(про відмову у роз'ясненні судового рішення)
08 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/20071/25
категорія 102010000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Капинос О.В., розглянувши заяву про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Начальника ГУ ПФУ в Житомирській області Заїнчковського Івана Адамовича про зобов"язання вчинити дії,
встановив:
У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду знаходиться справа № 240/21918/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області Заїнчковського Івана Адамовича про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 18.11.2024 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто з підстав порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 та скасовано ухвалу суду першої інстанції від 18.11.2024 з направленням справи № 240/21918/24 для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про наявність підстав для відкриття позовного провадження.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі з постановленням здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
07.08.2025 року судом було винесено ухвалу, якою роз'єднано позовні вимоги ОСОБА_1 та виділено зі справи в самостійне провадження вимоги до начальника ГУ ПФУ в Житомирській області Заїнчковського Івана Адамовича.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.08.2025 судовій справі присвоєно єдиний унікальний номер 240/20071/25.
29.08.2025 позивач подав до суду заяву про відвід судді Семенюка М.М. від розгляду справи №240/20071/25.
Ухвалою від 29.08.2025 справу передано на автоматизований розподіл для визначення судді, у порядку встановленому ч.1 ст.31 КАС України, який буде вирішувати питання про відвід судді Семенюка М.М.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Капинос О.В. від 02.09.2025 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відвід судді Семенюка Миколи Миколайовича .
05.09.2025 ОСОБА_1 подав до суду заяву про роз'яснення ухвали суду про відмову у відводі судді від 02.09.2025.
Відповідно до частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи те, що позивач просить роз'яснити ухвалу про відмову у задоволенні заяви про відвід судді, суд розглядає заяву в порядку письмового провадження без виклику осіб.
Розглянувши вказану заяву, суд дійшов виснову, що така не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Вказана стаття КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення для усунення такого недоліку як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визнання рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту норми слідує, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
При цьому роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню й без такого роз'яснення його важко виконати або існує значна ймовірність неправильного його виконання.
Водночас, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Отже, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим, як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, хто буде здійснювати його виконання, й, при цьому, саме можливість примусового виконання рішення як така є однією з умов подання заяви про його роз'яснення.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суд в постанові від 02.03.2023 року у справі № 260/6327/21 навів висновок про те, що зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті в судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни узгоджуються з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Проаналізувавши вимоги заяви та зміст ухвали, яку позивач просить роз'яснити, суд вважає, що ухвала, яку просить роз'яснити позивач є чіткою та зрозумілою, у ній не допущено неоднозначних трактувань.
Мотиви заяви позивача про роз'яснення судового рішення, фактично зводять до незгоди із прийнятою ухвалою та мотивами з яких виходив суд при її прийнятті.
При вирішенні питання про відвід судді, суд не наділений повноваженнями надавати правову оцінку законності та обґрунтованості процесуальних дій суду, а також матеріалів справи у межах її розгляду, оскільки такі повноваження належать виключно судам апеляційної та касаційної інстанцій.
Також, суд вважає за необхідне звернути уваги на те, що як вбачається із змісту ухвали суду, яку просить роз'яснити позивач, вона прийнята з процесуальних питань.
Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово в ухвалах від 18 жовтня 2022 року (справа №240/29534/21) та від 02 листопада 2022 року (справа №9901/550/19) зазначала про те, що не підлягають роз'ясненню судові рішення, прийняті з процесуальних питань, які не стосуються предмета спору, що виник між сторонами у справі, а лише вказують на ту чи іншу процесуальну дію, прийняту судом у межах наданих йому повноважень.
Верховний Суд у постанові від 29.06.2023 у справі №640/3026/19 дійшов висновку, що роз'ясненню підлягає судове рішення, яким суд розв'язав спір по суті, тобто якщо воно впливає на права, обов'язки та інтереси учасників спірних правовідносин. Не підлягає роз'ясненню те, що прийнято з процесуальних питань, які не стосуються суті спору, що виник між сторонами у справі.
Крім цього, колегія суддів Верховного Суду зауважила, що роз'яснюються лише ті рішення, які підлягають виконанню.
З урахуванням вказаних висновків Великої Палати Верховного Суду та того, що ухвала суду про відмову у відводі судді, прийнята з процесуальних питань та не відноситься до судового рішення, яким спір вирішено по суті, до того ж є зрозумілою, тому не підлягає роз'ясненню у порядку статті 254 КАС України.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали суду від 02.09.2025 року про відмову у задоволенні заяви про відвід ОСОБА_2 в адміністративній справі № 240/20071/25 є безпідставною та не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про роз'яснення ухвали суду від 02.09.2025 .
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Капинос