04 вересня 2025 року
м. Черкаси
Справа № 712/13882/24
Провадження № 22-ц/821/1284/25
категорія: 311000000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Василенко Л. І.,
суддів: Гончар Н. І., Новікова О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго», ОСОБА_2 ,
розглянув в письмовому провадженні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Петрика Сергія Анатолійовича на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 травня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго», ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, у складі: головуючого судді Ватажок-Сташинської А. В.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом.
Позовні вимоги мотивувала тим, що 20.08.2024 вона була ознайомлена з наказом від 19.08.2024 № 15-п/кз про оголошення їй догани за порушення трудової дисципліни і невиконання вимог інструкції ПІ-01-087, недотримання графіку робочого часу, встановленого Правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників ПАТ «Черкасиобленерго» за начебто самовільне залишення робочого місця 19.07.2024 на 2 години 20 хвилин без дозволу безпосереднього керівника.
Позивач зазначає, що її жодного разу не ознайомлювали з даними Правилами, як це передбачено ст. 29 КЗпП України (ні під час працевлаштування позивача до ПАТ «Черкасиобленерго», ні після внесення змін до даних Правил), про що позивач повідомила, зробивши відповідний запис на наказі від 19.08.2024 № 15-п/кз та направивши запит на адресу в.о. генерального директора ПАТ «Черкасиобленерго» для надання підтвердження, що обов'язок роботодавця, який передбачений ст. 29 КЗпП України був виконаний.
Зазначає, що на свій запит вона не отримала підтвердження того, що її було ознайомлено з Правилами.
Зазначає, що 19 липня 2024 року їй необхідно було відлучитись з роботи по особистих справах на 2-3 години. Зазвичай, в таких випадках, позивач та її колеги, писали заяву на відгул та віддавали її своєму безпосередньому керівнику - начальнику відділу, а також робили запис у відповідному журналі реєстрації часу виконання службових обов'язків.
Позивачу не відомо ким був встановлений такий порядок отримання відгулу, але це була звичайна та стала практика у відділі.
Тож, 19.07.2024, перед тим як відлучитися зі свого робочого місця, вона написала заяву про свою тимчасову відсутність, яку залишила на робочому столі свого безпосереднього керівника, оскільки спроби знайти свого безпосереднього керівника на його робочому місці, для погодження заяви, були марними.
Крім того, позивач зробила відповідний запис про свою відсутність у Журналі реєстрації часу виконання службових обов'язків.
Як стало відомо 20.08.2024 з оспорюваного наказу № 15-п/кз, безпосередній керівник позивача в той день був відсутній на своєму робочому місці 19.07.2024 з 8 години до 11 години 40 хвилин. Про свою відсутність в той день на роботі безпосередній керівник позивача не повідомляв жодному своєму підлеглому працівнику, у тому числі і позивачу. Тож, позивач не знала до кого звертатися, під час його відсутності.
Також в обґрунтування позову зазначено, що спірний наказ оформлений з порушенням Інструкції з документування управлінської інформації ПАТ «Черкасиобленерго», затвердженої наказом від 19.11.2021 № 533 та Інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами у діловодстві, електронного міжвідомчого обміну ПАТ ««Черкасиобленерго», затвердженої наказом від 08.04.2024 № 264.
Зазначає, що усі внутрішні документи, які були створені працівниками ПАТ «Черкасиобленерго», та які стали підставами для винесення спірного наказу не пройшли реєстрації, оскільки вони були у письмовій формі та не містять штрих-коду або QR-коду.
Крім того, в обґрунтування позову, зазначено, що оголошення їй догани у буденній ситуації, яких до того було чимало, є особистою неприязню до позивача з боку в.о. генерального директора ПАТ «Черкасиобленерго» ОСОБА_2 , після того, як позивач звернулась до поліції щодо формального працевлаштування на ПАТ «Черкасиобленерго» команди спортсменів з метою надання їм можливості бронювання від мобілізації.
За заявою позивача було зареєстроване відповідне кримінальне провадження, яке на даний час розслідується слідчим управлінням ГУНП в Черкаській області.
Просила визнати протиправними дії в.о. генерального директора ПАТ «Черкасиобленерго» Вадима Яненко, які полягають в прийнятті до розгляду обґрунтованості наказу від 19.08.2024 № 15-п/кз «Про оголошення догани» документи, які оформлені з порушенням правил діловодства, затверджених локальними Інструкціями «Черкасиобленерго».
Визнати незаконним та скасувати наказ від 19.08.2024 № 15-п/кз підписаний в.о. генерального директора ПАТ «Черкасиобленерго» Вадимом Яненком, про застосування дисциплінарного стягнення (догани) до провідного інженера відділу перспективного розвитку ПАТ «Черкасиобленерго» ОСОБА_3 .
Стягнути із відповідача на її користь судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 травня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що у діях позивача наявний склад дисциплінарного порушення, а рішення роботодавця при вирішенні питання про притягнення її до дисциплінарної відповідальності у виді догани є законним.
Судом зазначено, що позивачем не надано належних та допустимих доказів у підтвердження доводів, що її притягнення до дисциплінарної відповідності, яке оскаржується у справі, обумовлене саме упередженим ставленням з боку роботодавця.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі, поданій 04.06.2025, представник ОСОБА_1 - адвокат Петрик С. А., вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, ухваленим з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з недоведеністю обставин, які суд визнав встановленими, з невідповідністю висновків суду обставинам справи, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 травня 2025 року, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, дійшов висновку, що факт порушення позивачем трудової дисципліни знайшов своє підтвердження наданими ПАТ «Черкасиобленерго» доказами, процедура застосування дисциплінарного стягнення роботодавцем дотримана, а доводи позивача про її не ознайомлення з ПВТР є безпідставними, оскільки позивач у судовому засіданні підтвердила, що їй відомий графік її роботи та режим роботи підприємства. Також суд не надав належної оцінки факту відкриття листка непрацездатності в день інкримінованого порушення.
Зазначає, що відповідачем ПАТ «Черкасиобленерго» не було надано суду жодного належного та допустимого доказу (наприклад, підпису позивача у відповідному журналі ознайомлення, на аркуші ознайомлення з ПВТР, або відповідного пункту в трудовому договорі/контракті, де було б зафіксовано факт такого ознайомлення) на підтвердження виконання ним вимог ст. 29 КЗпП України щодо ознайомлення ОСОБА_1 з ПВТР під розписку.
Вважає, що оскільки позивача не було належним чином ознайомлено з ПВТР, вона не могла нести відповідальність за порушення тих положень, які не були доведені до її відома у встановленому законом порядку.
Вказує, що ключовою обставиною, яку суд першої інстанції належним чином не дослідив та не врахував, є наявність у позивача листка непрацездатності № 13019871-2024351725-1, відкритого саме 19.07.2024 та закритого 23.07.2024. Цей факт прямо зазначений у підставах для видання оскаржуваного наказу. Подія, яка кваліфікована як порушення, також датована 19.07.2024.
23 червня 2025 року від АТ «Черкасиобленерго» надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Слід зазначити, що ухвалою Черкаського апеляційного суду від 13 червня 2025 року відкрито апеляційне провадження та надано 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на подачу відзиву.
Ухвалу про відкриття апеляційного провадження АТ «Черкасиобленерго» отримало в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» 05.06.2025 (т. 3 а.с. 54).
Відзив на апеляційну скаргу подано АТ «Черкасиобленерго» 23 червня 2025 року, тобто з пропуском визначеного законом строку.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З огляду на викладене відзив АТ «Черкасиобленерго» на апеляційну скаргу підлягає залишенню без розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
19.08.2024 ПАТ «Черкасиобленерго» видано наказ № 15-п/кз про застосування дисциплінарного стягнення (догани) до провідного інженера відділу перспективного розвитку ПАТ «Черкасиобленерго» ОСОБА_3 (т.1 а.с. 9-10).
Вищевказаний наказ було складено за фактом відсутності позивача на роботі 19.07.2024 у проміжок часу з 09 год 40 хв до 12 год 00 хв, комісією у складі провідного інженера відділу перспективного розвитку ОСОБА_4 , провідного інженера відділу перспективного розвитку ОСОБА_5 , провідного інженера відділу перспективного розвитку ОСОБА_6 .
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 20.05.1997, виданої на ім'я ОСОБА_1 , у період з 1998 і дотепер позивач працевлаштована у ПАТ «Черкасиобленерго» (т.1 а.с. 11-12).
Згідно з даними з Табеля обліку використання робочого часу по ПАТ «Черкасиобленерго» за звітний період з 01.07.2024 по 31.07.2024, у ОСОБА_1 19.07.2024 був робочим днем із тривалістю робочого дня 6,5 годин (т.1 а.с. 15-16).
Відповідно до заяви від 19.07.2024, написаної на ім'я начальника ВПР ОСОБА_7 , ОСОБА_1 просила надати їй відгул 19.07.2024 з 9 год 40 хв до 12 год 00 хв, у зв'язку з сімейними обставинами (т.1 а.с. 17).
19 липня 2024 року провідним інженером відділу перспективного розвитку ОСОБА_4 , провідним інженером відділу перспективного розвитку ОСОБА_5 , провідним інженером відділу перспективного розвитку ОСОБА_6 було складено акт № б/н про те, що комісією встановлено, що 19.07.2024 провідний інженер ОСОБА_1 подала на ім'я начальника ВПР ОСОБА_7 заяву від 19.07.2024, в якій просить надати їй відгул 19.07.2024 у проміжок часу з 09 год 40 хв до 12 год 00 хв, у зв'язку з сімейними обставинами. При цьому у вказаній заяві провідний інженер ОСОБА_1 не вказує з яких саме сімейних причин їй необхідно бути відсутньою на робочому місті. Окрім того, комісію встановлено, що начальник ВПР ОСОБА_7 , на ім'я якого провідний інженер ОСОБА_1 подала заяву 19.07.2024 перебував у лікаря, а відтак не мав змоги ознайомитись із заявою провідного інженера ОСОБА_1 та як наслідок надати згоду на відгул ОСОБА_1 19.07.2024 у проміжок часу з 09 год 40 хв по 12 год 00 хв. Враховуючи вищевикладене, комісією встановлено, що провідний інженер ОСОБА_1 без згоди безпосереднього керівника, самовільного залишила робоче місце та 19.07.2024 у проміжок часу з 09 год 40 хв по 12 год 00 хв була відсутня на робочому місці (т. 1 а.с. 18).
Із вищезазначеним актом ОСОБА_1 ознайомлена, про що свідчить її підпис на вказаному акті.
19 липня 2024 року директором з інвестицій та перспективного розвитку ПАТ «Черкасиобленерго» була погоджена заява начальника ВПР ОСОБА_7 про те, що він буде відсутнім на робочому місці з 08 год 00 хв до 11 год 00 хв 19.07.2024, у зв'язку з відвідуванням лікаря (а.с. 19).
19 липня 2024 року начальником ВПР ОСОБА_7 на ім'я директора з інвестицій та перспективного розвитку ПАТ «Черкасиобленерго» було написана доповідна записка, в якій він зазначив, що заяву ОСОБА_3 про надання відгулу 19.07.2024 у проміжок часу з 09 год 40 хв по 12 год 00 хв, у зв'язку з сімейними обставинами, він не погоджував та жодним іншим способом не був повідомлений про її відсутність на роботі (т.1 а.с. 20).
Відповідно до пояснювальної записки від 19.07.2024, ОСОБА_1 підтвердила факт своєї відсутності на робочому місці у проміжок часу з 09 год 40 хв по 12 год 00 хв, а також визнала, що заяву про надання відгулу 19.07.2024 у проміжок часу з 09 год 40 хв по 12 год 00 хв з начальником не погоджувала. Поряд з цим ОСОБА_1 зазначила, що шляхом написання заяви та, зробивши запис у Журнал реєстрації часу виконання службових обов'язків, вона належно повідомила про свою відсутність керівництво (т. 1 а.с. 21).
Згідно із пояснювальною запискою начальника ВПР ОСОБА_7 директору з інвестицій та перспективного розвитку ПАТ «Черкасиобленерго» від 07.08.2024, ОСОБА_1 після 13 год 00 хв 19.07.2024 перебувала на роботі (т.2 а.с. 20).
Відповідно до пояснювальної записки директору з інвестицій та перспективного розвитку ПАТ «Черкасиобленерго» від провідного інженера ВПР Сергія Мальського від 07.08.2024, про відсутність на роботі 19.07.2024 ОСОБА_1 . ОСОБА_8 дізнався від своїх співробітників приблизно під час обідньої перерви, разом з тим він у цей час вже бачив ОСОБА_1 на роботі (т.2 а.с. 21).
Із 19.07.2024 по 23.07.2024 ОСОБА_1 перебувала на лікарняному у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю внаслідок захворювання або травми, що стверджується листком непрацездатності №13019871-2024351725-1 виданим КНП «Перший Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» (т.2 а.с. 46).
Медичний висновок № 7386-98РН-945Е-86СР відповідно до єдиного реєстраційного номера ЕЛН:13019871-2024351725-1 був сформований 19.07.2024 о 17 год 21 хв, що стверджується листом від 05.08.2024 №1710/13-09 КНП «Перший Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» (т. 2 а.с. 46).
Згідно із рішенням ПАТ «Черкасиобленерго» від 31.07.2024 № 21, розглянувши документи про призначення страхових виплат по тимчасовій втраті працездатності, уповноважені особи апарату управління ПАТ «Черкасиобленерго» прийняли рішення відмовити у призначенні допомоги застрахованій особі ОСОБА_1 відповідно до листка непрацездатності № 1309871-2024351725-1, у зв'язку із відпрацюванням ОСОБА_1 робочого дня 19.07.2024 (т.2 а.с. 47).
Витяг з прохідної системи PartizanACMПАТ «Черкасиобленерго» по номеру НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , містить фіксування часу прибуття та виходу з місця роботи, а саме: о 07 год 19 хв ОСОБА_1 прибула на місце роботи; о 09 год 39 хв ОСОБА_1 покинула територію місця роботи; о 12 год 04 хв ОСОБА_1 прибула на місце роботи та о 15 год 00 хв покинула територію місця роботи (т.2 а.с. 48).
Відповідно до витягу з журналу Будинку правосуддя 19.07.2024 о 09 год 50 хв ОСОБА_1 зайшла до приміщенні Соснівського районного суду м. Черкаси (т. 2 а.с. 49-53).
Згідно із протоколом № 8 засідання Дирекції ПАТ «Черкасиобленерго» від 14.08.2024, було прийнято рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 провідного інженера відділу перспективного розвитку ПАТ «Черкасиобленерго», у виді оголошення догани за порушення трудової дисципліни і невиконання вимог інструкції ПІ-01-087, з урахуванням пп. 11 п. 18.19 Статуту ПАТ «Черкасиобленерго» (т.1 а.с. 34-35).
19 листопада 2021 року наказом № 533 ПАТ «Черкасиобленерго» затверджено Інструкцію з документування управлінської інформації ПАТ «Черкасиобленерго» (далі - Інструкція), яка встановлює єдині вимоги документування управлінської інформації та організації роботи з документами у ПАТ «Черкасиобленерго» незалежно від способу фіксації та відтворення інформації, яка міститься у документах, включаючи їх підготовку, реєстрацію, облік і контроль за виконанням (т.1 а.с. 38-65).
Пунктом 2.10 Інструкції визначено, що документ повинен містити обов'язкові для його певного виду реквізити, що розміщуються в установленому порядку, а саме: найменування установи, автора документа, назву виду документа, дату, реєстраційний індекс документа, заголовок до тексту, текст та підпис (т.1 а.с. 39).
Відповідно до пункту 8.1 Інструкції, індексація документів полягає у присвоєнні їм умовних позначень - індексів, які надаються документам під час їх реєстрації (т.1 а.с. 40 зворот).
Згідно із пунктом 8.3 Інструкції, реєстраційний індекс складається із порядкового номера документа у межах групи документів, що реєструються, який доповнюється індексами, що застосовуються в Товаристві, зокрема, індексами за структурним підрозділом, кореспондентів, виконавців, питань діяльності яких стосується документ (т.1 а.с. 40 зворот).
Відповідно до пункту 8.5 Інструкції, для нанесення реєстраційного індексу застосовується QR-код у порядку, передбаченому інструкцією (т.1 а.с. 40 зворот).
Накази Товариства видаються на виконання законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства енергетики України на інших державних органів влади, а також за дорученням керівництва або за ініціативою структурних підрозділів (пункт 23.1.1 Інструкції) (т.1 а.с. 46).
Відповідно до Переліку типових документів, що створюються в діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, установ, організацій і підприємств, що належать до сфери управління Товариства, із зазначенням термінів зберігання документів (далі - Перелік типових документів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, за змістом, строками зберігання та напрямками діяльності Товариством видаються такі накази: основної діяльності та кадрових питань (особового складу) (п. 23.1.3 Інструкції) (т.1 а.с. 46).
Згідно із п. 27.3 Інструкції структурні підрозділи установи реєструють створені ними доповідні та службові записки. Реєстрації підлягають вхідні, вихідні та внутрішні документи Товариства (т.1 а.с. 51).
Позачерговими дистанційними загальними зборами акціонерів ПАТ «Черкасиобленерго», які відбулись 25.12.2023 та протоколом позачергових дистанційних зальних зборів акціонерів ПАТ «Черкасиобленерго» від 03.01.2024 № 3/2023 затверджено Статут ПАТ «Черкасиобленерго» (далі - Статут) у новій редакції від 2023 року (т. 1 а.с. 120-151).
Розділом 18 Статуту визначено, що керівництво поточною діяльністю Товариства здійснює колегіальним виконавчий орган товариства - Дирекція, до компетенції якого входить прийняття рішення про прийняття на роботу в Товариство та звільнення з роботи працівників Товариства, а також вирішує інші питання трудових відносин із працівниками Товариства (т.1 а.с. 145).
Наказом Голови Правління ПАТ «Черкасиобленерго» від 01.03.2024 № 113 затверджено посадову інструкцію ПІ-01-087 провідного інженера відділу перспективного розвитку ПАТ «Черкасиобленерго» (далі - посадова інструкція), яка чинна з 01.03.2024 (т.2 а.с. 27-33).
У п.1.6 розділу 1 посадової інструкції зазначено, що провідний інженер ВПР повинен дотримуватися графіку робочого часу, встановленого Правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників Товариства (т.2 а.с. 28).
У п. 1.7 розділу 1 посадової інструкції визначено, що у своїй діяльності провідний інженер ВРП керується: діючими законами України, що регламентують діяльність, пов'язану з виконанням функціональних обов'язків та охороною праці, нормативними, методичними та іншими керівними документами з організації робіт в енергетичній галузі, наказами та розпорядженнями по товариству, Програмою відповідності оператора системи розподілу ПАТ «Черкасиобленерго», Колективним договором товариства та Правилами внутрішнього розпорядку для працівників ПАТ «Черкасиобленерго» цією посадовою інструкцією та іншими нормативно-правовими актами (т.2 а.с. 28).
У п. 3.1 розділу 3 посадової інструкції наведено перелік нормативно-правових актів та технічних документів, основи яких повинен знати у своїй діяльності провідний інженер ВРП та вміти керуватись у межах покладених на нього обов'язків, зокрема Кодекс законів про працю України (т. 2 а.с. 28 зворот ).
Відповідно до пункту 6.1 посадової інструкції за порушення трудової дисципліни і невиконання вимог цієї інструкції провідний інженер ВПР несе дисциплінарну відповідальність відповідно до ст. 147 Кодексу законів про працю України, а при заподіянні підприємству матеріальної шкоди притягується до матеріальної відповідальності відповідно до ст.ст. 132-135 Кодексу законів про працю України (т.2 а.с. 30).
У розділі 7 посадової інструкції наведено таблицю щодо взаємовідносин провідного інженера ВПР з іншими структурними підрозділами (т.2 а.с. 30-31).
Визначено, що структурними підрозділами, підпорядкованими директору з управління персоналом є, зокрема надання щорічних відпусток, відпусток без збереження заробітної плати, відпусток у зв?язку з навчанням тощо, облік використання робочого часу, оформлення тимчасової непрацездатності, інших неявок на роботу, зміна графіка роботи, встановлення неповного робочого часу, додержання трудового законодавства у роботі.
Сторінка 11 посадової інструкції містить відомості про ознайомлення з даною посадовою інструкцією, зокрема, відомості про те, що провідний інженер ОСОБА_1 01.03.2024 під власний підпис була ознайомлена із даною посадовою інструкцією (т. 2 а.с. 33).
23 березня 2019 року ПАТ «Черкасиобленерго» на конференції трудового колективу ПАТ «Черкасиобленерго» ухвалило правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників ПАТ «Черкасиобленерго» (далі - правила), які розроблені на виконання вимог чинного в Україні законодавства про працю з метою впорядкування трудових відносин, які виникають між працівниками та роботодавцем, оптимізації господарської діяльності та забезпечення належного рівня внутрішньої трудової дисципліни (т.2 а.с. 34-45).
Згідно із п. 1.2 правил, правилами регламентуються: порядок прийняття та звільнення працівників; основні права та обов'язки працівників; основні права та обов'язки роботодавця; робочий час та час відпочинку; заохочення за успіхи в роботі; відповідальність за порушення трудової дисципліни; матеріальна відповідальність (т.2 а.с. 36).
Відповідно до пунктів 1.3 та 1.4 правил, дія Правил поширюється на всіх працівників ПАТ «Черкасиобленерго» та вони є нормативно-правовим актом локального характеру, який доводиться до відома працівників в обов'язковому порядку під розписку (т.2 а.с. 36).
Розділом 5 правил встановлено робочий час та час для відпочинку працівників ПАТ «Черкасиобленерго» (т.2 а.с. 40-43).
Згідно із пунктом 5.2 правил, для робітників, керівників, професіоналів, спеціалістів та службовців, що працюють в однозмінному режимі, встановлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями (субота, неділя), згідно з затвердженими графіками відповідно до тижневої норми, передбаченої статтями 50 і 51 КЗпП України з наступним розпорядком роботи: початок роботи 07 год 30 хв; перерва для харчування та відпочинку з 12 год 00 хв до 13 год 00 хв. Закінчення роботи згідно з графіком роботи, що затверджується щороку. Керівник структурного підрозділу ознайомлює працівників з графіками роботи. Роботодавець організовує облік робочого часу працівників - фіксування відомостей про облік явки на роботу і виконання ними встановленої тривалості робочого часу. Облік робочого часу ведеться в табелях встановленої форми. У разі неявки на роботу з поважних причин (тимчасова непрацездатність, виконання громадських обов'язків, за сімейними обставинами тощо) працівник має у той самий день сповістити про це свого безпосереднього керівника (т.2 а.с. 40).
Розділом 7 правил встановлена відповідальність працівників за порушення трудової дисципліни (т.2 а.с. 44-45).
Відповідно до пункту 7.1 правил, трудова дисципліна це, зокрема належне виконання працівником трудових обов'язків, передбачених посадовою(робочою) інструкцією, кваліфікаційною характеристикою, розпорядчими та іншими нормативними документами Товариства; дотримання працівником вимог чинного в Товаристві Колективного договору та цих Правил; дотримання працівником вимог наказів, положень, інструкцій та інших нормативних документів, що діють в Товаристві; дотримання працівником режиму робочого часу.
Порушення трудової дисципліни, тобто невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків, тягне застосування заходів дисциплінарного впливу, а також застосування інших заходів, передбачених чинним законодавством (п 7.2 правил) (т.2 а.с. 44).
Згідно з пунктом 7.3 правил за порушення трудової дисципліни роботодавець застосовує наступні дисциплінарні стягнення: а) догана; б) звільнення (т.2 а.с. 44).
Наказом ПАТ «Черкасиобленерго» від 12.12.2023 № 1151п/тз про норму тривалості робочого часу та перенесення робочих днів у 2024 році скасовано дію наказу № 1091-п/тз від 28.11.2023 та встановлено з 01.01.2024 для працівників ПАТ «Черкасиобленерго», які працюють в однозмінному режимі п'ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями у суботу та неділю наступний графік роботи: початок робочого дня - 7 год 30 хв; закінчення робочого дня - 16 год 45 хв; закінчення робочого дня по п'ятницях - з 17.05.2024 по 13.09.2024 - 15 год 00 хв; закінчення робочого дня у п'ятницю 23.08.2024 - 14 год 00 хв (т.2 а.с. 54-56).
Мотивувальна частина
Позиція Черкаського апеляційного суду
Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 367 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, ст. 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 3 та ст. 4 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно зі ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Статтею 139 КЗпП України визначено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Відповідно до ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення догана або звільнення.
Згідно із ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Порушенням трудової дисципліни визнається невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків, тобто для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
У справах, в яких оспорюється незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, саме роботодавець повинен довести, що застосування таких заходів стягнення відбулося без порушення законодавства про працю.
Згідно зі ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Під порушенням трудової дисципліни мається на увазі невиконання чи неналежне виконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на працівника трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Роботодавець має визначити, чи немає обставин, які виключають дисциплінарне провадження щодо працівника, до яких зазвичай відносяться: відсутність події або складу дисциплінарного проступку, вини; дії особи у стані крайньої необхідності; наслідки порушення; закінчення строку, передбаченого для накладення дисциплінарного стягнення.
Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності достатньо, щоб був зафіксований сам факт порушення, а наявність чи відсутність шкідливих наслідків може бути врахована при визначенні тяжкості проступку та виборі виду дисциплінарного стягнення.
Водночас вина, як одна з ознак порушення трудової дисципліни, є цілком необхідною для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, наявність якої має бути обов'язково доведена роботодавцем. Критерієм, за яким визначається наявність вини в діях працівника, є належна добросовісність та активність працівника при виконанні трудових обов'язків.
У постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року справі № 554/9493/17 (провадження № 61-38286св18) зазначено, що ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок.
Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст. ст. 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
Разом з цим, відповідно до сталої судової практики у такій категорії спорів причину відсутності працівника на роботі можна вважати поважною, якщо явці на роботу перешкоджали істотні обставини, які не можуть бути усунуті самим працівником, зокрема: пожежа, повінь (інші стихійні лиха); аварії або простій на транспорті; виконання громадянського обов'язку (надання допомоги особам, потерпілим від нещасного випадку, порятунок державного або приватного майна при пожежі, стихійному лиху); догляд за захворілим зненацька членом родини; відсутність на роботі з дозволу безпосереднього керівника; відсутність за станом здоров'я. Вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі працівника, звільненого за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати всі надані сторонами докази (постанови Верховного Суду від 22 грудня 2023 року у справі № 756/8875/21, від 27 листопада 2023 року у справі № 486/78/23, від 05 жовтня 2023 року у справі № 671/2022/22, від 20 вересня 2023 року у справі № 309/399/22).
Відповідно до ст. 150 КЗпП України дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони на інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 57 КЗпП України, час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.
Приписами ст. 140 КЗпП України встановлено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.
Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням роботодавця і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил (ч. 1 ст. 142 КЗпП України).
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 працює в ПАТ «Черкасиобленерго» на посаді провідного інженера відділу перспективного розвитку з 19.10.2017.
23.03.2019 на конференції трудового колективу ПАТ «Черкасиобленерго» ухвалило Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників ПАТ «Черкасиобленерго».
Текст Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ПАТ «Черкасиобленерго» було розміщено на дошці оголошень у коридорі біля входу до відділу управління персоналом.
Наказом ПАТ «Черкасиобленерго» від 12.12.2023 № 1151п/тз про норму тривалості робочого часу та перенесення робочих днів у 2024 році скасовано дію наказу № 1091-п/тз від 28.11.2023 та встановлено з 01.01.2024 для працівників ПАТ «Черкасиобленерго», які працюють в однозмінному режимі п'ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями у суботу та неділю наступний графік роботи: початок робочого дня - 7 год 30 хв; закінчення робочого дня - 16 год 45 хв; закінчення робочого дня по п'ятницях - з 17.05.2024 по 13.09.2024 - 15 год 00 хв; закінчення робочого дня у п'ятницю 23.08.2024 - 14 год 00 хв.
Наказом Голови Правління ПАТ «Черкасиобленерго» від 01.03.2024 № 113 затверджено посадову інструкцію ПІ-01-087 провідного інженера відділу перспективного розвитку ПАТ «Черкасиобленерго», яка чинна з 01.03.2024.
У п.1.6 розділу 1 посадової інструкції зазначено, що провідний інженер ВПР повинен дотримуватися графіку робочого часу, встановленого Правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників Товариства.
Пунктом 1 .7 розділу 1 посадової інструкції визначено, що у своїй діяльності провідний інженер ВРП керується, зокрема, Правилами внутрішнього розпорядку для працівників ПАТ «Черкасиобленерго».
Відповідно до п. 6.1 посадової інструкції за порушення трудової дисципліни і невиконання вимог цієї інструкції провідний інженер ВПР несе дисциплінарну відповідальність відповідно до ст. 147 КЗпП України, а при заподіянні підприємству матеріальної шкоди притягується до матеріальної відповідальності відповідно до ст.ст. 132-135 КЗпП України.
У розділі 7 посадової інструкції наведено таблицю щодо взаємовідносин провідного інженера ВПР з іншими структурними підрозділами.
Так, передбачено, що структурними підрозділами, підпорядкованими директору з управління персоналом є, зокрема надання щорічних відпусток, відпусток без збереження заробітної плати, відпусток у зв?язку з навчанням тощо, облік використання робочого часу, оформлення тимчасової непрацездатності, інших неявок на роботу, зміна графіка роботи, встановлення неповного робочого часу, додержання трудового законодавства у роботі.
Сторінка 11 посадової інструкції містить відомості про ознайомлення з даною посадовою інструкцією, зокрема, відомості про те, що провідний інженер ОСОБА_1 01.03.2024 під власний підпис була ознайомлена із даною посадовою інструкцією.
З викладеного вбачається, що позивач ОСОБА_1 була обізнана з правилами внутрішнього трудового розпорядку, тому доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу.
19.07.2024 у проміжок часу з 09 год 40 хв до 12 год 00 хв, ОСОБА_1 була відсутня на роботі без згоди безпосереднього керівника, що було зафіксовано в акті № б/н від 19 липня 2024 року, складеному провідним інженером відділу перспективного розвитку ОСОБА_4 , провідним інженером відділу перспективного розвитку ОСОБА_5 , провідним інженером відділу перспективного розвитку ОСОБА_6 .
Актом встановлено, що ОСОБА_1 подала на ім'я начальника ВПР ОСОБА_7 заяву від 19.07.2024, в якій просить надати їй відгул 19.07.2024 у проміжок часу з 09 год 40 хв до 12 год 00 хв, у зв'язку з сімейними обставинами, проте не погодила її з безпосереднім керівником.
Факт відсутності ОСОБА_1 на робочому місці у визначений в акті час підтверджується даними витягу з прохідної системи PartizanACMПАТ «Черкасиобленерго» по номеру НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , який містить фіксування часу прибуття та виходу з місця роботи, а саме: о 07 год 19 хв ОСОБА_1 прибула на місце роботи; о 09 год 39 хв ОСОБА_1 покинула територію місця роботи; о 12 год 04 хв ОСОБА_1 прибула на місце роботи та о 15 год 00 хв покинула територію місця роботи.
У відповідності із законом, від ОСОБА_1 були відібрані пояснення, в яких нею зазначено, що вона була відсутньою на робочому місці у проміжок часу з 09 год 40 хв по 12 год 00 хв, а також визнала, що заяву про надання відгулу 19.07.2024 у проміжок часу з 09 год 40 хв по 12 год 00 хв з начальником не погоджувала. Поряд з цим ОСОБА_1 зазначила, що шляхом написання заяви та зробивши запис у Журнал реєстрації часу виконання службових обов'язків вона належно повідомила про свою відсутність керівництво.
Слід зазначити, що ОСОБА_1 , як на підставу правомірності її відсутності 19.07.2024 при наданні пояснень, остання посилалась саме на те, що вона писала заяву про надання їй відгулу за сімейними обставинами та вказувала на перебування у вказаний період часу у Соснівському районному суді м. Черкаси, що підтверджується Журналом відвідувачів Будинку Правосуддя.
Разом з тим, в апеляційній скарзі, як на підставу поважності відсутності на роботі у спірний період, зокрема посилається на листок непрацездатності № 13019871-2024351725-1, який відкритий саме 19.07.2024 та закритого 23.07.2024.
Згідно ст. 22, 23 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу). Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.
Порядок, умови видачі та продовження листків непрацездатності визначено Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом МОЗ від 13 листопада 2001 року № 455.
У п. 2.1 Інструкції № 455 визначено, що у разі захворювання чи травми на весь період тимчасової непрацездатності до відновлення працездатності або до встановлення групи інвалідності МСЕК видається листок непрацездатності, що обраховується в календарних днях. Листок непрацездатності у разі захворювання, травми, в тому числі й побутової, видається в день установлення непрацездатності, крім випадків лікування в стаціонарі (п. 2.5 Інструкції № 455).
При цьому п. 2.6 Інструкції № 455 передбачено, що особам, які звернулися за медичною допомогою та визнані непрацездатними по завершенні робочого дня, листок непрацездатності може видаватись, за їх згодою, з наступного календарного дня.
Враховуючи викладене, якщо застрахована особа не виявила бажання отримати листок непрацездатності з наступного робочого дня (листок непрацездатності працівнику виданий після закінчення робочого дня), тимчасова непрацездатність у застрахованої особи розпочинається із дня видачі листка непрацездатності (установлення тимчасової непрацездатності), тобто перший день непрацездатності співпадає з відпрацьованим робітником днем.
У такому разі допомога по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі надається з другого дня тимчасової непрацездатності у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати, оскільки в перший день страхового випадку працівником відпрацьовано повний робочий день згідно з графіком його роботи. Також в табелі робочого часу такий день відображається як відпрацьований.
Медичний висновок № 7386-98РН-945Е-86СР щодо позивача відповідно до єдиного реєстраційного номера ЕЛН:13019871-2024351725-1 був сформований 19.07.2024 о 17 год 21 хв, що стверджується листом від 05.08.2024 №1710/13-09 КНП «Перший Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги», тобто після завершення робочого часу в АТ «Черкасиобленерго».
Згідно із рішенням ПАТ «Черкасиобленерго» від 31.07.2024 № 21, розглянувши документи про призначення страхових виплат по тимчасовій втраті працездатності, уповноважені особи апарату управління ПАТ «Черкасиобленерго» прийняли рішення відмовити у призначенні допомоги застрахованій особі ОСОБА_1 за 19.07.2024 відповідно до листка непрацездатності № 13019871-2024351725-1.
Оскільки позивач ОСОБА_1 допустила порушення трудової дисципліни 19.07.2024 і хоч лікарняний відкрито 19.07.2024, однак після завершення робочого часу, та відповідачем надана допомога по тимчасовій непрацездатності з другого дня тимчасової непрацездатності, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що роботодавцем додержані ст. ст. 147-149 КЗпП України, доводи скаржника про неврахування судом першої інстанції наявності лікарняного листа спростовані матеріалами справи.
Будь-яких доказів того, що оголошення їй догани є особистою неприязню до ОСОБА_1 з боку керівництва АТ «Черкасиобленерго» матеріали справи не містять.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції по суті вирішення даного позову та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального чи процесуального права, що може бути підставою для скасування судового рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку з чим рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Петрика Сергія Анатолійовича - залишити без задоволення.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді: Н. І. Гончар
О. М. Новіков