Справа № 160/22570/25
08 вересня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бутенко А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить суд:
- зобов'язати уповноважених Військової частини НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 із військової служби за контрактом та виконати всі законні та належні виплати при звільненні.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до пунктів 7-9 ч.1 ст.4 КАС України: позивач - це, зокрема, особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду; відповідач - це, зокрема, суб'єкт владних повноважень; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до змісту позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . Проте, в позовній заяві відповідачем визначено Військову частину НОМЕР_1 .
Таким чином, суду не зрозуміло на яких підставах позивач дійшов висновку, що саме військова частина НОМЕР_1 має бути відповідачем у справі.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, позивачу необхідно визначити коло відповідачів по справі, а також конкретизувати зміст позовних вимог.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовні заяві позивач зазначає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Так, п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач проходить службу за контрактом про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ від 18.01.2022 року. Доказів того що на час подання позовної заяви позивач призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, до суду не надано. Крім того, військовослужбовці, які проходять службу за контрактом, не звільняються від сплати судового збору на загальних підставах за цим пунктом.
Таким чином, суд зазначає про неможливість застосування стосовно позивача положень п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір судовий», збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року у розмірі 3028,00 гривні.
Приписами пп. 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлено ставку судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, за подання до адміністративного суду позову з вимогою немайнового характеру фізичною особою судовий збір справляється у розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до Одеського окружного адміністративного суду документу про сплату судового збору за подання позовної заяви відповідно до заявлених вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 294 КАС України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
2. Повідомити позивача про необхідність у термін протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення адміністративного позову без руху усунути недоліки та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду не належить до оскарження.
Суддя А.В. Бутенко