Справа № 756/8277/25
Провадження № 2-о/756/400/25
18 серпня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Ткач М.М.,
за участю секретаря судового засідання - Тагієва Р.Д.,
заявника - ОСОБА_1 ,
представника заявника - ОСОБА_10,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в м. Києві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління житлово-комунального господарства Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, про встановлення факту, що має юридичне значення,
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту його проживання з матір'ю ОСОБА_2 без реєстрації місця проживання за період з 07.03.1995 по 16.08.2005 за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 29.08.1978 Виконавчим комітетом Київської міської ради депутатів трудящих дідусю ОСОБА_3 та членам його сім'ї (жінка - ОСОБА_4 , донька - ОСОБА_5 (прізвище після реєстрації шлюбу - ОСОБА_6 ) було видано Ордер №Г 322557 на жиле приміщення (квартиру) АДРЕСА_2 . Вищезазначені родичі заявника померли, що підтверджується свідоцтвами про смерть. Станом на момент подання даної заяви ОСОБА_1 є єдиною особою, яка зареєстрована у вищезазначеній квартирі. 24.12.2024 ОСОБА_1 було подано відповідний перелік документів для приватизації квартири АДРЕСА_2 . Рішенням Управлінням житлово-комунального господарства Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації №96 від 27.12.2024 заяву було залишено без руху, у зв'язку з відсутністю інформації про реєстрацію місця проживання заявника з 07.03.1995 (дати народження) по 16.08.2005 (дату першої та єдиної наразі за життя реєстрації місця проживання) та відсутність інформації щодо участі/неучасті у приватизації державного житлового фонду за зазначений період. Відтак, для заявника встановлення цього факту має юридичне значення, оскільки є єдиним правовим механізмом для реалізації його законного права на приватизацію житла, оскільки за відсутності інформації за певний період про реєстрацію місця проживання, суб'єкт владних повноважень не може здійснити перевірку його участі або неучасті в приватизації державного житлового фонду за іншими адресами та іншими квартирами. Ураховуючи, те, що іншим чином підтвердити вказаний факт заявник не має можливості, тому звертається до суду з вказаною заявою.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 12.06.2025 відкрито окреме провадження у справі та призначено судове засідання.
16.06.2025 до суду заявник ОСОБА_1 подав клопотання про долучення доказів.
23.07.2025 на адресу суду від заінтересованої особи Управління житлово-комунального господарства Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації надійшли письмові пояснення по справі, у яких, серед іншого, зазначається, що 24.12.2024 заявником до Центру (Управління) надання адміністративних послуг Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації надано пакет документів на приватизацію квартири АДРЕСА_2 . У зв'язку з тим, що заявником не було дотримано вимог пункту 19, 20 Положення заінтересованою особою 27.12.2024 винесено рішення №396 про залишення заяви без руху для усунення виявлених недоліків, які унеможливлюють завершити процес приватизації зазначеної квартири, а саме: відсутність інформації про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 з 07.03.1995 по 16.08.2005 та відсутність інформації щодо участі/неучасті у приватизації державного житлового фонду за зазначений період. З наданих документів вбачається реєстрація заявника у квартирі АДРЕСА_2 лише з 16.08.2005. При цьому, у батьків заявника були різні адреси реєстрації: мати ОСОБА_2 з 25.10.1988 по 14.10.2024 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; батько ОСОБА_2 з 19.11.2003 по 14.06.2017 рахувався зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_3 . Таким чином, заявник міг бути зареєстрований як з матір'ю, так і з батьком.
Заявник ОСОБА_1 та його представник у судовому засіданні вимоги заяви підтримали та просили її задовольнити.
Представник заінтересованої особи Управління житлово-комунального господарства Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації у судове засідання не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 суду показав, що з 1993 року по 2014 рік проживав за адресою: АДРЕСА_4 . Заявник ОСОБА_1 з 1995 року разом з матір'ю ОСОБА_2 , дідусем ОСОБА_3 та бабусею ОСОБА_4 проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Батько заявника за вказаною адресою не проживав. Також свідок показав, що ОСОБА_1 ходив до школи у місті Києві.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 суду показала, що до 2010 року була сусідкою заявника та проживала за адресою: АДРЕСА_5 . Знала заявника та його матір, які з 1995 року проживали за адресою: АДРЕСА_1 , разом з бабусею та дідусем заявника. Заявник ходив до 194 школи у місті Києві.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі рішення виконкому Ленінградської ради від 29.08.1978 №852 ОСОБА_3 видано ордер №Г322557 на житлове приміщення - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ОСОБА_9 право на вселення у зазначену квартиру отримали: ОСОБА_4 (дружина), ОСОБА_5 (дочка).
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 , виданого 29.10.1994 відділом реєстрації актів громадянського стану Мінського району, ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_6 ».
Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 08.04.1995 виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Мінського району, ОСОБА_5 є матір'ю заявника.
Згідно з довідкою Комунального підприємства «Житлосервіс «Оболонь» у Оболонському р-ні м. Києві №94 від 14.11.2007, ОСОБА_3 дійсно проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . У вказаній квартирі проживають та зареєстровані 4 чоловік, у тому числі: ОСОБА_3 (власник) з 19.06.1979, ОСОБА_4 (дружина) з 19.06.1979, ОСОБА_2 (дочка) з 25.10.1988, ОСОБА_1 (онук) з 16.08.2005.
Також, відповідно до відомостей Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської РДА від 24.02.2021, ОСОБА_2 з 25.10.1988 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 30.01.2021; ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 29.07.2023; ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 14.10.2024.
Заявник звернувся із заявою до Управління житлово-комунального господарства Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації для оформлення та видачі свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2 .
Як вбачається із рішення Управління житлово-комунального господарства Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації №96 від 27.12.2024, встановлено наявність обставин, які є підставою залишення зазначеної заяви без руху: подання документів для оформлення на видачі свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2 не в повному обсязі, передбаченому законодавством, а саме: відсутня інформація про реєстрацію місця проживання заявника з 07 березня 1995 року по 16 серпня 2005 року та відсутня інформація щодо участі/неучасті у приватизації державного житлового фонду за зазначений період (пункт 20 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян (далі - Положення), підпункт 8 пункту 8 Інформаційної картки адміністративної послуги" «Оформлення та видача свідоцтва про право власності на житло»; відсутня копія довідки про присвоєння заявнику реєстраційного номера облікової картки платника податку (пункт 18 Положення та підпункт 3 пункту 8 Інформаційної картки). На підставі викладеного, зупинено розгляд заяви до усунення зазначених обставин.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та статтею 8 Конституції України гарантовано кожному право звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.
Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини першої, другої статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Факти, що мають юридичне значення - це факти, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду у порядку окремого провадження, зокрема, за умови, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав фізичних та юридичних осіб.
Згідно зі статтею 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти до висновку про те, що не можуть розглядатися в порядку окремого провадження заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, якщо чинним законодавством передбачений інший порядок його встановлення.
Відповідно до ст. 17 ЦК УРСР в редакції 1963 року, що діяла до 01.01.2004, місцем проживання неповнолітніх, що не досягли п'ятнадцяти років, визнається місце проживання їх батьків.
Відповідно до ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає (ч. 4); місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає (ч. 3).
Заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 .
При розгляді справи, встановлено, що згідно з відповіді Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Оболонського району м. Києва №16-37 від 12.06.2025, відповідно до записів з історії розвитку дитини (форма-112/о) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешкав та спостерігався за адресою: АДРЕСА_1 лікарем-педіатром дитячої поліклініки №3 Оболонського району з народження до 10.01.2011.
Як вбачається з копії медичної книжки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адресою останнього вказано: АДРЕСА_1 .
Відповідно до відповіді Ліцея №194 «Перспектива» Оболонського району міста Києва №23 від 13.06.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно навчався у спеціалізованій школі №194 «Перспектива» Оболонського району м. Києва з вересня 2002 року по червень 2011 року, закінчив 9-й клас у 2011 році. За шкільними документами адреса проживання вказана: АДРЕСА_1 .
Відповідно до відомостей Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської РДА від 12.07.2021 та Єдиного державного демографічного реєстру від 11.06.2025, заявник ОСОБА_1 з 16.08.2005 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 суду показав, що з 1993 року по 2014 рік проживав за адресою: АДРЕСА_4 . Заявник ОСОБА_1 з 1995 року разом з матір'ю ОСОБА_2 , дідусем ОСОБА_3 та бабусею ОСОБА_4 проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Батько заявника за вказаною адресою не проживав. Також свідок показав, що ОСОБА_1 ходив до школи у місті Києві.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 суду показала, що до 2010 року була сусідкою заявника та проживала за адресою: АДРЕСА_5 . Знала заявника та його матір, які з 1995 року проживали за адресою: АДРЕСА_1 , разом з бабусею та дідусем заявника. Заявник ходив до 194 школи у місті Києві.
Оцінюючи покази свідків, суд вважає їх достовірними і такими, що не викликають сумніву в їх правдивості, оскільки свідки не заінтересовані в справі і підстав для обмови заявника у них немає, їх покази не суперечать іншим матеріалам справи.
Таким чином, у період з 07.03.1995 по 16.08.2005 заявник був неповнолітнім, і місце його проживання визначалось місцем проживання батьків, або одного з них, з ким він проживав. У даному випадку матері, за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановлення даного факту має юридичне значення і потрібне заявнику для реалізації права на приватизацію житла, в якому заявник наразі, зареєстрований.
Відповідно до вимог ст. 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому Законом.
Правові основи приватизації житла визначені у Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Підготовка та оформлення документів про передачу регулюється Положенням «Про порядок передачі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженим наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України» від 16.12.2009 №396.
Відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна » приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.
На підставі ч. 3 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.
Відповідно до п. 23 Положення орган приватизації приймає рішення про передачу квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян, наслідком чого є видача органом приватизації свідоцтва про право власності та його реєстрація у спеціальній реєстраційній книзі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах, що належать громадянам на праві приватної (спільної сумісної, спільної часткової) власності.
Відповідно до змісту п. 18 Положення, громадянин подає до органів приватизації такі документи: заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім'ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним; копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім'ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім'ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо); довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім'ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі; технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок; копія ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку; документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім'ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності); заява-згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі.
Згідно з п. 19 Положення довідка про реєстрацію місця проживання видається органом реєстрації відповідно до вимог Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016р. №207 (із змінами).
Оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що факт проживання заявника у період з 07.03.1995 по 16.08.2005 без реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, а тому заява у цій частині підлягає задоволенню.
При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення заяви у частині встановлення факту проживання заявника з ОСОБА_2 , оскільки встановлення такого факту не має юридичного значення для реалізації права на приватизацію житла та не пов'язане з встановленням факту спільного проживання зі спадкодавцем з метою реалізації права на отримання спадщини.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги заявника підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 76, 81, 89, 258-265, 293, 315, 316, 319, 354 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління житлово-комунального господарства Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити частково.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у період з 07.03.1995 по 16.08.2005 проживав без реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
У задоволені решти вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 25.08.2025.
Відомості про учасників справи:
1. Заявник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 );
2. Заінтересована особа: Управління житлово-комунального господарства Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Левка Лук'яненка, 16, код ЄДРПОУ: 37445395).
Суддя М. М. Ткач