21.08.2025 Справа № 756/6634/25
Унікальний номер 756/6634/25
Провадження номер 2/756/4360/25
(заочне)
21 серпня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Белоконної І.В.,
секретар судового засідання - Погорелової В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач через свого представника звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 38492,75 грн та судових витрат.
В обгрунтування позовних вимог зазначають, що 16.04.2024 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» та відповідачем укладено кредитний договір № 10358 від 16.04.2024.
Позивач всі зобов'язання, які були покладені на нього згідно істотних умов договору виконав в повному обсязі, а саме видав кредит у розмірі, встановленому договором.
Відповідач належним чином не виконував свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором, внаслідок чого станом на 30.04.2025 утворилася заборгованість у загальному розмірі 38492,75 грн, з яких: 3898,00 грн - заборгованість за сумою кредиту; 34594,75 грн - заборгованість за нарахованими процентами.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 02.06.2025 по справі відкрито спрощене позовне провадження.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав до суду клопотання, в якому просив проводити розгляд справи без його участі, а також зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 та ч. 1 ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
16.04.2024 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 10358, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 4000,00 грн, строком на 365 днів (до 16.04.2025), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «Перший Український Міжнародний Банк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % від суми кредиту на кожен день користування (912,5 % річних).
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі https://procent.com.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Як вбачається з розрахунку заборгованості наданого позивачем, відповідач не виконував належним чином умови Кредитного договору № 10358 від 16.04.2024, внаслідок чого існує заборгованість у загальному розмірі 38492,75 грн, яка складається з наступного: 3898,00 грн - заборгованість за сумою кредиту; 34594,75 грн - заборгованість за нарахованими процентами.
Згідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Судом було встановлено, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором, внаслідок чого станом на 30.04.2025 утворилася заборгованість у загальному розмірі 38492,75 грн.
Проаналізувавши позовні вимоги, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вбачає необхідним позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом та зоборгованість за процентами у загальній сумі 38492,75 грн.
Згідно ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На думку суду, розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн є завищеним, не співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.
Слід також зазначити, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У зв'язку з чим, враховуючи співмірність витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, суд уважає правильним та доцільним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
Враховуючи вищенаведене, ст. 526, 546, 549, 612, 1050, 1054, 1077 ЦК України, ст. 61 Конституції України та керуючись ст. 9-14, 19, 23, 27, 133, 137, 141, 280, 281 ЦПК України, суд,
Позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» (код ЄДРПОУ 41466388) заборгованість за Кредитним договором № 10358 від 16.04.2024 у розмірі 38492 (тридцять вісім тисяч чотириста дев'яносто дві) гривні 75 копійок, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2420 (дві тисячі чотириста двадцять) гривень 40 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
У іншій частині судових витрат - відмовити
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І.В. Белоконна