Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 вересня 2025 року Справа№640/20874/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національного центру управління та випробувань космічних засобів (юридична адреса: 01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, код ЄДРПОУ 24507442); Головного центру спеціального контролю (юридична адреса: 12265, Житомирська область, смт. Городок, вул. Космічна, 1, код ЄДРПОУ 2165672) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Національного центру управління та випробувань космічних засобів; Головного центру спеціального контролю про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач просив суд: 1) визнати протиправними дії Національного центру управління та випробувань космічних засобів та Головного центру спеціального контролю щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 30000 грн щомісячно, пропорційно в розрахунку на місяць; 2) визнати протиправними дії Національного центру управління та випробувань космічних засобів та головного центру спеціального контролю щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів; 3) зобов'язати Національний центр управління та випробувань космічних засобів та Головний центр спеціального контролю здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі за період: з забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів з 25 лютого по 28 лютого 2022 року; з 01 березня по 31 березня 2022 року, з 01 квітня по 07 квітня 2022 року у сумі 137619,03 грн; 4) зобов'язати Національний центр управління та випробувань космічних засобів та Головний центр спеціального контролю здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 30000 грн щомісячно за весь період, починаючи з 08 квітня 2022 року по 30 вересня 2022 року у сумі 173000 грн.
Позов вмотивований тим, що позивач вважає, що має право на щомісячне отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, а також на збільшення додаткової винагороди до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Позивач зазначає, що розмір додаткової винагороди, належний до виплати за період з 24 лютого по жовтень 2022 року складає 310619.03 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2022 року було відкрито провадження у справі № 640/20874/22 за позовом ОСОБА_1 до Національного центру управління та випробувань космічних засобів; Головного центру спеціального контролю про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суд» справу № 640/20874/22 передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2025 року зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду ОСОБА_2 .
На підставі розпорядження керівника апарату суду № 257 від 16 травня 2025 року проведений повторний автоматичний розподіл справи зв'язку із звільненням судді ОСОБА_2 з посади, справа передана на розгляд судді Тарасенку І.М.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року, суддя Тарасенко І.М. прийняв справу № 640/20874/22 до свого провадження, та призначив розгляд справи одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, що підтверджується паспортом № НОМЕР_2 .
Станом на дату подання позовної заяви, ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом, укладеним з Міністерством оборони України
Наказом Міністерства оборони України № 359 від 19.06.2004 року ОСОБА_1 був відряджений до Національного космічного агентства України, яке Указом України від 09.12.2010 року № 1085/2010 перейменоване на Державне космічне агентство України.
З 24 лютого 2022 року позивач проходить військову службу у якості начальника служби експлуатації ТЗ у Головному центрі спеціального контролю Національного центру управління та випробувань космічних засобів Державного космічного агентства України.
Згідно довідки ВЧ НОМЕР_3 № 126 від 19.04.2022 року, позивач з 25.02.2022 року по 28.02.2022 року виконував 4 днів завдання щодо забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони; з 01.03.2022 року по 31.03.2022 року - 31 день забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони; з 01.04.2022 року по 07.04.2022 року - 7 днів забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони.
Отже, позивач вважає, що має право на щомісячне отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 грн, пропорційно в розрахунку на місяць, а також на збільшення додаткової винагороди до 100000 грн, в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оброни, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженимнаказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 року за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).
Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Пунктом 3 Порядку № 260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до пункту 17 Порядку № 260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Воєнний стан був неодноразово продовжений та діє й на даний час.
Пунктами 1, 3 Постанови № 168 (в редакції від 28.02.2022 року) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.
Пунктом 5 Постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування, застосовується з 24.02.2022 року.
З аналізу вищезазначених норм, суд дійшов висновку, що з 24.02.2022 року у військовослужбовців Збройних Сил, у тому числі й у позивача, виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень щомісячно. А у тих військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, вказану додаткову винагороду могло бути збільшено до 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
У подальшому, до Постанови № 168 Кабінетом Міністрів України неодноразово вносились зміни.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 року № 217 в абзаці першому пункту 1 виключено слова «(крім військовослужбовців строкової служби)».
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 року № 350 доповнено перелік осіб, які мають право на щомісячну додаткову винагороду за наявності певних умов, зокрема, доповнено абзац перший після слів та поліцейським словами, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка.
У подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 року № 754 змінено умову отримання такої допомоги особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби. Так, в абзаці першому: слова які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка замінено словами які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні); після слова щомісячно доповнено словами (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць).
Востаннє зміни до абзацу першого пункту 1 Постанови № 168 вносились зміни постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» від 07.07.2022 року № 793 (опублікована 19.07.2022 року).
Так, у пункті 1 в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» вирішено замінити словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».
При цьому, пунктом 2 Постанови № 793 від 07.07.2022 року передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування (19.07.2022 року) та застосовується з 24.02.2022 року.
З цього приводу, суд вважає за необхідне зазначити, що у рішенні від 05.04.2001 року № 3-рп/2001 Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
Отже, при визначенні розміру додаткової винагороди, встановленої Постановою № 168, має застосовуватися норма, яка була чинною у конкретному періоду, без врахування положень пункту 2 Постанови № 793 від 07.07.2022 року.
Відтак, Постановою № 168 передбачено право позивача на отримання додаткової винагороди під час дії воєнного стану. При цьому, з огляду на вказані редакції Постанови № 168, у період з 24.02.2022 року по 18.07.2022 року додаткова винагороди, зокрема для військовослужбовців Збройних Сил, була визначена у фіксованому розмірі та становила 30000 гривень щомісячно.
Водночас, у період з 19.07.2022 року (день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 793) по день прийняття судом рішення, додаткова винагорода для військовослужбовців Збройних Сил визначена у розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а порядок і умови її виплати має визначатися керівником відповідного органу.
Національний центр управління та випробувань космічних засобів є державною бюджетною установою, Головний центр спеціального контролю є його філією.
У цій справі судом встановлено, що позивач проходить службу в Головному центрі спеціального контролю національного центру управління та випробувань космічних засобів, яке знаходиться в смт. Городок, Житомирського району, Житомирської області, тобто у межах Житомирської області.
Відповідно до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 року № 204-р, Програма «єПідтримка» поширюється на Житомирську область.
За таких обставин, суд робить висновок, що у період з 24 лютого 2022 року по 01 червня 2022 року, позивач мав право на отримання додаткової щомісячної винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року, оскільки проходив службу в межах адміністративно-територіальної одиниці (Житомирська область), на території якої надавалася допомога в рамках Програми «єПідтримка».
В той же час, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25 квітня 2022 року, у редакціях наказів № 105 від 01.06.2022 року, № 113 від 10.06.2022 року, № 119 від 14.06.2022 року, № 134 від 24.06.2022 року, № 138 від 29.06.2022 року, № 143 від 01.07.2022 року, № 147 від 08.07.2022 року, № 152 від 14.07.2022 року, Житомирська область з 01.06.2022 року до дня звернення позивача з позовом до суду (01.12.2022 року) не була включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач мав право на отримання додаткової щомісячної винагороди у розмірі 30000,00 грн, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року, оскільки проходив службу в межах адміністративно-територіальної одиниці, на території якої надавалася допомога в рамках Програми єПідтримка, проте з 01 червня 2022 року позивач втратив таке право, оскільки проходить службу в межах територіальної громади, яка не включена до переліку громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Суд зауважує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 824/166/15-а, держава не може відмовляти у здійсненні особі певних виплат у разі чинності законодавчої норми, яка їх передбачає та відповідності особи умовам, що ставляться для їх отримання.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплатити позивачу додаткову винагороду в розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів: з 25 лютого по 28 лютого 2022 року; з 01 березня по 31 березня 2022 року; з 01 квітня по 07 квітня 2022 у сумі 137619,03 грн, суд зазначає таке.
Як вже зазначалось судом у тих військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно копії довідки військової частини НОМЕР_4 від 19.04.2022 року № 126, яка видана підполковнику ОСОБА_1 , в тому, що він приймав безпосередню участь у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у військовій частині НОМЕР_4 : з 25 лютого до 28 лютого 2022 року; з 01 березня до 07 квітня 2022 року.
В той же час, інформації щодо безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії перебуваючи саме на територіях, де проводяться бойові дії, суду не надано. За змістом пункту 1 постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 року, основною умовою для виникнення такого права є безпосередня участь особи у бойових діях або безпосереднє забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на територіях, де проводяться бойові дії.
В наданій копії довідки значиться перебування позивача у військовій частині НОМЕР_4 , а не на територіях, де проводились бойові дії, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, враховуючи заявлені вимоги, суд вважає за необхідне зобов'язати Національний центр управління та випробувань космічних засобів в особі Головного центру спеціального контролю провести нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану від 28 лютого 2022 року № 168, за період з 08 квітня 2022 року по 01 червня 2022 року. В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
Суд вважає, вищевказаний спосіб захисту достатнім, враховуючи обставини по справі.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання стягнення з відповідачів на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Пункт 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою та другою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з'ясувати склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відсутність розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Отже, на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані, зокрема, договір про надання правової допомоги та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, оформлені у встановленому законом порядку.
Разом із тим, матеріали справи містять лише копію ордеру від 21.11.2022 року № 0023799 та копію квитанції від 13.10.2022 № 3907-1960-7697-1938 на суму 8000,00 грн, що, на думку суду, не є достатнім документальним підтвердженням витрат на правову допомогу, оскільки з наданих доказів неможливо встановити склад та розмір робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, з урахуванням чого у суду відсутні підстави для відшкодування на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Національного центру управління та випробувань космічних засобів; Головного центру спеціального контролю про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії є такими, що підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 90, 139, 205, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національного центру управління та випробувань космічних засобів (юридична адреса: 01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, код ЄДРПОУ 24507442); Головного центру спеціального контролю (юридична адреса: 12265, Житомирська область, смт. Городок, вул. Космічна, 1, код ЄДРПОУ 2165672) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Національного центру управління та випробувань космічних засобів (юридична адреса: 01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, код ЄДРПОУ 24507442) в особі Головного центру спеціального контролю (юридична адреса: 12265, Житомирська область, смт. Городок, вул. Космічна, 1, код ЄДРПОУ 2165672), щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, за період з 08 квітня 2022 року по 01 червня 2022 року.
Зобов'язати Національний центр управління та випробувань космічних засобів (юридична адреса: 01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, код ЄДРПОУ 24507442) в особі Головного центру спеціального контролю (юридична адреса: 12265, Житомирська область, смт. Городок, вул. Космічна, 1, код ЄДРПОУ 2165672) провести нарахування та виплату ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, за період з 08 квітня 2022 року по 01 червня 2022 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.М. Тарасенко