Справа № 420/20529/25
08 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі ГУ ПФУ), у якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо не проведення перерахунку пенсії її - ОСОБА_1 , шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії її - ОСОБА_1 , на коефіцієнти у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115 для забезпечення індексації пенсії;
зобов'язати ГУ ПФУ провести перерахунок пенсії її - ОСОБА_1 , у відповідності до ч.2 ст.42 Закону України №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії її - ОСОБА_1 , за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно п.1 постанови КМУ від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до п.1 постанови КМУ від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 з 01.03.2025 відповідно до п.1 постанови КМУ від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 25.12.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона перебуває на обліку в ГУ ПФУ з 2022 року, у зв'язку з призначенням їй пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV). При призначенні пенсії за віком ГУ ПФУ застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки.
Згідно з ч.2 ст.42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Позивачка зазначила, що звернулася до ГУ ПФУ із заявою про проведення індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення її пенсії (за 2019-2021) на коефіцієнти збільшення 1,197, 1,0796 та 1,115. Однак, відповідач повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії.
Позивачка вважає вказану відмову протиправною, наголошуючи, що індексація пенсії підлягає проведенню шляхом збільшення розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні саме за 2019-2021 роки, яка враховувалась при призначенні їй пенсії у 2022 році.
Зазначила, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду постановою від 16.04.2025 за результатами розгляду касаційної скарги у справі №200/5836/24 не знайшов підстав для відступлення від правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 13.01.2025 року у справі №160/28752/23 та інших постановах, де висловлено аналогічний правовий висновок про те, що індексація пенсій згідно із Законом №1058-IV має проводитися шляхом збільшення саме того показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, що був фактично застосований при обчисленні конкретної пенсії, а не умовно встановленого базового показника на 01.10.2017 року, як це передбачено Порядком №124 з огляду на те, що положення останнього не відповідають вимогам частини другої статті 42 Закону №1058.
Ухвалою суду від 01.07.2025 року позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову.
Ухвалою суду від 09.07.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в електронній формі.
Представник ГУ ПФУ подав відзив на позов, у якому просив відмовити в задоволенні позову, зазначивши, що 14.02.2022 позивачці призначено пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
20.03.2025 позивачка звернулась із заявою про перерахунок пенсії, однак позиція Позивача зумовлена ігноруванням положень п. 5 постанови КМУ №124 від 20.02.2019, яка визначає який саме показник середньої заробітної плати є базою для застосування коефіцієнту збільшення показника. Таким чином, для врахування коефіцієнтів 1,197 та 1,0796 при перерахунках пенсії з 01.03.2023 та з 01.03.2024 підстав не має.
Також позовом позивач звернувся 25.06.2025, при цьому позовні вимоги стосуються зобов'язання Головне управління здійснити перерахунок пенсії починаючи з 01.03.2023, що виходить за межі шестимісячного строку, встановленого ст.122 КАС України.
Серед іншого представник відповідача зазначив, що заява позивачки від 20.03.2025 складена у довільній формі.
При цьому, прийняття рішень про поновлення виплати пенсії, про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії відноситься виключно до компетенції Пенсійного фонду.
Справа розглянута у письмовому провадженні.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 .
Сторонами не заперечується, що позивачка перебуває на обліку в ГУ ПФУ з 14.02.2022 року, у зв'язку з призначенням їй пенсії за віком.
Згідно з перерахунками пенсії, наявними в матеріалах справи при призначенні позивачці пенсії за віком ГУ ПФУ застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки.
23.04.2025 на адресу Головного управління за вх. №12250/Г-1500-25 надійшла заява позивачки від 20.03.2025, в якій просила провести перерахунок (індексацію) своєї пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 та у зв'язку з цим провести виплату недотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2023.
Листом ГУ ПФУ від 07.05.2025 №13083-12250/Г-02/8-1500/25 відповідач відмовив у перерахунку пенсії, зазначивши, що ним проіндексовано пенсію із показником середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 р.р., який з 01.03.2023 збільшився на коефіцієнт 1,197, та становить 7405,03 грн, а з 01.03.2024 збільшився на коефіцієнт 1,0796, та становить 7994,47 грн. Однак, оскільки позивачці з 14.02.2022 призначено пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки - 10846,37 грн, для врахування коефіцієнтів 1,197 та 1,0796 при перерахунках пенсії з 01.03.2023 та з 01.03.2024 підстав немає.
Оскільки листом від 07.05.2025 №13083-12250/Г-02/8-1500/25 відмовлено позивачці у перерахунку пенсії по суті порушеного питання, суд не приймає доводи відповідача, що заява позивачки про перерахунок пенсії складена в довільній формі.
Позивачка, не погоджучись із відмовою відповідача, звернулася до суду з цим позовом та просить з 25.12.2024 року здійснити індексацію пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки на коефіцієнти збільшення 1,197, 1,0796 та 1,115.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом №1058-IV.
Відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абз.2 цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100% показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 Закону України №1058-IV затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124 (далі Порядок №124).
Пунктом 1 Порядку №124 встановлено, що він визначає механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Згідно з абз.2 п.2. Порядку №124 перерахунку підлягають пенсії, обчислені відповідно до Закону №1058-IV.
Кабінетом Міністрів України згідно з Порядком №124 прийнято, зокрема, наступні постанови: №168 від 24.02.2023 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі Постанова №168), №185 від 23.02.2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», №209 від 25.02.2025 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі Постанова №209).
Пунктами першими Постанов №168, №185, №209 установлено здійснення перерахунків пенсії відповідно до Порядку №124, а саме:
з 01.03.2023 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197;
з 01.03.2024 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.
з 01.03.2025 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.
Верховним Судом розглянуто справу №160/28752/23 за подібних правовідносинах про перерахунок пенсії за віком на підставі ч.2 ст.42 Закону №1058-IV відповідно до Постанов №168 та №185.
Так у постанові від 13.01.2025 по справі №160/28752/23 Верховний Суд дійшов висновку, що індексація пенсій у 2023-2024 роках повинна проводитись відповідно до постанови №168 та постанови №185, Порядку №124 та з урахуванням приписів ч.2 ст.42 Закону №1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796, відповідно.
Верховний Суд зазначив, що ГУ ПФУ, здійснюючи в 2023-2024 роках перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі ч.2 ст.42 Закону №1058-IV, встановивши йому щомісячні доплати до пенсії в розмірі 100,00 грн, відповідно, замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяло не у відповідності до вимог чинного законодавства.
Водночас, Верховний Суд у справі №160/28752/23 залишив частину позовних вимог без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду. ВС зазначив, що звернувшись до суду з цим позовом 02.11.2023 року, позивачка заявила позовні вимоги з 01.03.2022 року, у зв'язку із чим вони можуть бути захищені судом з 02.05.2023 року, тобто в межах шестимісячного строку з дня звернення.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підставі ч.5 ст.242 КАС України суд по цій справі враховує правові висновки Верховного Суду та вважає, що звертаючись до суду з цим позовом 25.06.2025 року, позовні вимоги про перерахунок пенсії з 25.12.2024 року звернено до відповідача в межах строку звернення до суду з цим позовом.
Спірним у цій справі являється показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховується при обчисленні індексації пенсії.
Позивачка вважає, що має право на врахування показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки, оскільки саме його застосовано при обчисленні пенсії за віком при її призначенні у 2022 році.
Натомість відповідач, посилаючись на п.5 Постанови №124, вважає, що базою для індексації пенсії є показник, який застосовувався для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року, тобто за 2014-2016 роки.
Пунктом 5 Порядку №124 передбачено, що у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абз.1 п.4 цього Порядку. Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Верховний Суд у постанові від 19.03.2025 у справі №460/4358/24 зазначив, що Положення Порядку №124 не узгоджені з приписами ч.2 ст.42 Закону №1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону №1058-IV);
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (за приписами Порядку №124).
Верховний Суд по справі №460/4358/24 дійшов висновку, що абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися у відповідності з ч.2 ст.42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.
Також Верховний Суд зазначив, що Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону №1058-IV. З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058-IV, положень п.5 Порядку №124, є протиправним.
З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами судова палата доходить висновку, що застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.
Крім того Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.04.2025 у справі №200/5836/24 підтримав вищевказану позицію та зазначив, що абзац перший в сукупності з абз.2 п.5 Порядку №124 повинні застосовуватися лише у відповідності з ч.2 ст.42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
На підставі ч.5 ст.242 КАС України суд враховує правові висновки Верховного Суду та вважає, що під час індексації пенсії позивачки застосуванню підлягає показник середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії під час її призначення.
Позивачці пенсія за віком призначена з застосуванням показника середньої заробітної (доходу) в Україні за три попередні календарні роки, тобто за 2019-2021 роки.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що для щорічної індексації пенсії позивачки має бути використаний показник середньої заробітної плати за 2019-2021 роки, оскільки саме цей показник застосовувався для обчислення пенсії під час її призначення.
Отже, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії позивачки, застосовуючи коефіцієнти показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії (за 2019-2021 роки) - на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197, 1,0796 та 1,115.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд вважає, що ГУ ПФУ необґрунтовано та всупереч положень законодавства допущено протиправну бездіяльність у непроведенні позивачці індексації пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки.
При цьому суд не приймає доводи представника відповідача щодо втручання у дискреційні повноваження пенсійного органу з прийняття рішень про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії, оскільки в даному випадку суд перевірив бездіяльність ГУ ПФУ з непроведення індексації пенсії на відповідність критеріям, визначеним ст.2 КАС України, що є завданням адміністративного судочинства.
Суд вважає, що порушене право позивачки підлягає захисту шляхом зобов'язання ГУ ПФУ здійснити позивачці перерахунок та виплату пенсії з 25.12.2024 року шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнти 1,197, 1,0796 та 1,115.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню.
Представник відповідача ГУ ПФУ у відзиві на позов зазначив, що відсутні підстави для стягнення судового збору з територіального органу Пенсійного фонду України, оскільки забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені Законом №1058-IV.
Суд такі доводи не приймає, оскільки відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачка сплатила судовий збір у розмірі 1235 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.4418044057.1 від 18.06.2025 року.
Однак згідно з ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Тобто за подання даного адміністративного позову сплаті підлягав судовий збір, з урахуванням коефіцієнта 0,8 за подання позову в електронній формі через підсистему «Електронний суд», у розмірі 968,96 грн.
Суд вважає, що по даній справі з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивачки судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн. Що стосується надмірно сплаченого судового збору у розмірі 266,04 грн він підлягає поверненню позивачу у порядку ст. 7 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 139, 241-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, 1,0796 та 1,115.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 25.12.2024 року шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнти 1,197, 1,0796 та 1,115.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.
Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва