Справа № 420/27870/25
про повернення позовної заяви в частині
08 вересня 2025 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Караван Р.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 15.08.2025 через систему «Електронний суд» звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, у якому просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, щодо заниження показників коефіцієнту страхового стажу, індивідуального коефіцієнту заробітної плати, а також показника середньої заробітної плати по Україні за три роки, що передують року призначення пенсії при первинному призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок з 28.06.2019 року пенсії ОСОБА_1 із застосування індивідуального коефіцієнту заробітної плати 1,58429, показника середньої заробітної плати по Україні за три роки, що передують року призначення пенсії у розмірі 6958,40 гривень та із застосуванням коефіцієнту страхового стажу у розмірі 0,36, з 01.05.2021 року із застосування коефіцієнту страхового стажу у розмірі 0,38 гривень, з 01.05.2023 року із застосування коефіцієнту страхового стажу у розмірі 0,38583 у зв'язку з чим провести виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених пенсій;
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії позивача, у розмірі 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити з 05 травня 2025 року індексацію пенсії ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115 та у зв'язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених пенсій;
стягнути за рахунок бюджет асигнувати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області судові витрати.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху та надано позивачу термін для усунення недоліків - 10 днів з дня отримання копії ухвали.
В ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2025 судом визначено спосіб усунення виявлених недоліків, а саме обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску; а також платіжний документ, що підтверджує доплату судового збору у розмірі 7751,68 грн.
29.08.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача, на виконання ухвали суду від 21.08.2025, до Одеського окружного адміністративного суду подано заяву про усунення недоліків, а також заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на подання адміністративного позову.
В обґрунтуванні поданої заяви представник позивача зазначає, що він не може погодитись з висновками суду що ним заявлені 9 вимог немайнового характеру, так як основні вимоги як перша так і друга передбачають одну дію, що буде вчинена відповідачем на захист моїх прав позивачем і вони обґрунтовані одними підставами. При цьому з метою не втрати можливості здійснити захист своїх прав, прошу суд звільнити мене від сплати судового збору.
Надаючи оцінку вказаним доводам позивача та поданій заяві про звільнення від спати судового збору суд дійшов наступних висновків.
Як зазначено позивачем у його заяві, останнім заявлено дві основні вимоги. Суд погоджується з вказаними доводами позивача, оскільки позивачем дійсно заявлені 2 основні вимоги, а саме:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, щодо заниження показників коефіцієнту страхового стажу, індивідуального коефіцієнту заробітної плати, а також показника середньої заробітної плати по Україні за три роки, що передують року призначення пенсії при первинному призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії позивача, у розмірі 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що ним дійсно помилково зазначено про заявлення 9 немайнових вимог.
У той же час, суд не може погодитись з доводами позивача, що перша так і друга передбачають одну дію, що буде вчинена відповідачем на захист моїх прав позивачем і вони обґрунтовані одними підставами, оскільки позивачем за 2 вказаними основними вимогами заявлені дві різні вимоги зобов'язального характеру, а саме:
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок з 28.06.2019 року пенсії ОСОБА_1 із застосування індивідуального коефіцієнту заробітної плати 1,58429, показника середньої заробітної плати по Україні за три роки, що передують року призначення пенсії у розмірі 6958,40 гривень та із застосуванням коефіцієнту страхового стажу у розмірі 0,36, з 01.05.2021 року із застосування коефіцієнту страхового стажу у розмірі 0,38 гривень, з 01.05.2023 року із застосування коефіцієнту страхового стажу у розмірі 0,38583 у зв'язку з чим провести виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених пенсій;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити з 05 травня 2025 року індексацію пенсії ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115 та у зв'язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених пенсій.
За вказаних умов, суд дійшов висновку, що за подачу вказаного позову позивачем необхідно було сплатити судовий збір за 2 вимоги немайнового характеру, у той же час в матеріалах справи містяться докази сплати судового збору за 1 вимогу немайнового характеру.
