м. Вінниця
08 вересня 2025 р. Справа № 120/11489/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідача щодо розгляду за правилами загального позовного провадження справи за адміністративним позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до фермерського господарства "Династія - Ю.В." про стягнення адміністративно-господарських санкцій,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до фермерського господарства "Династія - Ю.В." про стягнення адміністративно-господарських санкцій.
Ухвалою суду від 20.08.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.
04.09.2025 року представником відповідача разом з відзивом подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Обґрунтовуючи заявлене клопотання представник зазначає, що відповідачем самостійно виявлено та усунуто помилку (неточність) допущену у рядку 101 «Середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період, осіб» Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, за І квартал 2024 року, яка полягала у завищенні середньооблікової кількості штатних працівників за лютий 2024 року. Для виправлення виявленої помилки відповідачем подано 18 березня 2025 року уточнюючий Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за лютий 2024 року. У рядку 101 «Середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період, осіб» уточненого Податкового розрахунку зазначено середньооблікову кількість штатних працівників у кількості 6 осіб.
Разом з тим, після зміни показників за 2024 рік у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, що впливають на визначену відповідачу суму адміністративно-господарських санкцій, позивач не виконав вимоги частини тринадцятої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» і до 10 червня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності не сформував та не надіслав уточнений розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік. Позивач, замість виконання вимог частини тринадцятої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» і формування та надсилання відповідачу уточненого розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, передчасно звернувся з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій.
Таким чином, для детального розгляду спору по суті та з'ясування всіх обставин справи, на які вказує Касаційний адміністративний суд Верховного Суду у своїй постанові від 24 квітня 2025 року у справі №280/3642/23 (адміністративне провадження №К/990/77/25), а саме: причин не врахування позивачем своєчасно виправленої відповідачем помилки у звітності (уточнення звітності); не виконання позивачем вимог частини тринадцятої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо формування та надсилання відповідачу уточненого розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій після виправлення відповідачем помилки у звітності (уточнення звітності), представник відповідача вважає необхідним провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Вирішуючи клопотання представника відповідача про розгляд справи у загальному позовному провадженні суд зазначає таке.
Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
В пунктах 1 - 6 частини 4 ст. 12 КАС України визначені категорії спорів справи щодо яких розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 12 КАС України умови за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Подані матеріали свідчать, що предметом розгляду у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла в зв"язку з тим, що відповідачем не забезпечено встановленого нормативу одного робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю та не сплачено адміністративно-господарські санкції у розмірі 73428,44 грн., що зумовило нарахування пені у розмірі 3120,35 грн. Вказана заборгованість в добровільному порядку відповідачем не погашається.
Отже, в даному випадку позивачем не заявлено спір справа щодо якого має розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження згідно з ч. 4 ст. 12 КАС України.
В свою чергу щодо доводів представника відповідача про те, що розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження необхідний для детального розгляду спору по суті та з'ясування всіх обставин справи, на які вказує Касаційний адміністративний суд Верховного Суду у своїй постанові від 24 квітня 2025 року у справі №280/3642/23 (адміністративне провадження №К/990/77/25), а саме: причин не врахування позивачем своєчасно виправленої відповідачем помилки у звітності (уточнення звітності); не виконання позивачем вимог частини тринадцятої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо формування та надсилання відповідачу уточненого розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій після виправлення відповідачем помилки у звітності (уточнення звітності), суд зазначає таке.
Згідно з ухвалою суду про відкриття провадження у цій справі сторонам роз'яснено право подати відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та заперечення на відповідь, таким чином надано можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, зокрема подати відповідні письмові заяви по суті справи та долучити до них докази на підтвердження викладених доводів.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі № 668/13907/13-ц та від 21 травня 2018 року у справі № 361/3009/16-ц.
На переконання суду, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового розгляду в порядку загального позовного провадження для повного і всебічного встановлення всіх обставин справи. Крім того, суд зауважує, що позивачем ще не подано відповідь на відзив, а відповідачем заперечення на відповідь на відзив, відтак сторони ще не в повній мірі скористалися своїми правами на подання письмових заяв по суті справи. Разом з тим, саме лише бажання сторони у справі викласти свої аргументи під час публічних слухань, а не в письмових заявах, не зумовлюють необхідність призначення справи до розгляду в судовому засіданні з викликом її учасників.
При цьому, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду у своїй постанові від 24 квітня 2025 року у справі №280/3642/23 не вказував про необхідність розгляду справи цієї категорії за правилами загального позовного провадження, а надання судом детальної оцінки доказам, наданим сторонами в справі, та прийняття законного та обґрунтованого рішення не залежить від форми адміністративного судочинства.
Підсумовуючи, суд не вбачає підстав для розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження та на даній стадії ( до подання сторонами всіх заяв по суті справи ) не вбачає необхідності в призначенні судового засідання з викликом учасників справи для розгляду справи, а тому у задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 260 КАС України, -
Відмовити у задоволенні клопотання представника фермерського господарства "Династія - Ю.В." про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна