Справа № 420/22096/25
08 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного (79026, Львів, Героїв Майдану 32, код ЄДРПОУ 08410370), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 07.07.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного, Військової частини НОМЕР_2 , в якій позивач просить суд:
1. Визнати неправомірною бездіяльність відповідача 1 Національну академію сухопутних військ імені гетьмана П.Сагайдачного, яка виразилась у ненаданні інформації на інформаційний запит від 29.07.2024 року;
2. Визнати неправомірною бездіяльність відповідача 1 Національну академію сухопутних військ імені гетьмана П.Сагайдачного, яка виразилась у ненаданні інформації на інформаційний запит від 27.05.2025 року;
3. Стягнути з відповідача 1 Національної академії сухопутних військ імені гетьмана П.Сагайдачного, на користь позивача ОСОБА_1 матеріальні витрати щодо виготовлення і направлення інформаційних запитів у сумі 169 гривень (сто шістдесят дев'ять);
4. Зобов'язати відповідача 1 Національну академію сухопутних військ імені гетьмана П.Сагайдачного, надати інформацію за запитом ОСОБА_1 від 27.05.2025 року у повному обсязі згідно поставлених питань;
5. Визнати неправомірною бездіяльність відповідача 1 Національну академію сухопутних військ імені гетьмана П.Сагайдачного, яка виразилась у невиконанні конституційних зобов'язань діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
6. Визнати неправомірною бездіяльність відповідача 2 військову частину НОМЕР_2 , яка виразилась у ненаданні інформації на інформаційний запит від 27.05.2025 року;
7. Визнати неправомірною дію відповідача 2 військову частину НОМЕР_2 , яка виразилась у наданні формальної відписки, а саме - відповіді № 2691 від 16.06.2025 з інформацією, яка не запитувалась ОСОБА_1 ;
8. Визнати неправомірною бездіяльність відповідача 2 військову частину НОМЕР_2 , яка виразилась у невиконанні у повному обсязі >;
9. Визнати травму лівого коліна позивача ОСОБА_1 яка мала місце у військовій частині НОМЕР_2 , 11 травня 2024 року під час проходження смуги перешкод;
10. Зобов'язати відповідача 1 військову частину НОМЕР_2 , виконати всі вимоги > та вручити всі передбачені зазначеною Інструкцією акти про нещасний випадок, всі медичні виписки та висновки про отримання ОСОБА_1 травми коліна, яка мала місце 11 травня 2024 року;
11. Визнати неправомірною бездіяльність відповідача 2 військову частину НОМЕР_2 , яка виразилась у невиконанні конституційних зобов'язань діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
12. Визнати неправомірною дією відповідача 2 військову частину НОМЕР_2 , яка виразилась у здійсненні своїх посадових повноважень всупереч меті, з якою ці повноваження надані.
Ухвалою судді від 11.07.2025 постановлено позовну заяву залишити буз руху, встановивши10-денний строк для усунення недоліків позову, шляхом надання до суду позовної заяви з вимогами викладеними у відповідності до ч. 1 ст. 5 КАС України.
22.07.2025 надійшла позовна заява в новій редакції (вх. №ЕС/74394/25), в якій позовні вимоги викладені наступним чином:
1. Визнати неправомірною бездіяльність відповідача 1 Національну академію сухопутних військ імені гетьмана П.Сагайдачного, яка виразилась у ненаданні інформаціі на інформаційний запит ОСОБА_1 від 29.07.2024 року;
2. Визнати неправомірною бездіяльність відповідача 1 Національну академію сухопутних військ імені гетьмана П.Сагайдачного, яка виразилась у ненаданні інформаціі на інформаційний запит ОСОБА_1 від 27.05.2025 року;
3. Стягнути з відповідача 1 Національноі академіі сухопутних військ імені гетьмана П.Сагайдачного, на користь позивача ОСОБА_1 матеріальні витрати щодо виготовлення і направлення інформаційних запитів у сумі 169 гривень, (сто шістьдесят дев'ять);
4. Зобов'язати відповідача 1 Національну академію сухопутних військ імені гетьмана П.Сагайдачного, надати інформацію, тобто інформаційний продукт, на предмет запиту ОСОБА_1 від 29.07.2024 року та його повторне направлення від 27.05.2025 року у повному обсязі згідно поставлених питань, а саме:
- з якою травмою Позивач звертався з 11.05.2024р. та протягом всього курсу навчання до медичноі частини в/ч НОМЕР_2 ? 7.5.2.
- з якого приводу Позивача було звільнено від ранкового бігу та ранковоі "зарядки" на весь курс навчання?
- яка медична допомога була надана позивачу з цього приводу?
- надати всі копіі журналів із записами медчастини в/ч НОМЕР_2 про звільнення Позивача від фізичних навантажень?
- надати копіі всіх медичних документів із результатами зроблених медичних досліджень та проведеного лікування з цього приводу?
- надати копіі відповідей на всі рапорти ОСОБА_1 наданих ним на ім'я командира третьоі навчальноі роти НОМЕР_4 навчального центру в/ч НОМЕР_2 щодо надання медичноі допомоги, пов'язаноі з травмою коліна?
- надати копіі всіх медичних документів із результатами зроблених медичних досліджень та висновків за фактом звернення з травмою обох рук 25.06.2024 року?
- надати роз'яснення ОСОБА_1 на підставі яких норм оформлювати інвалідність за умови того, що за фактом втрати працездатності обох рук у медичній частині в/ч НОМЕР_2 , не складалась ані Форма 100, ані довідка про отримання травми.
5. Визнати неправомірною бездіяльність відповідача 2 військову частину НОМЕР_2 , яка виразилась у ненаданні інформаціі на інформаційний запит ОСОБА_1 від 27.05.2025 року;
6. Визнати неправомірною дію відповідача 2 військову частину НОМЕР_2 , яка виразилась у наданні формальноі відписки, а саме відповіді № 2691 від 16.06.2025 з інформацією, яка не запитувалась ОСОБА_1 у інформаційному запиті від 29.07.2024 року та у інформаційному запиті від 27.05.2025 року;
7. Визнати неправомірною бездіяльність відповідача 2 військову частину НОМЕР_2 , , яка виразилась у невиконанні у повному обсязі >;
8. Визнати остаточну травму лівого коліна позивача ОСОБА_1 такою, що сталася в період проходження військової служби та при виконанні службових обов'язків у військовій частині НОМЕР_2 та мала місце 11 травня 2024 року;
9. Зобов'язати відповідача 1 військову частину НОМЕР_2 , виконати всі вимоги > стосовно розслідування та обліку нещасного випадку за наступними приписами:
- надіслати повідомлення за формою НВ-1 до відповідного військового органу нагляду про нещасний випадок, який стався з військовослужбовцем ОСОБА_1 при проходженні смуги перешкод 11.05.2024 року;
- повідомити командира військової частини, з якої був відряджений ОСОБА_1 до навчального центру в/ч НОМЕР_2 , про нещасний випадок з наслідками травми коліна у ОСОБА_1 яка сталася при проходженні смуги перешкод ОСОБА_1 11.05.2024 року через засоби зв'язку СЕДО його командира та надіслати повідомлення за формою НВ-1;
- скласти акт проведення розслідування нещасного випадку за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до Інструкції 332 та акт про нещасний випадок під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до Інструкції 332 та вручити ОСОБА_1 , позивачу по справі, всі передбачені зазначеною Інструкцією 332 акти про нещасний випадок та всі медичні виписки та висновки про отримання ОСОБА_1 травми лівого коліна, яка мала місце 11 травня 2024 року;
10. Визнати неправомірною бездіяльність відповідача 2 військову частину НОМЕР_2 , , яка виразилась у невиконанні конституційних зобов'язань діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та що не було виконано у відношенні ОСОБА_1 після отримання ним травми коліна 11 травня 2024 року, проявилось у: ігноруванні потреби на медичну допомогу, ненаданні медичної допомоги, ненаданні лікування, відсутності фіксації події нещасного випадку, відсутності складання відповідної документації про нещасний випадок та зобов'язати відповідача 2 військову частину НОМЕР_2 утримуватись від вчинення дій та бездіяльності не на підставі Конституції та законів України, поза межами повноважень та всупереч меті, з якою ці повноваження надані.
Обгрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що зіткнувшись із неможливістю оформлення будь яких виплат по за відсутності документів, які не були складені та надані на інформаційний запит від 29.07.2024 року, позивач вимушений був повторно звертатись із запитом щодо результатів розгляду запиту від 29.07.2024. 27.05.2025 року до Відповідача 1 направлено запит щодо відповіді на інформаційний запит від 29.07.2024 року та надання відповіді і всіх затребуваних у ньому документів - запит від 27.05.2025 року. 21 червня 2025 року Позивачем отримано відповідь на запит від 27.05.2025, за № 2691 від 16.06.2025 року. Єдиною інформацією із відповіді N 2691 від 16.06.2025р. є частково наведений перелік звернень до медичної частини Відповідача 2 24.05.2024р, 27.05.2024р, 02.06.2024р, 06.06.2024р, 25.06.2024р із попереднім діагнозом, проте навіть не зазначено з яким саме. Зазначена у відповіді інформація не запитувалась та не є повною, оскільки мали місце інші звернення.
