Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 вересня 2025 року Справа№320/28034/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної судової адміністрації України (місцезнаходження: Україна, 00020, м.Київ, вул.Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (місцезнаходження: Україна, 01001, м.Київ, вул.Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622), третя особа ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про
визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладення штрафу, винесену у виконавчому провадженні від 19.05.2025 НОМЕР_2,-
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 19.05.2025 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень винесено постанову про накладення на ДСА України штрафу в розмірі 10200 грн.
Вимогою відповідача зобов'язано позивача повідомити про стан виконання рішення у справі №200/439/24.
Позивач повідомив відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про те, що виконання рішення у спосіб, визначений в рішенні є об'єктивно неможливим, оскільки рішення є рішенням зобов'язального характеру, а тому виконання такого рішення можливе шляхом списання конкретної суми коштів зі спеціально визначених рахунків боржника.
Вважають, що у державного виконавця не було жодних підстав для винесення оскаржуваної постанови.
Просили задовольнити позов.
Від Міністерства юстиції України до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказали, що згідно кошторису на 2025 відсутні відомості про те, що ДСА України забезпечило Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Львівській області бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків, а саме з виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 . Боржником не надано державному виконавцю доказів фактичного та повного виконання рішення суду. Станом на 28.04.2025 рішення суду не виконано.
Просили відмовити в задоволенні позову.
Від третьої особи ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) будь яких пояснень щодо позову до суду не надходило.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року передано адміністративний позов №320/28034/25 за підсудністю до Донецького окружного адміністративного суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року позовну заяву залишено без руху; встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішенопровести суддею одноособово без повідомлення учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) з урахуванням приписів статті 287 КАС України; залучено в якості третьої особи у справі ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 ); витребувано з Державної судової адміністрації: постанову про накладення штрафу від 19.05.2025, прийняту в межах виконавчого провадження НОМЕР_2 з ідентифікатором доступу; витребувано з відділу примусового виконання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України: матеріали виконавчого провадження НОМЕР_2.
Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 р. №2738-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2023 №2915-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 №3057-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 27.07.2023 №3275-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.11.2023 № 3429-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06 лютого 2024 № 3564-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08 травня 2024 № 3684-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23 липня 2024 № 3892-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 29 жовтня 2024 № 4024-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 січня 2025 № 4220-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16 квітня 2025 № 4356-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб.
Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 липня 2025 № 4524-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 07 серпня 2025 року строком на 90 діб.
Враховуючи викладене в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року N 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Згідно п. 4 опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.
Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м.Слов'янськ Донецької області.
У зв'язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров'ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2022 року прийнято наказ №14/І-г. Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи. Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач, Державна судова адміністрація, місцезнаходження: Україна, 00020, м.Київ, вул.Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795.
Відповідач, Відділ примусового виконання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, місцезнаходження: Україна, 01001, м.Київ, вул.Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622, у даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 по справі №200/439/24 визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області у повному обсязі бюджетними асигнуваннями на проведення видатків з виплати суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення судді Краматорського міського суду Донецької області ОСОБА_1 за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2022 року - 2481 грн. та з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2023 року - 2684 грн. та зобов'язано Державну судову адміністрацію України (ЄДРПОУ 26255795, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5) забезпечити Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області бюджетними асигнуваннями, необхідними та достатніми для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення судді Краматорського міського суду Донецької області ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за період з 01.01.2022 року по 11.05.2022 року включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2022 року - 2481 грн., з урахуванням раніше виплачених сум та утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів при їх виплаті; зобов'язано Державну судову адміністрацію України (ЄДРПОУ 26255795, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5) забезпечити Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Львівській області у повному обсязі бюджетними асигнуваннями, необхідними та достатніми для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди судді Краматорського міського суду Донецької області ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), відрядженої до Бориславського міського суду Львівської області, за період з 12.05.2022 року по 31.12.2022 року включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2022 року - 2481 грн., та за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2023 року - 2684 грн. з урахуванням раніше виплачених сум та утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів при їх виплаті; визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення судді Краматорського міського суду Донецької області ОСОБА_1 за період з 01.01.2022 року по 11.05.2022 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн. та зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (ЄДРПОУ 26288796, місцезнаходження: 84122, Донецька область, Краматорський район, м. Слов'янськ, вул. Добровольського, буд. 2) провести нарахування та виплату судді Краматорського міського суду Донецької області ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) недонарахованої та невиплаченої суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2022 року по 11.05.2022 року включно, у відповідності до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2022 року складає 2481 грн., з урахуванням раніше виплачених сум та утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів при їх виплаті; визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за 2023 рік судді Краматорського міського суду Донецької області ОСОБА_1 , відрядженої до Бориславського міського суду Львівської області, за період з 12.05.2022 року по 31.12.2023 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн. та зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Львівській області (ЄДРПОУ 26306742, місцезнаходження: 79005, Львівська область, м. Львів, вул. Драгоманова, буд. 25) провести нарахування та виплату судді Краматорського міського суду Донецької області ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), відрядженої до Бориславського міського суду Львівської області, недонарахованої та невиплаченої суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 12.05.2022 року по 31.12.2022 року включно, у відповідності до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2022 року складає 2481 грн., суддівської винагороди за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року включно, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2023 року складає 2684 грн., з урахуванням раніше виплачених сум та утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів при їх виплаті.
11 лютого 2025 по справі Донецьким окружним адміністративним судом видано виконавчі листи.
На виконання вимог ухвали суду відповідачем до суду надано матеріали виконавчого провадження НОМЕР_2.
26.03.2025 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борисюком Р.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_2.
Листом від 14.04.2025 №10-7280/25 Державною судовою адміністрацією України повідомлено Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється із законодавством України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень суддів і працівників апаратів судів" головним розпорядником якої є ДСА України, у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період. 10.01.2025 Державною судовою адміністрацією України затверджено кошторис на 2025 рік, яким, зокрема, Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Львівській області виділено 23,4 тис. грн.
Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на адресу Державною судовою адміністрацією України направлено вимогу від 28.04.2025 щодо виконання рішення суду та документи, що підтверджують його виконання.
06.05.2025 листом №10-9114/25 Державною судовою адміністрацією України повідомлено про неодноразові звернення до з пропозицією Комітету Верховної Ради України з пропозицією щодо внесення змін до Закону України "Про державний бюджет Україна на 2024 рік" та Закону України "Про державний бюджет Україна на 2024 рік" в частині збільшення бюджетних призначень за бюджетною програмою 0501150. Однак Міністерством юстиції України зазначену пропозиції не були підтримані.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 19.05.2025 року ВП № НОМЕР_2 за невиконання рішення суду на Державну судову адміністрацію України на підставі статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" накладено штраф у розмірі 10200,00 грн.
В матеріалах виконавчого провадження містяться:
листи Державної судової адміністрації України направлені на адресу голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету "Про виділення додаткових бюджетних призначень" від: 30.04.2024 №11-10400/24, 22.07.2024 №11-14862/24, 11.10.2024 №11-19998/24, 03.02.2025 №11-2404/25, 06.03.2025 №11-4566/25, 07.04.2025 №11-6770/25,
відповіді Міністерства фінансів України від: 09.05.2025 №08020-01-2/14939, 06.08.2024 №08020-09-6/23061, 24.10.2024 №08020-09-6/30749, 17.02.2025 №08050-02-2/5032, 02.04.2025 №08020-09-6/9609, 30.04.2025 №08020-09-6/12329. в яких повідомлено, що позиція Мінфіну з порушеного питання залишається незмінною;
кошторис на 2025 рік;
план асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету на 2025 рік.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначає стаття 287 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 2 лютого 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
За визначенням статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Статтею 26 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною 5 вказаної статті 26 Закону № 1404-VIII визначено, що у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
При цьому порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, визначений статтею 63 Закону № 1404-VIII.
Відповідно до частини 1 статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
При цьому частиною 6 статті 26 цього Закону передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно з частиною 2 статті 63 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Згідно статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Суд зазначає, що за своєю природою штраф - це міра адміністративної відповідальності. Штрафи представляють собою грошові стягнення, тобто є обтяженням майнового характеру для учасників виконавчого провадження. При цьому штрафи можуть накладатися лише за винні дії чи бездіяльність.
Правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.
При цьому, застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
Вирішуючи питання про накладення штрафу, державний виконавець повинен встановити дві обставини: 1) факт виконання чи невиконання рішення; 2) у випадку невиконання рішення встановити причини невиконання. При цьому, лише дійшовши висновку про відсутність поважних причин, державний виконавець вправі накласти штраф на боржника. Встановлення таких обставин здійснюється шляхом виконання державним виконавцем своїх обов'язків та реалізації прав, передбачених ст.18 Закону № 1404-VIII, а також дотриманням сторонами виконавчого провадження свої обов'язків.
Зокрема, частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 3 цієї статті визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, а частина 4 наголошує на тому, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Виходячи з аналізу вищевказаних норм можна дійти висновку, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.
При цьому, сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з'ясування і оцінки причин цього невиконання не може слугувати підставою для притягнення боржника до зазначеної вище відповідальності. Варто зауважити, що під перевіркою виконання боржником вимог зобов'язального слід розуміти саме ту перевірку, яка має на меті встановити дійсні можливості боржника виконати рішення суду у встановлений строк та не повинна обмежуватися виключно встановленням факту виконання або невиконання рішення суду.
Судом встановлено, що державним виконавцем винесено оскаржувану постанову від 19.05.2025 з підстав повторного невиконання судового рішення без поважних причин.
Однак, суд вважає такі висновки протиправними, оскільки державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови належним чином не перевірив факт виконання/невиконання судового рішення боржником.
Так, представником відповідача надано до суду матеріали виконавчого провадження НОМЕР_2, дослідженням яких встановлено, що державним виконавцем направлено на адресу боржника лише одну вимогу про надання інформації про виконання рішення суду у справі № 200/439/24, а саме 28.04.2025 року.
Тобто, після винесення постанови про накладення штрафу у сумі 5100,00 грн. та перед прийняття оскаржуваної постанови про накладення на позивача штрафу у сумі 10200,00 грн. (постанова від 19.05.2025) державним виконавцем не перевірявся стан виконання судового рішення, не витребовувалась інформація про дії, вчинені боржником за період з 28.04.2025 по 19.05.2025 року.
Тобто, відповідач належним чином не скористався законодавчо закріпленими повноваженнями.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що державним виконавцем перед накладенням штрафу було здійснено належну перевірку виконання боржником судового рішення, як цього вимагає стаття 63 Закону України "Про виконавче провадження".
Притягаючи боржника до відповідальності за невиконання рішення у виконавчому провадженні і накладаючи на нього штраф виконавець зобов'язаний ретельно дослідити всі обставини справи, зокрема належним чином перевірити факт невиконання боржником його обов'язків та встановити причини їх невиконання або неналежного виконання.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №537/3986/16-а.
Крім того, суд зазначає, що судові рішення, які передбачають виплату на користь суддів коштів, здійснюється за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів суддів та працівників органів і установ системи правосуддя".
Отже, на думку суду, виконання зазначеного виконавчого листа має здійснюватись в межах визначеного Кабінетом Міністрів України порядку, що, у свою чергу, виключає відповідальність боржника (позивача) за невиконання цього судового рішення.
Висновки, аналогічні зазначеним, наведені у постанові Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №826/721/16, в якій зокрема вказано, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про наявність поважних причин, що перешкодили Державній судовій адміністрації України станом на дату прийняття оскаржуваної постанови від 19.05.2025 з незалежних від нього самого причин виконати рішення суду у справі № 200/439/24 у повному обсязі, які нівелюють висновки державного виконавця про наявність правових підстав для притягнення боржника до відповідальності у виконавчому провадженні у вигляді штрафу.
Викладене у своїй сукупності вказує на наявність підстав для скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладення штрафу від 19.05.2025 ВП № НОМЕР_2.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Державної судової адміністрації України.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Тобто, обов'язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду належних доказів на обґрунтованість прийняття ним оскаржуваної постанови, а відтак, не довів її правомірності.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем згідно платіжної інструкції N 447 сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Враховуючи задоволення позовних вимог, витрати зі сплати позивачем судового збору у розмірі 3028,00 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 268, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Державної судової адміністрації України (місцезнаходження: Україна, 00020, м.Київ, вул.Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (місцезнаходження: Україна, 01001, м.Київ, вул.Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622), третя особа ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладення штрафу, винесену у виконавчому провадженні від 19.05.2025 НОМЕР_2 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (місцезнаходження: Україна, 01001, м.Київ, вул.Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) про накладення штрафу від 19.05.2025 НОМЕР_2.
Стягнути на користь Державної судової адміністрації України (місцезнаходження: Україна, 00020, м.Київ, вул.Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) за рахунок бюджетних асигнувань відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (місцезнаходження: Україна, 01001, м.Київ, вул.Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 287 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Суддя О.О. Аканов