про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
08 вересня 2025 р. Справа № 120/12362/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Томчук Андрій Валерійович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області», відповідно до якого, до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0144349), було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 121 о/с від 23.07.2025, про звільнення зі служби в поліції поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0144349) у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення4
- поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області з 23.07.2025;
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 23.07.2025 по день прийняття рішення судом.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена п
Відповідно до п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно вищезазначеної ч. 1 ст. 5 КАС України, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.
Варто зауважити, що зміст позову складають два елемента - підстава та предмет позову. Підставою адміністративного позову є юридичні факти, на яких позивач обґрунтовує свої позовні вимоги до відповідача, тобто юридичні факти, з наявністю або відсутністю яких закон пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Зазначення підстави позову сприяє встановленню спірних правовідносин та можливості прийняття справи до провадження суду. Предметом позову є та конкретна матеріально-правова вимога до відповідача, яка випливає із спірного матеріального публічно-правового відношення та з приводу якої адміністративний суд має прийняти рішення.
Відповідно до положень частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'янання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно частиною 1 статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
При цьому, предметом оскарження до адміністративного суду у розумінні частини 1 статті 5 КАС України можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а позовні вимоги про зобов'язання вказаного суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом поновлення порушених прав позивача, які мають бути похідними від основної вимоги про визнання протиправним відповідного рішення, дій чи бездіяльності відповідача.
Варто зазначити, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Водночас, суд позбавлений можливості визначати зміст позовних вимог замість позивача на власний розсуд.
Великою Палатою Верховного Суду у справі № 640/7310/19 зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в права.
Варто вказати, що зміст позовних вимог впливає на з'ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.
При цьому, слід зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.
Отже визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 по справі № 826/16958/17.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизований в прохальній частині позовної заяви, такому предмету має відповідати правове обґрунтування заявлених вимог.
Так, згідно прохальної частини позову, позивач, крім іншого, просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області», відповідно до якого, до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0144349), було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Поряд з цим позивач не вказує, реквізитів такого наказу, хоча і долучає примірник до матеріалів позову.
Водночас зі змісту наданого наказу вбачається, що останній стосується крім позивача і інших окремих поліцейських. Таким чином позивачеві слід уточнити заявлені позовні вимоги та/або обґрунтувати підстави для скасування наказу «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області» повністю та в частині, що не стосується ОСОБА_1 , вказавши при цьому реквізити оскаржуваного наказу.
Наведене свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам статті 160-161 КАС України.
За правилами визначеними ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків у спосіб:
- уточнення змісту заявлених позовних вимог або наведення належного обґрунтування (в тому числі нормативно-правового) заявленим позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 5- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Томчук Андрій Валерійович