Рішення від 05.09.2025 по справі 280/5154/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2025 року Справа № 280/5154/25 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання рішення протиправним та його скасування, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області ( далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення від 13.01.2025 року № 083950010703 Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

зобов'язати відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок пенсії позивача ОСОБА_1 із врахуванням довідок про заробітну плату виданих ВЧ НОМЕР_1 : від 28.03.2016 № 129/161, від 28.03.2016 № 129/163, від 28.03.2016 № 129/105 (а саме - довідка про середньоденне грошове забезпечення для розрахунку виплат на випадок безробіття видана ВЧ НОМЕР_1 : від 28.03.2016 № 129/161, довідка - коригування до довідки № про середньоденне грошове забезпечення для розрахунку виплат на випадок безробіття видана ВЧ НОМЕР_1 : від 28.03.2016 № 129/163, довідка про доходи видана ВЧ НОМЕР_1 : від 28.03.2016 № 129/105) починаючи із дати звернення - з 04.10.2021 року;

зобов'язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити виплату оновленої пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з урахуванням довідок про заробітну плату виданих ВЧ НОМЕР_1 : від 28.03.2016 № 129/161, від 28.03.2016 № 129/163, від 28.03.2016 № 129/105, (а саме - довідка про середньоденне грошове забезпечення для розрахунку виплат на випадок безробіття видана ВЧ НОМЕР_1 : від 28.03.2016 № 129/161, довідка - коригування до довідки № про середньоденне грошове забезпечення для розрахунку виплат на випадок безробіття видана ВЧ НОМЕР_1 від 28.03.2016 № 129/163, довідка про доходи видана ВЧ НОМЕР_1 : від 28.03.2016 № 129/105) починаючи з 20 вересня 2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року у адміністративній справі №280/10566/23, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 04.10.2021 року та прийняти обґрунтоване рішення, враховуючи висновки суду, викладені в мотивувальній частині цієї постанови. Зазначає, що на виконання постанови суду відповідачем 1 повторно розглянуто заяву від 04.10.2021 та прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в частині перерахунку пенсії із врахуванням довідок про заробітну плату виданих ВЧ НОМЕР_1 : від 28.03.2016 № 129/161, від 28.03.2016 № 129/163, від 28.03.2016 М 129/105, оскільки зазначені довідки видані на ім'я ОСОБА_1 не відповідають паспортним даним ОСОБА_1 та довідка № 129/105 не відповідає номеру зазначеного в довідці. Вважає, що позивач вважає що оскаржуваним рішенням відповідача ГУ ПФУ в Донецькій області про відмову в перерахунку пенсії від 13.01.2025 року № 083950010703 - порушені права позивача, оскільки ним безпідставно відмовлено ОСОБА_1 в частині перерахунку пенсії із врахуванням довідок про заробітну плату виданих ВЧ НОМЕР_1 від 28.03.2016 № 129/161, від 28.03 2016 № 129/163, від 28.03.2016 № 129/105. На підставі чого, просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву вх. № 37724 від 25.07.2025, де казано, що відповідачем-1 було встановлено, що ВЧ НОМЕР_1 : від 28.03.2016 № 129/161, від 28.03.2016 № 129/163, від 28.03.2016 № 129/105, які видані на ім'я ОСОБА_1 , що не відповідає паспортним даним позивача ОСОБА_1 . Зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач 1 також врахував те, що в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 у справі № 280/10566/23 було допущено описку, у зв'язку з чим відповідач 1 направив до суду заяву про виправлення описки, а саме неправильного номеру довідки про заробітну плату з № 129/105 на правильний № 129/165. Проте ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.12.2024 у задоволенні заяви про виправленні описки в постанові суду апеляційної інстанції від 17.10.2024 було відмовлено. Враховуючи вищенаведене, вважає, що оскаржуване рішення від 13.01.2025 № 083950010703 є законним та обґрунтованим, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню. У зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення вимог.

Відповідач 2 також надав відзив на позовну заяву вх. № 33340 від 03.07.2025, де вказано, що Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не вчиняло жодних протиправних дій чи бездіяльності стосовно не переведення чи не здійсненні перерахунку пенсії позивача та ніяким чином не порушувало його права на пенсійне забезпечення. Просить відмовити у позові.

У відповідях на відзиви від 01.08.2025 вх. № 38787, № 38788 та вх. № 34891 від 10.07.2025 представник позивача вказував, що позивач ОСОБА_1 звернувся із вказаним адміністративним позовом в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 122 КАС України , з якого він дізнався про існування оскаржуваного рішення ГУ ПФУ в Донецькій області про відмову в перерахунку пенсії від 13.01.2025 року № 083950010703. Також зазначає, що незважаючи на те, що повноваження щодо здійснення перерахунку позивачу пенсії були делеговані Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області, згідно законодавства України, обов'язок виплати пенсії у випадку її призначення залишається у територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонера, тобто у ГУ ПФУ в Запорізькій області. Покликається також, що спірний номер ДОВІДКИ ПРО ДОХОДИ виданої ВЧ НОМЕР_1 від 28.03.2016 № 129/105 - пов'язаний з неохайним написанням вказаною номеру 105 у довідці, однак, він не залежить від провини позивача та не може слугувати підставою для не врахування відповідачем вказаних довідок через що обмежуються права позивача на перерахунок і збільшення пенсії. Стверджує, що про проходження військової служби позивача ОСОБА_1 за вказаний період у військовій частині польова пошта НОМЕР_1 додатково підтверджують надані письмові докази. Вказує, що не зрозуміло з яких юридичних підстав відповідач та представник заявляють у своєму відзиві про буцімто невірний номер цієї довідки та тим більш не зрозуміло на якій юридичній підставі відповідач відмовився врахувати інформацію з цієї довідки при нарахуванні пенсії позивачу в оскаржуваному рішенні ГУ ПФУ в Донецькій області про відмову в перерахунку пенсії від 13.01.2025 року № 083950010703, вірність якої підтверджена судовою Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 23.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/5154/25. Призначено розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 14.09.2021 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. “б» ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII .

04.10.2021 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про перерахунок пенсії - допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами, надавши, в тому числі, довідки Військової частини НОМЕР_1 : від 28.03.2016 № 129/161, від 28.03.2016 № 129/163, від 28.03.2016 № 129/105.

Рішенням від 08.10.2021 № 083950010703, прийнятим ГУ ПФУ в Донецькій області, позивачу відмовлено в перерахунку пенсії та зазначено, що при розгляді заяви встановлено, що довідки, як були надані заявником, не відповідають Порядку 22-1, а саме: відсутні підстави видачі, назви первинних документів та адреса де знаходиться підприємство. Пільгове обчислення стажу роботи проводиться на підставі письмового трудового договору, в якому обумовлено термін дії та пільги, які отримує працівник, або інших документів, які підтверджують право на пільги працівників, що працювали в районах Крайньої Півночі. Заявником не надано документів, які підтверджують право на пільги працівників. Враховуючи вищезазначене вирішено відмовити позивачу в перерахунку пенсії.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31.07.2025 у справі № 280/10566/23 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області , третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 по справі № 280/10566/23 зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08.10.2021 № 083950010703 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 04.10.2021 та прийняти обґрунтоване рішення, враховуючи висновки суду, викладені в мотивувальній частині цієї постанови.

На виконання постанови суду Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 04.10.2021 та прийнято рішення від 13.01.2025 №083950010703 про відмову ОСОБА_1 в частині перерахунку пенсії із врахуванням довідок, виданих ВЧ НОМЕР_1 : від 28.03.2016 № 129/161 про середньоденне грошове забезпечення для розрахунку виплат на випадок безробіття; від 28.03.2016 № 129/163 довідка - коригування до довідки № про середньоденне грошове забезпечення для розрахунку виплат на випадок безробіття; від 28.03.2016 № 129/105 довідка про доходи з зазначенням правових підстав, оскільки зазначені довідки видані на ім'я ОСОБА_1 не відповідають паспортним даним ОСОБА_1 та довідка № 129/105 не відповідає номеру зазначеного в довідці.

Позивач не погодившись з рішенням відповідача 1, з вимогою вчинити певні дії, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України громадянам гарантується право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).

Відповідно до ч. 1 статті 40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 рок. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 незалежно від перерв.

Згідно із абз. 5 ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Частиною 1 ст. 44 Закону №1058-IV передбачено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

За змістом частини третьої статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV унормовано Порядком №22-1.

Згідно з підпунктом 3 пункту 2.1 Порядку №22-1, до заяви про призначення (перерахунок) пенсії за віком, крім іншого, за бажанням пенсіонера, ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до п. 2.10 Порядку №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Пункт 4.7 Порядку 22-1 передбачає, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Зміст зазначених норм права свідчить, що роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період. При цьому, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду України від 17.03.2015 у справі №21-11а15, від 15.12.2015 у справі №2-а/576/29/14 та Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №358/1179/17, від 17.04.2018 у справі №376/2559/17, від 25.09.2018 у справі №539/1386/17, від 10.07.2019 у справі №539/2726/16-а та від 05.03.2020 у справі №539/3234/16-а, від 23.01.2020 у справі №711/6882/17, від 21.05.2020 у справі №711/10373/17, від 22.09.2020 у справі №361/7431/15-а, від 14.09.2020 у справі №404/5731/16-а, від 09.11.2020 у справі №202/9474/15-а тощо.

За встановленими обставинами справи, позивач подав до пенсійного органу довідки про середньоденне грошове забезпечення для розрахунку виплат на випадок безробіття видану Військовою частиною НОМЕР_1 від 28.03.2016 № 129/161, довідку - коригування до довідки № про середньоденне грошове забезпечення для розрахунку виплат на випадок безробіття видана Військовою частиною НОМЕР_1 від 28.03.2016 № 129/163 та довідку про доходи видану Військовою частиною НОМЕР_1 : від 28.03.2016 № 129/105 з метою перерахунку пенсії з урахуванням таких довідок.

При цьому, відповідачем відмовлено у перерахунку пенсії, з посиланням на те, що зазначені довідки видані на ім'я ОСОБА_1 не відповідають паспортним даним ОСОБА_1 та довідка № 129/105 не відповідає номеру зазначеного в довідці.

Судом встановлено, що дійсно, згідно паспорту НОМЕР_3 , виданого Хортицьким РВУМВС України в Запорізькій області прізвище позивача « ОСОБА_2 », тоді як у спірних довідках вказано « ОСОБА_2 ».

Як покликається позивач, часткова не відповідність прізвища позивача згідно паспорту « ОСОБА_2 » з прізвищем « ОСОБА_2 », яке вказане у довідках є помилкою, допущеною Військовою частиною.

Натомість, суд звертає увагу на те, що у довідках вказано ідентифікаційний код особи « НОМЕР_2 », який відповідає ідентифікаційному коду позивача, що підтверджує, що довідки від 28.03.2016 № 129/161, від 28.03.2016 № 129/163 та від 28.03.2016 № 129/105 видані щодо позивача.

Тож, у відповідача 1 була можливість дослідити всі подані позивачем документи та ідентифікувати належність спірних довідок позивачу.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у первинному рішенні відповідача від 08.10.2021 № 083950010703, а також, у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 по справі № 280/10566/23, в якому суд досліджував правомірність вказаного рішення не вбачається, що у відповідача раніше 1 чи суду під час розгляду справи виникли зауваження щодо не відповідності паспортним даним позивача довідок від 28.03.2016 № 129/161, від 28.03.2016 № 129/163 та від 28.03.2016 № 129/105.

Одночасно слід зазначити, що допущена військовою частиною помилка у довідці не може бути підставою для позбавлення позивача права на належне пенсійне забезпечення.

Суд також відхиляє та вважає необґрунтованими посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на те, що довідка № 129/105 не відповідає номеру зазначеного в довідці.

Так, судом встановлено, що позивач у позовній заяві, в тому числі, у прохальній її частині покликається на довідку від 28.03.2016 № 129/105. Також, наявна в матеріалах адміністративної справи № 280/5154/25 копія довідки від 28.03.2016 не свідчить, про те, що вона має інший номер, а не № 129/105.

Крім того, саме на довідку № 129/105 від 28.03.2016 є посилання у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 по справі № 280/10566/23.

Тож, згідно наданих доказів, відсутні підстави вважати, що у номері довідки від 28.03.2016 № 129/105 допущено помилку, як вважає відповідач 1.

Між тим, суд висновує, що відповідач, повторно розглянувши заяву ОСОБА_1 , не вжив заходів, передбачених п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 64 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пп. 2, 5, 6 п. 6 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, з метою перевірки інформації, наведеної в довідках, тоді як підпунктом 3 пункту 2.1 Порядку № 22-1 прямо визначено, що для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу.

Відповідач не навів належними та допустимими доказами неможливість здійснення відповідної перевірки в межах розгляду заяви, знову допустивши формальній підхід щодо розгляду заяви про перерахунок пенсії та відмовивши у такому перерахунку з "надмірним формалізмом".

Відтак, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.01.2025 року № 083950010703 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , враховуючи підстави відмови, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо способу захисту прав позивача, суд зазначає, що частиною четвертою статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Водночас, адміністративний суд не може підміняти уповноважений орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань по суті, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.

За таких обставин, виходячи з меж позовних вимог, з метою ефективного поновлення прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.01.2025 року № 083950010703 про відмову в перерахунку пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 04.10.2021 та прийняти обґрунтоване рішення, враховуючи висновки суду, викладені в мотивувальній частині цього рішення.

Обраний у справі судом спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам справедливості та забезпечить ефективне поновлення порушеного права позивача з урахуванням обставин цієї справи.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо правової допомоги, суд зазначає наступне.

Частинами першою та другою статті 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Так, до матеріалів справи додано копію договору про надання юридичної (правової) допомоги) між позивачем та адвокатом Харьковим В.О.

Проте, будь-яких доказів на підтвердження виконання умов договору, а саме: надання відповідних послуг, їх оплата (акти надання послуг, рахунки, платіжні документи тощо) не надано.

Тож, витрати на правничу допомогу не підтверджені належним чином, тому не підлягають стягненню на користь позивача.

Згідно з ч.3ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання рішення протиправним та його скасування, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.01.2025 року № 083950010703 про відмову в перерахунку пенсії.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84121, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3) повторно розглянути заву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 04.10.2021 про перерахунок пенсії згідно довідок Військової частини НОМЕР_1 про середньоденне грошове забезпечення для розрахунку виплат на випадок безробіття виданої від 28.03.2016 № 129/161, коригування до довідки № про середньоденне грошове забезпечення для розрахунку виплат на випадок безробіття від 28.03.2016 № 129/163 та про доходи від 28.03.2016 № 129/105, і прийняти обґрунтоване рішення, враховуючи висновки суду, викладені в мотивувальній частині цього рішення.

В іншій частині вимог, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 05.09.2025.

Суддя Л.Я. Максименко

Попередній документ
130040006
Наступний документ
130040008
Інформація про рішення:
№ рішення: 130040007
№ справи: 280/5154/25
Дата рішення: 05.09.2025
Дата публікації: 10.09.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (11.11.2025)
Дата надходження: 29.09.2025
Предмет позову: визнання рішення протиправним та його скасування, зобов’язання вчинити дії