08 вересня 2025 рокуСправа №160/15320/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднаної штурмової бригади Національної поліції " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,-
26.05.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднаної штурмової бригади Національної поліції " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (далі - відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту поліції особливого призначення Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №95 від 04 квітня 2025 року «Про застосування дисциплінарного стягнення» до ОСОБА_1 старшого сержанта поліції поліцейського взводу №2 роти №1 полку управління особливого призначення №1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 »;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту поліції особливого призначення Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 410 о/с від 24 квітня 2025 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади старшого сержанта поліції поліцейського взводу №2 роти №1 полку управління особливого призначення №1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана наступальна бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 »;
- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого сержанта поліції поліцейського взводу №2 роти №1 полку управління особливого призначення №1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 " Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана наступальна бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 »;
- стягнути з Департаменту поліції особливого призначення Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період з 24 квітня 2025 року до моменту фактичного поновлення на роботі;
- зобов'язати Департамент поліції особливого призначення Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 12.11.2024 про звільнення зі служби в Національній поліції України за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію України».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12.11.2024 позивач звернувся до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада національної поліції « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з рапортом про звільнення зі служби в Національній поліції України за власним бажанням за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII). ДПОП ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » листом від 17.02.2025 №2221-2025 повідомило позивача про прийняте рішення залишити вказаний рапорт без реалізації, посилаючись на обмеження деяких прав громадян під час дії воєнного стану. Вважаючи, що посадові особи ДПОП ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » прийняли таке рішення всупереч чинному законодавству, 12.03.2025 позивач звернувся зі скаргами до Департаменту внутрішньої безпеки національної поліції України та до Міністерства внутрішніх справ України. В період оскарження рішення ДПОП ОШБ «Лють» залишити рапорт позивача про звільнення за власним бажанням без реалізації, відносно позивача було розпочате дисциплінарне провадження. В подальшому, наказом ДПОП ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 24.04.2025 №410 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 24.04.2025 відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та законних інтересів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами з 26.06.2025 року, відповідно до вимог частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
13.06.2025 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, мотивовану пропуском 15-денного строку звернення до адміністративного суду з дня ознайомлення позивача з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності та з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Суд відхиляє вказане клопотання представника відповідача як необґрунтоване з огляду на наступне. Як зазначено у клопотанні, позивач був ознайомлений з наказом про його звільнення від 04.04.2025 №410о/с під особистий підпис 28.04.2025, відтак строк звернення до суду спливає 14.05.2025. За приписами частини дев'ятої ст. 120 КАС України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку. Адміністративний позов направлено до суду за допомогою поштового кур'єрського зв'язку мережі ПП НВФ«Твін-ДМ» 08.05.2025 за накладною №221360, що повністю відповідає вимогам чинного законодавства. Отже позивач не пропустив строк звернення до суду з цією позовною заявою.
13.06.2025 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, обґрунтовуючи тим, що 01.11.2023 позивач уклав контракт про проходження служби в спеціальному підрозділі в Департаменті поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада національної поліції «Лють» у військовий час. 12.11.2024 ОСОБА_1 подав рапорт про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням, не зазначивши причини за Переліком сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 12.06.2013 №413 (далі - Перелік №413), та не досягши згоди з органом, уповноваженим приймати рішення про звільнення зі служби в поліції, щодо дати звільнення відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 (далі - Положення №114). За результатом розгляду рапорту позивача про звільнення зі служби, ДПОП ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » листом від 17.02.2025 №2221-2025 повідомив про залишення рапорту від 12.11.2024 без реалізації та попередив позивача, що вважається прогулом невихід на службу без поважних причин поліцейського, який подав рапорт про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням, після дат, зазначених у його рапорті, та за відсутності наказу про його звільнення. Однак, позивач у період з 05.03.2025 по 20.03.2025 був відсутній на службі без поважних причин, у зв'язку з чим, проведено службового розслідування. Так, наказом від 04.04.2025 №95 до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення та з 24.04.2025 звільнено зі служби в поліції у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення, про що видано наказ від 24.04.2025 №410 о/с.
24.06.2025 від позивача надійшла до суду відповідь на відзив, в якій позивач підтримує позовні вимоги, заперечує проти відзиву, надає додаткові пояснення щодо обставин справи та більш детально розкриває зазначені у позовній заяві доводи.
03.07.2025 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник відповідача не погоджується з доводами позивача та просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 01.11.2023 ОСОБА_1 уклав контракт про проходження служби в Департаменті поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада національної поліції «Лють», який згідно п. 1 розділу І, є письмовим договором, що укладається між державою (сторона 1), від імені якої виступає поліція, та громадянином України (сторона 2) для визначення правових відносин між сторонами (далі - Контракт).
За приписами п. 2 розділу ІІ Контракту, позивач зобов'язується, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та присяги на Українському народові; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; дотримуватися службової дисципліни, обмежень та заборон, пов'язаних з проходженням служби у поліції, інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють її подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Пунктом 2 розділом ІІІ Контракту передбачено, що розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, затвердженого керівником органу (установи, закладу) поліції.
Підстави та порядок притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України (п. 2 р. V Контракту).
Умови припинення Контракту передбачені розділом VI, зокрема, Контракт припиняється у зв'язку із закінченням строку дії; з ініціативи відповідача до закінчення строку дії з підстав, передбачених Законом України "Про Національну поліцію"; з ініціативи позивача до закінчення строку дії з підстав, передбачених Законом України "Про Національну поліцію", що дають поліцейському право ініціювати питання про своє звільнення з поліції; у разі дострокового розірвання Контракту днем припинення Контракту є наказ про звільнення зі служби в поліції у порядку та з підстав, визначених Законом України "Про Національну поліцію", або дата, зазначена в наказі про звільнення зі служби.
Разом з тим, розділом VII встановлено строк дії Контракту з 01.11.2023 по 01.11.2025.
Суд зазначає, що відповідно до запису №5 трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада національної поліції «Лють» 01.11.2023 прийняв позивача на службу до Національної поліції України за наказом ДПОП ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 01.11.2023 №802о/с.
Згідно попередніх записів №3 та №4 вказаної трудової книжки, у період з 29.10.2018 по 09.06.2019 позивач отримував виплату по безробіттю в Павлоградському міськрайонному центрі зайнятості, тобто до укладання Контракту з ДПОП ОШБ «Лють», позивач не проходив службу в органах поліції безперервно.
12.11.2024 позивач звернувся до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада національної поліції «Лють» з рапортом про звільнення зі служби в Національній поліції України за власним бажанням за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII).
За результатом розгляду рапорту позивача про звільнення зі служби, ДПОП ОШБ «Лють» листом від 17.02.2025 №2221-2025 повідомив про залишення рапорту від 12.11.2024 без реалізації у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Цим же листом відповідач попередив позивача, що «вважається прогулом невихід на службу без поважних причин поліцейського, який подав рапорт про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням, після дат, зазначених у його рапорті, та за відсутності наказу про його звільнення».
За фактом можливого порушення службової дисципліни, у зв'язку з відсутністю у період з 05.03.2025 по 20.03.2025 ОСОБА_1 на службі без поважних причин, призначено службове розслідування.
Так, дисциплінарною комісією Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » розглянуто матеріали службового розслідування, на підставі наказу Управління поліції особливого призначення №1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (далі - УПОП № 1 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») від 07.03.2025 №97 за фактом відсутності на службі поліцейського взводу № 2 роти №1 полку УПОП № 1 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » старшого сержанта поліції ОСОБА_1 та складено висновок від 20.03.2025 №1074/01/59/16-2025 про результати службового розслідування та відповідно до якого вирішено, зокрема:
«2. Відомості, що стали підставою для призначення службового розслідування, вважати такими, що знайшли своє об'єктивне підтвердження.
3. За порушення службової дисципліни, вимог пунктів 1, 2 та 6 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4, 5 та 6 частини третьої статті Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, підпунктів 2, 4, 8, 20 та 22 пункту 3 розділу ІІ Посадових інструкцій поліцейських роти № 1 полку управління поліції особливого призначення №1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », затверджених т. в. о. начальником управління командиром полку УПОП №1 ДПОП «ОШБ «Лють», Внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », затвердженого наказом УПОП №1 ДПОП «ОШБ «Лють» від 04 серпня 2023 року №37, що виразилось у відсутності на службі без поважних причин з 05.03.2025 по 20.03.2025 за місцем дислокації УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Новосілки, вул. Урочище Лужок-1, ураховуючи вимоги підпункту 2 пункту 1 наказу Національної поліції України від 19 липня 2022 року № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції» застосувати до поліцейського взводу №2 роти №1 полку УПОП №1 ДПОП «ОШБ «Лють» старшого сержанта поліцій ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
4. Керуючись вимогами частини шостої статті 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Переліком посад керівників Національної поліції України та їх повноважень щодо застосування заохочень і дисциплінарних стягнень, порушити перед уповноваженим керівництвом ДПОП «ОШБ «Лють» клопотання про притягнення поліцейського взводу № 2 роти № 1 полку УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» старшого сержанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
5. Дні невиходу на службу поліцейського взводу № 2 роти № 1 полку УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» старшого сержанта поліції ОСОБА_1 з 05.03.2025 по 20.03.2025 вважати прогулом, грошове забезпечення за ці дні не нараховувати та не виплачувати.»
Департаментом поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » винесено наказ від 04.04.2025 №95 «Про застосування дисциплінарних стягнень», відповідно до якого, на підставі висновку службового розслідування від 20.03.2025 №1074/01/59/16-2025, керуючись нормами статей 4, 11, 12, 13, 19, 20, 22 та 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, і Переліком посад керівників Національної поліції України та їх повноважень щодо застосування заохочень і дисциплінарних стягнень, затвердженим наказом Національної поліції України від 04 жовтня 2018 року № 929 (у редакції наказу Національної поліції України від 29 грудня 2022 року № 938), за вчинення дисциплінарного поступку, порушення пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4-6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, підпунктів 2, 4, 8, 20 та 22 пункту 3 розділу ІІ Посадової інструкції поліцейського взводу № 2 роти № 1 полку управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 », затвердженої т. в. о. начальника управління - командира полку управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 14 серпня 2024 року та Внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 », затвердженого наказом управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 04 серпня 2023 року № 37, що виразилося у відсутності на службі без поважних причин із 05 до 20 березня 2025 року, ураховуючи вимоги підпункту 2 пункту 1 наказу Національної поліції України від 19 липня 2022 року № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», застосувати до поліцейського взводу № 2 роти № 1 полку управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 24.04.2025 №410о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону №580-VIII, з 24.04.2025.
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та законних інтересів.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (стаття 2 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 р. № 580-VIII (далі - Закон №580-VIII)).
Відповідно до статті 3 Закону України «Про Національну поліцію» у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із частин 1, 4 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно ч.1 ст.17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Частина перша статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч.2 ст.19 Закону України «Про Національну поліцію»).
Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).
Преамбула до Дисциплінарного статуту цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (частина друга статті 1 Дисциплінарного статуту).
Частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту, визначено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, зокрема: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Відповідно до статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
За змістом частини 3, 5 статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.
З метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (частина друга статті 14 Дисциплінарного статуту).
Положення частин 3, 7 статті 14 Дисциплінарного статуту передбачають, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, який затверджено Законом України №2102-IX від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Так, в подальшому, воєнний стан в країні неодноразово продовжувався та на час розгляду справи не припинений та не скасований.
Розділом V Дисциплінарного статуту унормовано особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.
Відповідно до частин 1, 2 статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
За змістом частин 3, 5 та 6 статті 26 Дисциплінарного статуту, службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях.
За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.
Під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення (ч.1 ст.27 Дисциплінарного статуту).
Аналогічні положення містить Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 р. № 893 (далі - Порядок №893), який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Згідно із пунктом 1 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до положень пунктів 1-3, 4 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
У разі перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці, що підтверджено документально (далі - відсутність на службі за вагомих обставин), час відсутності його на службі не зараховується до строку проведення службового розслідування, про що видається наказ про відсутність на службі за вагомих обставин за підписом особи, яка призначила службове розслідування.
Службове розслідування має встановити наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (пункт 2 розділу VІ Порядку № 893).
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу VII Порядку №893, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє (частина 12 статті 19 Дисциплінарного статуту).
Згідно із статтею 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
Відповідно до положень частин 1, 2 статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Отже, вчинення протиправної винної дії чи бездіяльності поліцейського, що полягає невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні ним службової дисципліни, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до поліцейського, винного в його учиненні, застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Аналіз наведених норм права та встановлених обставин справи дає можливість дійти висновку, що відповідачем було призначено та проведено службове розслідування відповідно до вимог закону.
Згідно із ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Частиною другою статті 24 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2023 року №30 «Про утворення територіального органу Національної поліції», було утворено, юридичну особу публічного права міжрегіональний територіальний орган Національної поліції - Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Відповідно до пункту 1 розділу II Положення про Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » затвердженого наказом Національної поліції України від 31.01.2023 року №66 основним завданням Департаменту є участь у реалізації державної політики у сфері охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, забезпечення публічної (громадської) безпеки і порядку, оборони України, виконання завдань територіальної оборони, забезпечення та здійснення заходів правового режиму надзвичайного або воєнного стану, у тому числі шляхом взаємодії з іншими складовими сектору безпеки і оборони України.
Згідно статті 91 Закону України «Про Національну поліцію», особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: 1) службу у святкові та вихідні дні; 2) службу позмінно; 3) службу з нерівномірним графіком; 4) службу в нічний час.
Розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції.
Для поліцейських установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які готують поліцейських, - шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.
Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всіх поліцейських, крім залучених до виконання службових обов'язків.
Поліцейським, які виконували службові обов'язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім поліцейських, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку в порядку компенсації надається протягом двох наступних місяців.
Також, наказом ДПОП «ОШБ «Лють» від 04.08.2023 №37 затверджено внутрішній розпорядок дня поліцейських, державних службовців та працівників ДПОП «ОШБ «Лють», відповідно до якого: початок робочого дня - о 09.00 год; обідня перерва - 45 хв.: з 13.00 по 13.45; закінчення робочого дня: з понеділка по четвер о 18.00 год, у п'ятницю - у 16:45 год; напередодні святкових днів: з понеділка по четвер - о 17:00 год, у п'ятницю о - 15:45 год. Вихідні дні субота та неділя. Рекомендований час прибуття на робоче місце - 8:45 год. Святкові дні тимчасово на період дії на території України правового режиму воєнного стану скасовуються згідно із Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 року №2136-ІХ). На період дії на території України правового режиму воєнного стану на поліцейських територіальних (відокремлених) та стройових підрозділів ДПОП «ОШБ «Лють» поширюються вимоги наказу Національної поліції України від 09.08.2022 року №568 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану» (зі змінами).
Судом встановлено, що висновком про результати проведення службового розслідування за фактом відсутності на службі були встановлені обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Так, відповідно до пояснень, відібраних під час службового розслідування, копії яких наявні в матеріалах справи, з 05.03.2025 на ранковому шикуванні особового складу о 9:00 на пункті постійної дислокації підрозділу, де за поіменним списком перевіряється наявність особового складу на службі, службові посвідчення поліцейських, їх зовнішній вигляд та формений одяг, виявлено відсутність на службі поліцейського взводу № 2 роти № 1 полку управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » старшого сержанта поліції ОСОБА_1 . З метою з'ясування причини відсутності та встановлення місця знаходження ОСОБА_1 , працівниками відділу моніторингу УПОП №1 ДПОП «ОШБ «Лють» останньому здійснено телефонний дзвінок на його абонентський номер мобільного зв'язку НОМЕР_2 , в ході розмови останній повідомив, що знаходиться за місцем мешкання та прибувати на робоче місце не буде, так як не бажає проходити службу в Національній поліції України.
Відсутність поліцейського взводу № 2 роти № 1 полку управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » старшого сержанта поліції ОСОБА_1 у період з 05.03.2025 по 20.03.2025 про неприбуття до місця розташування підрозділу та відсутність на службі (робочому місці), підтверджується актами про відсутність на службі від 05.03.2025, 06.03.2025, 07.03.2025, 08.03.2025, 10.03.2025, 11.03.2025, 12.03.2025, 13.03.2025, 14.03.2025, 15.03.2025, 17.03.2025, 18.03.2025, 19.03.2025, 20.03.2025.
Також, відповідачем зазначено, що з метою реалізації права на захист та отримання пояснення в рамках проведення службового розслідування, дисциплінарною комісією було направлено на адресу мешкання позивача та на месенджери його мобільного номеру телефона, офіційне повідомлення (виклик) про необхідність прибуття для надання пояснень в рамках службового розслідування.
Відповідно до акту про відмову від надання пояснень від 20.03.2025 зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 надавати будь-які пояснення.
Суд зазначає, що позивача не було позбавлено можливості надати свої пояснення чи подати відповідні докази поважності причин своєї відсутності на службі у вказаний період, у будь-який можливий спосіб, наприклад засобами поштового або електронного зв'язку на адресу відповідача, при цьому, у разі неможливості самостійного подання пояснень та інших доказів позивач мав можливість скористатися правом на правничу допомогу.
Проте ні відповідачу, ні до суду позивач не надав доказів поважності причин його відсутності на службі у період з 05.03.2025 по 20.02.2025.
Наведені обставини не спростовано позивачем, окрім фактичного заперечення про їх врахування під час службового розслідування.
Разом з тим, дисциплінарною комісією було встановлено, що старший сержант поліції ОСОБА_1 з рапортом на погодження відсутності на робочому місці 05.03.2025 не звертався, керівництво роти № 1 полку УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють», яке на даний час перебуває у відрядженні до зони ведення бойових дій у Донецькій області, також не повідомив. Жодних документів, які надають право перебувати не на службі, не надав. Під час проведення службового розслідування головою дисциплінарної комісії було направлено запит до державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по м. Києву та Київській області» від 10.03.2025 № 3225-2025 про надання інформації щодо перебування на лікарняному вищезазначеного поліцейського. На вказаний запит 13.03.2025 № 33/31-197 від державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по м. Києву та Київській області» надійшла відповіді, у яких зазначено, що за період з 05.03.2025 по теперішній до державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по м. Києву та Київській області» останній не звертався.
Також суд вважає необхідним зазначити, що само по собі подання рапорту про звільнення зі служби та подальший процес оскарження рішення керівництва ДПОП «ОШБ «Лють» залишити рапорт про звільнення без реалізації, не є підставою для порушення службової дисципліни. Оскільки наказ про звільнення позивача не був виданий.
Таким чином, комісією з проведення службового розслідування вірно зазначено про наявність в діях позивача ознак дисциплінарного проступку.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Відповідно до частин 1, 2 статті 29 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь не застосовується до поліцейських, які мають первинне спеціальне звання рядовий поліції.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь і вчинив новий дисциплінарний проступок, до нього знову може бути застосовано дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь.
Дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків.
У разі повторного вчинення дисциплінарного проступку поліцейським протягом строку дії дисциплінарного стягнення у виді зауваження за результатами службового розслідування дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
За приписами п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Відповідно до пп.2 п.1 наказу Національної поліції України від 19.07.2022 р. № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», керівникам структурних підрозділів центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, областях та м.Києві, державних установ, що належать до сфери управління Національної поліції (відповідно до компетенції), визначено застосовувати за результатами службових розслідувань за фактами причетності до скоєння корупційних кримінальних правопорушень, незаконного застосування табельної вогнепальної зброї або її втрати в умовах, що не пов'язані з веденням бойових дій, дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками, а також випадками керування транспортними засобами в стані (або з ознаками) сп'яніння, перебування на службі в стані сп'яніння, безпідставної відсутності на робочому місці (на службі) більше ніж добу, до винних найсуворіший вид дисциплінарної відповідальності - звільнення зі служби в поліції.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Суд також звертає увагу на те, що дисциплінарний проступок позивачем було вчинено в період воєнного стану.
Вищевказане зумовлює висновок про те, що законом не встановлено правила про почергове застосування дисциплінарних стягнень, натомість передбачено, що кожне нове стягнення не може бути менш суворим, ніж попереднє. Зворотній підхід дозволяв би вчинення дисциплінарних проступків будь-якої тяжкості без можливості звільнення особи з Національної поліції, що не відповідає меті існування Національної поліції - служити суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою.
Верховний Суд у постанові від 23.11.2023 у справі №420/14443/22 вказав, що за змістом частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції. Вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою.
Отже, повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 95 від 04 квітня 2025 року про застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , прийнято відповідачем на підставі, у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством, відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, що в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для його скасування.
Відповідно, підстави для визнання протиправним та скасування наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » «По особовому складу» від 24.04.2025 №410о/с про звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 також відсутні.
За таких обставин, заявлені позовні вимоги про поновлення на службі в Департаменті поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » поновити на службі в поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24.04.2025 до моменту фактичного поновлення на роботі та зобов'язати повторно розглянути рапорт від 12.11.2024 про звільнення зі служби - не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від позовних вимог, у задоволенні яких судом було відмовлено.
Разом з тим, у контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) і «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів (доводів) сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.
В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд доходить висновку, що відповідач діяв відповідно до Конституції України та чинного законодавства України, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Враховуючи, що позивач, відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді у період з 15.08.2025 по 05.09.2025 у відпустці, рішення складено - 08.09.2025.
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднаної штурмової бригади Національної поліції " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (04075, м.Київ, вул. Максименка Федора, буд. 21, код ЄДРПОУ 45013109) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець