08 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/20029/25
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Липи В.А.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року при обчисленні ОСОБА_1 в період з 29.01.2020 року по 29.04.2021 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 провести перерахунок та доплатити ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 року по 29.04.2021 року включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, грошової допомоги при звільненні, обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 року № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 року. Законом України від 15.12.2020 року № 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, без зміни при проведенні такого перерахунку попередньо встановлених відсоткових розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) надати військовій частині НОМЕР_2 цільове фінансування для виплати ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 року по 29.04.2021 року включно належних з урахуванням проведених раніше виплат сум грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, грошової допомоги при звільненні, обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 року № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 року, Законом України від 15.12.2020 року № 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, без зміни при проведенні такого перерахунку попередньо встановлених відсоткових розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
01.09.2025 через підсистему "Електронний суд" від військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання (вх.№67354/25 від 02.09.2025), в якому просить залишити позовну заяву без розгляду, а у випадку відмови у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду, провадження у справі закрити в частині, що стосується військової частини НОМЕР_1 .
В обґрунтування клопотання зазначає, що у військової частини НОМЕР_1 відсутня жодна протиправна бездіяльність, адже питання виділення фінансування чітко регламентоване, а звернення з адвокатським запитом не є підставою для виділення коштів військовою частиною НОМЕР_1 військовій частині НОМЕР_2 . Крім того, вважає, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у представника позивача було достатньо часу виконати вимоги статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України та Положення ЄСІТС .
Розглянувши вказане клопотання, дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.
Підстави для залишення позовної заяви без розгляду регламентовані положеннями статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, в свою чергу підстави для закриття провадження у справі - статтею 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі:
1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;
2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;
3) якщо сторони досягли примирення;
4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб'єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили;
7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб'єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили;
8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Згідно із положеннями частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо:
1) позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;
2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;
3) у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
4) позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;
5) надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду;
6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти позову і від неї надійшла відповідна заява;
7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом;
8) з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу;
9) позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору;
10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Положеннями частини 1 та 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно частини 2 статті 160, частини 1, частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. До позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Суд зазначає, що особі, в рівній мірі має бути забезпечено доступ до суду шляхом надання гарантій, що його позов буде розглянутий. Згідно частини 5 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Доводи відповідача щодо застосування правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.09.2023 року у справі № 204/2321/22, суд відхиляє з огляду на таке.
Так, правовий висновок, на який посилається відповідач, стосувався випадку звернення фізичної особи із процесуальним документом до суду через офіційну електронну адресу суду та був спрямований на визначення належного способу подання електронних документів у ситуації, коли заявник використав електронні засоби зв'язку. Велика Палата наголосила, що фізичні особи (на відміну від адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, органів влади та інших, перелічених у п. 10 Положення про ЄСІТС) можуть звертатися у такий спосіб.
Натомість у даній справі адвокат звернувся до суду не в електронній, а у письмовій (паперовій) формі, надіславши позовну заяву поштовим відправленням.
Отже, у даній справі відсутні обставини, які були предметом розгляду Великої Палати у постанові від 13.09.2023, зокрема щодо подання адвокатом процесуального документа в електронній формі поза межами функціонування ЄСІТС.
При цьому, суд зазначає, що частина 8 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Аналізуючи наведені правові норми слід відмітити, що чинний Кодекс адміністративного судочинства України не містить імперативної заборони для адвоката подавати позовну заяву у паперовому вигляді.
Щодо посилань представника військової частини НОМЕР_1 на невиконання адвокатом Дубком С.М. вимог статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, то суд звертає увагу на таке.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Згідно із частиною 6 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Як вбачається з поданої адвокатом Дубком С.М. в інтересах ОСОБА_1 позовної заяви, остання містить відомості про зареєстрований електронний кабінет адвоката.
Таким чином, позовна заява в цій частині оформлена з дотриманням вимог, передбачених статтями 18, 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо посилань представника відповідача про відсутність порушень права позивача, яке підлягає захисту в судовому порядку та предмету позову та закриття провадження у справі у частині, що стосується вимог до військової частини НОМЕР_1 , то суд зазначає, що підстав, передбачених положеннями статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України для закриття провадження у справі, на даний час не встановлено.
З огляду на викладене, суд вважає доводи, викладені представником відповідача у клопотанні, необґрунтованими, а тому відсутні правові підстави для залишення позову без розгляду або закриття провадження в частині, що є наслідком відмови у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 .
Керуючись положеннями ст. 5, 44, 12, 160, 169, 171, 238, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 від 01.09.2025 (вх.№67354/25 від 02.09.2025) відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Липа