з якої причини вони майже рік не можуть звільнити громадянина іншої держави з лав ЗСУ.
Представник позивача наголошував, що предмет доказування у цій справі, а також характер спірних правовідносин вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, де у змагальній формі сторонам буде надана можливість доводити свої вимоги та заперечення.
В період з 01.09.2025 по 05.09.2025 суддя Довгопол М.В. перебувала у відпустці.
Вирішуючи клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання із повідомленням сторін, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеn v. Germany, заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 Varela Assalino contre le Portugal, заява № 64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд зазначає, що позивачем не наведено переконливих аргументів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду є недостатнім подання письмових заяв по суті справи, натомість необхідно провести також усні слухання, під час яких з'ясувати спірні фактичні обставини.
У свою чергу необхідно зауважити, що положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Таким чином забезпечується принцип змагальності сторін.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею у заявах по суті справи, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Також суд наголошує, що відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Таким чином, пояснення з приводу обставин справи учасники справи викладають письмово у заявах по суті справи та при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи суд досліджує докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, у яких учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору.
При цьому, усні пояснення учасників справи не є засобом доказування у розумінні статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України, яка застосовується незалежно від того, в порядку якого провадження розглядається справа.
Крім того, суд зазначає, що частиною другою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Дана справа не відноситься до спорів, визначених у частині четвертій статті 257 КАС України, що можуть бути розглянуті виключно за правилами загального позовного провадження.
Натомість, спір виник у справі незначної складності, для якої передбачено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.
Посилання представника позивача на те, що предмет доказування у цій справі, а також характер спірних правовідносин вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, де у змагальній формі сторонам буде надана можливість доводити свої вимоги та заперечення, не свідчить про необхідність призначення судового засідання у справі, натомість повне та всебічне встановлення обставин справи може бути здійснене судом шляхом дослідження доказів та письмових пояснень.
Стосовно доводів представника позивача про бажання доводити свої вимоги та заперечення, то суд зауважує, що позивач не позбавлений можливості подати пояснення у письмовій формі та докази відповідно до вимог процесуального закону.
При цьому суд враховує, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє донині.
Військова агресія російської федерації проти України, у зв'язку з якою введено воєнний стан, зумовлює неодноразові оголошення повітряної тривоги на території України, у тому числі, Полтавської області. Проведення судових засідань під час повітряної тривоги загрожує життю і здоров'ю учасників справи. За таких обставин призначення засідання у справі 440/11528/25 може призвести до затягування її розгляду, тоді як для такої категорії справ пріоритетним є швидке вирішення спору.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що характер спірних правовідносини та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення проведенням судового засідання із повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а проведення судового засідання може суттєво сповільнити вирішення справи, тому наявні підстави для відмови у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
На підставі наведеного, керуючись статтями 12, 256, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні заяви представника позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання із повідомленням сторін відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя М.В. Довгопол