Окрім того, щодо строку звернення до суду, представник Позивача щодо порушення строків звернення до суду по вимогам про зобов'язання перерахувати пенсію із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати 1,58429, показника середньої заробітної плати по Україні за три роки, що передують року призначення пенсії у розмірі 6958,40 гривень та із застосуванням коефіцієнту страхового стажу у розмірі 0,36, з 01.05.2021 року із застосування коефіцієнту страхового стажу у розмірі 0,38 гривень, з 01.05.2023 року із застосування коефіцієнту страхового стажу у розмірі 0,38583 у зв'язку з чим провести виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених пенсій, вважаю, що за вказаною вимогою не було пропущено строки звернення до суду, так як про порушення свого права на отримання належного розміру пенсії при її призначенні мені, не було відомо, а обставини невірного обрахунку пенсії, а саме невірного обрахунку з боку відповідача складників за якими здійснюється розрахунок пенсії, він встановив коли ним було отримано усі дані за якими він міг здійснити перевірку розрахунку пенсії, що відбулось у червні та липні 2025 року, при отриманні ним 05.06.2025 року рішення про перерахунок пенсії по роках 2019-2025; 03.06.2025 року та 02.07.2025 року розрахунки заробітної плати.
Зауважує, що при призначені пенсії, Пенсійним фондом, особі отримувачу пенсії (пенсіонеру) не надається повна інформація про умови розрахунку пенсії, тобто не надається інформація про дані заробітної плати які враховані при обчисленні коефіцієнту заробітної плати, не надається інформація про періоди які враховані при обчисленні коефіцієнту страхового стажу. Пенсіонер отримавши пенсію має інформацію лише про її грошовий розмір і не має інформації про складові за якими він розрахований.
Суд критично ставиться до вказаних доводів представника позивача та з приводу вказаної заяви зазначає наступне.
Суд зауважує, що відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частиною третьою якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 виклала правову позицію щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України відповідно до якої:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
У даному разі позивачем заявлені вимоги щодо визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, щодо заниження показників коефіцієнту страхового стажу, індивідуального коефіцієнту заробітної плати, а також показника середньої заробітної плати по Україні за три роки, що передують року призначення пенсії при первинному призначенні пенсії ОСОБА_1 , тобто подій, які мали місце 28.06.2019 року.
Окрім того, до позовної заяви позивачем надані листи відповідача від 11.08.2023 № 6184-5676/M-02/8-2100/23, від 18.09.2023 № 7242-6879/M-02/8-2100/23, від 05.10.2023 № 7727-7498/M-02/8-2100/23, від 02.11.2023 № 8544-8285/M-02/8-2100/23, від 16.11.2023 № 8988-8738/M-02/8-2100/23 щодо перерахунку пенсії по стажу роботи і заробітної плати, що вказує на те, що позивач наприкінці 2023 року мав реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав та інтересів.
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом певного строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Разом з тим, з вказаним позовом позивач звернувся 15.08.2025 року, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 122 КАС України.
Окрім того, представник позивача щодо порушення строків звернення до суду по вимогам про зобов'язання здійснити з 05 травня 2025 року індексацію пенсії ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115 та у зв'язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених пенсій, вважаю, що за вказаною вимогою не було пропущено строки звернення до суду, так як вона просить здійснити таку індексацію починаючи з 05 травня 2025 року, а саме з моменту коли звернувся до відповідача із заявою про її проведення та отримав відмову. Отже ця вимога заявлена в межах шестимісячного строку.
Надаючи оцінку вказаним доводам позивача суд зазначає наступне.
Згідно постанов Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 р. № 127 коефіцієнт 1,11 повинен застосовуватись з 01.03.2021 року, від 16.02.2022 № 118 коефіцієнт 1,14 повинен застосовуватись з 01.03.2022 року; від 24.02.2023 № 168 коефіцієнт 1,197 повинен застосовуватись з 01.03.2023 року; від 23.02.2023 року № 185 коефіцієнт 1,0796 повинен застосовуватись з 01.03.2024 року; від 25 лютого 2025 р. № 209 коефіцієнт 1,115 повинен застосовуватись з 01.03.2025 року.
Пунктом 1 вказаних постанови Кабінету Міністрів України визначено, що з 1 березня відповідного року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у відповідному розмірі.
Отже відповідні коефіцієнти застосовуються під час перерахунку пенсії з 1 березня відповідного року.
Верховний Суд у постанові від 13.01.2025 у справі №160/28752/23 зазначив, що право громадян, пенсія яким призначена у 2020 - 2023 роках, на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що передбачений КАС України строк звернення до суду з заявленими вимогами щодо застосування коефіцієнтів у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 сплив 01.09.2021, 01.09.2022, 01.09.2023 та 01.09.2024 року відповідно.
Без пропуску строку звернення до суду позивачем заявлені позовні вимоги лише щодо застосування коефіцієнта 1,115, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. № 209.
З вказаним позовом позивач звернувся 15.08.2025 року, тобто з порушенням визначеного КАС України шестимісячного строку щодо позовних вимог про здійснення перерахунку пенсії із послідовним застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796.
Суд зауважує, що отримання позивачем листа відповідача від 03.06.2025 № 4719-3798/М-02/8-2100/25 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти активні дії для відновлення порушених на його думку прав і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Суд не може застосувати до спірних правовідносин положення частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Необхідними умовами застосування наведеної норми адміністративними судами є: 1) факт нарахування сум пенсій за минулий час, що підтверджується відповідними доказами; 2) доведеність вини пенсійного органу - наявність протиправних дій або протиправної бездіяльності, наслідками яких є невиплата сум пенсій. Системний аналіз дає підстави дійти до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає.
Як свідчить наявний в матеріалах справи лист відповідача від 03.06.2025 № 4719-3798/М-02/8-2100/25 позивачу було нараховано та виплачувалась щомісячна доплата до пенсії з 01.07.2021 в розмірі 100,00 грн., з 01.03.2022 в розмірі 135,00 грн. В подальшому розмір пенсії збільшувався внаслідок здійснених перерахунків пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, збільшених на коефіцієнти підвищення, визначені постановами Кабінету Міністрів України на 2023, 2024 та 2025 роки.
Перерахунок пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням вказаних в позовній заяві коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні позивачу не здійснювався, а тому відсутня необхідна умова застосування статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - факт нарахування сум пенсій за минулий час, що підтверджується відповідними доказами.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Вказані висновки суду відповідають позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 20 липня 2022 року у справі № 460/567/21.
Ані зі змісту позовної заяви, ані зі змісту заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на подання адміністративного позову в частині визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, щодо заниження показників коефіцієнту страхового стажу, індивідуального коефіцієнту заробітної плати, а також показника середньої заробітної плати по Україні за три роки, що передують року призначення пенсії при первинному призначенні пенсії ОСОБА_1 та перерахунку пенсії із послідовним застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (7763,17 грн.), у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, не встановлено судом, що позивач не мав реальної, об'єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений кодексом строк.
Представником позивача у заяві від 29.08.2025 не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до адміністративного суду протягом встановленого законом строку та наведені представником позивача обставини носять суб'єктивний характер та не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду з позовом.
За викладених обставин, суд визнає наведені представником позивача у заяві про поновлення процесуального строку від 29.08.2025 підстави неповажними.
Про наявність інших підстав, які б свідчили про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом, представник позивача у заяві від 29.08.2025 не повідомляє.
Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з пунктом 8 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу.
Відповідно до частини 6 статті 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 256, 294, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Заяву представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду - залишити без задоволення.
Повернути позивачу позовну заяву в частині позовних вимог:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, щодо заниження показників коефіцієнту страхового стажу, індивідуального коефіцієнту заробітної плати, а також показника середньої заробітної плати по Україні за три роки, що передують року призначення пенсії при первинному призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок з 28.06.2019 року пенсії ОСОБА_1 із застосування індивідуального коефіцієнту заробітної плати 1,58429, показника середньої заробітної плати по Україні за три роки, що передують року призначення пенсії у розмірі 6958,40 гривень та із застосуванням коефіцієнту страхового стажу у розмірі 0,36, з 01.05.2021 року із застосування коефіцієнту страхового стажу у розмірі 0,38 гривень, з 01.05.2023 року із застосування коефіцієнту страхового стажу у розмірі 0,38583 у зв'язку з чим провести виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених пенсій;
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії позивача, у розмірі 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити з 05 травня 2025 року індексацію пенсії ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796 та у зв'язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених пенсій.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Роман КАРАВАН