08 вересня 2025 року (10:30)Справа № 280/4366/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,
27.05.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача в частині відмови у зарахуванні позивачу до пільгового стажу за списком №1 періоду роботи з 26.05.2000 по 05.04.2001;
зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 період його роботи з 26.05.2000 по 05.04.2001, у зв'язку із чим перерахувати йому пенсію з 20.10.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 20.10.2024 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1. Так, відповідачем протиправно не зараховано до його пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 період роботи з 26.05.2000 по 05.04.2001, оскільки ПАТ «Запоріжсталь» своєчасно не була проведена атестація робочих місць. У спірний період з 65.05.2000 по 05.04.2001 позивач працював на ПАТ «Запоріжсталь» шлакувальником цеху ремонту металургійних печей, що передбачено Списком №1 розділ III підрозділ 2а код 1030200а-19622. Первинна атестація робочого місця позивача проведена згідно із наказом про атестацію робочих місць від 25.05.1995 № 73. Наступна атестація робочого місця позивача проведена згідно із наказом від 06.04.2001 №160. З посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №520/15025/16-а від 19.02.2020 зазначає, що спірний пільговий стаж позивача має бути зарахований за Списком № 1, у зв'язку з чим просить задовольнити позовні вимоги..
Ухвалою суду від 02.06.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
10.06.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 28916), в якому зазначає, що страховий стаж (повний) складає 51 рік 01 місяць 19 днів. Страховий стаж позивача становить 33 роки 01 місяць 19 днів. Пільговий стаж роботи за Списком № 1 становить 18 років 10 місяців 02 дні. Пенсія позивачу призначена з 20.10.2024. Зауважує, що зарахувати стаж за період з 26.05.2000 по 05.04.2001, як роботу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 не вбачається за можливе, оскільки за зазначений період ПАТ «Запоріжсталь» не проведено атестації робочих місць за умовами праці, а відтак, у відповідача відсутні законні підстави для зарахування до пільгового стажу періоду з 26.05.2000 по 05.04.2001. Таким чином, відповідач діяв у відповідності до діючого законодавства, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
У період часу з 01.08.2025 по 06.09.2025 суддя Калашник Ю.В. була відсутня на роботі, що підтверджується довідкою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.09.2025 №02-35/25/81, яка міститься в матеріалах справи, у зв'язку із чим рішення у повному обсязі складено та підписано у перший робочий день.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Рішенням від 17.01.2025 №084450009912 позивачу з 20.10.2024 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 (а.с.24).
Однак, до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 не зараховано період його роботи з 26.05.2000 по 05.04.2001, що підтверджується копією розрахунку стажу.
У відповідь на заяву про зарахування спірного періоду та здійснення перерахунку пенсії, листом від 31.03.2025 №5077-4402/Р-02/8-0800/25 відповідач повідомив, що за матеріалами електронної пенсійної справи позивач з 20.10.2024 отримує пенсію, призначену на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону 1058. Страховий стаж за Списком №1 складає 18 років 10 місяців 2 дні (згідно із довідкою від 10.01.2025 №85, виданою ПАТ «Запоріжсталь»). Зарахувати стаж за період з 26.05.2000 по 05.04.2001, як роботу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 не вбачається за можливе, оскільки за зазначений період ПАТ «Запоріжсталь» не проведено атестації робочих місць за умовами праці (а.с.26-27).
Позивач вважає, що період його роботи 26.05.2000 по 05.04.2001 має буди зарахований до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1, у зв'язку із чим звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).
Відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зокрема чоловікам після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Це ж встановлено п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Пунктом 20 вказаного Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій крижці відсутні відомості, що визначають право пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Факт роботи позивача на ПАТ «Запоріжсталь» з 26.05.2000 по 05.04.2001 підтверджується записами в трудовій книжці НОМЕР_2 від 02.09.1992.
Судом встановлено, що між сторонами спірним у даній справі є питання зарахування/не зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи позивача з 26.05.2000 по 05.04.2001, оскільки ПАТ ЗМК «Запоріжсталь» своєчасно не була проведена атестація робочих місць.
Довідкою ПАТ ЗМК «Запоріжсталь» від 10.01.2025 №85 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, між іншого, підтверджено, що позивач у період 21.08.1995 по 15.06.2015 охоплюючи спірний період, працював повний робочий день шлакувальником цеху ремонту металургійних печей, робоче місце 29102, 290102, що передбачено Списком №1 розділ III підрозділ 2а код 1030200а-19622 Постанови KM України від 11.03.1992 №162 як шлаковики, та розділ III підрозділ 2а позиція 3.2а Постанови KM України від 16.01.2003 №36 як шлакувальники.
Підставами для видачі довідки вказано: частина 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особова картка, штатний розклад, особовий рахунок, накази про результати атестації робочих місць: №73 від 25.05.1995, №160 від 06.04.2001, №151 від 20.03.2006, №131 від 17.03.2011, лист УСЗН Запорізької облдержадміністрації від 07.06.2000 № 02-340 про подовження дії наказу №73 від 25.05.1995.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови від 01.08.1992 № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41.
Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій, періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація мас проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1, робоче місце по якій підлягає атестації відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Первинна атестація робочого місця позивача за Списком №1 проведена згідно із наказом від 25.05.1995 №73. Наступна атестація робочого місця позивача була проведена згідно із наказом від 06.04.2001 №160.
Велика Палата Верховного Суду у справі №520/15025/16-а від 19.02.2020 сформулювала правовий висновок, згідно із яким особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочих місць, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2, відповідно до пункту «б» етап і 13 Закону №1788-XII.
Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливим і важкими умовами прані за Списком №1.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Таким чином, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не на працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Отже, необхідними умовами для виникнення права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Таким чином, позивачем надано всі необхідні документи для зарахування періоду роботи з 26.05.2000 по 05.04.2001 за професією шлакувальник цеху ремонту металургійних печей до пільгового стажу з особливо важкими та особливо шкідливими умовами праці за Списком №1, а не проведення вчасно підприємством атестації робочого місця не може бути підставою для відмови у зарахуванні цього періоду.
Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України» від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).
Суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Таким чином, для повного та всебічного захисту прав позивача, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу період роботи позивача з 26.05.2000 по 05.04.2001 за Списком № 1 та здійснити відповідний перерахунок пенсії з 20.10.2024, з урахуванням зарахованого до пільгового стажу періоду роботи.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України). Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням вказаного підлягають стягненню з відповідача за його рахунок на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 243-246 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 періоду його роботи з 26.05.2000 по 05.04.2001.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 періоди його роботи з 26.05.2000 по 05.04.2001 до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 20.10.2024 з урахуванням виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 08.09.2025.
Суддя Ю.В. Калашник