08 вересня 2025 р.Справа №160/22150/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ремез К.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 160/22150/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Військова частина НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
31.07.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа Військова частина НОМЕР_1 з вимогами про:
- визнати протиправною та скасувати довідку від 15.01.2025 № 149 військово-лікарської комісії яку було проведено ІНФОРМАЦІЯ_2 ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , щодо ОСОБА_1 .
- призначити переогляд військово-лікарською комісією ОСОБА_1 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
18.08.2025 позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій заявник просить суд:
- вжити заходи забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Військова частина НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії щодо виклику, вручення повістки, примусового доставлення до відповідача, призову на військову службу під час мобілізації, ОСОБА_1 до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі за його позовом.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач зазначив, що відповідач порушив процедуру проведення медичного огляду та не ознайомив позивача з висновком військово-лікарської комісії, і це являє по суті порушення права, виходячи з цього, вжиття заходів із забезпечення позову сприятиме збереженню існуючого становища спірних правовідносин до розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, оскільки відносно позивача відповідачем може бути прийнято рішення про призов на військову службу.
19.08.2025 від Військової частини НОМЕР_1 надійшли заперечення на вказану заяву.
Статтями 150-157 КАС України визначаються підстави, види забезпечення позову, зміст і форма відповідної заяви про забезпечення позову, порядок її подання та розгляд, порядок виконання та скасування заходів забезпечення позову.
Суд вважає за можливе вирішити цю заяву на підставі частини 1 статті 154 КАС України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено шляхом: зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно до частини 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Згідно із частиною 6 статті 154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Наведеною вище нормою процесуального закону передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову і суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Водночас будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам (роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
З аналізу вищенаведеного слідує, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, загальною вимогою для розгляду і вирішення питання про забезпечення позову за ініціативою позивача можливе лише у разі наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимог.
Проте, предмет позову та обраний позивачем вид забезпечення позову вочевидь не по'вязані між собою, позивач не зазначає, яким чином невжиття заходів забезпечення позову може утруднити в подальшому виконання рішення.
Також позивач не наводить викладення обставин, за яких суд може дійти висновку щодо очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а тому підстави для вжиття заходів забезпечення позову відсутні.
Суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості звернутися із заявою про забезпечення позову після відкриття провадження у справі.
Отже, з огляду на положення пункту 3 частини 1 статті 152 КАС України відсутні обставини для вжиття заходів забезпечення позову, тому подана заява є такою, що не підлягає задоволенню.
Суддя Ремез К.І. перебувала у відпустці з 18.08.2025 по 05.09.2025, заяву про забезпечення позову вирішено у перший робочий день судді.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 152, 153, 154, 155, 156, 157 КАС України, суд,
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 160/22150/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Військова частина НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Ремез