м. Вінниця
08 вересня 2025 р. Справа № 120/9492/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області за №023830024148 від 10.04.2024 року щодо відмови в призначені пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі період роботи з 21.08.2017 по 07.10.2019 на посаді молодшої медичної сестри 2 відділення психіатричного КНП "Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня імені академіка О.І. Ющенка ВОР" та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 27.02.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що звернулась з заявою встановленого зразка та необхідними документами за призначенням пенсії на пільгових умовах за Списком №2 зі зниженням пенсійного віку. Позивач зазначає, що її страховий стаж, з урахуванням подвійного розміру за роботу в психіатричному відділенні становить 20 років 9 місяців 23 дні. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області за №023830024148 від 10.04.2024 року відмовлено у призначенні пенсії з посиланням на відсутність необхідного страхового стажу.
Не погоджуючись з таким рішенням суб'єкта владних повноважень, позивачка звернулася до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідачем подано відзив на позову заяву, в якому представник ГУ ПФУ у Вінницькій області заперечила щодо задоволення вимог позивачки та вказала про наступне.
09.10.2023, 27.02.2024, 01.04.2024 та 26.04.2024 ОСОБА_1 зверталась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, згідно п.2 ч. 2 статті 114 Закону №1058, на які відповідно 17.10.2023, 08.04.2024, 10.04.2024 та 03.05.2024 територіальними органами Пенсійного фонду України були прийняті рішення про відмову в призначенні пенсії.
Всі зазначені рішення про відмову в призначенні пенсії обґрунтовуються відсутністю у позивачки страхового стажу необхідного для призначення пенсії.
Представник відповідача зазначає, що враховуючи, що позивач працювала у психіатричному закладі після 01.01.2004, згідно положення абзацу третього частини четвертої статті 24 Закону №1058, пільговий порядок обчислення стажу роботи, в тому числі з урахуванням ст.60 Закону №1110, застосовуються виключно при обчисленні пільгового стажу для визначення права на пенсію, а саме, для обчислення наявного стажу роботи на посадах, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2, проведено застосування ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
При цьому з 01.01.2004 страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку в одинарному розмірі, тому позовні вимоги позивачки щодо зарахування стажу роботи за період роботи з 21.08.2017 по 07.10.2019 в подвійному розмірі не ґрунтуються на вимогах норм чинного законодавства України, і, як наслідок - не підлягають задоволенню.
Відповідачем подано відзив на позову заяву, в якому представник ГУ ПФУ у Рівненській області заперечила щодо задоволення вимог позивачки та вказала про наступне.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Таким чином, період роботи позивачки у психіатричному відділенні з 21.08.2017 по 07.10.2019 Головним управлінням зараховано до загального страхового стажу в одинарному розмірі, підстав для зарахування спірного періоду роботи у подвійному розмірі у відділені психіатрії відповідно до ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» відсутні, оскільки це суперечить Закону №1058.
З огляду на викладене, підстави для зарахування позивачці до загального страхового стажу спірного періоду роботи у психіатричному відділенні в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відсутні.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
01.04.2024 ОСОБА_1 звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до норм ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Заяву позивача за принципом екстериторіальності заяву розглянуто ГУ ПФУ в Рівненській області. Рішенням ГУ ПФУ в Рівненській області за №023830024148 від 10.04.2024 року відмовлено заявнику у призначенні пенсії відповідно до п. 2 ч. 2 статті 114 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Вказали, що страховий стаж особи становить 18 років 2 місяці 29 днів, а пільговий стаж, по Списку №2, становить 13 років 2 місяці 26 днів.
До страхового стажу не зараховано період роботи з 01.01.2024 по 28.03.2024, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня інформація про сплату страхових внесків за зазначений період.
До пільгового стажу не зараховано період роботи з 01.01.1992 по 18.08.1992 згідно довідки уточнюючої особливий характер робіт або умов праці, необхідних для призначення пенсій на пільгових умовах №53 від 21.05.2014, виданої ВАТ "Вінницький підшипниковий завод", оскільки в довідці відсутнє посилання на списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991, чинні впродовж зазначеного періоду роботи заявниці.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених вимог в контексті спірної ситуації, суд керується та виходить з наступного.
Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано нормами Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За приписами частини 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно зі статтею 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637).
Відповідно до пунктів 1-2 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших-документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Отже, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній застосовуються норми Порядку №637 щодо підтвердження трудового стажу.
Відповідно до відомостей, які містяться в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 13.07.1982, вбачається наступна інформація про працю позивачки у спірні періоди:
- запис №22 від 21.08.2017 про прийняття на роботу на посаду молодшої медичної медсестри (ванниці) 2 відділення психіатричного змішаного для дорослих з ліжками первинного психотичного епізоду;
- запис №23 від 01.06.2018 про переведення на посаду молодшої медсестри (буфетниці) 2 відділення психіатричного змішаного для дорослих з ліжками первинного психотичного епізоду;
- запис 324 від 07.10.2019 про звільнення.
Крім того, серед матеріалів справи міститься довідка від 25.05.2023 №137, яка видана КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня імені ак. О.І.Ющенка Вінницької обласної ради", якою підтверджено, що позивачка дійсно працювала в КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня імені ак. О.І.Ющенка Вінницької обласної ради" з 21.08.2017 по 07.10.2019 на посаді молодшої медсестри (а.с.22).
Відтак, судом встановлено, що позивачка у спірний період працювала на посаді молодшої медичної сестри в КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня імені ак. О.І.Ющенка Вінницької обласної ради". Однак, такий період роботи позивачки не враховано у подвійному розмірі, з цього приводу суд зазначає про таке.
01.01.2004 набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII).
Так, положеннями статті 60 Закону №1788-XII передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Прикінцевими положеннями Закону №1058-IV визначено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за списками № 1 і 2, а також за вислугу років, здійснюється за названим Закону разі досягнення пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Статтею 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» встановлено, що заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров'я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги.
Психіатрична допомога - це комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про психіатричну допомогу» професійні права, обов'язки лікаря-психіатра, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, у тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади, при наданні психіатричної допомоги встановлюються Основами законодавства України про охорону здоров'я, цим Законом та іншими законами. Лікар-психіатр, інші працівники, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади, мають право на пільги, встановлені законодавством України для осіб, зайнятих на важких роботах та з шкідливими і небезпечними умовами праці.
Пунктом 2 Інструкції "Про проведення обов'язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів ", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 2002 року № 12, передбачено, що обов'язковий попередній та періодичний психіатричні огляди проводяться лікарем-психіатром у державних та комунальних психіатричних закладах, закладах охорони здоров'я, що мають у своєму складі спеціалізовані психоневрологічні центри, відділення, кабінети (далі психоневрологічні заклади), та надають психіатричну допомогу за місцем проживання громадян.
Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України та Пенсійного Фонду України від 29.12.2005 №625/15-05/039-6 №10.01.09/2606 №16918/02-20 заклади охорони здоров'я: протитуберкульозні кабінети, психіатричні кабінети, кабінети інфекційних захворювань, психоневрологічні відділення, психіатричні бригади швидкої допомоги відносяться до таких, час роботи в яких зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах: від 27 лютого 2020 року у справі №462/1713/17, від 11 грудня 2018 року у справі №310/385/17 (2-а/310/47/17), від 23 січня 2019 року у справі №485/103/17 та від 4 грудня 2019 року у справі №689/872/17.
Відповідно до пункту 16Прикінцевих положень Закону №1058-IV, положення Закону України №1788-ХІІзастосовуються у частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Провівши системний аналіз вказаних норм, суд дійшов висновку, що Закон України №1058-IVне передбачає обмежень щодо застосування статті 60 Закону України №1788-ХІІпід час обчислення пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, а сама редакція статті 60 Закону України №1788-ХІІє чинною на теперішній час.
Положення статті 24 Закону України №1058-IVтакож не скасовують та не зупиняють дію статті 60 Закону №1788-ХІІ.
Аналогічна правова позиція щодо застосування положень статті 24 Закону №1058-IVтастатті 60 Закону №1788-ХІІвикладена у постанові Верхового Суду від 27.02.2020 у справі №462/1713/17, яка, у силу вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковою для врахування.
Відтак, суд дійшов висновку, що посада молодшої медичної сестри встановлено, що позивачка у спірний період працювала на посаді молодшої медичної сестри в КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня імені ак. О.І.Ющенка Вінницької обласної ради", на якій позивачка працювала в оскаржуваний період з 21.08.2017 по 07.10.2019, дає їй право на пільгове обчислення, передбачене статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а рішення ГУ ПФУ в Рівненській області від 10.04.2024 №023830024148 слід визнати протиправним та скасувати.
Посилання представників відповідачів на те, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та вислугу років - є безпідставним, оскільки вимогами абзацу 4 частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом.
Щодо позовної вимоги зобов'язати ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснити перерахунок і виплату пенсії з 27.02.2024, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У справі, яка розглядається, суд встановив, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачкою заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в Рівненській області, рішенням якого позивачці відмовлено в призначенні пенсії.
Тож дії зобов'язального характеру щодо зарахування до страхового стажу періодів роботи та проведення перерахунку пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про перерахунок пенсії, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України Рівненській області.
Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.05.2024 у справі №460/38580/22та24.05.2024№460/17257/23.
Відповідно до аб. 1 ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Як встановлено судом, позивачка звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії 27.02.20245, отже призначення пенсії слід здійснити з цієї дати.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи викладене, даний позов підлягає частковому задоволенню.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3статті 139 КАС України)
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення головного управління пенсійного фонду України в Рівненській області №023830024148 від 10.04.2024 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи з 21.08.2017 по 07.10.2019 у Комунальному некомерційному підприємстві «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня імені ак. О.І.Ющенка Вінницької обласної ради" в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначити з 27.02.2024 пенсію за віком за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22, код ЄДРПОУ 13322403)
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33004, м. Рівне, вул. Борисенка Олександра, 7, код ЄДРПОУ 21084076)
Суддя Комар Павло Анатолійович