08 вересня 2025 р. № 400/7847/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенко В.В. за участю секретаря судового засідання Дидіної А.О.,розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу в режимі відеоконференції
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання відмови від 04.07.2025 року № 953 протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 з вимогами: визнати протиправною відмову від 04.07.2025 №953 Військової частини НОМЕР_1 у виплаті 1 млн грн. одноразової грошової винагороди, передбаченої п.4 постанови КМУ №153 від 11.02.2025 військовослужбовцю ОСОБА_1 . 5. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити одноразову грошову винагороду у розмірі 1млн.гривень ОСОБА_1 на підставі п.4 постанови КМУ №153 від 11.02.2025.
Свої позовні вимоги, ОСОБА_1 обґрунтував тим, що з 02 березня 2022 року він був призваний ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 20 років та брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців відповідно до копії довідки про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської федерації проти України від 13.06.2025 №777. На підтвердження факту відсутності стягнень та притягнення до дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності протягом служби надаю копію службової характеристики солдата ОСОБА_1 . За таких обставин, позивач відповідає усім критерія для отримання 1 млн ОГД : 1) діючий військовослужбовець добровільно у віці 20 року став на захист Батьківщини; 2) посада відноситься до рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил; 3) брав безпосередню участь в районах ведення воєнних (бойових) дій; 4) відсутній факт притягнення під час служби до дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності. Однак, Військова частина НОМЕР_1 (далі - Відповідач) відмовив Позивачу від 04.07.2025 №953 через те, що на думку Військової частини НОМЕР_1 військовослужбовець не брав безпосередньої участі в бойових діях на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави агресора, на території держави-агресора. Однак, хотілось би зазначити, що Позивач має статус учасника бойових дій серії НОМЕР_2 та відповідно до довідки від 13.06.2025 №777 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій і Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах і в період здійснення зазначених заходів, у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України.
Відповідач позов не визнав, надав відзив, в якому просив в задоволенні позову відмовити. Свою позицію аргументував тим, що згідно абз. 1, п .4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» (далі - Постанова №153), яка набрала чинності 13.02.2025 року, - особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, ЗОКРЕМА на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень; Згідно наказів Міністерства реінтеграції “Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» у період 2022 року Запорізька міська територіальна громада та весь Запорізький район перебував в статусі територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, а також військова частина НОМЕР_1 перебувала в той період в Управлінні Сил і Засобів “Дніпро», та інші необхідні умови для отримання учасника бойових дій, що послугувало у подальшому у отриманні довідки про безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій. Позивач згідно Довідки №777 від 13.06.2025 про безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, більшу частину періодів знаходився саме у АДРЕСА_3 , перебуваючи в посаді ренгенлаборонта ренгенологічного відділення військової частина НОМЕР_1 та санітара приймального відділення військової частини НОМЕР_1 . Враховуючи вищевикладене, командуванням військової частини НОМЕР_1 Позивачу було відмовлено у нарахуванні одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень.
В судовому засіданні 08.09.2025 представники сторін підтримали власні позиції викладену у процесуальних заявах по суті справи.
Суд розглянув справу 08.09.2025 у відкритому судовому засіданні за участі представників сторін, в режимі відеоконференції.
Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , 2001 р.н., в березні 2022 року був призваний ІНФОРМАЦІЯ_1 для проходження військової служби в Збройних Силах України за мобілізацію.
З березня 2022 року по теперішній час ОСОБА_1 проходить військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 військовий госпіталь) на посадах рентгенлаборанта рентгологічного відділення (02.03.2022-28.11.2022) та санітару приймального відділення (з 28.11.2022 - т.ч.).
17.06.2025 ОСОБА_1 подав рапорт командуванню військової частини НОМЕР_1 про призначення йому виплати в розмірі 1000000 гривень, відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» №153 від 11.02.2025.
До рапорту ОСОБА_1 долучив: копію витягу із особової справи; копію довідки від 13.06.2025 №777 про безпосередню участь у бойових діях; копію службової характеристики, копію паспорту.
04.07.2025 командування військової частини НОМЕР_1 листом за №953 відмовило позивачу у виплаті 1000000 гривень, з тих підстав, що він не брав безпосередню участь у бойових діях на тимчасово окупованій Російської Федерацією території України, на території між позиціями сил оброни та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, а тому немає право на отримання цієї виплати, передбаченої постановою КМУ №153 від 11.02.2025.
Відповідно до п.4 постанови КМУ №153 від 11.02.2025, встановлено, що: громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;
військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується;
виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:
були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;
проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу “молодший лейтенант»;
проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.
Таким чином, відповідно до п. 4 постанови КМУ № 153, умовами виплати військовослужбовцю 1 млн. гривень є: 1) вік приєднання або призову на військову службу після оголошення воєнного стану до 25 років; 2) проходження військової служби на посадах рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України; 3) безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою; 4) відсутність притягнення до кримінальної, адміністративної відповідальності під час проходження військової служби, а також діючих дисциплінарних стягнень.
У цьому випадку, позивач був призваний після оголошення воєнного стану на посаду рядового до досягнення 25 - річного віку, та за час проходження військової служби не був притягнутий до кримінальної, адміністративної та дисциплінарної відповідальності.
Разом з тим, у цьому випадку спірним є питання безпосередньої участі позивача у бойових діях.
Суд звертає увагу, що відповідно до Довідки №777 від 13.06.2025, ОСОБА_1 брав участь в які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Але, зазначене формулювання є загальним визначенням щодо осіб, які відповідно до п.19 ч.1 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» мають право на статус учасника бойових дій.
Разом з тим, п.4 постанови КМУ №153 від 11.02.2025, не використовує поняття «учасник бойових дій», та формулює поняття значно вужче ніж сформульовано у п.19 ч.1 ст.6 Закону - безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави -агресора.
Аналогічне формулювання міститься у п.1-1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022. Військовослужбовці, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, мають право на отримання додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Крім цього, зазначеною постановою КМУ відрізняються військовослужбовці, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), а також військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Разом всі ці три категорії військовослужбовців підпадають під дію п.19 ч.1 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та мають право на статус учасника бойових дій. Але, право на виплату в розмірі 1 млн. гривень, відповідно до постанови КМУ №153 від 11.02.2024, має лише перша категорія військовослужбовців.
Натомість Довідка №777 свідчить про наявність у позивача статусу учасника бойових дій, але не свідчить про те, що позивач відноситься до першої категорії учасників бойових дій, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора.
За таких обставин, рішення відповідача про відмову у здійсненні позивача виплати в 1 млн. гривень, прийнято правомірне.
Підстави для задоволення позову відсутні. В задоволенні позову відмовити повністю
Судові витрати відсутні
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 НОМЕР_4 ) відмовити повністю.
2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 08.09.25