Справа № 420/21959/25
08 вересня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 07.07.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому просить суд:
1. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_6 привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 шляхом виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 та скасування відмітки про порушення правил військового обліку, внесену до електронної системи «Оберіг» (Резерв+) 14 січня 2025 року.
Обгрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що він 27 березня 2022 року був призваний на військову службу за мобілізацією; проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_4 ; був звільнений з військової служби у запас на підставі Наказу командувача Сухопутних сил ЗСУ (по особовому складу) від 07 грудня 2022 року № 1118 на підставі підпункту «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю першої чи другої групи. Відповідно до Припису, виданого командиром військової частини від 16.12.2022 військово-зобов'язаний звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зарахування на військовий облік. Таким чином, позивачем було виконано вимоги діючого законодавства. На виконання діючого законодавства України, 19.05.2024 ОСОБА_1 було уточнено військово-облікові дані в електронному кабінеті призовника, військовозобов'язаного, резервіста в порядку, визначеному абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». З того часу жодних документів та/або запитів на адресу ОСОБА_1 , яка була вказана ОСОБА_1 при уточненні військово-облікових даних, не надходило, порушення не мали місця і не зафіксовані відповідними органами. В зв'язку з наявністю відмітки про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, 20.02.2025 засобами електронної пошти на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 адвокатом було направлено Адвокатський запит вих. № 0220/25 від 20.02.2025 з проханням надати інформацію щодо причин наявності в застосунку «Резерв+» відмітки про наявність порушення. Відповіді на адвокатський запит в строки та порядку, передбаченому нормами діючого законодавства, отримано не було. 02.04.2025 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , з копією ІНФОРМАЦІЯ_7 адвокатом було направлено повторний Адвокатський запит вих. № 0327/25 від 27.03.2025 з проханням надати інформацію щодо причин наявності в застосунку «Резерв+» відмітки про наявність порушення. 10 квітня 2025 року адвокатом було отримано відповідь вих. № 6/675 від 10.04.2025, де було вказано, що ОСОБА_1 з 14.01.2025 являється порушником правил військового обліку з поміткою «не оновлення (уточнення) облікових (персональних) даних». Вказане у Відповіді 1 порушення не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_1 дані було оновлено 19.05.2024, про що адвокатом надавались підтверджуючі документи, а саме: військово-обліковий документ з електронної системи «Резерв+», в якому вказано, що дані уточнено вчасно. Зважаючи на те, що відповідь на Адвокатський запит №2 містила відомості, які не відповідали фактичним обставинам, 22.04.2025 адвокатом було направлено на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з копією ІНФОРМАЦІЯ_7 , Адвокатський запит вих. № 0411/25 від 11.04.2025 з проханням надати уточнення до Відповіді на адвокатський запит вих. № 6/675 від 10.04.2025. Відповіді на адвокатський запит в строки та порядку, передбаченому нормами діючого законодавства, отримано не було. Зважаючи на відсутність відповіді на адвокатський запит, 13 травня 2025 року на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з копією ІНФОРМАЦІЯ_7 адвокатом було направлено Клопотання про видалення відмітки про порушення правил військового обліку. Зважаючи на відсутність будь-яких рішень та/або дій з боку відповідача, приходжу до висновку, що Клопотання не розглядалось. В цей же день, після отримання ІНФОРМАЦІЯ_8 Клопотання адвоката, на електронну адресу адвоката надійшла відповідь ІНФОРМАЦІЯ_3 на адвокатський запит Вих. № 943/9704 від 12.05.2025. Згідно до відомостей, викладених у Відповіді 2, позивач значиться порушником правил ведення військового обліку з 14.01.2025 року через «Не оновлення (уточнення) облікових (персональних) даних (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»)». Відсутні відомості про проходження ним військово-лікарської комісії, що є грубим порушенням правил ведення військового обліку.
Ухвалою судді від 11.07.2025 постановлено залишити позовну заяву без руху, встановивши 10-денний строк для усунення недоліків, шляхом уточнення заявлених позовних вимог та викласти їх у відповідно до ст.5 КАС України, із визначенням в ній, які саме протиправні, на її переконання, рішення, дії та бездіяльність, кожного з відповідачів призвели до порушення її прав та оскаржуються ним до суду.
