08 вересня 2025 р. Справа № 120/8968/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КУСТО АГРО ФАРМІНГ" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) нагляду у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
27.06.2025 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява за підписом представника Сірого В.В., подана від імені та в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "КУСТО АГРО ФАРМІНГ" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 03.03.2025 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області складено акт № АР06770 про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Відповідно до цього акту проведено перевірку транспортного засобу MAN HOFFMANN, д.н.з. НОМЕР_1 , та виявлено порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме, що на момент проведення перевірки у водія відсутня роздруківка даних роботи водія за 02.03.2025.
На підставі вказаного акту Відділом державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби з безпеки на транспорті винесено постанову від 20.03.2025 № ПШ 080854, якою на ТОВ "КУСТО АГРО ФАРМІНГ" накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000,00 грн.
Позивач із зазначеною постановою не погоджується, вважає її протиправною, а тому звертається до суду з позовом про її скасування.
Ухвалою суду від 02.07.2025 вказану позовну заяву залишено без руху, водночас позивачу встановлено десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії ухвали для усунення виявлених судом недоліків, а саме надання суду копії оскаржуваної постанови або ж заявлення клопотання про її витребування у відповідача, якщо позивач позбавлений можливості надати її самостійно.
03.07.2025 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано копію оскаржуваної постанови від 20.03.2025 № ПШ 080854.
Ухвалою суду від 04.07.2025 відкрито провадження у справі за позовом ТОВ "КУСТО АГРО ФАРМІНГ". Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
17.07.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.
Відповідач зазначає, що під час перевірки транспортного засобу позивача було виявлено порушення вимог статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме відсутність у водія роздруківки даних роботи водія за 02.03.2025, що стало підставою для складання акту та винесення оскаржуваної постанови.
Водночас відповідач наголошує, що посилання позивача на те, що 02.03.2025 був вихідним днем і транспортний засіб не здійснював перевезень, не може бути підставою для уникнення перевізником встановленої відповідальності за допущене порушення, адже відповідно до вимог чинного законодавства водій зобов'язаний щодня використовувати особисту картку або робити ручний запис у тахографі, у тому числі у періоди відпочинку чи іншої діяльності.
Таким чином, незалежно від того, чи керував водій транспортним засобом у зазначений день, у тахографі повинна була відображатися інформація про режим його праці та відпочинку. Відсутність такої інформації підтверджує факт порушення вимог статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" та є належною підставою для винесення постанови від 20.03.2025 № ПШ080854
22.07.2025 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача зазначає, що водій ОСОБА_1 під час перевірки мав при собі картку водія та використовував її відповідно до вимог Інструкції № 385, що підтверджується навіть відеоматеріалами, долученими самим відповідачем. Крім того, згідно із законом достатньою є наявність у водія або картки водія, або роздруківки з тахографа залежно від обставин, а в конкретному випадку обов'язку робити роздруківку за 02.03.2025 не існувало, оскільки транспортний засіб цього дня не здійснював руху. Відтак постанова від 20.03.2025 № ПШ080854 про накладення адміністративно-господарського штрафу є незаконною та порушує права позивача.
25.07.2025 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначає, що під час перевірки 03.03.2025 було зафіксовано відсутність у водія ОСОБА_1 роздруківки даних роботи тахографа за 02.03.2025, що підтверджується актом № АР06770 та відеозаписом рейдової перевірки, долученим до відзиву. На думку відповідача, цей факт свідчить про порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а доводи позивача, наведені у відповіді на відзив, лише повторюють зміст позовної заяви та вже були спростовані у відзиві.
Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи на підтримку своїх вимог та заперечень, суд встановив таке.
03.03.2025 на автомобільній дорозі М-21 "Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський" у с. Стрижавка посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Укртрансбезпеки здійснено рейдову перевірку дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів. О 10 год. 15 хв. було зупинено транспортний засіб марки MAN HOFFMANN, д.н.з НОМЕР_1 , який належить ТОВ "СЕРВІСАГРОТЕХ" та ТОВ "КУСТО АГРО ФАРМІНГ" і перебував під керуванням водія ОСОБА_1 .
У ході перевірки встановлено, що автомобільний перевізник здійснював перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки роздруківки даних роботи водія з тахографа за 02.03.2025, чим, на думку посадових осіб контролюючого органу, порушено вимоги пункту 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 385 від 24.06.2010.
За вказаним фактом на місці перевірки складено акт № АР060770 від 03.03.2025 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень вантажів автомобільним транспортом.