Вважаючи таку бездіяльність відповідачів протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Ухвалою судді від 07.08.2025 постановлено прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
22.08.2025 від представника відповідача військової частини НОМЕР_2 надійшов відзив (вх. №ЕС/87107/25), в якому просили адміністративний позов залишити без розгляду; відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обгрунтування позиції представник зазначив, що позивач стверджує, що під час проходження навчання у військовій частині НОМЕР_2 (07.05.2024 - 26.06.2024) отримав тяжкі травми зокрема травму коліна яка мала місце 11.05.2024 при подолані смуги перешкод. Однак жодних доказів що вказана подія (травмування 11.05.2024) мала місце позивач не надає. Наказом командира військової частини НОМЕР_5 від 07.08.2024 № 1088-АД призначалась службова перевірка у зв'язку із надходженням скарги солдата ОСОБА_1 щодо не надання медичної допомоги, службовою перевіркою встановлено, що перше звернення солдата ОСОБА_1 за медичною допомогою до медичного пункту військової частини НОМЕР_2 відбулось 17.05.2024 після огляду солдат ОСОБА_1 скерований на консультацію травматолога в Новояворівську лікарню імені Юрія Липи, був оглянутий травматологом та встановлений діагноз «посттравматичний хронічний синовііт лівого колінного суглоба, стан після операції артроскопії (грудень 2023 року)». Отже позивач на момент прибуття до військової частини НОМЕР_2 мав хронічне захворювання лівого колінного суглоба який був прооперований 2023 році, з 11.05.2024 по 17.05.2024 за медичною допомогою не звертався, не звільнявся від виконання службових обов'язків До командування військової частини НОМЕР_2 повідомлень про факт травмування особового складу військової частини НОМЕР_2 11.05.2024 від жодного суб'єкта не надходило. Враховуючи викладене, у військової частини НОМЕР_2 відсутні підстави призначати та проводити розслідування відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України 27 жовтня 2021 року № 332 щодо солдата ОСОБА_1 .
Крім того зазначив, що позивач зазначив що подія «травмування» сталась 11.05.2024, однак позовну заяву позивачем подано до суду 07.07.2025 тобто з пропущенням встановленого статтею 122 КАС України строку звернення до суду
Дослідивши матеріали справи, та доводи представника відповідача, суд вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За правилами статті 122 КАС України перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Цією нормою установлені скорочені строки звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, які своєю чергою не ставлять під сумнів саму суть права доступу до суду, а переслідують легітимну мету якнайскорішого поновлення порушених прав добросовісного позивача. Водночас не порушується пропорційність між застосованими законодавцем засобами (строком звернення до суду за захистом порушеного права протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів) та метою звернення до суду.
Суд зазначає, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частини першої статті 4 КАС України у чинній редакції).
Отже, військова служба є різновидом служби публічної.
Зі змісту позовної заяви слідує, що предметом оскарження у даній справі є зокрема визнати остаточну травму лівого коліна позивача ОСОБА_1 такою, що сталася в період проходження військової служби та при виконанні службових обов'язків у військовій частині НОМЕР_2 та мала місце 11 травня 2024 року.
Так підставою звернення вказав, що на теперішній час, зіткнувшись із неможливістю оформлення будь яких виплат по за відсутності документів, які не були складені та надані на інформаційний запит від 29.07.2024.
Як вбачається зі змісту позову, оскільки стан коліна був неймовірно тяжкий і позивачу постійно доводилось терпіти сильні болі при пересуванні, командування Відповідача 2 не вживала передбачені нормами законодавства заходи для лікування, позивач ОСОБА_1 вимушений був самостійно звертатись із рапортом до командира військової частини, із якої він прибув у відрядження, додаток 4.14-рапорт від 20.06.2024. 4.16. Крім того, вже на другий день після отримання травми, тобто 12.05.2024, у зв'язку із відмовою медичної частини Відповідача 2 надавати медичну допомогу, Позивач був вимушений із за сильних болів коліна звертатись за консультацією до начальника медичного пункту військової частини, із якої він прибув для отримання фахового запису, капітана медичної служби ОСОБА_2 , скриншот листування від 12.05.2024, на підтвердження чого додається додаток 4.16-листування з начмедом Пановим.
Таким чином, можна дійти висновку, що про порушення свого права позивач дізнався 12.05.2024, однак до суду звернувся лише 07.07.2025.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
При цьому, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19), що не має місце у спірних правовідносинах з огляду на посаду, освіту та стаж роботи позивача.
Як вбачається зі змісту правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 30 вересня 2021 у справі № 320/3307/21, причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Верховним Судом неодноразово, зокрема у постановах від 11 липня 2019 року у справі № 0940/1181/18, від 31 жовтня 2019 року у справі № 823/1915/18, від 22 січня 2020 року у справі № 826/4464/17, від 16 липня 2020 року у справі № 487/3042/16-а, була висловлена позиція, згідно з якою пропуск відповідного строку на звернення до суду через необізнаність щодо прийнятих актів законодавства або байдужість до своїх прав чи небажання скористатися цим правом не є поважними причинами пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, рішення від 22 жовтня 1996 року, справа Девеер проти Бельгії, рішення від 27 лютого 1980 року)".
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
У численній практиці Верховного Суду, в тому числі у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 308/12874/16-а, від 14 лютого 2019 року у справі № 805/3881/18-а від 01 грудня 2020 року у справі № 807/658/18, від 05 березня 2021 року у справі № 140/1738/19, Верховним Судом викладені висновки про те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, поновленню підлягають лише такі встановлені законом процесуальні строки, які порушені з поважних причин. В свою чергу поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та не залежала від волевиявлення особи.
Верховним Судом у постанові від 10 січня 2024 року у справі №420/1782/23 вказано, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущений; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Отже, позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку, з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовною заявою.
Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За таких обставин, суд доходить до висновку, що даний позов слід залишити без руху.
Виявлені недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом надання до суду надання заяви/клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з заявленими вимогами та доказами, з зазначенням обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 172 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного, Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА