про передачу адміністративної справи за підсудністю
08 вересня 2025 року ЛуцькСправа № 140/10066/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Мачульського В.В., розглянувши у порядку письмового провадження питання про передачу адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною скасування постанови №4092 від 27.08.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до частини 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Вирішуючи питання про відкриття провадження, суддя виходить з наступного.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов'язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі Zand v. Austria вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Згідно з пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються: судоустрій, судочинство, статус суддів, засади судової експертизи, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства, нотаріату, органів і установ виконання покарань; основи організації та діяльності адвокатури.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (стаття 19 КАС України).
Згідно з частиною п'ятою статті 5 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Правила розмежування предметної юрисдикції (підсудності) адміністративних справ встановлено статтею 20 КАС України.
Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті (частина друга статті 20 КАС України).
Положення вказаної норми кореспондують вимогам частини першої статті 286 КАС України, яка передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Предметом оскарження за цією позовною заявою є постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 №4092 від 27.08.2025, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. Тобто, позивач ОСОБА_1 оскаржує постанову у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Таким чином, зважаючи на те, що предметом оскарження є рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, застосоване до позивача на підставі КУпАП, тому дана справа предметно не підсудна Волинському окружному адміністративному суду, а її розгляд належить до юрисдикції місцевого загального суду як адміністративного.
Пунктом 2 частини першої статті 29 КАС України передбачено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно частини першої статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Зі змісту позовної заяви та паспортних даних ОСОБА_1 вбачається, що зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 .
Таким чином, місцевим загальним судом до юрисдикції якого віднесено вирішення даного спору як адміністративного суду за місцем проживання позивача є Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Частинами шостою та восьмою статті 29 КАС України визначено, що питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено. Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Відповідно до частини другої статті 30 КАС України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
За наведених обставин, виходячи з необхідності дотримання вимог щодо територіальної юрисдикції (підсудності) розгляду справи суд приходить до висновку про необхідність передачі цієї адміністративної справи до Луцького міськрайонного суду Волинської області.
Керуючись статтями 20, 29, 248, 256 КАС України, суд
Адміністративну справу №140/10066/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови передати на розгляд Луцького міськрайонного суду Волинської області (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Конякіна, будинок 3).
Копію ухвали направити особі позивачу для відома, засобами інформаційної системи «Електронний суд».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Мачульський