08 вересня 2025 рокуСправа №160/32281/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу №160/32281/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Держпавної служби з питань праці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: 05.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якій позивач просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність Південно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо неутворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) після отримання 29.06.2023 повідомлення КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова» ДОР» від 24.05.2023 №135/6032 про хронічне професійне захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працівника ВП «Шахтоуправління Першотравенськ» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (дата встановлення остаточного діагнозу становить 24.05.2023);
-зобов'язати Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці протягом 10 (десяти) робочих днів провести розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працівника ВП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», та за результатами розслідування скласти акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що позивач постійно працював на виробничо-структурних підрозділах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з повним робочим днем під землею в шкідливих умовах, що призвело до виникнення у нього професійний захворювань. На виконання вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №337 на адресу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова» ДОР» надійшло повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) позивача за формою П-3 від 24.05.2023 №135/6032. Проте, відповідачем, в порушення п. 105 Порядку №337, не утворено комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 . Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Поновлено позивачу строки звернення до суду.
Також, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Приватне акціонерне товариство «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ».
20.11.2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці із запереченнями проти заявлених позовних вимог. Зокрема, відповідач зазначив, що ним не утворено комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 з огляду на ненадання роботодавцем позивача ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» інформації про прізвище, ім'я, по батькові та посаду представників підприємства, яких пропонується включити до складу комісії з розслідування причин виникнення хронічного захворювання (отруєння) у позивача. Відсутність зазначеної інформації зробило неможливим виконання відповідачем вимог пункту 105 Порядку №337 в частині утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного захворювання (отруєння). Також, відповідач повідомив, що строк дії повідомлення КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова» Дніпропетовської обласної ради від 24.05.2023 №135/6032 про хронічне професійне захворювання позивача сплинув 24.11.2023. З цих підстав просив відмовити у задоволенні позову.
06 січня 2025 року від третьої особи Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» надійшли пояснення на позовну заяву, в яких третя особа заперечує проти заявлених позовних вимог. Заперечує обставини отримання від відповідача запиту щодо надання інформації про прізвище, ім'я, по батькові та посаду представників підприємства, яких пропонується включити до складу комісії з розслідування причин виникнення хронічного захворювання (отруєння) позивача. Третя особа не погоджується з викладеними позивачем у позові твердженнями про можливість включення до складу комісії з розслідування причин виникнення хронічного захворювання (отруєння) представника місцевої адміністрації замість представника підприємства -роботодавця. Звертає увагу суду, що на час подання позовної заяви сплив строк дії повідомлення КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова» Дніпропетовської обласної ради від 24.05.2023 №135/6032. З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.
13 січня 2025 року від Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці надійшли пояснення з наданням доказів на підтвердження направлення листа №ПС/3.1/14895-23 від 03.07.2023 «Про надання інформації про представників для утворення комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння)» на адресу ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ».
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 у період з 14.03.2005 до 25.08.2022 знаходився у трудових відносинах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», працюючи у виробничому структурному підрозділі «Шахтоуправління Першотравенське».
24.05.2023 був складений медичний висновок №17/1/135 лікарсько-експертною комісією з профпатології високоспеціалізованого закладу охорони здоров'я КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І.Мечникова» про наявність у ОСОБА_1 хронічного професійного захворювання (отруєння), а саме: 1.Вертеброгенна шийна та попереково-крижова радикулопатія з статико-динамічними порушеннями функції хребта другого ступеня, стійким больовим, м'язово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді двосторонього плече-лопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), деформуючого артрозу ліктьових суглобів (ПФ першого-другого ступеня), деформуючого артрозуколінних суглобів (ПФ першого-другого ступеня). 2.Хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група «А», фаза неповної ремісії. Легенева недостатність першого ступеня.
3.Двобічна хронічна нейросенсорна приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху) за класифікацією В.О.Остапкович і Н.І.Пономарьової - захворювання професійні від 24.05.2023 року.
Супутній діагноз: ІХС: стенокардія мікроваскулярна (КАГ 13.04.23-інтактні КА) Гіпертонічна хвороба 2 стадія, 2 ступінь АГ. ГЛШ. Ризик 4 (дуже високий) Гіпертензивне серце. Ускладнення: СН 1 ст., зі збереженою систолічною функцією ЛШ (ФВ 67%). Тривожно-іпохондричний синдром. Професійні захворювання встановлено на підставі стажу роботи у шкідливих умовах понад 17 років.
24 травня 2023 року КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені 1.І.Мечникова'ДОР» склала повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 №135/6032, відповідно до якого ОСОБА_1 встановлено наступні діагнози:
1.Вертеброгенна попереково-крижова радикулопатія Б1 ліворуч, люмбоішіалгія праворуч, цервіка з статико-динамічними порушеннями функції хребта другого ступеня, стійким больовом'язово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді двостороннього плече-лопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), деформуючого артрозу ліктьових суглобів (ПФ першого другого ступеня), деформуючого артрозу колінних суглобів (ПФ першого-другого ступеня.
2.Хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії емфізема легень першої стадії), група «А», фаза неповної ремісії. Легенева недостатність першого ступеня.
3. Двобічна хронічна нейросенсорна приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху) за класифікацією В.О.Остапкович і Н.І.Пономарьової. - захворювання професійні.
Супутній діагноз: ХС: стенокардія мікроваскулярна (КАГ 13.04.23р. - інтактні КА) Гіпертонічна хвороба 2 стадії ступінь АГ. ГЛТІІ. Ризик 4 (дуже високий) Гіпертензивне серце. Ускладнення: СН 1 стадії збереженою систолічною функцією ЛІІІ (ФВ 67%). Тривожно-іпохондричний синдром.
До Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Повідомлення КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І.Мечникова'ДОР» від 24.05.2023 №-135/6032 про хронічне професійне захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 , працівника ВП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», надійшло 29.06.2023 (вх. №16248/ПС/1-23).
03 липня 2023 року Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці направлено до ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» лист №ПС/3.1/14895-23 «Про надання інформації про представників для утворення комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння)» та повідомлено ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» про необхідність у найкоротшийтермін надати до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці письмову інформацію про прізвище, ім'я та по батькові, посаду представників, яких пропонується включити до складу комісії з розслідування.
Зазначений лист було направлено на офіційну електронну адресу ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», про використання якої ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» інформувало в своєму листі від 23.11.2022 №1-13/2281.
Листом №ПС/3.1/25099-23 від 05.12.2023 Південно-Східне міжрегіональне управління державної служби з питань праці повідомило КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова» Дніпропетровської обласної ради про те, що письмова інформація про прізвище, ім'я, по батькові та посаду представника (представників) роботодавця ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», якого пропонується включити до складу комісії з розслідування стосовно Скирди Сергія, до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці не надходила, у зв'язку із чим до ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» було надіслано лист для вжиття заходів щодо подання необхідних відомостей. Відсутність письмової інформації унеможливлює виконання пункту 105 Порядку в частині утворення комісії та проведення розслідування обставин і причин виникнення хронічного професійного захворювання комісією. Тому розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у Скирди Сергія Миколайовича відповідно до вимог Порядку не проводилося, акт за формою П-4 не складався. На підставі зазначеного вище, відповідач повідомив, що строк дії повідомлення КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені 1.1. Мечникова» Дніпропетровської обласної ради від 24.05.2023 №135/6032 про хронічне професійне захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 , працівника ВСП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», сплинув 24.11.2023 відповідно до пункту 101 Порядку.
Вищевказана відповідь також була надана представнику позивача на його адвокатський запит від 09 жовтня 2024 року.
Вказана бездіяльність відповідача обумовила звернення позивача до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.
За приписами ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Згідно зі ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах:
- пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;
- соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
- встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 затверджено положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення).
Відповідно до ст. 1 Положення, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Пунктом 13 статті 4 Положення встановлено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює контроль за своєчасністю та об'єктивністю розслідування нещасних випадків на виробництві, їх документальним оформленням і веденням обліку, виконанням заходів з усунення причин нещасних випадків, а пункт 27 встановлює, що дана установа проводить, у тому числі, розслідування та веде облік аварій і нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню, аналізує їх причини, готує пропозиції щодо запобігання таким аваріям і випадкам.
Статтею 9 Положення встановлено, що Держпраця у межах повноважень, передбачених законом, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінсоцполітики видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує і контролює їх виконання.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.
Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.
Процедуру розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) викладено в Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №337 (далі - Порядок №337).
Відповідно до п.105 Порядку №337, після отримання повідомлення за формою П-З керівник територіального органу Держпраці утворює протягом трьох робочих днів комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) (далі - Комісія з розслідування), до складу якої входять представники територіального органу Держпраці (голова комісії), закладу охорони здоров'я, що надає медичну допомогу працівникам підприємства (установи, організації), де працює хворий, або за місцем його проживання (якщо він не працює), роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), вищого органу профспілки, територіального органу Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також у разі потреби представники інших органів.
Зазначені заклади, органи та організації протягом однієї доби з моменту одержання повідомлення за формою П-3 повинні надати територіальному органові Держпраці письмову інформацію про прізвище, ім'я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування.
У разі ліквідації підприємства (установи, організації) без правонаступника до складу комісії з розслідування входять представники органу Держпраці, який здійснював державний нагляд (контроль) за підприємством (установою, організацією) (голова комісії), місцевої держадміністрації за місцем реєстрації підприємства (установи, організації), шкідливі виробничі фактори на якому призвели до хронічного професійного захворювання (отруєння), територіального органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням підприємства (установи, організації), закладу охорони здоров'я, який запідозрив професійний характер хронічного захворювання, та вищого профспілкового органу (п.106 Порядку №337).
Згідно з п.107 Порядку №337, розслідування випадку хронічного професійного захворювання (отруєння) проводиться протягом 10 робочих днів після утворення комісії з розслідування. Якщо з об'єктивних причин розслідування не може бути проведене у зазначений строк, він може бути продовжений керівником територіального органу Держпраці, що утворив комісію, але не більш як на один місяць. Копія відповідного наказу надсилається всім членам комісії з розслідування.
Водночас, п.110 Порядку №337 визначено, що роботодавець зобов'язаний в установлений для проведення розслідування строк подати Комісії з розслідування:
відомості про професійні обов'язки працівника, документи та матеріали, що характеризують умови праці на робочому місці (дільниці, цеху);
необхідні результати експертизи, лабораторних досліджень для проведення оцінки умов праці;
матеріали, що підтверджують проведення інструктажів з охорони праці, копії документів, що підтверджують видачу працівникові засобів індивідуального захисту;
приписи або інші документи, що раніше видані територіальним органом Держпраці та стосуються даного хронічного професійного захворювання (отруєння);
результати медичних оглядів працівника (працівників), інші матеріали.
Також, відповідно до п.111 Порядку №337, роботодавець повинен забезпечити Комісію з розслідування приміщенням, транспортними засобами та засобами зв'язку, організувати друкування, тиражування та оформлення в необхідній кількості матеріалів розслідування, у тому числі акта розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння).
При цьому, у відповідності до п.112 Порядку №337, Комісія з розслідування зобов'язана:
розробити програму розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння);
розподілити функції між членами комісії, розглянути питання щодо необхідності залучення до її роботи експертів;
провести розслідування обставин і причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння);
скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння).
Таким чином, відповідно до п.113 Порядку №337, Комісія з розслідування проводить оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведеної атестації робочих місць, архівних даних підприємства (установи, організації), територіального органу Держпраці, наукових установ, характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах, результатів обстежень і досліджень, проведених атестованими лабораторіями в установленому законодавством порядку, вивчає приписи органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб територіальних органів Пенсійного фонду України та представників профспілок, інструкції з охорони праці працівників, заключні акти періодичних медичних оглядів, накази (рішення, розпорядження) адміністрації підприємства про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочому місці із джерелами іонізуючого випромінювання, одержує письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов'язаних із розслідуванням причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), а у разі потреби вимагає проведення додаткових досліджень на робочому місці та бере участь у них, вивчає первинну медичну документацію хворого.
Розслідування причин виникнення професійних захворювань у працівників, направлених на роботу за межі підприємства (установи, організації), проводиться комісією з розслідування, головою якої є представник територіального органу Держпраці, що здійснює нагляд за підприємством (установою, організацією), шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння). Підприємство (установа, організація), де виявлено хронічне професійне захворювання (отруєння), повинно повідомити про це підприємству (установі, організації), працівником якого є хворий, та територіальному органові Пенсійного фонду України В роботі комісії з розслідування такого випадку обов'язково беруть участь представники підприємства (установи, організації), працівником якого є хворий, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), представник вищого профспілкового органу, територіального органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) (п.114 Порядку №337).
Надалі, у відповідності до п.117 Порядку №337, за результатами розслідування комісія складає акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 (далі - Акт за формою П-4) згідно з додатком 21, Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини та причини виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), заходи щодо запобігання розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння) та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства.
Акт підписується головою та всіма членами комісії з розслідування. У разі незгоди із змістом акта член комісії з розслідування підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово, підписує та додає до акта як його невід'ємну частину.
Якщо з об'єктивних причин розслідування не може бути проведене у зазначений строк, він може бути продовжений керівником закладу, що утворив комісію, але не більш як на один місяць. Копія відповідного наказу надсилається всім членам комісії з розслідування.
Як вже зазначалось, представник позивача звертався до відповідача з адвокатськими запитами, згідно з яких просив утворити комісію з розслідування причини виникнення професійного захворювання, провести розслідування випадку професійного захворювання та скласти акт за формою П-4.
Судом встановлено, що відповідачем після отримання 29.06.2023 повідомлення за формою П-3 від 25.05.2023 вих. №135/6032 про хронічне професійне захворювання (отруєння) ОСОБА_1 , працівника ВСП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», направлено 03 липня 2023 року направлено до ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» лист №ПС/3.1/14895-23 «Про надання інформації про представників для утворення комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння)» та повідомлено ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» про необхідність у найкоротшийтермін надати до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці письмову інформацію про прізвище, ім'я та по батькові, посаду представників, яких пропонується включити до складу комісії з розслідування.
Зазначений лист було направлено на офіційну електронну адресу ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», про використання якої ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» інформувало в своєму листі від 23.11.2022 №1-13/2281.
ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» на запит Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці не надано інформації про прізвище, ім'я та по батькові, посаду представників, яких пропонується включити до складу комісії з розслідування.
Суд враховує, що утворенню комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) обов'язково передує отримання територіальним органом Держпраці інформації від роботодавця щодо прізвища, імені, по батькові та посади представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування.
З матеріалів справи вбачається, що комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) не було утворено відповідачем внаслідок ненадання роботодавцем інформації щодо уповноважених представників, яких необхідно включити до складу комісії.
Суд не погоджується з доводами позивача про те, що за відсутності інформації від роботодавця про уповноважених представників, яких пропонується включити до складу комісії з розслідування, відповідач мав включити до складу комісії представника місцевої адміністрації.
Такі дії суперечать вимогам п. 106 Порядку №337, оскільки представник місцевої адміністрації може бути залучений до складу комісії виключно у випадку ліквідації підприємства (установи, організації) без правонаступника.
При цьому, суд вказує, що забезпечення організації створення та функціонування Комісії, а також здійснення контролю за своєчасністю та об'єктивністю проведення розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій, підготовкою матеріалів розслідування, веденням їх обліку, вжиттям заходів до усунення причин їх настання здійснюють Держпраці та територіальні органи Пенсійного фонду України відповідно до компетенції (п. 54 Порядку №337).
Відповідач вважає, що ненадання роботодавцем письмової інформації, а також ігнорування листів Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про надання інформації з боку ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», унеможливлювало виконання відповідачем пункту 105 Порядку №337 в частині утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння).
Натомість, суд не приймає до уваги зазначені вище твердження відповідача у зв'язку з тим, що утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання та проведення розслідування не може бути поставлено в залежність від виконання роботодавцем покладених на нього законодавством обов'язків, де в даному випадку позивач був позбавлений можливості на належне розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) через протиправну бездіяльність як відповідача, так і третьої особи ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» ВСП «Шахтоуправління Першотравенське».
Так, відповідач не був позбавлений можливості вжити заходи до ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» в межах наданих йому Положенням про Державну службу України з питань праці повноважень задля отримання необхідної інформації від роботодавця, в тому числі шляхом винесення щодо роботодавця приписів.
Відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження вжиття заходів щодо ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» внаслідок невиконання останнім вимог Порядку №337.
Натомість, реалізація прав потерпілої особи як процес виконання державою в особі органів конституційних гарантій, наданих такій особі не може залежати від законослухняності третіх осіб, зокрема тих, що наймають таку особу за трудовим договором.
Суд вважає, що ситуація, яка склалася порушує, гарантовані Конституцією України права особи на соціальний захист, а також на повне відшкодування шкоди від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Оскільки, саме держава не виконала свій обов'язок запровадити чітку процедуру утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання та проведення розслідування нещасного випадку на виробництві, що сприяло б юридичній визначеності у спірних правовідносинах, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі №819/1249/17.
Отже, відповідач не виконав вимоги Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Південно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо неутворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) після отримання 29.06.2023 повідомлення КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова» ДОР» від 24.05.2023 №135/6032 про хронічне професійне захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працівника ВП «Шахтоуправління Першотравенськ» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (дата встановлення остаточного діагнозу становить 24.05.2023).
Щодо строку дії Повідомлення КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені 1.І.Мечникова'ДОР» за формою П-3 №135/6032 від 24.05.2023 та заявлених позовних вимог зобов'язального характеру.
Судом встановлено, що до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Повідомлення КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І.Мечникова'ДОР» від 24.05.2023 №-135/6032 про хронічне професійне захворювання (отруєння) ОСОБА_1 надійшло 29.06.2023 (вх. №16248/ПС/1-23).
Відповідно до абзацу 2 пункту 101 Порядку №337 строк дії Повідомлення за формою П-3 становить шість місяців з моменту встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) у працівника.
Остаточний діагноз ОСОБА_1 встановлено 24.05.2023, відтак, строк дії Повідомлення сплинув 24.11.2023.
Натомість, за захистом своїх прав позивач звернувся 05.12.2024 - тобто, поза межами строку дії Повідомлення, що виключає можливість реалізації ефективного захисту прав позивача в межах заявлених ним позовних вимог.
Так, сплив строку дії Повідомлення виключає обов'язок територіального органу Держпраці вчиняти дії щодо утворення комісії та проведення службового розслідування.
Так, суд може поновити пропущені процесуальні строки, натомість суд позбавлений можливості поновити строк дії Повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння).
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 9 КАС України).
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Отже, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
З огляду на викладене вище та сплив строку дії Повідомлення, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання провести розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною першої статті 139 КАС України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 1211,20 грн., підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Південно-Східного міжрегіонального управління Держпавної служби з питань праці (Ідентифікаційний код: 44729283, місцезнаходження: 49064, м.Дніпро, вул. Коксохімічна, буд. 1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» (Ідентифікаційний код: 00178353, місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул. Соборна, буд. 76) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Південно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо неутворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) після отримання 29.06.2023 повідомлення КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова» ДОР» від 24.05.2023 №135/6032 про хронічне професійне захворювання (отруєння) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працівника ВП «Шахтоуправління Першотравенськ» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211, 20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувнаь Південно-Східного міжрегіонального управління Держпавної служби з питань праці (ідентифікаційний код: 44729283, місцезнаходження: 49064, м. Дніпро, вул. Коксохімічна, буд. 1).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя А.О. Сластьон