08 вересня 2025 року Справа № 280/4490/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійною фонду України в Івано-Франківській області (далі-відповідач), у якій позивач просить суд:
-визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 21.05.2025 №083950025437 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано- Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах період з 01.10.1990 по 31.01.1991 - 00 років 03 місяці 30 днів, з 01.10.1995 по 08.02.2006 - 10 років 04 місяці 07 днів за Списком №2 в «Запорізькому трансформаторному заводі», який з часом було перетворено на Відкрите акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор» та Приватне акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор»;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано- Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.05.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, з врахуванням періодів роботи з 01.10.1990 по 31.01.1991 - 00 років 03 місяці 30 днів, з 01.10.1995 по 08.02.2006 - 10 років 04 місяці 07 днів в «Запорізькому трансформаторному заводі», який з часом було перетворено на Відкрите акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор» та Приватне акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор».
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідачем безпідставно під час обрахунку права ОСОБА_1 на пенсію за віком на пільгових умовах не зараховано в повному обсязі періоди роботи з 01.10.1990 по 31.01.1991 - 00 років 03 місяці 30 днів, з 01.10.1995 по 08.02.2006 - 10 років 04 місяці 07 днів за Списком №2 в «Запорізькому трансформаторному заводі», який з часом було перетворено на Відкрите акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор» та Приватне акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор», натомість зарахований стаж роботи за Списком №2 лише 1 рік 4 місяці 29 днів. Позов просила задовольнити
Ухвалою судді від 04.06.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, зокрема зазначив, що до стажу роботи за Списком №2 позивача не зараховано періоди згідно записів трудової книжки, оскільки з 30.10.1996 - встановлено другу професію - водій погрузчика, а з 29.05.2000 - стропольщика. Оскільки згідно записів трудової книжки встановлено другу професію стропольщик, що є віднесена до Списку №2 позивачу необхідно надати накази (розпоряджень) на підставі яких внесено запис у трудову книжку про встановлення другої професії та довідку, яка підтверджує спеціальний стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці від 01.05.2025 №01-135, з урахуванням інформації про проведення атестації робочих місць, відповідно до п. 4 Порядку застосування Списків№1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики від 18.11.2005 №383. Посада водій погрузчика не підпадає під Список №2, тому не може бути зарахована до пільгового стажу. В задоволені позову просить відмовити.
Суддя Стрельнікова Н.В. з 25.08.2025 по 07.09.2025 (включно) перебувала у відпустці.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
13.05.2025 позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058.
До заяви позивачкою було надано: паспорт громадянина України, картку фізичної особи платника податків, диплом серії НОМЕР_1 , трудову книжку серії НОМЕР_2 , довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній вих. №1/09-135 від 01.05.2025 ПАТ «Запоріжтрансформатор», копію наказу №333 від 20.04.2007 «Про результати атестації робочих місць за умови праці для визначення права на пільгове пенсійне забезпечення, інші пільги і компенсації за роботу у несприятливих умовах праці», копію Переліку робочих місць, виробництв, робіт і посад, працівників яких не підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 Додаток 3 до Наказу №333 від 20.04.2007, копію довіреності №73 від 08.04.2025, копію Наказу №47 від 08.02.2001 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення» ПАТ «Запоріжтрансформатор», копію Переліку робочих місць, виробництв, робіт і посад, працівників яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 Додаток 2 до Наказу №47 від 08.02.2001, копію Наказу №15 від 23.01.1995 ВАТ «Запоріжтрансформатор», копію Переліку робочих місць, найменування професій та посад, робітникам яких встановлено пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 Додаток 2 до Наказу №15 від 23.01.1995
21.05.2025 за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області розглянуто заяву та додані до неї документи та прийнято рішення № 083950025437 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Також зазначено: Вік заявниці на дату звернення становить 55 років 3 місяці 8 днів. Стаж роботи за Списком №2 становить 1 рік 4 місяці 29 днів. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до стажу роботи за Списком №2 частково зараховано періоди роботи, згідно довідки, яка підтверджує спеціальний трудовий стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці від 01.05.2025 №01/09-135, з урахуванням інформації про проведення атестації робочих місць, відповідно до п.4 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики від 18.11.2005 №383 (атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років). При цьому, згідно записів трудової книжки, з 30.10.1996 - встановлено другу професію - водій погрузчика, а з 29.05.2000 - стропольщика. Визначення права на зарахування періоду роботи на пільгових умовах можливо провести після отримання акту зустрічної перевірки. У призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відмовлено.
Вважаючи, що рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 30.06.2022 №083950025437 від 21.05.2025 прийнято передчасно, без належної оцінки наданих документів, таким, що є протиправним та підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно зі статтею 44 Закону №1058-ІV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Частиною п'ятою цієї ж статті Закону визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії' за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до етапі 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах (пункт другий частини другої статті 114 Закону № 1058).
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України №1058, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Згідно ст.62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" № 637 від 12.08.1993 року (далі - Постанова № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.
Верховний Суд у постановах від 31.07.2018 по адміністративній №415/760/17, 31.07.2018 по адміністративній справі № 486/1080/16-а, від 31.07.2018 по адміністративній справі № 235/1112/17 висловив правову позицію про достатність підтвердження страхового стажу на посадах за Списком №1, 2 саме записами у трудовій книжці.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, за наявності належно оформлених записів у трудовій книжки та підтвердження стажу роботу, що дає право на пільгову пенсію, підприємством, неможливо спростовувати факт наявності у позивача стажу роботи на посадах, що дає право на призначення пільгової пенсії.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).
Відповідно до п. 3 Порядку № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Згідно записів у трудовій книжці серії НОМЕР_2 (арк. 4-9) ОСОБА_1 працювала на «Запорізькому трансформаторному заводі», який з часом було перетворено на Відкрите акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор» та Приватне акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор» в період з 01.10.1990 по 22.02.2019.
Довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній вих. №1/09-135 від 01.05.2025 Приватного акціоненрного товариства «Запоріжтрансформатор» підтверджено, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день при п'ятиденному робочому тижні на Запорізькому трансформаторному заводі:
-за період з 01.10.1990 (Наказ №270 від 19.09.1990) по 31.01.1991 виконувала: акумуляторник в автотранспортному цеху за професією, на посаді: акумуляторники, зайняті на зарядці акумуляторів, що передбачено Списком 2 розділ 32 «Загальні професії», підстава: довідник «Пільгове пенсійне забезпечення» Затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173;
-за період з 01.10.1995 (Наказ №451 від 01.10.1995) по 22.02.2019 виконувала : акумуляторник в автотранспортному цеху за професією, на посаді акумуляторники, що передбачено Списком 2 розділ 33, код 23200000-10047 Постанова Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10 за професією, на посаді: акумуляторники, що передбачено Списком 2 розділ 33, код 23200000-10047, що передбачено Списком 2 розділ 33, код 23200000-19905 Постанова кабінету Міністрів СРСР від 11.03.1994 №162; за професією, на посаді: акумуляторники, що передбачено Списком 3 розділ 33, позиція 33 підстава Постанова Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36
-за період з 01.10.1990 по 31.01.1991 - 00 років 03 місяці 30 днів,
-за період з 01.10.1995 по 08.02.2006 - 10 років 04 місяці 07 днів.
Підстава видачі довідки: особова справа, техпроцес, розрахункові відомості, довідник «Пільгове пенсійне забезпечення» Затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, Постанова Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, Постанова Кабінету Міністрів СРСР від 11.03.1994 №162, Постанова Кабінету міністрів України від 16.01.2003 №36.
Накази про атестацію робочого місця: 1-а атестація: Наказ №15 від 23.01.1995, реєстраційний номер 4-00097-2 від 04.07.1996; 2-а атестація: Наказ №47 від 08.02.2001, реєстраційний номер 4-00097-2 від 06.03.2001. За результати атестації робочого місця Наказ №333 від 20.04.2007 професія акумуляторник - не підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №2.
Зазначене також підтверджується трудовою книжкою позивача ОСОБА_1 .
Відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкт владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.
Тому, з метою ефективного та такого, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень та уникнення необхідності повторного звернення до суду позивача, суд вважає за потрібне зазначити наступне.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Пунктом 4.2 Порядку № 383 передбачено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442(далі - Порядок проведення атестації робочих місць),атестація робочих місцьза умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Суд вважає за необхідне зазначити, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Суд зазначає, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 520/15025/16-а зазначила, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що період роботи позивача з 01.10.1990 по 31.01.1991, з 01.10.1995 по 08.02.2006 на «Запорізькому трансформаторному заводі», який з часом було перетворено на Відкрите акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор» та Приватне акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор» підлягають зарахуванню до пільгового стажу роботи позивача на підставі даних трудової книжки серії НОМЕР_2 та Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній вих. №1/09-135 від 01.05.2025 Приватного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор».
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення 21.05.2025 № 083950025437 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо зобов'язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за відповідні періоди 00 років 03 місяці 30 днів та 10 років 04 місяці 07 днів за Списком №2 суд зазначає наступне.
Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Позиція Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 245 КАС України, а саме, щодо можливості зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, була висловлена у постановах від 4 вересня 2021 року у справі № 320/5007/20, від 14 вересня 2021 року у справі № 320/5007/20, від 23 грудня 2021 року у справі №480/4737/19 та від 13 жовтня 2022 року у справі № 380/13558/21.
Суд також враховує правову позицію, що міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі № 806/965/17 та від 27 вересня 2021 року у справі №380/8727/20, відповідно до якої у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому особою дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення. Якщо ж таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання особою усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.
Таким чином, у випадку коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд може зобов'язати відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення, та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.
Аналіз положень КАС України також дає підстави для висновку, що ефективність судового захисту прав та інтересів особи в адміністративному судочинстві включає ефективність розгляду та вирішення справи, ефективність способу захисту, ефективність судового рішення та ефективність його виконання. Всі ці складові можна охопити єдиним терміном «ефективне правосуддя», що виступає еталоном для оцінки судової гілки влади та є запорукою довіри до неї з боку громадян, а також інших суб'єктів. Статтею 58 Закону №1058-ІV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом, соціальні та інші виплати, передбачені законодавством України, та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Вказане зумовлює висновок про те, що Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії, обрахунку страхового стажу (загальної кількості років, місяців та днів), що є виключно дискреційними повноваженнями Пенсійного фонду.
Так, що пунктом 4.2 Порядку № 22-1, у редакції на час подання заяви про призначення пенсії, визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Таким чином, з 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.
У зв'язку із чинністю вказаної норми Порядку № 22-1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано Франківській розглянуто заяву позивача про призначення пенсії, який у розглянутому спорі є органом, що призначає пенсію.
Так, суд зазначає, що дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Тобто, дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.
При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача вчинити дії, направлені на поновлення порушених ним прав позивача, а саме зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано- Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах період з 01.10.1990 по 31.01.1991 та з 01.10.1995 по 08.02.2006 за Списком №2 в «Запорізькому трансформаторному заводі», яке в наступному перетворено на Відкрите акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор» та Приватне акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор», та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.05.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, у з урахуванням висновків суду.
Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд
Позовну заяву - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 21.05.2025 № 083950025437 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах період з 01.10.1990 по 31.01.1991 та з 01.10.1995 по 08.02.2006 за Списком №2 в «Запорізькому трансформаторному заводі», яке в наступному перетворено на Відкрите акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор» та Приватне акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор», та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.05.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, у з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПО 20551088, 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Стрельнікова