м. Вінниця
08 вересня 2025 р. Справа № 120/2206/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Будінвест" до: Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про: визнання протиправною та скасування постанови
До суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Будінвест" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем винесено постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів від 06.02.2024 № ПШ001447. При цьому, позивач зазначає, що є лише власником транспортних засобів, натомість автомобільним перевізником є ТОВ «Компанія-Будінвест», тобто при складанні оскаржуваних постанов відповідач зосередив увагу на реєстраційних документах на транспортний засіб й відомостях акта перевірки, в наслідок чого застосував адміністративно-господарський штраф щодо особи, причетність якої до перевезення вантажу не підтверджена.
З огляду на зазначене, вищезазначена постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області позивач вважає протиправною, тому звернувся до суду з цим позовом.
Представником відповідача до суду подано відзив на адміністративний позов, яким заперечує заявлені позовні вимоги та просить відмовити у їх задоволенні.
Свою позицію відносно постанови №ПШ001447 мотивує тим, що водій транспортного засобу марки MAN TGA 41.360 не був забезпечений протоколом перевірки та адаптації тахографа за 20.02.2024, а також відсутністю товарно-транспортної накладної на вантаж, що є порушенням абз. 3 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».
З огляду на викладене, відповідач вважає оскаржувану постанову правомірною та такою, що не підлягають скасуванню.
Позивачем до суду подано відповідь на відзив на адміністративний позов, якою заперечує викладенні відповідачем доводи. Крім іншого зазначає про те, що відповідачу разом з поясненнями було надано належним чином засвідчену копію протоколу повірки та адаптації тахографа до транспортного засобу ідентифікаційний номер №227-000461G від 06.11.2023. Додану відповідачем до відзиву копії відповіді ТОВ "Метростандартсервіс" перевірку тахографа на MAN державний номерний знак НОМЕР_1 роботи не проводив, протокол адаптації тахографа №227-000461G не видавав, позивач не може прокоментувати жодним чином, оскільки така відповідь для позивача є незрозумілою та протирічить фактичним обставинам, адже, як уже зазначалось, чергову повірку тахографа транспортного засобу MAN TGA 41.360, державний номерний знак НОМЕР_1 , було проведено у встановленому порядку ТОВ "Метростандартсервіс" у м.Житомир і за результатами такої повірки позивачу було видано протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу ідентифікаційний номер № НОМЕР_2 від 06.11.2023, надрукований на відповідному бланку, засвідчений підписом і печаткою установи.
Представником відповідача до суду подано заперечення на відповідь на відзив. Зі змісту якого слідує, що позивачу неодноразово було забезпечено право на участь у розгляді справи з метою надання різного роду документів, які б спростували вчинене порушення (договорів оренди, позички та ін.) про передачу належного йому транспортного засобу у користування іншим особам. Натомість ані під час проведення рейдової перевірки, ані під час розгляду справи на яке надсилались пояснення від позивача, не було надіслано жодних догорів оренди. Проте, вказаний договір надається лише до позовної заяви.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив, що 07.02.2024 на а/дМ-21 Виступовичі-Житомир-Могилів-Подільський 286 км. + 274м старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області з безпеки на транспорті проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом марки MAN TGA 10.360 номерний знак НОМЕР_1 серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , що перебував під керуванням водія ОСОБА_1 .
За результатами перевірки складено акт від 07.12.2023 №000775 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, відповідно до якого під час перевірки встановлено, що транспортний засіб обладнано перевіреним та адаптованим цифровим тахографом, у водія ОСОБА_1 відсутній протокол повірки та адаптації тахографа.
Порушено вимоги ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Відповідальність за вказане правопорушення передбачена абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Водій з актом ознайомився, про що свідчить особистий підпис.
За наслідками розгляду Акту Відділом державного нагляду (контролю) у Вінницької області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ001447 від 06.02.2024 у розмірі 17000 грн. за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Вважаючи постанову про застосування адміністративно-господарських штрафу протиправним та таким, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із такого.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини дванадцятої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі Закон № 2344-ІІІ) державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначено порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 за № 1567 (далі Порядок № 1567).
Абзацом 1 пункту 4 Порядку № 1567 встановлено, що державний контроль на автомобільному транспорті (далі державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Пунктом 14 Порядку № 1567 обумовлено, що рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Пунктом 15 Порядку № 1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Відповідно до пункту 22 Порядку № 1567 у разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акту перевірки суб'єкта господарювання або акту перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.
Положеннями статті 18 Закону № 2344-ІІІ регламентовано, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані:
- організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;
- здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;
- забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;
- здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
Вимоги до автомобільного перевізника визначені у статті 34 Закону № 2344-ІІІ, зокрема автомобільний перевізник повинен: 1) виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; 2) забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; 3) забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Як визначено частинами першою та другою статті 48 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: 1) для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; 2) для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Водій транспортного засобу зобов'язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку (частина друга статті 49 Закону № 2344-ІІІ).
Таким чином, положеннями чинного законодавства покладено на перевізника обов'язок з забезпечення, а водія - пред'явлення для перевірки відповідних документів.
Разом з тим, порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджена Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 24.06.2010 № 385, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за № 946/18241 (далі Інструкція № 385), яка поширюється на суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі) (пункт 1.3 Інструкції № 385).
Пунктом 1.4 Інструкції № 385 визначено поняття термінів, зокрема:
- адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам'яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа "k", характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу "w", ефективного кола шини "l", а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності). Термін "адаптація тахографа до транспортного засобу", за визначенням ЄУТР ( 994_016 ), - "калібрування";
- контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;
- картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;
- тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (далі ЄУТР).
Пунктом 3.3 Інструкції № 385 встановлено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: 1) забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; 2) своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; 3) використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; 4) має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; 5) у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); 6) у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Згідно із пунктом 3.6 Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов'язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР; наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Пунктами 6.1, 6.2 та 6.3 Положення № 340 передбачено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни. Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).
З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що ведення тахографу передбачене для деяких категорій транспорту, в тому числі й тих, що мають повну масу понад 3,5 тонн. При цьому, водій транспортного засобу має пред'явити особам, які здійснюють контроль на автомобільному транспорті відповідні документи, зокрема картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа та мати протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. За відсутності документів до осіб, які здійснюють перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Так, нормами статті 60 Закону № 2344-ІІІ передбачена відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Згідно абзацу 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарський штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відсутність у водія на момент проведення перевірки передбачених документів становить склад господарського правопорушення, за яке до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що 07.12.2023 посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті було зупинено транспортний засіб марки MAN NGA 10.360, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , водій - ОСОБА_1 , власником транспортного засобу є позивач.
Під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, а саме: у зв'язку з відсутністю на момент проведення перевірки документів, передбачених статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт: здійснення вантажного перевезення відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
При вирішенні даної справи суд враховує правову позицію у подібних правовідносинах, яка викладена у постанові Верховного Суду від 23.08.2023 у справі № 600/1407/22-а, в якій суд дійшов висновку, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, покладається виключно на автомобільних перевізників, а не на власників транспортного засобу, яким перевозиться вантаж.
Аналогічна правова позиція висловлена Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постановах від 01 червня 2023 року та від 06 липня 2023 року у справах № 640/39442/21 та № 560/514/22.
Відповідно до договору №011220 оренди транспортних засобів від 01.12.2020 Позивач, що є власником, передало у користування ТОВ "Компанія-Будінвест" транспортні засоби, в тому числі: автомобіль марки MAN NGA 10.360, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , строк дії якого встановлено до 01.12.2021.
Додатковою угодою №2 від 01.12.2021 року до договору № 011220 оренди транспортних засобів від 01.12.2020 року продовжено до 01.12.2024.
Передача в оренду транспортного засобу марки MAN NGA 10.360, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 підтверджується актом приймання передачі орендованого майна від 01.12.20209 року.
Проаналізувавши зібрані у справі докази суд вважає, що відповідачем належними та допустимими доказами не було доведено факту вчинення позивачем спірного правопорушення і, що саме він виступав автомобільним перевізником, виходячи з наступного.
Актом перевірки зафіксовано загальні відомості про автомобіль (марка, номерний знак), серія і номер свідоцтва про реєстрацію, дані про водія. Однак, в акті перевірки не вказано інформацію про вантаж, хто є його відправником та одержувачем, відсутні пояснення водія про те, від кого та куди він здійснює перевезення.
Суд зазначає, що акт перевірки - це лише один із доказів, який повинен братися до уваги під час розгляду справи про адміністративне (чи інше) правопорушення. Чинним законодавством не визначено такий акт як єдиний доказ вчинення правопорушення перевізником. Даний документ є лише службовим документом, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлення порушень вимог чинного законодавства відповідними суб'єктами, однак наведені в акті обставини повинні бути підтвердженні іншими доказами.
Висновок відповідача про те, що перевізником виступає позивач, ґрунтується лише на тому, що автомобіль, яким здійснювалось перевезення, зареєстровано на Товариство - позивача.
Між тим, автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб, адже такі дані не завжди можуть співпадати.
Відповідний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 23.08.2023 у справі №600/1407/22-а.
Необхідно зауважити, що норми статті 16 Закону України «Про дорожній рух» надають право власнику автомобіля, або водію довіряти у встановленому порядку право користування і розпорядження приватним транспортним засобом іншій особі, яка має відповідне право на керування.
При цьому, факт передачі такого автомобіля в користування може бути підтверджено наявністю відповідного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та не вимагає від особи оформляти будь-які додаткові документи.
З акту перевірки від 07.12.2023 № 000775 слідує, що на момент проведення перевірки транспортний засіб марки марки MAN NGA 10.360, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , був під керуванням водія ОСОБА_1 .. При цьому доказів, що такий водій перебуває у трудових відносинах із позивачем, матеріали справи не містять.
Крім того, суд бере до уваги при вирішенні спору, ту обставину, що у ТТН перевізиком зазначене ТОВ "Компанія-Будінвест".
Суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що автомобільний перевізник має використовувати транспортний засіб для перевезення вантажу на законних підставах. Проте автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону №2344-III), а не власник/користувач транспортного засобу.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 06.07.2023 у справі №560/514/22.
На думку суду, сама по собі належність на праві власності автомобіля марки марки MAN NGA 10.360, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , позивачу не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ, оскільки відповідач не надав належних, достатніх та беззаперечних доказів на підтвердження того, що під час проведення рейдової перевірки водій на належному позивачу на праві власності транспортному засобі перевозив вантаж у комерційних цілях, та що ТОВ "Каскад-Будінвест" є автомобільним перевізником у розумінні Закону №2344-ІІІ.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналіз норм законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, та встановлені у справі обставини вказують на те, що відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності прийнятого рішення про накладення штрафу на позивача за порушення норм законодавства про автомобільний транспорт, оскаржувана постанова №ПШ113931 від 05.11.2024 року прийнята не об'єктивно, без урахування усіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення, без доведення обставин належними і достатніми доказами, тому є протиправною і підлягає скасуванню.
За таких обставин суд дійшов висновків, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн., що підтверджується квитанцією.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті №ПШ 001447 від 06.02.2024 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Будінвест" адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Будінвест" за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, місто Київ, вулиця Фізкультури, будинок 9, код ЄДРПОУ 39816845) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн.00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "КАСКАД-БУДІНВЕСТ" (вул. Айвазовського, буд. 10, м. Вінниця, 21022, код ЄДРПОУ 38716973)
Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області (вул. Порика. 29, м. Вінниця. 21021, код ЄДРПОУ 39816845)
Суддя Комар Павло Анатолійович