Акт рейдової перевірки складався на місці у присутності водія ОСОБА_1 . Після оформлення акт було надано водію для ознайомлення та підписання, а також для надання письмових пояснень чи зауважень до нього.
Водій з актом ознайомився, що підтверджується його особистим підписом. У письмових поясненнях ним зазначено: "З 01.03.2025 я був вдома, відпочивав, на роботі мене не було".
Листом від 06.03.2025 за вих. № 21004/23/24-25 позивача було запрошено для участі у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
20.03.2025 у приміщенні Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області відбувся розгляд справи за участю представників перевізника. Представники ТОВ "КУСТО АГРО ФАРМІНГ" та ТОВ "СЕРВІСАГРОТЕХ" наголосили на відсутності складу правопорушення, оскільки транспортний засіб 01-02.03.2025 фактично не здійснював руху, що підтверджується даними тахографа та системи моніторингу Cropwise. Крім того, водій ОСОБА_1 під час перевірки мав при собі особисту картку водія, що зафіксовано у відеозаписі та відображено в акті перевірки.
За результатами розгляду справи, 20.03.2025 в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Гончаренком І.В. винесено постанову № ПШ080854 про застосування до ТОВ "КУСТО АГРО ФАРМІНГ" адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000 гривень за порушення вимог абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Вважаючи зазначену постанову протиправною, товариство звернулося до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України від 05.04.2001 № 2344-III "Про автомобільний транспорт" (далі по тексту ? Закон №2344-III).
Статтею 1 Закону № 2344-III визначено, що автомобільний перевізник ? фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно зі статтею 18 Закону № 2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
В силу положень статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства, забезпечувати безпеку дорожнього руху.
Приписами частини другої статті 39 Закону № 344-ІІІ визначені документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника ? ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України.
Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, ? штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 затверджений Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі по тексту ? Порядок № 1567), згідно з яким державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
За змістом пункту 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Згідно з пунктом 15 Порядку № 1567 здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344-ІІІ документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання водієм режиму праці та відпочинку, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (пункт 21 Порядку).
Матеріалами справи підтверджується, що 03.03.2025, в ході проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів на автомобільній дорозі М-21 "Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський"( у с. Стрижавка), посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Укртрансбезпеки було зупинено транспортний засіб марки MAN HOFFMANN, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить, зокрема, позивачу та кермувався водієм ОСОБА_1 .
Перевіркою встановлено, що автомобільний перевізник здійснював перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки роздруківки даних роботи водія з тахографа за 02.03.2025, чим порушено вимоги пункту 3.3 Інструкції № 385.
В цьому контексті суд враховує, що 07.09.2005 прийнято Закон України Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі по тексту ? Закон № 2819-IV).
Статтею 14 Закону України Про міжнародні договори України передбачено, що міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов'язковість міжнародного договору.
Отже, з прийняттям Закону № 2819-ІV положення ЄУТР набрали чинності для України і є обов'язковими для виконання на її території всіма учасниками ? Договірними Сторонами Європейської угоди з урахуванням поправок, внесених до неї.
Згідно з пунктом 1.2 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 № 340 (далі по тексту ? Положення № 340), це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі ? водії) та порядок його обліку.
Відповідно до пункту 1.3 Положення № 340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі ? ТЗ).
Пунктом 6.1 Положення № 340 встановлено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Пунктом 1.1 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 року № 385 (далі по тексту ? Інструкція № 385) визначено, що її положення розроблені відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР). Конвенції Міжнародної організації праці 1976 року про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України Про автомобільний транспорт та Про дорожній рух.
Положеннями пункту 1.2, 1.3 Інструкції № 385 встановлено, що ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів та поширюється на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Згідно з пунктами 3.3, 3.5, 3.6 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зокрема: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа); має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР. У разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв). Перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, а також, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.
Аналіз положень Пункту 6.1 Положення № 340 та пунктів 3.3, 3.5, 3.6 Інструкції №385 вказує на те, що перевізник, який здійснює перевезення вантажним автомобілем з повною масою понад 3,5 тонн, повинен обладнати автомобіль діючим та повіреним тахографом, у разі використання аналогового тахографа, водій транспортного засобу використовує тахокарти, своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; має при собі: заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (протягом робочої зміни та попередні 28 дні).
Починаючи з 20.12.2010 набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписаної в Женеві 01.07.1970, в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахокарт) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт надання бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.
Відповідно до пункту 6.4 Положення № 340 у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4). Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.
Із наведених вище положень слідує, що водії зобов'язані надавати інспекторам для контролю реєстраційні листки за поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто 29 тахокарт. Факт нездійснення водієм перевезень може бути підтверджений лише бланком підтвердження діяльності.
Своєю чергою, абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ передбачено відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, у тому числі за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи, що санкція в абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ передбачає застосування штрафу за відсутність оформлення документів, передбачених законодавством, суд доходить висновку, що встановлена відсутність у водія перевізника (позивача у справі) заповнених тахокарти водія за попередні 28 календарних днів або бланку підтвердження діяльності водія під час здійснення вантажних перевезень ? має наслідком застосування до такого перевізника санкції, передбаченої вищенаведеною нормою.
Відтак, за встановлених обставин справи та з огляду на надані відповідачем докази, оскаржувана постанова від 20.03.2025 № ПШ 080854 визнається судом правомірною.
Щодо твердження представника позивача про те, що в період з 01.03.2025 по 02.03.2025 водій ОСОБА_1 мав вихідний та не здійснював керування транспортним засобом, суд зауважує таке.
Як зазначено у постанові Верховного суду України від 17.07.2019 у справі № 816/179/17, "20.12.2010 набула чинності Поправка № 6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР), підписаної в Женеві 01.07.1970, в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахокарт, або роздруківок даних роботи цифрового тахографа в залежності від виду тахографа) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт (роздруківок з цифрового тахографу) надання бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.
Із наведених вище положень слідує, що водії зобов'язані надавати інспекторам для контролю реєстраційні листки за поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто 29 тахокарт (а в даному випадку, при використанні цифрового тахографа 29 роздруківок даних роботи цифрового тахографу з інформацією про режим праці та відпочинку водія)."
Отже, факт нездійснення водієм перевезень за певний період може бути підтверджений лише Бланком підтвердження діяльності.
Аналогічний висновок наведений у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2023 у справі № 620/1245/23.
Внесеними змінами до положень ЄУТР (поправка № 6) чітко передбачено, що у разі, коли водій не керував транспортним засобом, тобто перебував у відпустці, на лікарняному чи з інших причин, автомобільний перевізник складає бланк підтвердження діяльності. Бланк підтвердження діяльності водій повинен надавати під час перевірки представнику уповноваженого контролюючого органу. Такий бланк мають визнавати контрольні органи всіх країн ? учасниць ЄУТР.
Шоста поправка має на меті приведення ЄУТР у відповідність із законодавством, введеним у дію у Європейському Союзі (Постанова ЄС № 561/2006 від 15.03.2006) в частині періодів керування та відпочинку професійних водіїв, з тим щоб забезпечити гармонізацію цих двох систем і правил та безпеку дорожнього руху.
Разом з тим, пунктом 6.4 Положення № 340 також передбачено, що у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності.
Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.
Таким чином, з метою перевірки режиму праці та відпочинку водіїв, які керують транспортними засобами обладнаними тахографами, посадовим особам Укртрансбезпеки необхідно здійснити аналіз інформації щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а саме: у разі обладнання транспортного засобу аналоговим тахографом ? із заповнених тахокарт у кількості, що передбачена ЄУТР, а у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом встановленої у тахограф картки водія та роздруківок даних роботи тахографа за 28+1 день (поточний день перевірки), які містять інформацію про періоди роботи та відпочинку водія, або бланку підтвердження діяльності, якщо водій не здійснював в цей період перевезення пасажирів чи/та вантажів.
Суд ще раз повторює, що при здійсненні перевезення водії мають надавати інспектору для контролю тахокарти за поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто 29 тахокарт, а в разі відсутності тахокарт ? бланк підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом, однак необхідних документів водій не надав.
Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що твердження та аргументи позивача не спростовують виявленого під час перевірки порушення законодавства про автомобільний транспорт та не свідчать про те, що спірна постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є неправомірною і такою, що підлягає скасуванню.
Відповідно до положень ст.ст. 9, 90 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши ключові доводи сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні адміністративного позову ТОВ "КУСТО АГРО ФАРМІНГ" належить відмовити.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, відсутні підстави для відшкодування позивачу понесених у цій справі судових витрат.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
1) позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "КУСТО АГРО ФАРМІНГ" (код ЄДРПОУ 34868532, місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 28, прим. 3, м. Вінниця, 21050);
2) представник позивача: адвокат Сірий Володимир Васильович (РНОКПП НОМЕР_2 , наявний електронний кабінет в підсистемі ЄСІДС);
3) відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного контролю (нагляду) у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: вул. Василя Порика, 29, 3 поверх, м. Вінниця, 21021).
Повне рішення суду складено 08.09.2025.
Суддя Сало Павло Ігорович