05 вересня 2025 р. № 400/5552/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо відстрочки виконання рішення в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
Рішенням від 15.04.2025 у справі № 400/5552/24 (далі - Рішення) Миколаївський окружний адміністративний суд частково задовольнив позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 або відповідач) - зобов'язав ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити позивачу перерахунок грошового забезпечення за період з 30.01.2020 до 31.12.2020, з 01.01.2021 до 01.07.2021, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розмірів відповідного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум, а також зобов'язав ІНФОРМАЦІЯ_2 провести нарахування та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, перерахунок грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки з урахуванням посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розмірів відповідного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум. Дата набрання Рішенням законної сили - 19.05.2025.
29.07.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 подав заяву про відстрочку виконання Рішення на строк до шести місяців. У заяві відповідач зазначив, що виконав Рішення частково - в частині проведення відповідних перерахунків та визначення суми, яка має бути виплачена позивачу. Невиконання Рішення в частині виплати відповідач пояснив відсутністю фінансування.
Позивач заперечень проти заяви не подав.
Ухвалою від 19.08.2025 суд зобов'язав заявника подати до суду докази проведення відповідних перерахунків (довідки із зазначенням сум, які належить виплатити позивачу за кожним з виданих судом виконавчих листів), а також актуальну на час розгляду заяви інформацію про вжиті для отримання відповідного фінансування заходи.
В судове засідання належним чином повідомлені учасники не прибули, тому суд розглянув заяву у письмовому провадженні.
Як встановлено судом зі змісту заяви та доданих до неї доказів, відповідач визначив суму, що має бути виплачена позивачу на виконання Рішення, - 74 439,75 грн. ІНФОРМАЦІЯ_2 07.07.2025 направив до «начальника забезпечувального фінансового органу» заявку-розрахунок на фінансування, до якої включив і суму 74 440 грн, але кошти для виконання Рішення не були виділені.
Відповідно до статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
До заяви ІНФОРМАЦІЯ_2 не додано достатніх доказів, на підставі яких суд має можливість встановити існування обставин, що істотно ускладнюють виконання Рішення. Так, відповідач послався на вичерпання асигнувань на 2024 рік (при цьому не повідомив про стан асигнувань на 2025 рік); на підтвердження «відсутності достатнього та своєчасного фінансування витрат ІНФОРМАЦІЯ_3 на виконання судових рішень» не подано жодного документа.
Задоволення заяви про відстрочення виконання Рішення на строк до шести місяців було б обґрунтованим, якби заявник зміг довести існування реальної перспективи виконання зобов'язань протягом вказаного строку.
Суд врахував позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 08.12.2019 у справі № 2а/0570/6531/2011, в якій, зокрема, зазначено: «… відстрочення … є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке. При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників …».
На думку суду, викладені у заяві доводи не свідчать про існування виключних обставин, що перешкоджають виконанню саме цього судового рішення.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви.
Керуючись статтями 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.У задоволенні заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя В.В. Птичкіна