21.07.2025 надійшла заява (вх. №ЕС/73732/25), в якій позивач просив зокрема визначити ІНФОРМАЦІЯ_8 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Ухвалою судді від 06.08.2025 постановлено прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; залучити до участі у справі № 420/21959/25 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2 .
18.08.2025 від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла заява (вх. №ЕС/84123/25), в якій просить:
1. Закрити провадження у справі у зв'язку із тим, що справа стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства та тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду у разі відмови в закритті провадження у справі залишити позову без руху, для приведення позивачем позовних вимог у відповідність із вимогами ст. 160 КАС України;
2. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження;
3. Відмовити в задоволенні позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 в повному обсязі;
4. Вирішити питання про залучення в якості третіх осіб на стороні відповідача:
- Кабінет Міністрів України (ЄРДПОУ 00031101, адреса: 01008. м. Київ, вулиця Грушевського 12/2, (044) 256-63-33. citizensts@kmu.gov.ua)
- Міністерство оборони України (ЄДРПОУ 00034022, адреса: 03168, Україна, місто Київ, проспект Повітряних Сил, будинок, 6 (електронна пошта та телефон (крім телефонів гарячої лінії) не відомі).
5. Долучити до справи в якості доказів:
- Роздруківка з Реєстру вкладка «порушення військового обліку» інформацію про осіб, які внесли дані про облік позивача, як порушника (паперова копія електронного документу, оригінал роздруківки зберігається в ІНФОРМАЦІЯ_9 , оригінал електронного документу в держателя Реєстру МО України);
- Довідка (інформація) про призначення на посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 (оригінал у ІНФОРМАЦІЯ_1 );
- Розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 на адресу начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 (оригінал знаходиться в ІНФОРМАЦІЯ_9 та в ІНФОРМАЦІЯ_11 ).
Так у вказаній заяві представник зазначив про визнання певних фактів, а саме, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_11 . ОСОБА_1 у встановлений Законом строк 19.05.2024 уточнив свої персональні (облікові) дані. 3. З 14.01.2025 ОСОБА_1 обліковується, як порушник військового обліку та/або законодавства про оборону мобілізаційну підготовку та мобілізацію. 14.01.2025 оператором ІНФОРМАЦІЯ_10 в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Реєстр) внесено інформацію про облік ОСОБА_1 як порушника, вказана інформація того ж дня підтверджена шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису начальником ІНФОРМАЦІЯ_10 . Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів у разі зняття (скасування) запису про порушення не надає можливість самостійного внесення підстав, а передбачає необхідність вибору із запропонованих підстав (прибув самостійно та складено протокол, доставлений (супроводжений) поліцією та складено протокол, смерть військовозобов'язаного, призов військовозобов'язаного на військову службу тощо).
Проте, з позовними вимогами заявленими до ІНФОРМАЦІЯ_1 не згодні, вважаючи, що вони не підлягають задоволенню у зв'язку із не вірним визначенням сторін у справі, неналежністю відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 та необхідністю залучення третіх осіб, а також у зв'язку із невірним встановленням фактичних обставин справи, оскільки ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_11 та саме ІНФОРМАЦІЯ_12 в особі його начальника було підтверджено облік ОСОБА_1 в якості порушника. Отже належним відповідачем у справі є виключно ІНФОРМАЦІЯ_13 , безпосередньо ІНФОРМАЦІЯ_14 та ІНФОРМАЦІЯ_2 можуть бути залучені виключно в якості третіх осіб.
25.08.2025 від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх. №ЕС/87600/25), в яких викладено заперечення в яких покликається, що ІНФОРМАЦІЯ_14 не є учасником справи.
Розглянувши подану заяву, суд дійшов наступного висновку.
Щодо закриття провадження у справі з підстав, що страва стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства та тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
В обгрунтування з покликанням на висновки Верховного Суду в справах про оскарження повістки (Постанова Верховного Суду від 8 вересня 2022 року у справі № 300/1263/22 (провадження № К/990/15867/22)), та про оскарження протоколу про адміністративне правопорушення (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 712/7385/17 (провадження № 11-1434апп18). Відповідно до правових висновків у вказаних справах ні складання та видача повістки, ні складання протоколу про адміністративне правопорушення не можуть бути самостійним предметом оскарження в порядку КАС України та КУпАП.
Суд не приймає до уваги доводи, що стосуються покликання на позиції Верховного Суду, оскільки у вказаних постановах предметом оскарження була повістка як оповіщення призовника, військовозобов'язаної особи та резервіста про її прибуття на вказану дату до територіального центру комплектування, при цьому, обов'язок вказаних вище осіб з'явитись за викликом до відповідного територіального центру комплектування визначений саме Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», при цьому справа №420/21959/25 має інший предмет та підстави позову.
Крім того в ухвалі про відкриття провадження від 06.08.2025 суддя дійшла висновку, що спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства та підсудний Одеському окружному адміністративному суду, підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлені ст. 170 КАС України - відсутні.
Щодо доводів про залишення позову без руху, для приведення позивачем вимог у відповідність із вимогами ст. 160 КАС України, покликаючись, що вимоги заявлені до неналежного відповідача, оскільки позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_11 , отже вимоги мають бути спрямованими саме до нього.
Суд відхиляє такі доводи з підстав їх безпідставності та звертає увагу ІНФОРМАЦІЯ_1 , що позивачем визначено ІНФОРМАЦІЯ_13 у якості відповідача, та ІНФОРМАЦІЯ_15 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Також звертає увагу, що в ухвалі про відкриття провадження від 06.08.2025 суддя ознайомившись з позовом та доданими матеріалами, дійшла до висновку, що він відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України та підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви відповідно до ст. 169 КАС України - відсутні.
Щодо частини клопотання про залучення у справу №420/21959/25 в якості третьої особи без самостійних вимог, залучення Міністерство оборони України та Кабінет Міністрів України, суд зазначає наступне.
Згідно із частинами другою, четвертою, п'ятою статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Тобто, за клопотанням учасників справи суд може залучити до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, лише у разі, коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки.
Водночас, заявником не доведено, що рішення у цій справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки Кабінету Міністрів України та Міністерство оборони України.
Відтак, судом не встановлено, що для всебічного та об'єктивного розгляду справи необхідно залучити третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Кабінету Міністрів України та Міністерство оборони України. Тому у задоволенні клопотання у цій частині також слід відмовити.
Що стосується розгляду справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає наступне.
Одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Згідно ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до частини 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Водночас норми ст.262 КАС України не передбачають проведення судового засідання та виклику учасників справи, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд також зазначає, що законодавець не пов'язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.
Суд звертає увагу, що згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27.08.2019 у справі №826/7244/18, бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Отже, саме по собі клопотання сторони про розгляд справи за її участю, яка, відповідно до процесуального закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд зауважує, що з огляду на категорію та складність даної справи, обсяг доказів, кількість сторін, обраний позивачем спосіб захисту у позовній заяві тощо, характер спірних правовідносин, предмет доказування, є незначної складності та не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Заявник, у поданому клопотанні не навів жодної належної та достатньої підстави у підтвердження необхідності розгляду справи в порядку загального позовного провадження, а так з викликом учасників. Безпосередньо з клопотання представника відповідача не вбачається, які конкретно обставини чи факти, потребують детального встановлення та аналізу саме в судовому засіданні, і не можуть бути встановлені під час розгляду даної справи в порядку письмового провадження, наведені ж доводи є лише припущеннями про можливе існування обставин та фактів, які могли б бути вирішені виключно під час розгляду справи у відкритому судовому засіданні з викликом та за участю сторін.
Отже, ІНФОРМАЦІЯ_14 у поданому клопотанні не доведено, та судом не встановлено обставин, які б свідчили про наявність підстав для розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження, або у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Поряд з викладеним, суд вважає за необхідне звернути увагу, що в силу приписів КАС України, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, аргументами іншої сторони, та реагувати на вказані аргументи з урахуванням приписів чинного процесуального законодавства, а саме шляхом подання відзиву, заперечень, додаткових пояснень, письмових доказів, тощо.
З урахуванням зазначених обставин, у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Керуючись ст.ст. 12, 49, 243, 248, 256, 262 КАС України, суд
У задоволенні клопотання (вх. №ЕС/84123/25 від 18.08.2025) представника ІНФОРМАЦІЯ_16 про закриття провадження у справі; залишення позовної заяви без руху; залучення до участі у справі третіх осіб та розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА