08 вересня 2025 року м. Житомир справа №240/12657/24
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач 1) та до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач 2), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 07.06.2024 №918260810446 щодо відмови у перерахунку призначеного йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки, виданої Житомирським апеляційним судом від 30.05.2024 №03-23/582024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити йому перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки Житомирського апеляційного суду від 30.05.2024 №03-23/582024, починаючи з 01.01.2024 без обмеження граничним розміром, з урахуванням фактично проведених виплат.
На обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що є суддею у відставці, отримує щомісячне довічне грошове утримання та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області. Зазначає, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залежить від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а тому зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, є підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Вказує, що відповідно до частини 3 статті 135 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб був підвищений до 3028,00 гривень, внаслідок чого з 01.01.2024 мав збільшитись розмір посадового окладу судді апеляційного суду, а відтак і розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. У зв'язку із цим, Житомирський апеляційний суд надав йому довідку від 30.05.2024 №03-23/58/2024 про суддівську винагороду станом на 01.01.2024 для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. В подальшому, він звернувся до пенсійного органу із заявою про здійснення йому перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі цієї довідки. Однак, оскаржуваним в даній справі рішенням від 07.06.2024 №918260810446 йому було відмовлено в проведенні такого перерахунку, з посиланням на те, що відповідно до Закону України від 09.11.2023 №3460-IX "Про Державний бюджет України на 2024 рік" у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, становить 2102,00 гривень, а тому правові підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання із врахуванням посадового окладу, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму в розмірі 3028,00 гривень, відсутні. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки норми статті 135 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" мають пріоритет у застосуванні перед нормами Закону України від 09.11.2023 №3460-IX "Про Державний бюджет України на 2024 рік". З огляду на зазначене, позивач, з метою захисту свого права на належне щомісячне грошове утримання, звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою суду провадження в адміністративній справі №240/12657/24 за позовом ОСОБА_1 було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувало проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію управління вказало, що відповідно до ч. 4 ст. 142 Закону України від 02.06.2016 №1402-V1II "Про судоустрій і статус суддів" перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання здійснюється у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Однак, статтею 7 Закону України від 09.11.2023 №3460- IX "Про державний бюджет України на 2024 рік" передбачено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу суддів, становить 2102 грн, тобто на рівні 2020 року. Отже зміни розміру складових суддівської винагороди суддів, який працює на відповідній посаді з 01.01.2024 не відбулося. Таким чином, оскільки після 2020 року збільшення розміру складових суддівської винагороди, який працює на відповідній посаді, не відбулося, підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відсутні. У зв'язку із цим, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області просило відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області також подало до суду відзив на позовну заяву. На обгрунтування відзиву Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вказало, що 30.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до управління із заявою, в якій просив здійснити йому перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Житомирського апеляційного суду від 30.05.2024 №03-23/58/2024 про суддівську винагороду станом на 01.01.2024. Вказана заява опрацьовувалась за принципом екстериторіальності та розглядалась Головним управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. За результатами розгляду цієї заяви саме Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийняло рішення від 07.06.2024 №918260810446, яким відмовило ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі наданої довідки. Вказане рішення від 28.01.2025 №063350009922 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вважає правомірним. Зокрема управління зазначає, що статтею 7 Закону України від 09.11.2023 №3460-ІХ "Про державний бюджет України на 2024 рік" було передбачено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу суддів, становить 2102,00 гривень, тобто на рівні 2020 року. Отже зміни розміру прожиткового мінімуму та як наслідок зміни складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді з 01.01.2024 не відбулося, а тому підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання не виникли. З огляду на зазначені обставини, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області просило відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до положень ст.ст. 257, 262 КАС України суд розглядає дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що на підставі постанови Верховної Ради України від 22.09.2011 №3790-VI та наказу голови апеляційного суду Житомирської області від 29.09.2011 №182к ОСОБА_1 був звільнений у відставку з посади судді апеляційного суду Житомирської області.
На даний момент ОСОБА_1 отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області.
У відповідь на заяву позивача, Житомирським апеляційним судом було складено довідку від 30.05.2024 №03-23/58/2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Розмір суддівської винагороди, вказаний в цій довідці, був визначений станом на 01.01.2024 із застосуванням при розрахунку посадового окладу прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 гривень.
30 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою, в якій просив здійснити йому перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Житомирського апеляційного суду від 30.05.2024 №03-23/58/2024 про розмір суддівської винагороди станом на 01.01.2024.
На виконання вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (зі змінами, внесеними постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1) за принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці розглядало Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
За наслідками розгляду поданої позивачем заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийняло рішення від 07.06.2024 №918260810446, яким відмовило позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Житомирського апеляційного суду від 30.05.2024 №03-23/58/2024 про розмір суддівської винагороди станом на 01.01.2024.
Обґрунтовуючи таку відмову, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області в прийнятому рішенні вказало, що відповідно до частини 4 статті 142 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Згідно з статтею 135 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" базовий розмір посадового окладу судді встановлюється в залежності від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено на 1 січня календарного року. Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 2102,00 гривень. В свою чергу, згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" на 2024 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у порівнянні з 2020 роком залишено без змін - у розмірі 2102,00 гривень. Таким чином, оскільки після 2020 року збільшення розміру складових суддівської винагороди, який працює на відповідній посаді, не відбулося, підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відсутні.
Про прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області рішення від 07.06.2024 №918260810446 про відмову у призначенні пенсії, позивача було повідомлено листом Головного управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області від 11.06.2024 №0600-0207-8/72900.
Вважаючи відмову у здійсненні йому перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Житомирського апеляційного суду від 30.05.2024 №03-23/58/2024 протиправною, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
Таким чином, предметом спірних у даній справі правовідносин є наявність правових підстав для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням розміру суддівської винагороди станом на 01.01.2024, визначеної із застосуванням при розрахунку посадового окладу прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 гривень.
Вирішуючи публічно-правовий спір та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з статтею 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Частиною 1 статті 4 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (Закон № 1402-VIII) встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.
Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (ч. 2 ст. 4 Закону №1402-VIII).
Відповідно до частин 3 та 4 статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Зміст вказаних правових норм свідчить, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залежить від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Відтак, зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, є підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 35 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Частиною 3 статті 135 Закону №1402-VIII, яка згідно з рішенням Конституційного Суду України № 4-р/2020 від 11.03.2020 діє в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII, передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Вказане свідчить, що стаття 135 Закон №1402-VIII встановлює залежність базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено на 1 січня календарного року.
Таким чином, збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, має своїм наслідком збільшення базового розміру посадового окладу судді, тобто фактичне збільшення розміру суддівської винагороди, а останнє, у свою чергу, є підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
У спірному рішенні Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області відмовило позивачу в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зазначаючи при цьому про відсутність правових підстав для проведення такого перерахунку. Зокрема, пенсійний орган вказував про те, що з 01.01.2024 зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, не відбулося, оскільки відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, становить 2102,00 грн, а не 3028,00 грн, як застосовано в довідці Житомирського апеляційного суду від 30.05.2024 №03-23/58/2024.
Надаючи правову оцінку прийнятому рішенню, суд враховує наступне.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України від 15.07.1999 №966-XIV "Про прожитковий мінімум", відповідно до статті 1 якого прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
Частиною третьою статті 4 Закону №966-XIV визначено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2481 гривень (абзац 4), а прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 гривні (абзац 5).
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2684 гривні (абзац 4), а прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 гривні (абзац 5).
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 гривні (абзац 4), а прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 гривні (абзац 5).
Отже правовими нормами Законів України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", "Про Державний бюджет України на 2023 рік" та "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2022 року, з 1 січня 2023 року та з 1 січня 2024 року відповідно встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні саме для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді. При цьому, наведені приписи вказаних законів є чинними, не визнавалися Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Суд зазначає, що питання наявності підстав для застосування при розрахунку посадового окладу судді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня календарного року відповідно до абзацу четвертого статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", тобто прожиткового мінімуму в розмірі 3028 гривні, було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №240/9028/24.
Так, у постанові від 24 квітня 2025 року у справі №240/9028/24 Велика Палата Верховного Суду сформувала наступний правовий висновок:
"Безсумнівно, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі № 966-XIV. Цим Законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. І приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Водночас законодавець починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні.
Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді".
З огляду на вищезазначене, та з метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2025 року у справі №240/9028/24 відступила від попередніх висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі №280/1233/22 та 21 березня 2024 року у справі №620/4971/23, та зазначила, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оскільки відповідно до частини 3 статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці прямо залежить від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, то суд вважає, що наведені висновки Великої Палати Верховного Суду є релевантними до даної справи.
Відтак, при вирішенні даного спору суд, керуючись приписами статті 242 КАС України, враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2025 року у справі №240/9028/24, та констатує, що з 01.01.2024 для визначення базового розміру посадового окладу судді, який у свою чергу враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений відповідно до абзацу п'ятого статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", а саме в розмірі 2102,00 гривень.
Таким чином, виходячи з наведених положень Закону України "Про Державний бюджет на 2024 рік" та висновків щодо їх застосування, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2025 року у справі №240/9028/24, змін із 01.01.2024 розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, за рахунок підвищення посадового окладу, не відбулося.
Разом з тим, у довідці Житомирського апеляційного суду від 30.05.2024 №03-23/58/2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на підставі якої ОСОБА_1 просив здійснити йому перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді, суддівська винагорода станом на 01.01.2024 була обчислена із прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 гривень, а не в розмірі 2102,00 гривень, як це передбачено абзацом 5 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік".
Крім того, зі змісту довідки Житомирського апеляційного суду від 30.05.2024 №03-23/58/2024 вбачається, що вона була складена з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 13.09.2023 по справі №240/44080/21. Однак, як зазначено вище, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2025 у справі №240/9028/24 відступила від висновків, вказаних у постанові від 13.09.2023 по справі №240/44080/21.
Вказане свідчить, що зазначений в довідці від 30.05.2024 №03-23/58/2024 розмір суддівської винагороди визначений з недотриманням вимог законодавства.
Зважаючи на те, що для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 гривень, як це визначено абзацом 5 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", а також враховуючи те, що з 01.01.2024 не відбулося зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, відсутні підстави для здійснення позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Враховуючи вказані обставини суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 07.06.2024 №91826081446 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Житомирського апеляційного суду від 30.05.2024 №03-23/58/2024, в якій суддівська винагорода станом на 01.01.2024 була визначена із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відмінного від 3028,00 гривень, є правомірним, оскільки підстави для визначення розміру суддівської винагороди, а саме посадового окладу, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня 2024 року, у розмірі 3028 гривень відсутні.
Аналогічні висновки вказані в постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2025 у справі №560/14584/24, Першого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2025 у справі №200/1180/25, П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2025 у справі №400/9809/24, Третього апеляційного адміністративного суду від 16.06.2025 у справі № 160/34386/24, прийнятих за результатами розгляду подібних спірних правовідносин.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб'єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб'єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Згідно з частиною 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відтак, суд, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 250, 255, 257, 262, 263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 13559341) та до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7А, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25009; код ЄДРПОУ 20632802) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Е.Черняхович