Провадження № 33/821/327/25 Справа № 707/407/25 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Морозов В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А. В.
05 вересня 2025 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., за участю захисника Буджерака М.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника Буджерака М.Р. на постанову Черкаського райсуду Черкаської обл. від 27.02.2025 р., якою ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Рацеве Черкаського
р-ну Черкаської обл., громадянина
України, проживає
АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та нього накладено адмінстягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір в розмірі 605,60 грн., -
Відповідно до постанови суду, 31.01.2025 р. об 11:37 год. в с. Слобода Черкаського р-ну Черкаської обл. по вул. Чигиринський шлях водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-21150, р/номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме розширені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, захисник Буджерак М.Р. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк для оскарження постанови та скасувати постанову суду першої інстанції, провадження по справі закрити за відсутності в його діях складу адмінправопорушення.
Клопотання про поновлення пропущеного строку обґрунтовує тим, що виклики ОСОБА_1 до суду направлялися шляхом відправи повідомлень в додаток Viber на номер НОМЕР_2 , однак останній користується номером мобільного телефону НОМЕР_3 , що зазначений в матеріалах справи, таким чином ОСОБА_1 не може вважатись таким, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи про адмінправопорушення.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, матеріали справи не містять достатніх даних, належних та допустимих доказів того, що в діях ОСОБА_2 є склад адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Законодавець під відмовою проходження від огляду вказує на свідоме, категоричне небажання пройти огляд, яке ґрунтується на внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як в активній, так і в пасивній формі.
Огляд особи на стан наркотичного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції проводиться виключно у медичному закладі, а не поліцейським на місці зупинки, і проводиться лікарем закладу охорони здоров'я з метою встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторних досліджень встановлюється діагноз, який вноситься до акту. На відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 намагався здати біологічні зразки, але в зв'язку з фізіологічними особливостями організму йому не вдалося це зробити, така ситуація дала підстави лікарю зробити висновок про ухилення від проходження огляду в зв'язку з чим зроблено висновок про відмову від проходження огляду в повному обсязі, а працівниками поліції складено протокол про адмінправопорушення за відмову від огляду.
Зауважує, що фізіологічна неможливість здати рідину для дослідження не може бути підставою для складання висновку про відмову особи від проходження огляду. На відеозаписі зафіксовано, що в медичному закладі ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, проте інших об'єктів біологічного середовища здати йому не пропонувалося.
Звертає увагу суду, що висновок щодо результатів медогляду осіб на стан сп'яніння, складений з порушенням вимог Інструкції, вважається недійсним і не може бути належним та допустимим доказом.
Відповідно до вимог ст. 285 КУпАП постанова по справі про адмінправопорушення оголошується негайно після розгляду справи, а копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Матеріали справи не містять даних про направлення ОСОБА_1 копії судового рішення, в матеріалах справи відсутні відомості про отримання ним постанови суду.
Копії постанови суду від 27.02.2025 р. направлені для виконання до Територіального сервісного центру МВС № 7141, ВПД № 1, Чигиринського відділу ДВС у Черкаському р-ні Черкаської обл. 7.04.2025 р., проте ОСОБА_1 не направлялася.
1.05.2025 р. захисник Буджерак М.Р., в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з заявою про видачу копії рішення та про ознайомлення з матеріалами справи, яка датована 30.04.2025 р. та лише 7.06.2025 р. отримав копію запитуваного рішення, що підтверджується розпискою (а. пр. 21) та подав апеляційну скаргу. Вчасне неотримання копії оскаржуваного рішення особою яка притягається до адмінвідповідальності є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, тому апеляційний суд вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду.
Правопорушник ОСОБА_1 в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, його інтереси в суді апеляційної інстанції представляє професійний адвокат Буджерак М.Р., який повідомив, що ОСОБА_1 знає про дату та час судового засідання, не може прибути до суду, тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу без участі правопорушника.
Заслухавши доповідь судді, захисника Буджерака М.Р., який підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, при цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до ст. ст. 254 - 256 КУпАП.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адмінправопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При цьому суд повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адмінправопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту. Досліджуючи всі наявні докази суддя дає їм об'єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеню підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення.
Однак, суд, який розглядав справу, зазначених вимог закону не виконав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 та 3 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, підлягають відстороненню від керування транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адмінправопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Аналогічна норма міститься і в п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 9.11.2015 р. №1452/735.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адмінправопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адмінвідповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адмінвідповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адмінправопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п. 43 рішення від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» ( з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), та згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адмінправопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адмінправопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Ст. 62 Конституції України закріплює правило, згідно з яким усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом та встановлення у передбачений законом спосіб стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Апеляційний суд дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні в повному обсязі докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення.
