Рішення від 08.09.2025 по справі 280/5162/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2025 року Справа № 280/5162/25 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «БІМАРКЕТ»

до Львівської митниці

про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товару, визнання протиправними та скасування карток відмови,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст і підстави позовних вимог.

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «БІМАРКЕТ» (далі - позивач) до Львівської митниці (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/900948/1 від 10.12.2024 відповідача;

2) визнати протиправною та скасувати картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 209170/2024/003427 від 10.12.2024 відповідача;

3) визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/900107/2 від 10.02.2025 відповідача;

4) визнати протиправною та скасувати картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2025/000233 від 10.02.2025 відповідача.

Крім того, просить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 7267,20 грн

В обґрунтування позовних вимог зазначено про відсутність у митного органу правових підстав для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні другорядного (резервного) методу визначення митної вартості, оскільки позивачем до декларації митної вартості були додані усі необхідні документи, що підтверджують митну вартість товару.

ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.

08.07.2025 судом отримано відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлені відповідні розбіжності. Вказує, що декларант мав надати докази включення всіх понесених витрат за перевезення товару, які є складовою митної вартості. У випадку встановлення сторонами в договорі його оплати до процедури розмитнення або у випадку, якщо рахунок сплачено, декларант повинен надати банківський платіжний документ. Надані рахунок-фактура щодо транспортних витрат та довідка не могли бути достатнім доказом на підтвердження складових митної вартості. У рішеннях наведена вичерпна інформація щодо джерел інформації для визначення митної вартості та здійснених коригувань, що відповідає вимогам нормативних документів. Водночас зауважено, що картка відмови лише містить інформацію про причини відмови та роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує здійснення митного оформлення, не є за своєю природою рішенням контролюючого органу та не породжує жодних правових наслідків. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

16.07.2025 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача зазначає, що зауваження митниці стосовно строку дії контракту не може вважатись розбіжністю у розумінні ст.53 МК України, оскільки у контракті №02/05 від 02.05.2023 року визначений строк дії договору - з моменту його підписання і діє до моменту його виконання, а також зазначений термін виконання відповідних робіт (відвантаження товару). Вказує, що ненадання платіжних документів не може бути підставою для коригування митної вартості оскільки оплата за надання послуг транспортно-експедиторського обслуговування була здійснена вже після митного оформлення. Наполягає на задоволенні позовних вимог.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 25.06.2025 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 25.06.2025) суд визнав поважними причини пропуску строку звернення з позовом до суду та поновив позивачу такий строк, відкрив провадження у справі, призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін; витребував від Львівської митниці належним чином засвідчені копії документів, які були підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів №UА209000/2024/900948/1 від 10.12.2024 та № UA209000/2025/900107/2 від 10.02.2025.

Ухвалою від 17.07.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання представника Львівської митниці про залишення без розгляду частини позовних вимог у справі.

Рішення у справі ухвалюється з урахуванням перебування судді у відпустці в період з 04.08.2025 по 07.09.2025 згідно з довідкою Запорізького окружного адміністративного суду за вих.№ 02-35/25/74 від 20.08.2025.

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ Торговий дім «БІМАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 36065518) зареєстровано юридичною особою (номер запису 1004151070028057334. Видами діяльності позивача є 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

02.05.2023 ТОВ «Торговий дім «Бімаркет» (Покупець) уклало з компанією «SAI BABA INDUSTRIES», Індія (Продавець) зовнішньоекономічний контракт № 02/05 (далі - Контракт), за пунктами 1.1-1.2 якого продавець зобов'язується поставити, а покупець сплатити і прийняти Товар. Детальний опис Товар буде наданий у відповідних специфікаціях до цього Контракту. Валютою цього контракту є USD. Розрахунки за цим контрактом здійснюються в USD.

За пунктом 3.1 Контракту відвантаження Товару здійснюється товарними партіями, згідно з укладеними між Сторонами специфікаціям до цього Контракту, які є його невід'ємною частиною.

Згідно з пунктами 4.1, 5.1 Контракту ціна за одиницю Товару визначається в специфікації, яка оформляється на кожну поставлену партію Товару і є невід'ємною частиною Контракту. Умови оплати кожної партії товару визначаються у відповідній Специфікації до цього Контракту, яка є його невід'ємною частиною.

10.09.2024 між Продавцем та Покупцем на виконання умов Контракту № 02/05 від 02.05.2023 була підписана Специфікація № 7, відповідно до умов якої Продавець зобов'язується поставити, а Покупець оплатити і прийняти Товар походження Індії, врожай 2024 р. на умовах поставки CIF-Constanta, Румунія (Інкотермс 2010): кунжут очищений світлий, не для сівби [механічна сушка - 99.90% - очистка - сортекс] ; (код УКТЗЕД 1207409000) в кількості: 43,8 метричних тонн нетто; по ціні: USD 2075,00 за 1 (одну) метричну тонну нетто.

За пунктом 2 Специфікації №7 від 10.09.2024 загальна вартість товару за цією специфікацією: USD 90885,00 (дев'яносто тисяч вісімсот вісімдесят п'ять USD, 00 центів). Платіж за товар, поставлений в рахунок цього Контракту, здійснюється в USD наступним чином: 9088,50 USD - часткова попередня оплата на банківський рахунок Продавця; 81796,50 USD - оплата проти надання Продавцем на eлектронну пошту Покупця копій оригіналів наступних документів: 1) Комерційна фактура; 2) Повний комплект чистого бортового іменного коносамента, виписаного на ім'я : «Торговий Дім «Бімаркет» з позначкою «фрахт сплачений»; 3) Сертифікат походження, виданий Торгово- промисловою палатою; 4) Сертифікат якості і ваги, виданий Продавцем; 5) Фітосанітарний сертифікат, виданий державним органом; 6) Фумігаційний сертифікат, виданий уповноваженою організацією; 7) Пакувальний лист, виданий Продавцем; 8) Сертифікат здоров'я, виданий незалежною лабораторією; 9) Сертифікат виробника, виданий Виробником; 10) Сертифікат інспекції ваги та лабораторного дослідження, виданий QSS; 11) Сертифікат відсутності оксид етилену, виданий незалежною лабораторією; 12) Копія страхового полісу; 13) Копія експортної декларації.

Згідно з пунктом 4 Специфікації №7 від 10.09.2024 товар має бути відвантажений Продавцем (погружений на борт судна) двома партіями з інтервалом 10-14 днів не пізніше наступних термінів: 21,9 мт - до 04.10.2024; 21,9 мт - до 18.10.2024. Продавець відвантажить Товар морською лінією.

09.12.2024 позивачем було подано до митного оформлення митну декларацію (по тексту - МД) типу ІМ40ДЕ № 24UA209170105302U8, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: «Насіння кунжуту (Sesamum indicum L.), не для сівби , кунжут очищений світлий (не для сівби) (механічна сушка -99.90% -очистка - сортекс) в кількості 21 900 кг нетто, врожай 2024р., партія (lot) № SBI/BM/008/24-25, упаковано в пакування - 09/2024р, кінцевий термін придатності поліпропіленові мішки вагою по 25кг нетто. Без ГМО. Дата 09/2025р. Сфера застосування - харчова промисловість, експортер «SAI BABA INDUSTRIES».

До даної митної декларації, як встановлено із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

- сертифікат якості від 30.09.2024;

- пакувальний лист №б/н від 30.09.2024;

- рахунок-фактура (інвойс) SBI/EX/77/24-25 від 30.09.2024;

- коносамент №HLCUBO1241027887 від 15.10.2024;

- автотранспортна накладна №940 від 05.12.2024;

- супровідний документ Т1 № 24ROCT1970J14934L8 від 05.12.2024;

- сертифікат про походження товару №241884 017137 від 19.10.2024;

- банківський платіжний документ, що стосується товару №107 від 12.11.2024, №92 від 26.09.2024;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №002-1224 від 06.12.2024, від 241206 від 06.12.2024;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №04/12-24 від 06.12.2024;

- страховий поліс CERT/2002/STE/244849119/00/000 від 31.10.2024;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Специфікація № 7 від 10.09.2024;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 02/05 від 02.05.2023;

- договір про надання послуг митного брокера № 1/36065518 від 03.01.2024;

- договір (контракт) про перевезення №008-2608 від 26.08.2024, №03062024 від 03.06.2024;

- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) - № 12231457;

- інші некласифіковані документи - лист №б/н від 04.12.2024; декларація виробника від 30.09.2024; заявка на надання транспорту від 05.12.2024; перепустка №Е-313211 від 09.12.2024; сертифікат ваги і якості №QIT від 24.10.2024; сертифікат здоров'я / якості від 24.10.2024; копія митної декларації країни відправлення №SB22041020241526 від 04.10.2024.

09.12.2024 посадовою особою митниці за результатом аналізу наданих до митного оформлення позивачем документів на адресу декларанта направлено електронне повідомлення, в якому, окрім іншого, зазначено про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартість відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; -за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.-транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення), - виписки з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прескуранти (прайс-листи) виробника товару; -копію митної декларації країни відправлення;-виписки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На виконання вказаного повідомлення ТОВ «Торговий дім «Бімаркет» листом від 10.12.2024 повідомило про те, що надані документи містять всі відомості на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Додатково надало: 1) прайс-лист від постачальника товару «SAI BABA INDUSTRIES» №б/н від 09.09.2024, де зазначена вартість товару Hulled sesame seeds 99.90% purity sortex при закупівлі 25-50 тони, на умовах поставки CIF Constanta, Romania ціна становить 2075, 00 USD/МТ; 2) виписку з бухгалтерського балансу № 10 від 10.12.2024 по бухгалтерському рахунку «Розрахунки за видами авансу (в іноземній валюті)» по субконто «SAI BABA INDUSTRIES», Індія (в доларах США) станом на 10.12.2024, в якій зазначено про сплату коштів за кунжут очищенний світлий, не для сівби, за ціною: 2075,00 USD/МТ на суму 49986,75 USD з посиланням на контракт №02/05 від 02.05.2023 та Специфікацію № 7 від 10.09.2024 до контракту № 02/05 від 02.05.2023; 3) заявку №04/12 від 06.12.2024 до Договору транспортно-експедиторського обслуговування №008-2608 від 26.08.2024.

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/900948/1 від 10.12.2024, відповідно до якого декларантом документально не підтверджено заявлену митну вартість товару та її складові, а саме:

«- відповідно до п.11.2 Контракту № 02/05 від 02.05.2023 року, даний Контракт вступає в силу з моменту його підписання і діє до моменту його виконання. У той же час Контрактом не визначено поняття момент повного виконання. При цьому, із урахуванням того, що Контракт укладено у м. Львів, Україна, то до такого застосовується законодавство України, а відтак строк дії договору обов'язково погоджується при укладенні сторонами (ч. 3 ст. 180 ГК України). При цьому строк - є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія. Однак, Контракт № 02/05 від 02.05.2023 року не містить положень щодо строку дії Контракту, що не дозволяє перевірити його чинність на момент подання митної декларації щодо оцінюваних товарів;

- декларантом до митного оформлення надано рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг № 002-1224 від 06.12.2024,виставленого на виконання умов договору № 008-2608 від 26.08.2024 укладеного з Liber Trans Ltd. Відповідно до п. 4.1. даного Договору, оплата за таким здійснюється клієнтом на умовах 100% передоплати, якщо інше не передбачено узгодженою сторонами Заявкою. У Заявці на надання транспортно-експедиційних послуг № 14/12 від 04.12.2024 р. не вказано термінів оплати отриманих послуг. Будь-які платіжні документи, що підтверджують оплату послуг згідно вищевказаного рахунку до митного оформлення не надано, що не дає можливості здійснити митному органу контроль правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки відомостей щодо ціни, складової митної вартості;

- до митного оформлення на підтвердження транспортних витрат надано рахунок №241206 від 06.12.2024 та заявку на надання транспорту № б/н від 05.12.2024, що складені ТОВ «Транскон логістик» на підставі договору 03062024 від 03.06.2024 року. Згідно п. 4.1. даного договору, якщо умови оплати зазначені у Заявці інші ніж зазначені у договорі, оплата повинна бути здійснена на умовах Заявки. Слід зазначити, що у вищезазначених документах (договір, заявка) не вказано термінів оплати отриманих послуг. Будь-які платіжні документи, що підтверджують оплату послуг згідно вищевказаного рахунку до митного оформлення не надано.

Відповідно до пункту другого статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна грунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним із статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь - які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка вийняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Таким чином, декларантом не надано документів, які вказують зменшення звичайної конкурентної ціни, відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості.

У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Отже, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.».

Загальна митна вартість задекларованого товару скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості (2-г - резервний метод), джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA 100320/2024/438697 від 14.11.2024, рівень митної вартості становить 2,53 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

На підставі вказаного рішення відповідач оформив Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209170/2024/003427 від 10.12.2024, в якій зазначено про неможливість завершення м/о по причині необхідності внесення змін у гр. 12, 45, 46, 43, 44 ЕМД (у зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості від 10.12.2024 № UА209000/2024/900948/1).

Крім того, 10.02.2025 позивачем було подано до митного оформлення митну декларацію (по тексту - МД) типу ІМ40ДЕ № 25UA209170010907U1, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари: «Насіння кунжуту (Sesamum indicum L.),не для сівби, кунжут очищений світлий (не для сівби) (механічна сушка -99.90% -очистка -сортекс) в кількості 21 900кг нетто , врожай 2024р.,партія (lot)№ SBI/BM/007/24-25, упаковано в поліпропіленові мішки вагою по 25кг нетто. Без ГМО. Дата пакування - 09/2024р, кінцевий термін придатності 09/2025р.Сфера застосування - харчова промисловість».

- сертифікат якості від 30.09.2024;

- пакувальний лист №б/н від 30.09.2024;

- рахунок-фактура (інвойс) SBI/EX/78/24-25 від 30.09.2024;

- коносамент №MUNE83131800 від 27.10.2024;

- автотранспортна накладна №367 від 06.02.2025;

- супровідний документ Т1 № 24ROCT1970ZO2392J5 від 07.02.2025;

- сертифікат про походження товару №244907 018173 від 30.10.2024;

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA408050/2025/001499 від 08.02.2025;

- банківський платіжний документ, що стосується товару №116 від 18.12.2024, №92 від 26.09.2024;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №009-0125 від 07.02.2025;

- страховий поліс CERT/2002/STE/244849119/00/000 від 09.11.2024;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Специфікація № 7 від 10.09.2024, додаткова угода від 16.12.2024;

- договір про надання послуг митного брокера № 1/36065518 від 02.01.2024;

- договір (контракт) про перевезення №008-2608 від 26.08.2024;

- інші некласифіковані документи - заявка №03/02 від 03.02.2025; лист №б/н від 30.01.2025; декларація виробника від 30.09.2024; перепустка №Е-336559 від 09.02.2025; сертифікат ваги і якості №QIT від 05.11.2024; сертифікат здоров'я / якості від 05.11.2024; копія митної декларації країни відправлення №SB22211020241411 від 21.10.2024.

10.02.2025 посадовою особою митниці за результатом аналізу наданих до митного оформлення позивачем документів на адресу декларанта направлено електронне повідомлення, в якому, окрім іншого, зазначено про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартість відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;- якщо рахунок сплачено- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;-за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару; -якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.-транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення), - виписки з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прескуранти (прайс-листи) виробника товару; -копію митної декларації країни відправлення;-виписки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На виконання вказаного повідомлення ТОВ «Торговий дім «Бімаркет» листом від 10.02.2025 повідомило про те, що надані документи містять всі відомості на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Додатково надало: 1) прайс-лист від постачальника товару «SAI BABA INDUSTRIES» № б/н від 09.09.2024, де зазначена вартість товару Hulled sesame seeds 99.90% purity sortex ORIGIN: INDIA, Crop 2024 при закупівлі 25-50 тони, на умовах поставки CIF Constanta, Romania ціна становить 2075, 00 USD/МТ; 2) виписку з бухгалтерського балансу № 6 від 30.01.2025 по бухгалтерському рахунку «Розрахунки за видами авансу (в іноземній валюті)» по субконто «SAI BABA INDUSTRIES», Індія (в доларах США) станом на 30.01.2025, в якій зазначено про сплату коштів за кунжут очищенний світлий, не для сівби за ціною: 2075,00 USD/МТ в кількості: 21,9 метричних тонн нетто з посиланням на контракт № 02/05 від 02.05.2023 та Специфікацію № 7 від 10.09.2024 р. до контракту № 02/05 від 02.05.2023 на суму 40898,25 USD.

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/900107/2 від 10.02.2025, відповідно до якого декларантом документально не підтверджено заявлену митну вартість товару та її складові, а саме:

- декларантом до митного оформлення надано рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг № 009-0125 від 07.02.2025р.,виставленого на виконання умов договору № 008-2608 від 26.08.2024 укладеного з Liber Trans LTD. Відповідно до п. 4.1. даного Договору, оплата за таким здійснюється клієнтом на умовах 100% передоплати, якщо інше не передбачено узгодженою сторонами Заявкою. У Заявці на надання транспортно-експедиційних послуг № 03/02 від 03.02.2025р. не вказано термінів оплати отриманих послуг. Будь-які платіжні документи, що підтверджують оплату послуг згідно вищевказаного рахунку до митного оформлення не надано, що не дає можливості здійснити митному органу контроль правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки відомостей щодо ціни, складової митної вартості;

У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Отже, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.».

Загальна митна вартість задекларованого товару скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості (2-г - резервний метод), джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA806070/2025/91 від 06.01.2025, рівень митної вартості становить 2,5 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

На підставі вказаного рішення відповідач оформив Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209170/2025/000233 від 10.02.2025, в якій зазначено про неможливість завершення м/о по причині необхідності внесення змін у гр. 12, 45, 46, 43, 44 ЕМД (у зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості від 10.02.2025 № UА209000/2024/900107/2).

Не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з цим позовом.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу України (далі - МК України), інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 МК України, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів

Згідно з частиною першою статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини першої статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з частиною першою статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Стаття 49 МК України визначає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною першою статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частиною першою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За нормами частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).

За правилами частини шостої статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частинами першою-третьою, шостою статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Відповідно до статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З урахуванням викладеного вище, очевидним є висновок, що у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини для витребування додаткових документів, ненадання яких унеможливлювало б визначення саме митної вартості товару, що ввозиться, за ціною договору (основний метод) відповідно до статті 58 МК України.

За визначенням, наведеним у частині першій статті 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини дванадцятої статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов'язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 07.05.2020 у справі № 826/10527/17, від 02.06.2022 у справі №460/2674/20, від 16.08.2022 у справі №240/10401/19, від 25.11.2022 у справі №813/2733/17, від 01.03.2023 у справі №420/18880/21, від 16.06.2023 у справі №825/2410/16, від 21.09.2023 у справі № 520/18432/21, від 27.12.2024 у справі №140/20717/23, від 16.01.2025 у справі №160/939/24, від 20.02.2025 у справі №160/33340/23, від 23.04.2025 у справі №160/12189/24.

З оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/900948/1 від 10.12.2024 та № 209170/2025/000233 від 10.02.2025 судом встановлено, що митний орган дійшов висновку про неможливість застосування першого методу митної вартості товару, зазначивши про те, що декларантом документально не підтверджено заявлену митну вартість товару та її складові.

Дослідивши зазначені в оскаржуваних рішеннях розбіжності в отриманих митницею документах, суд зауважує наступне:

Щодо посилання відповідача на те, що контракт № 02/05 від 02.05.2023 не містить положень щодо строку дії контракту, що не дозволяє перевірити його чинність на момент подання митних декларацій щодо оцінюваних товарів.

Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Згідно зі статтею 382 Господарського кодексу України форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов'язки його сторін регулюються Законом України «Про міжнародне приватне право» та іншими законами. Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або чинним міжнародним договорам, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Стаття 180 Господарського кодексу України передбачає, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Відповідно до статті 181 Господарського кодексу України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою, другою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частин першої-третьої, п'ятої, шостої статті 203 Цивільного кодексу України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У пункті 11.2 Контракту № 02/05 від 02.05.2023 міститься положення про те, що цей контракт вступає в силу з моменту його підписання і діє до моменту виконання. До митних декларацій позивач надавав Специфікацію № 7 від 10.09.2024, за якою компанія «SAI BABA INDUSTRIES» походження Індія, врожай 2024 на умовах поставки CIF-Constanta, Румунія (Інкотермс 2010): кунжут очищений світлий, не для сівби [механічна сушка - 99.90% - очистка - сортекс] ; (код УКТЗЕД 1207409000) в кількості: 43,8 метричних тонн нетто; по ціні: USD 2075,00 за 1 (одну) метричну тонну нетто.

В оскаржуваних рішеннях посадова особа відповідача не наводить обґрунтувань, передбачених чинним законодавством, які прямо визначають недійсність відповідного договору. У зв'язку з цим суд звертає увагу, що згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Тому, оскільки посадові особи митниці не вказують положення закону, відповідно до яких укладений зовнішньоекономічний договір є недійсним та не надають рішення суду, за яким вказаний договір визнано судом недійсним, цей договір (Контракт №02/05 від 02.05.2023) є правомірним.

Суд звертає увагу також на положення частини першої статті 267 Господарського кодексу України, відповідно до якої договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік. Отже, у будь-якому випадку на момент подання митних декларацій Контракт №02/05 від 02.05.2023 був чинним, інших обставин судом не встановлено, доказів зворотного до суду не надано.

Крім того, наведена обставина, на яку посилається митний орган, жодним чином не впливає на можливість визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.

Щодо ненадання платіжних документів, що підтверджують оплату послуг відповідно до інвойсів (рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги) № 002-1224 від 06.12.2024 та № 009-0125 від 07.02.2025.

У постанові від 03.04.2018 у справі № 809/322/17 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що квитанція або платіжне доручення (платіжні документи) свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто, прямого зв'язку між відомостями із квитанцією/платіжним дорученням та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом саме квитанції/платіжного доручення/чеку тощо не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

Суд також враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 13.02.2018 у справі №803/1112/17 про те, що ненадання банківського платіжного доручення не може бути підставою для коригування митної вартості за наявності інших документів, які є достатніми, підтверджують числові значення усіх складових митної вартості імпортованого товару та не містять розбіжностей.

При цьому суд зауважує, що умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

За обставинами справи встановлено, що разом з митними деклараціями позивач надав Договір транспортно-експедиторського обслуговування № 008-2608 від 26.08.2024, підписаний між ТОВ «Торговий дім «Бімаркет» та Liber Trans Ltd. (Болгарія), а також до МД № 24UA209170105302U8 від 09.12.2024 - договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 03062024 від 03.06.2024, підписаний між ТОВ «Торговий дім «Бімаркет» та ТОВ «Транскон Логістик».

Предметом договору № 008-2608 від 26.08.2024 є надання Експедитором Клієнту послуг з транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів Клієнта, у тому числі щодо організації перевезень різними видами транспорту, перевалки в портах та інших узгоджених Сторонами послуг. Предметом договору № 03062024 від 03.06.2024 є надання Перевізником Замовнику послуг по організації перевезення вантажів в міжнародному та внутрішньому сполученні.

За пунктом 2.1.2 договору № 008-2608 від 26.08.2024 Експедитор має право укладати від свого імені, за попередньою згодою з клієнтом, або від імені Клієнта та за рахунок Клієнта договори з портами, лініями, перевізниками та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та інші послуги, пов'язані з виконанням цього Договору, у т.ч. переупаковка, перемаркування, ремонт тари, завантаження та розвантаження контейнерів, відбір проб та зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості та якості, сертифікацію, страхування вантажів та контейнерів.

Таким чином, умовами Договору № 008-2608 від 26.08.2024 передбачена можливість залучення Експедитором до перевезення вантажу третіх осіб, укладання договорів з ними та виставлення єдиного рахунку щодо оплати транспортно-експедиторського обслуговування Замовнику.

Відповідно до умов пункту 2.2 Договору № 008-2608 від 26.08.2024 експедитор зобов'язується: узгоджувати з перевізниками, портами та залізничними станціями плани, маршрути перевезень та терміни подачі залізничного, автомобільного чи морського транспорту для перевезення вантажів; проводити розрахунки з портами, транспортними та іншими організаціями; оформити за дорученням Клієнта необхідну вантажну документацію; інформувати Клієнта про відвантаження, рух та прибуття вантажів узгодженим способом.

Згідно з пунктом 3.2.5 Договору № 008-2608 від 26.08.2024 Клієнт зобов'язаний повідомити Експедитора не пізніше ніж протягом 12 годин з моменту відправлення вантажу (або партії вантажу) номера вагонів / контейнерів, а також обсяги відправлення.

За пунктом 4.1 Договору № 008-2608 від 26.08.2024 оплата за цим Договором здійснюється Клієнтом на умовах 100% передоплати, якщо інше не передбачено узгодженою Сторонами Заякою.

Заявкою № 04/12 від 04.12.2024 на транспортно-експедиторські послуги до Договору № 008-2608 від 26.08.2024 транспортно-експедиторського обслуговування з LIBER TRANS Ltd. сторони узгодили умови перевезення CIF-Constanta Line: SAI BABA INDUSTRIES; коносамент: HLCUBO1241027887, контейнер: HAMU1292940; маршрут від Константи до Сірет Порубне, від Сірет Порубне до Львова; назва товару: насіння кунжуту очищеного (21,9 мт); дата відвантаження: 05.12.2024-10.12.2024; вага брутто: 21987,60 кг; вимоги до вантажівки: відсутність дефектів кузова які можуть спричинити намокання вантажу, CMR; місце митного оформлення: Львів, Україна; вантажоотримувач: ТОВ «Торговий Дім Бімаркет»; перевізники: приватна компанія ТОВ «Транскон Логистик»; номери транспортних засобів: BH8078IA / BH5475XG. Крім того, перелік послуг, які надані Експедитором «LIBER TRANS Ltd.», зазначений у рахунку № 002-1224 від 06.12.2024 до заявки № 04/12 від 04.12.2024, який надавався до МД № 24UA209170105302U8 від 09.12.2024.

Оплата за надані послуги транспортно-експедиторського обслуговування LIBER TRANS Ltd. на підставі рахунку № 002-1224 від 06.12.2024 була здійснена на суму 1760,00 Євро, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті № 73 від 20.12.2024, після митного оформлення (містить посилання у тому числі на вказаний рахунок).

Також заявкою № 03/02 від 03.02.2025 на транспортно-експедиторські послуги до Договору № 008-2608 від 26.08.2024 транспортно-експедиторського обслуговування з LIBER TRANS Ltd. сторони узгодили умови перевезення CIF-Constanta Line: SAI BABA INDUSTRIES; коносамент: MUNE83131800, контейнер: KOCU4859367; маршрут від Константи до Сірет Порубне, від Сірет Порубне до Львова; назва товару: насіння кунжуту очищеного (21,9 мт); дата відвантаження: 05.02.2025-10.02.2025; вага брутто: 21987,60 кг; вимоги до вантажівки: відсутність дефектів кузова які можуть спричинити намокання вантажу, CMR; місце митного оформлення: Львів, Україна; вантажоотримувач: ТОВ «Торговий Дім Бімаркет»; перевізники: приватна компанія ТОВ «Фокстранс»; номери транспортних засобів: BH2585TE / BH8393XF. Крім того, перелік послуг, які надані Експедитором «LIBER TRANS Ltd.», зазначений у рахунку № 009-0125 від 07.02.2025 до заявки № 03/02 від 03.02.2025, який надавався до МД № 25UA209170010907U1 від 10.02.2025.

Оплата за надані послуги транспортно-експедиторського обслуговування LIBER TRANS Ltd. на підставі рахунку № 009-0125 від 07.02.2025 була здійснена на суму 3880,00 Євро, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті № 10 від 11.02.2025, після митного оформлення (містить посилання у тому числі на вказаний рахунок).

Тобто, неподання позивачем платіжних інструкцій № 73 від 20.12.2024 та № 10 від 11.02.2025 обумовлене поважними причинами, а саме відсутністю таких платіжних документів на момент декларування товару.

Таким чином, зауваження митниці стосовно ненадання банківських платіжних документів, що підтверджують оплату наданих транспортних послуг не може вважатись розбіжністю у розумінні стаття 53 Митного кодексу України.

Щодо тверджень митниці про ненадання до митного оформлення разом з МД № 24UA209170105302U8 від 09.12.2024 документів на підтвердження оплати послуг відповідно до рахунку №241206 від 06.12.2024 та заявки на надання транспорту № б/н від 05.12.2024, що складені ТОВ «Транскон логістик» на підставі договору №03062024 від 03.06.2024.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України). Укладаючи господарські договори, сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на власний розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до частини сьомої статті 180 Господарського кодексу України та статті 631 Цивільного кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Згідно з частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оплата за послуги, пов'язаних із наданням транспортно-експедиційних послуг ТОВ «Транскон Логістик» на підставі рахунку на оплату автоперевезення № 241206 від 06.12.2024 була здійснена 20.12.2024 згідно з платіжною інструкцією № 1007 від 20.12.2024 у сумі 98000,00 грн, вже після митного оформлення. Відповідно, ТОВ «Торговий дім «Бімаркет» не міг надати до МД № 24UA209170105302U8 від 09.12.2024 запитувані платіжні документи.

При цьому прямого зв'язку між відомостями банківських документів, датою проведення розрахунків за надані послуги та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом банківських документів не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

Ще одна обставина, яка на думку митного органу, впливає на митну вартість товарів, зазначена у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів, а саме: відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції).

Проте, суд вважає такі посилання митниці безпідставними, оскільки митним органом не наведено обставин та не надано доказів, яким чином документи, які були надані позивачем, порушують чи не відповідають вимогам вказаної статті.

Декларантом разом з МД подано згідно до переліку та відповідно до умов визначених статтею 53 МКУ документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, вказували на ціну товару, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору. Положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару. Декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено органом доходів і зборів.

У свою чергу, відповідачем не наведені обставини та докази, яким чином документи, надані позивачем, порушують чи не відповідають вимогам вказаної статті. Більш того, відповідно до положень Митного кодексу України, застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, можливе лише у разу, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього кодексу.

Суд підсумовує, що для митного оформлення імпортованих товарів позивач надав документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України. Подані документи містять достовірні числові дані, які підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п'ятої статті 58 МК України.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 19.06.2024 по справі № 460/1143/19 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як не містили всіх відомостей щодо складових вартості імпортованого товару, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів у декларанта.

Проте, на підставі частини третьої статті 53 МК України, пункту 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Львівською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Слід зазначити, що з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Відповідно до встановлених обставин справи за результатами розгляду поданих позивачем документів митниця направляла декларанту повідомлення про необхідність подання додаткових документів, водночас вказані повідомлення не містили жодної інформації про виявлені розбіжності у поданих документах, у тому числі, що стосуються складових митної вартості. Відтак додаткові документи витребувані Митницею безпідставно.

Суд звертає увагу, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого частиною п'ятою статті 54 МК України, не довів перед судом про наявність жодних застережень щодо застосування у спірних відносинах першого методу, визначених у частинах першій та другій статті 58 МК України, в тому числі в частині не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов'язковою при відповідному обчисленні митної вартості.

До того ж, відповідач не зміг аргументовано довести, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі обґрунтувати невірне визначення позивачем митної вартості товару.

Відповідно до положень статті 55 цього МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин першої та другої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина дванадцята статті 264 МК України).

Відповідно до частини п'ятої статті 55 МК України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Також згідно з частиною четвертою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Як зазначено митницею в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості № UА209000/2024/900948/1 від 10.12.2024 та № UA209000/2025/900107/2 від 10.02.2025, за результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України, у зв'язку з неможливістю застосування інших методів визначення митної вартості послідовно (а саме: методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу) розглядалася можливість застосування резервного методу визначення митної вартості. За основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо вартості товару, оформленого у митному відношенні за МД від 14.11.2024 № UA 100320/2024/438697 за митною вартістю 2,53 дол.США/кг (стосовно товару, поданого до оформлення з МД №24UA209170105302U8 від 09.12.2024) та МД від 06.01.2025 № UA 806070/2025/91 за митною вартістю 2,5 дол.США/кг (стосовно товару, поданого до оформлення з МД №25UA209170010907U1 від 10.02.2025).

Застосування резервного методу передбачене статтею 64 МК України, згідно із якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органом митних вартостях.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Окрім того, у постанові від 08.02.2019 року у справі №825/648/17 Верховний Суд зазначив наступне: «У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів».

Однак, оскаржувані рішення не містить жодних пояснень щодо зроблених контролюючим органом коригувань на обсяги партій ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, тощо.

Суд також враховує, що відповідач має доступ до цінової бази усіх ввезених на митну територію України товарів та може відібрати за критерієм «код УКТЗЕД» всі митні оформлення за першим методом за певний період та проілюструвати діапазон оформленої митної вартості (від мінімальної до максимальної) ідентичних чи подібних товарів, вказавши обсяг поставок, країну походження тощо. Тому зазначення лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору із сотень інших митних оформлень, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов його поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.

Можливість поставки товару іншим покупцям за більшою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв'язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірного рішення відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а спирався вже на наявну в митного органу цінову інформацію.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом, визначеним в декларації митної вартості.

Необхідно також звернути увагу на те, що зазначення в рішенні про коригування митної вартості лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів прямо суперечать вищезазначеним положенням законодавства, що є самостійною підставою для його скасування. Вказана позиція підтверджується уставленою судовою практикою Верховного суду, викладеною в постановах від 21.12.2018 у справі №815/1670/17, від 10.06.2020 у справі №1.380.2019.004752, від 19.09.2022 у справі №1.380.2019.004890.

На думку суду, позивачем було надано для митного оформлення імпортованого товару необхідні документи, які ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару. У свою чергу, відповідачем не надано до суду доказів, які б свідчили про наявність у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжностей чи ознак підробки, а також не доведено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинними МД документів та наведених у них відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами першою та другою статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині шостій статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування резервного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Відтак, рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/900948/1 від 10.12.2024 та № UA209000/2025/900107/2 від 10.02.2025 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Крім того, суд зазначає, що картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Стаття 24 МК України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, їх посадових осіб, якщо вона вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

За обставинами справи картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209170/2024/003427 від 10.12.2024 та № UА209170/2025/000233 від 10.02.2025 складені у зв'язку з прийняттям рішень про коригування митної вартості №UА209000/2024/900948/1 від 10.12.2024 та № UA209000/2025/900107/2 від 10.02.2025 відповідно, які визнано судом протиправним. У постанові від 23.07.2021 у справі №820/3979/17 Верховний Суд зазначив, що оскільки оскаржена в судовому порядку картка відмови носить похідний характер від прийнятих рішень про коригування митної вартості, то вимога про визнання її протиправною правомірно визнана судами обґрунтованою.

Таким чином, наявні підстави для визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209170/2024/003427 від 10.12.2024 та № UА209170/2025/000233 від 10.02.2025.

Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

VI. Висновки суду.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про достатність наданих позивачем первинних документів для митного оформлення імпортованого товару та відсутність підстав для застосування при цьому резервного методу визначення митної вартості товару, а позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.

VII. Розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем понесено судові витрати зі сплати судового збору в сумі 7267,20 грн, які у зв'язку із задоволенням позову підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «БІМАРКЕТ» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UА209000/2024/900948/1 від 10.12.2024 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209170/2024/003427 від 10.12.2024, прийняті Львівською митницею.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA209000/2025/900107/2 від 10.02.2025 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209170/2025/000233 від 10.02.2025, прийняті Львівською митницею.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «БІМАРКЕТ» за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 7267,20 грн (сім тисяч двісті шістдесят сім гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «БІМАРКЕТ», місцезнаходження: вул. Шевчука, буд. 4-А, м. Запоріжжя, 69083; код ЄДРПОУ 36065518.

Відповідач - Львівська митниця, місцезнаходження: вул. Костюшка Т., буд. 1, м. Львів, 79000; код ЄДРПОУ 43971343.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 08.09.2025.

Суддя К.В.Мінаєва

Попередній документ

130040014

Наступний документ

130040016

Інформація про рішення:

№ рішення:	130040015
№ справи:	280/5162/25
Дата рішення:	08.09.2025
Дата публікації:	10.09.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Запорізький окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Відкрито провадження (10.10.2025)
Дата надходження:	06.10.2025
Предмет позову:	визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товару, визнання протиправними та скасування карток відмови