Суд першої інстанції, послався на протокол про адмінправопорушення серії ЕПР1 № 234967 від 31.01.2025, відповідно до якого водій ОСОБА_1 31.01.2025 р. об 11:37 год. в с. Слобода Черкаського р-ну Черкаської обл. по вул. Чигиринський шлях керував автомобілем ВАЗ-21150, р/номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме розширені зіниці очей, які не реагують на світло, від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився; висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 42 від 31.01.2025 р., відповідно до якого останній відмовився від огляду; письмові пояснення ОСОБА_1 , згідно яких він не зміг здати сечу на аналіз; довідку про надання інформації; витяг з бази ІПНП та відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, але не взяв до уваги, що відомості, які містяться в цих документах, не доводять вини ОСОБА_1 .
З даних висновку щодо результатів медогляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31.01.2025 р. ( а. пр. 3) вбачається, що ОСОБА_1 був оглянутий лікарем ОСОБА_3 , за результатами огляду надано висновок, відповідно до даних якого ОСОБА_1 відмовився від огляду.
Постановою Кабінет Міністрів України від 10.06.2024 № 690 внесені зміни до п. 10 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 р. № 1103 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 98, ст. 3241; 2023 р., № 13, ст. 789), виклавши його в такій редакції:
«10. Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням».
Апеляційний суд вважає, що огляд на стан сп'яніння, проведений в медичному закладі, не відповідає вимогам нормативно-правових актів, тому що лабораторне дослідження біологічного середовища або крові ОСОБА_1 в КНП «ЧОПД» не проводилося, тому що в самому висновку зазначено про відмову від огляду, що суперечить відеоматеріалам, долученим до справи.
Згідно Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 9.11.2015 р. №1452/735 проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, також для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ.
Згідно ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
На відеозапису, долученому до матеріалів справи про адмінправопорушення, який досліджений судом апеляційної інстанції, зафіксовано зупинку автомобіля ВАЗ під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування поліцейський зазначив, що на його думку, у ОСОБА_1 наявні ознаки наркотичного сп'яніння - зіниці очей не реагували на світло та безальтернативно запропоновано пройти огляд на визначення стану сп'яніння у найближчому лікувальному закладі, на що той погодився. У подальшому ОСОБА_1 , у супроводі поліцейських, прибув до лікувального закладу, виконував всі розпорядження під час проведення огляду лікарем, намагався здати зразки біологічного середовища, а саме сечі, вчинив всі необхідні дії для здачі сечі, однак не здав, а проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим та предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, також кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки інших біологічних середовищ, проте лікар не пропонувала ОСОБА_1 дії, які передбачені нормативними актами.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд та здати аналізи, лікар провів відповідні процедури з огляду, але ОСОБА_1 через фізіологічні особливості його організму не зміг здати сечу для аналізу, і, хоча інструкцією встановлено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, також кров, інших зразків біологічного середовища взято не було, а поспішно складено висновок про відмову від огляду.
Наведене дає підстави вважати неналежним доказом висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 42 від 31.01.2025 р. відносно ОСОБА_1 . З матеріалів справи вбачається, що в медичному закладі ОСОБА_1 не висловлював відмову від огляду на стан сп'яніння, лікар провів медичний огляд цієї особи. Апеляційний суд не вбачає в діях ОСОБА_1 відмови від проходження огляду.
Апеляційний суд дійшов до висновку, що докази, на які послався суд першої інстанції, є непереконливими та ґрунтуються на припущеннях.
Апеляційний суд звертає увагу, що єдиною підставою для складання працівниками поліції протоколу про адмінправопорушення може бути висловлена вербальним шляхом усвідомлена відмова водія як від проходження огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами і від огляду під час його проведення безпосередньо в закладі охорони здоров'я.
Будь-які належні, допустимі та достовірні докази, які б поза розумним сумнівом вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у справі відсутні.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення слід тлумачити на його користь.
Аналіз матеріалів даного провадження свідчить, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про винуватість ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не дотримався вимог закону, а тому доводи апеляції в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що працівником поліції при складанні протоколу про адмінправопорушення були істотно порушенні вимоги КУпАП та Інструкції, а суд першої інстанції при розгляді справи на ці порушення не звернув уваги, що в подальшому потягло за собою прийняття незаконного рішення.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що в матеріалах справи про адмінправопорушення відсутні належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчинені адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим, постанова суду про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, підлягає скасуванню, провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст. п. 1 ст. 247 та ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Поновити захиснику Буджераку М.Р. строк на апеляційне оскарження постанови Черкаського райсуду Черкаської обл. від 27.02.2025 р.
Постанову Черкаського райсуду Черкаської обл. від 27.02.2025 р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, а апеляційну скаргу захисника Буджерака М.Р. - задовольнити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Белах А.В.